Постанова

від 04.03.2024 по справі 920/249/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2024 р. Справа №920/249/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Луцюк А.В.

представники сторін:

від позивача: Коваленко О.І.

від відповідача: Сингаївський С.С.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сумбуд" в інтересах якого діє акціонер - фізична особа ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.12.2023

у справі №920/249/23 (суддя Жерьобкіна Є.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Сумбуд", в інтересах якого діє акціонер - фізична особа ОСОБА_1

до Фізичної особи ОСОБА_2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради,

2) Сумська міська рада

про стягнення 795 551,42 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Сумбуд" (далі - ПАТ "Сумбуд"), в інтересах якого діє акціонер - фізична особа ОСОБА_1 , звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків у розмірі 795 551,42 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як посадова особа, своїми діями завдав ПАТ "Сумбуд" збитків у розмірі 795 551,42 грн.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/249/23 позов залишено без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд зазначив, що ухвалою від 08.11.2023 Господарський суд Сумської області повідомив позивача про дату, час та місце розгляду справи по суті на 04.12.2023, а також визнав обов`язковою явку учасників справи у судове засідання 04.12.2023. При цьому, повноважний представник позивача у судове засідання 04.12.2023 не з`явився, про причини своєї неявки в суд не повідомив, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.

Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду, на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки невиконання позивачем своїх процесуальних обов`язків унеможливлює виконання судом вимог ГПК України щодо виконання завдань господарського судочинства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ "Сумбуд", в інтересах якого діє акціонер - фізична особа ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/249/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що місцевий господарський суд, не встановивши поважності причин неявки в судове засідання 04.12.2023 представників позивача та особи з особливим процесуальним статусом (неповно з`ясувавши обставини відсутності), порушив норми процесуального права та помилково застосував статті 202 та 226 ГПК України, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Крім того, до апеляційної скарги долучено копії медичних виписок.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2023 апеляційну скаргу ПАТ "Сумбуд" в інтересах якого діє акціонер - фізична особа ОСОБА_1 у справі №920/249/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Владимиренко С.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/249/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги акціонера - фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №920/249/23.

02.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/249/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

08.01.2024, через систему "Електронний суд", від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024, у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 справу №920/249/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Корсак В.А., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №920/249/23. Розгляд апеляційної скарги ПАТ "Сумбуд", в інтересах якого діє акціонер - фізична особа ОСОБА_1 , на ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/249/23 призначено на 19.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 задоволено клопотання представника відповідача адвоката Сингаївського С.С. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалено провести судове засідання у справі №920/249/23, призначене на 19.02.2024, в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024, у зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. з 19.02.2024 до 23.02.2024 у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024 справу №920/249/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ПАТ "Сумбуд", в інтересах якого діє акціонер - фізична особа ОСОБА_1 , на ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/249/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 розгляд апеляційної скарги ПАТ "Сумбуд" в інтересах якого діє акціонер - фізична особа ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/249/23 відкладено до 04.03.2024.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач, у порядку статті 263 ГПК України скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить на ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/249/23, в якому просить скаргу ПАТ "Сумбуд", в інтересах якого діє акціонер - фізична особа ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Зокрема, відповідач у своєму відзиві зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Доводи й вимоги апеляційної скарги є неспроможними та такими, що задоволенню не підлягають.

Також, відповідачем заявлено клопотання про відмову у прийнятті та дослідженні паперових носіїв інформації, наданих скаржником до Північного апеляційного господарського суду разом з апеляційною скаргою.

Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

Стосовно наданих позивачем до суду апеляційної інстанції копій медичних виписок, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У силу статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, з метою забезпечення своєчасного розгляду справ і правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, чинним ГПК України встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо подання доказів.

Так, з аналізу наведених вище норм вбачається, що суд апеляційної інстанції може прийняти до розгляду докази, які не були подані стороною до суду першої інстанції, лише у виняткових випадках за умови, якщо учасник справи доведе, що з об`єктивних, незалежних від нього причин не мав можливості подати їх до суду першої інстанції.

Разом з тим, подаючи одночасно з апеляційною скаргою додаткові докази, скаржником взагалі не заявлено клопотання про прийняття їх до розгляду судом апеляційної інстанції з обґрунтуванням об`єктивності та поважності причин, які унеможливили їх подання до суду першої інстанції.

Відсутність вказаного клопотання сторони сама по собі виключає можливість вирішення питання та прийняття судом апеляційної інстанції до розгляду додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України.

Враховуючи викладене та виходячи з положень статей 80, 269 ГПК України, у колегії суддів відсутні підстави приймати до розгляду подані позивачем до суду апеляційної інстанції копії медичних виписок.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 04.03.2024 з`явилися представники сторін.

