Постанова

від 28.02.2024 по справі 947/38963/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1037/24

Справа № 947/38963/21

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Драгомерецького М.М.,

Дришлюка А.І.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

представника ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» - адвоката Землякова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2022 року, ухваленого під головуванням судді Калініченко Л.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державний реєстратор інформаційно-реєстраційного сектору Центру надання адміністративних послуг Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області Іванов Ігор Володимирович, про визнання дій і рішення незаконними, скасування рішення державного реєстратора та запису,

встановив:

10.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державний реєстратор інформаційно-реєстраційного сектору ЦНАП Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області Іванов І.В., про визнання дій і рішення протиправними, скасування рішення державного реєстратора та запису, в якій позивач просив суд:

- визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора інформаційно-реєстраційного сектору ЦНАП Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області Іванова І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61027225 від 20.10.2021 (з відкриттям розділу), яким зареєстровано право власності на квартиру, загальною площею 66,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС»;

- визнати незаконними дії державного реєстратора прав інформаційно-реєстраційного сектору ЦНАП Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області Іванова І.В. по внесенню Запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності - 44546471 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), яким зареєстровано право власності на квартиру загальною площею 66,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» та скасувати зазначений запис.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 02.04.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11133922000, за умовами якого він мав отримав кредит в сумі 75 000,00 доларів США (далі Кредитний договір). В забезпечення виконання умов вказаного Кредитного договору, між ним, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Банком 02.04.2007 року було укладено іпотечний договір, за умовами якого він, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 передали банку в іпотеку належне їм на праві спільної часткової власності нерухоме майно кв. АДРЕСА_2 (далі Іпотечний договір).

08.12.2011 року право вимоги, що виникло з вищевказаного Кредитного договору, ПАТ «УкрСиббанк» було передано ПАТ «Дельта Банк», що підтверджується договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року.

Із інформаційної довідки №285564246 від 18.11.2021 року, позивачу стало відомо, що 13.05.2020 року право вимоги, що виникло з Кредитного договору та Іпотечного договору було відступлено - ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС».

Також, позивач ОСОБА_1 дізнався, що на підставі рішення державного реєстратора інформаційно-реєстраційного сектору ЦНАП Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області Івановим І.В. від 20.10.2021 року (з відкриттям розділу), індексний номер 61027225 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, було зареєстровано право власності на належну йому квартиру за ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС».

Позивач вважає вищевказане рішення державного реєстратора та внесений на підставі нього запис про право власності незаконними та підлягаючими скасуванню, з підстав того, що в порушення умов Іпотечного договору та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року за №1127, відповідачем не було подано належних доказів державному реєстратору, а останній не пересвідчився, що він ОСОБА_1 отримав досудову вимогу усунення порушень.

Також, позивач вважає, що відповідачем не було здійснено оцінку предмету іпотеки на момент прийняття оспорюваного рішення державним реєстратором.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.11.2022 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково (т.2, а.с.39-46).

Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером: 61027225, винесене 20.10.2021 року державним реєстратором Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області Івановим І.В., яке слугувало підставою для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером: 2482778551100, а саме: кв. АДРЕСА_3 , за ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС», код ЄДРПОУ 43212924.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» на користь держави судовий збір у розмірі 908, грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» ставить питання про скасування рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.11.2022 року, ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.49-51).

В суді апеляційної інстанції справа була розглянута за участю представника ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» - адвоката Землякова О.А., без участі інших учасників справи, які були належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи (т.2, а.с.186-194, 202-210), у тому числі через відсутність їх за місцем реєстрації, в порядку, передбаченому ст. 131 ЦПК України.

При цьому колегія суддів зазначає, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що всвоїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу на підставі наявних доказів.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції тривалий час (т.2, а.с.67), колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції за участю представника ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» - адвоката Землякова О.А., без участі інших учасників справи. При цьому враховано, що від учасників справи не надходило заяв або клопотань про відкладення слухання справи.

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Михайлюка М.О. від 28.02.2024 року (т.2, а.с.213-214) про зупинення провадження у цивільній справі, ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.02.2024 року було залишено без задоволення ( а.с.229).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив із того, що 20.10.2021 року державним реєстратором Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області Івановим І.В. було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за №61027225 від 20.10.2021 року, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2482778551100, за ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС», код ЄДРПОУ 43212924, яке є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», запис про право власності №44546471 від 18.10.2021 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що ст. 36 Закону України «Про іпотеку», в редакції діючій на час проведення спірної реєстрації, передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація прав власності на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов`язанням.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», в редакції діючій на час проведення спірної реєстрації, Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі, за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.

Із Іпотечного договору від 02.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д., зареєстрованого в реєстрі за №1238, вбачається, що сторони передбачили, що у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцями та/або Боржником зобов`язань за кредитним договором Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета Іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами (п.2.1.1).

В Іпотечному догові сторони передбачили, що у разі настання обставин, зазначених в його п.4.1, Іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом Іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.В повідомленні, про яке йдеться в п.5.2, Іпотекодержатель зазначає який зі способів задоволення вимог Іпотекодержателя, що передбачені ч.3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», застосовуються Іпотекодержателем для задоволення своїх вимог. У разі застосування передачі предмету іпотеки у власність Іпотекодержателя як способу задоволення вимог Іпотекодержателя, право власності переходить до Іпотекодержателя з моменту отримання повідомлення, про яке йдеться в п.5.1 цього договору іпотеки та згідно вимогам чинного законодавства України.

Тобто, відповідно до вказаного розділу, сторони договору досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

У разі подання документа, зазначеного в абзацах 1 або 4 п/п 2 п. 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 року №1127 державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у п/п 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

В свою чергу, матеріали справи не мають доказів отримання позивачем ОСОБА_1 письмового повідомлення ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» про застосування застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя за рахунок іпотечного майна

Так, дійсно, згідно рекомендованого поштового повідомлення №6510109517099, ОСОБА_1 13.08.2020року отримав за адресою: АДРЕСА_1 , вищевказану вимогу-повідомлення про усунення порушень основного зобов`язання за вих. №2422727/ЖД639, про що свідчить підпис на повідомленні виконаний від його імені (т.1, а.с.133, 173, 208).

Однак, у відповідності до наданої до суду довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України 16.02.2021 року за вих. №127, ОСОБА_1 в періодз 11.02.2020 року по 18.08.2020 року приймав участьу здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення,перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів в м. Новогродівка Донецької області (т.2, а.с. 1).

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 з об`єктивних причин не міг отримати 13.08.2020року вищевказану вимогу-повідомлення про усунення порушень основного зобов`язання за вих. №2422727/ЖД639.

Крім того, протягом діїЗакону України«Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яким є нерухоме житлове майно загальною площею в межах, визначених зазначеним Законом, що виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, також подається заява, що підтверджує згоду іпотекодавця - громадянина України на набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, справжність підпису на якій засвідчується відповідно доЗакону України«Про нотаріат», крім випадків встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності іпотекодавця на інше нерухоме житлове майно (його частину) у Державному реєстрі прав чи в його невід`ємній архівній складовій частині або надання державному реєстратору документів, якими підтверджується, що відповідне нерухоме житлове майно не є місцем постійного проживання іпотекодавця.

Всі вищевикладені обставини в їх сукупності свідчать про те, що у державного реєстратора прав на нерухоме майно були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС», з підстав подання документів, які не відповідають вимогам пункту 61 Порядку.

Що стосується доводів позивача про не проведення ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» оцінки предмета іпотеки під час звернення стягнення, то суд дійшов правильного висновку про їх необгрунтованість, оскільки матеріали реєстраційної справи містять звіт про оцінку спірної квартири АДРЕСА_2 , виконаний 21.09.2021 року ТОВ «ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАЙНОВИХ ПРАВ» (т.1, а.с.175, 213-214).

Суд також правильно і обґрунтовано зазначив, що з 16.01.2020 року законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, замінивши скасування запису про проведену державну реєстрацію права визнанням незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

При цьому суд правильно вказав, що застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Таких правових позицій дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.04.2021, у справі № 910/10011/19.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про розподіл між сторонами судових витрат, який є обґрунтованим і законним.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти заяви та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Крім того, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів також зазначає, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, оскільки рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.03.2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк