Постанова

від 18.06.2024 по справі 682/2274/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 682/2274/23

Провадження № 22-ц/4820/1103/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

П`єнти І.В., ЯрмолюкаО.І.,

секретаря: Чебан О.М.,

за участю учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 березня 2024 року (суддя Мотонок Т.Я.) за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

У вересні 2023 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем, учасником бойових дій. Разом із ним проживає бабуся ОСОБА_10 , повнолітня сестра ОСОБА_11 , та неповнолітні брати та сестри по матері: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Фактично з народження батьки дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_9 не займались їх вихованням, не турбувались про стан здоров`я, моральний, фізичний та духовний розвиток, разом з дітьми не проживали однією сім`єю. Вихованням дітей займалась бабуся ОСОБА_10 та позивач, ОСОБА_2 , як старший брат. На теперішній час, діти перебувають на їхньому утриманні та забезпечені усім необхідним. Батьки своїх обов`язків по утриманні та вихованню дітей тривалий час не виконують.

Про факт ухилення батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_9 від виконання батьківських обов`язків відносно неповнолітніх дітей, свідчать відповідні докази, долучені до матеріалів справи, в тому числі, висновок органу опіки піклування виконавчого комітету Славутської міської ради № 04-31/636 від 10.08.2023 року, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_9 відносно неповнолітніх дітей.

Із урахуванням викладеного, позивач просив суд позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_9 батьківських прав щодо їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 березня 2024 року позов задоволено частково.

Позбавлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позбавлено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2 по 1074 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі участі у житті дітей не приймають, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, навчання і підготовку до самостійного життя, не забезпечують їм необхідного харчування, медичного догляду, лікування. Діти не мають сімейних зв`язків із відповідачами, спілкуватися та проживати з ними не бажають, про що кожна дитина заявила в судовому засіданні, тому позбавлення відповідачів батьківських прав сприятиме найвищим інтересам дітей та забезпечить їх нормальний моральний, психологічний розвиток та стабільне спокійне життя.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову щодо позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування скарги зазначено, що судом не було взято до уваги, що позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, природніх прав наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за встановленими обставинами не доведена. Не встановлено свідомого ухилення ОСОБА_1 від виконання материнських обов`язків, її винної поведінки, так як весь час вона бажала і бажає жити та спілкуватися із дітьми, брати участь у їх вихованні, проте через неприязні стосунки з рідною матір`ю та старшим сином ОСОБА_12 не може налагодити нормальні сімейні стосунки з іншими неповнолітніми дітьми. Навіть при доведеності винної поведінки батьків суд вправі був відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням материнських обов`язків. Апелянт зазначає, що судом не було встановлено, що до неї застосовувались будь-які заходи впливу, які виявилися безрезультатними, тобто доказів того, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжувала не виконувати свої материнські обов`язки. Також не погоджується із висновком який було надано органом опіки та піклування, вважає його недостатньо обґрунтованим та таким, що суперечить інтересам дітей. Даний висновок має рекомендаційний характер, та не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачкою своїми обов`язками. Крім того, при його винесенні не враховано заперечення ОСОБА_1 щодо позбавлення батьківських прав. На думку апелянта, ОСОБА_2 звертаючись до суду із даним позовом, переслідував власні корисливі мотиви, та взагалі не вправі був звертатися із позовом про позбавлення батьківських прав.

Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників по справі не надходило.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Жилюк О.В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник позивача адвокат Маринюк С.О. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.

Представник органу опіки та піклування Шаргородська Н.І. в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду в частині задоволення позову щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_9 ,тому в силу ч.1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом рішення суду в цій частині не переглядається.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 , є рідним сином відповідачки ОСОБА_1 від першого шлюбу із ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_9 (відповідачі по справі), про що свідчать відповідні копії свідоцтв про народження дітей (а.с. 9, 10, 11, 12, 13, 14).

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 розірвано.

Згідно характеристик виданих Славутською гімназією № 1 від 19 липня 2023 року №№ 259- 264:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , навчається у школі з першого класу, зарекомендував себе як дисциплінований,трудолюбивий, уважний учень, скромний, веселий, товариський, врівноважений. Проживає з бабусею, яка цікавиться його успіхами та підтримує тісний зв`язок із класним керівником. Батьки не цікавляться шкільним життям сина, мама не була присутня на батьківських зборах (а.с. 15).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 19 липня 2023 року, хлопець зарекомендував себе у школі як старанний та дисциплінований учень, навчається на високому рівні, організований, спокійний, врівноважений, проявляє лідерські якості. Вихованням ОСОБА_14 займається бабуся (а.с. 16).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у школі з першого класу, зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна учениця, має навчальні досягнення високого рівня, бере активну участь в житті школи. ОСОБА_15 проживає із бабусею, яка цікавиться успіхами дитини та підтримує тісний зв`язок із класним керівником. Батьки не цікавляться шкільним життям доньки, мама не була присутня на батьківських зборах (а.с. 17).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається у школі з першого класу, зарекомендував себе як дисциплінований учень, мав навчальні досягнення середнього та достатнього рівня, систематично виконує домашні завдання, сумлінний, брав активну участь у житті школи та класу, має багато друзів. ОСОБА_16 проживає з бабусею, яка систематично цікавиться життям свого онука. За 4 роки навчання в середні школі мама активної участі в житті дитини не брала (а.с. 18).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у школі з першого класу, зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна учениця, брала актину участь у громадському житті школи та класу, весела, скромна, товариська. ОСОБА_17 проживає з бабусею, яка цікавиться успіхами дитини та підтримує тісний зв`язок із класним керівником. Батьки не цікавляться шкільним життям доньки, мама не була присутня на батьківських зборах (а.с. 19).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час навчання зарекомендував себе дисциплінованим, старанним та здібним учнем, школу відвідував постійно, без поважних причин уроків не пропускав. Проживає з бабусею, яка його виховує та забезпечує, з мамою не спілкується (а.с. 20).

Згідно наявних у справі медичних довідок від 21.07.2023, виданих амбулаторією загальної практики сімейної медицини, вбачається, що лікуванням дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 займається бабуся (а.с. 21, 22, 23, 24, 25, 26).

За актом обстеження житлово-побутових умов за адресою: АДРЕСА_1 , щодо проживання неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 з бабусею ОСОБА_10 та братом ОСОБА_2 , від 03.08.2023, вбачається: у приватному будинку 4 кімнати, житлова площа 52кв.м, в кімнатах необхідний косметичний ремонт, планується ремонт у ванній кімнаті, умови проживання задовільні, є електрика, вода з колодязя, газ в будинок не проведений, є необхідні меблі, діти забезпечені продуктами харчування та сезонним одягом (а.с. 27).

Згідно висновку виконавчого комітету від 10.08.2023 № 04-31/686, складеного на підставі звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_11 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_9 відносно неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 встановлено, що неповнолітні діти зареєстровані разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , разом із бабою ОСОБА_10 , яка займається їхнім вихованням. Мати ОСОБА_1 проживає разом із малолітніми дітьми ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 за адресою: АДРЕСА_3 . Батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, не турбуються про здоров`я дітей, фізичний і духовний розвиток, не цікавляться їхнім вихованням та підготовкою до самостійного життя. Виконавчий комітет Славутської міської ради як орган опіки і піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_9 відносно неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .

З допиту свідків, пояснень позивача та неповнолітніх дітей вбачається, що орієнтовно з 2013 року, ОСОБА_1 яка проживала разом з дітьми та бабусею дітей ОСОБА_10 , стала проживати окремо. Малолітні діти залишилися проживати з бабусею за адресою: АДРЕСА_1 . Вихованням дітей займається бабуся. Зараз їх допомагає утримувати ОСОБА_2 .

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Згідно з частиною першою статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа,в сім`їякої проживаєдитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_2 як на підставу позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_9 посилався на те, що вихованням дітей займаються бабуся ОСОБА_10 та позивач, ОСОБА_2 , як старший брат. На теперішній час, діти повністю перебувають на їхньому утриманні та забезпечені усім необхідним, а батьки досить тривалий час ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків.

Таким чином правовою підставою для позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_9 батьківських прав позивач визначає пункт 2 частини першої статті 164 СК України.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

При вирішенні такої категорії спорів суди повинні мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків (див. постанови Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19, від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17, від 12 вересня 2023 року у справі № 213/2822/21.

Судова практика у цій категорії справ є сталою і підстави для відступлення від вказаних висновків відсутні, відмінність стосується лише фактичних обставин конкретної справи й доказування.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для позбавлення відповідачки ОСОБА_1 батьківських прав.

Суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку про наявність достатніх підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, як і гострої соціальної необхідності у цьому, оскільки непорозуміння та конфліктні відносини між позивачем - старшим сином відповідачки ОСОБА_2 , матір`ю відповідачки ОСОБА_10 та самою відповідачкою ОСОБА_1 дійсно створюють труднощі у налагодженні стосунків між матір`ю та дітьми. Але при цьому мати не усувається від виховання та утримання своїх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , цікавиться їхнім життям та бажає в подальшому належним чином виконувати свої батьківські обов`язки.

З наявних у справі доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 заперечує проти позбавлення її батьківських прав, вказуючи, що не втратила інтересу до дітей, що свідчить про її зацікавленість у прийнятті участі у їх житті.

Колегія суддів враховує, що відповідачка не є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дітей, а тому розрив з матір`ю сімейних відносин не відповідає інтересам дітей.

Аналізуючи наданий Виконавчим комітетом Славутської міської ради висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , апеляційний суд не може з ним погодитись, оскільки цей висновок не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками, та які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення матері батьківських прав.

Висновок не містить даних, які об`єктивно характеризують відповідачку як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов`язків, органом опіки та піклування не надано оцінки можливим причинам ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків.

Та обставина, що ОСОБА_1 не з`явилася на засідання комісії, не може свідчити про факт небажання матері спілкуватися з дітьми та цікавитися їх життям, оскільки позбавлення батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого позивач не довів.

При цьому апеляційний суд зауважує, що позивач ОСОБА_2 при розгляді спору не довів суду, яка реальна мета має бути досягнута шляхом позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, як це змінить існуючу ситуацію на кращу і сприятиме захисту інтересів дітей.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не виносилися попередження про неналежне виконання батьківських обов`язків і її поведінка не була предметом розгляду компетентних органів. Натомість позиція ОСОБА_1 при розгляді спору та прийняті нею заходи для пошуку можливостей для спілкування з дітьми, навіть подача апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції про позбавлення її батьківських прав відносно дітей переконливо свідчить про небайдужість та інтерес ОСОБА_1 до дітей, бажання брати активну участь у їх житті, а її тимчасова відсутність не є підставою для позбавлення особи батьківських прав.

Судом першої інстанції було заслухано думку кожного із неповнолітніх, проте апеляційний суд вважає, що висловлене дітьми у суді бажання проживати разом із бабою та братом, саме по собі не свідчить про ухилення матері від виконання батьківських обов`язків та наявність підстав для позбавлення її батьківських прав.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду 06 березня 2024 року у справі № 150/137/23 (провадження № 61-14891св23).

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Апеляційний суд, з урахуванням якнайкращих інтересів дітей, бажання відповідачки брати участь у вихованні та спілкуванні з доньками та з огляду на відсутність свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов`язками, дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ..

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. У свою чергу у цій справі, з урахуванням доказів, які є в матеріалах справи, в найкращих інтересах дітей зберегти зв`язок між матір`ю та дітьми, не позбавляючи відповідачки батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ..

Як зазначив ЄСПЛ у рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» (пункт 49), розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Таких обставин у справі не встановлено.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки зібраним доказам у справі, постановив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 березня 2024 року в частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 червня 2024 року.

Судді: Т.О. Янчук

І.В. П`єнта

О.І. Ярмолюк