Треті особи своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 до їх електронних кабінетів.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, треті особи повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №920/249/23 розглядається за їх відсутності.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/249/23 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/249/23 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

ПАТ "Сумбуд", в інтересах якого діє акціонер - фізична особа ОСОБА_1 , звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків у розмірі 795 551,42 грн.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №920/249/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.05.2023.

Підготовче засідання, призначене на 02.05.2023, не відбулось через оголошення на території Сумської області повітряної тривоги з 10 год 37 хв до 12 год 08 хв, у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі №920/249/23 на тридцять днів та призначено підготовче засідання на 13.06.2023.

У судовому засіданні 13.06.2023 Господарський суд Сумської області постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 19.07.2023.

Підготовче засідання, призначене на 19.07.2023, не відбулось через оголошення на території Сумської області повітряної тривоги з 10 год 16 хв до 12 год 17 хв, у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.07.2023 призначено підготовче засідання на 31.07.2023.

Ухвалою від 03.08.2023 Господарський суд Сумської області призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 28.08.2023.

Ухвалою Господарського суд Сумської області від 28.08.2023, зокрема, відкладено підготовче засідання з повідомленням сторін на 20.09.2023.

У судовому засіданні 20.09.2023 Господарський суд Сумської області постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 09.10.2023.

У судовому засіданні 09.10.2023 Господарським суд Сумської області постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 11.10.2023.

У судовому засіданні 11.10.2023 Господарський суд Сумської області, зокрема, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 08.11.2023.

У судовому засіданні 08.11.2023 Господарський суд Сумської області постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 04.12.2023, з повідомленням позивача про дату, час та місце наступного судового засідання в порядку статті 120 ГПК України, та з визнанням обов`язковою явки всіх учасників справи.

Позивач у судове засідання 04.12.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа 08.11.2023 о 18 год 53 хв.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника в засіданні суду. Жодних заяв, клопотань про розгляд справи за відсутності позивача або повідомлення про наявність поважних причин, які підтверджують неможливість забезпечення явки представника позивача на адресу суду не надходили, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи, тощо, позивачем також не надано.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).

Обставини справи, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається ГПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Частиною 1 статті 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини 1 статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини 2 статті 42 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини 3 статті 196 ГПК України, учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини 4 якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини 1 статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки щодо застосування частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України наведені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 18.11.2022 у справі №905/458/21.

У постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21 об`єднана палата Верховного Суду зазначила також таке.

Проаналізувавши положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, Верховний Суд зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частини 4 статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини 1 статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.

Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, Верховний Суд зазначає про те, що норми, закріплені у частині 4 статті 202 та у пункті 4 частини 1 статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, а ці означає, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Щодо першої умови залишення позову без розгляду, у разі неявки позивача в судове засідання - належного повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання, апеляційний суд відзначає таке.

Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини 1 статті 202 ГПК України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 ГПК України.

Щодо другої умови залишення позову без розгляду, у разі неявки позивача в судове засідання - неявки позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання, колегія суддів відзначає таке.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява №11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

ГПК України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з тим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд ухвалює рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Як уже зазначалося, пункт 2 частини 1 статті 42 ГПК України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов`язковою, вони зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 ГПК України вказують на необхідність врахування судом поважності/неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.

Так, зокрема у разі першої неявки позивача в судове засідання та за умови, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 ГПК України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України за умови наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави.

Щодо третьої умови залишення позову без розгляду, у разі неявки позивача в судове засідання - неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності, апеляційний суд відзначає таке.

Положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема і через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб - шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи в судовому засіданні без позивача.

Отже, відповідно до частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

Якщо нез`явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов`язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов`язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання суд не визнавав явку позивача обов`язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливим та визнати його явку обов`язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез`явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду.

Суд встановив, що ухвалою від 08.11.2023 ПАТ "Сумбуд" належним чином повідомлене про дату, час та місце проведення судового засідання, шляхом її направлення до його електронного кабінету, однак у судове засідання не з`явилось, суд про причини своєї неявки в судове засідання не повідомило, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для залишення позовної заяви ПАТ "Сумбуд", в інтересах якого діє акціонер - фізична особа ОСОБА_1 , без розгляду і доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу ПАТ "Сумбуд", в інтересах якого діє акціонер - фізична особа ОСОБА_1 , без задоволення, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/249/23 без змін.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу акціонера Приватного акціонерного товариства "Сумбуд" в інтересах якого діє - фізична особа ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/249/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/249/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Сумбуд" в інтересах якого діє - фізична особа ОСОБА_1 .

4. Матеріали справи №920/249/23 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 11.03.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов