Постанова

від 25.03.2024 по справі 920/249/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2024 р. Справа №920/249/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Луцюк А.В.

представники учасників справи:

від позивача: Коваленко О.І.

від відповідача: Сингаївський С.С.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача адвоката Сингаївського С.С.

про ухвалення додаткової постанови

за результатами розгляду апеляційної скарги акціонера Приватного акціонерного товариства "Сумбуд" в інтересах якого діє - фізична особа ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.12.2023

у справі №920/249/23 (суддя Жерьобкіна Є.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Сумбуд", в інтересах якого діє акціонер - фізична особа ОСОБА_1

до Фізичної особи ОСОБА_2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради,

2) Сумська міська рада

про стягнення 795 551,42 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Сумбуд" (далі - ПАТ "Сумбуд"), в інтересах якого діє акціонер - фізична особа ОСОБА_1 , звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків у розмірі 795 551,42 грн.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/249/23 позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ "Сумбуд", в інтересах якого діє акціонер - фізична особа ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/249/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 апеляційну скаргу акціонера ПАТ "Сумбуд", в інтересах якого діє - фізична особа ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/249/23 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.12.2023 у справі №920/249/23 залишено без змін.

09.03.2024, через систему "Електронний суд", представником відповідача адвокатом Сингаївським С.С. подано заяву про ухвалення додаткової постанови, в якій останній просить стягнути з ПАТ "Сумбуд" судові витрати на професійну правничу допомогу у справі №920/249/23 в розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 прийнято до розгляду заяву представника відповідача адвоката Сингаївського С.С. про ухвалення додаткової постанови у справі №920/249/23 та постановлено здійснювати її розгляд у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Розгляд заяви представника відповідача адвоката Сингаївського С.С. про ухвалення додаткової постанови призначено на 25.03.2024. Ухвалено провести судове засідання у справі №920/249/23, призначене на 25.03.2024, в режимі відеоконференції.

18.03.2024, через систему "Електронний суд", представником ПАТ "Сумбуд" подано заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, в яких останній просить суд відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. У випадку, якщо суд дійде висновку про поновлення строку на подання доказів, зменшити суму компенсації витрат на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн.

У судове засідання 25.03.2024 заявились представники сторін.

Треті особи своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 до їх електронних кабінетів.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.03.2024 підтримав вимоги та доводи заяви, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

Представник позивача, у свою чергу, заперечив проти задоволення заяви про ухвалення додаткової постанови та просив суд відмовити у її задоволенні, а якщо суд дійде висновку про поновлення строку на подання доказів, зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткової постанови щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів встановила наступне.

За приписами статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Апеляційним судом встановлено, що 27.01.2023 між Адвокатським об`єднанням "Сингаївський, Сербінов та Партнери" (виконавець) та Бритовим О.Б. (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №27-01/2023.

Згідно з пунктом 4.1 договору за надання правової допомоги, клієнт зобов`язується виплатити виконавцю гонорар у розмірі та в строк, який зазначається в додатковій угоді до цього договору.

Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання клієнтом рахунку (пункт 4.4 договору).

Відповідно до пункту 4.5 договору, за результатами надання правової допомоги, складається акт, що підписується кожною з сторін. Акт надається клієнту особисто або надсилається факсимільним зв`язком або поштою чи засобами електронного зв`язку.

19.01.2024 між сторонами укладено додаткову угоду №11 до вказаного договору, у якій сторони погодили, що розмір гонорару за надання виконавцем правничої (правової) допомоги клієнту, що включає в себе всі види незабороненої законом такої допомоги, ознайомлення з матеріалами справи, аналіз, формування та виклад пропозицій щодо правової позиції клієнта у справі, підготовка й подання до суду та іншим особам заяв по суті справи й заяв з процесуальних питань, збирання й подання до суду та іншим учасникам справи доказів, представництво клієнта у суді та участь у судових засіданнях, витребування необхідних інформації й документів, та всі інші необхідні види правничої допомоги у справі №920/249/23 за апеляційною скаргою Сумбатова С.Р., в інтересах ПАТ "Сумбуд" на ухвалу від 04.12.2023 Господарського суду Сумської області у суді апеляційної інстанції - Північному апеляційному господарському суді, становить фіксовану суму, незалежно від обсягу виконаних робіт та витраченого виконавцем часу, а саме - 15 000,00 грн.

04.03.2024 між сторонами складено та підписано акт надання послуг №1, підписанням якого сторони підтвердили, що виконавець надав клієнту послуги з правничої допомоги на суму 15 000,00 грн. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Відповідачем також долучено до матеріалів справи опис від 04.03.2024 наданих послуг у справі, який містить перелік наданих виконавцем послуг.

З матеріалів справи вбачається, що надані адвокатським об`єднанням послуги з правової допомоги оплачені відповідачем у повному обсязі, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 20.02.2024 №0.0.3484232905 на суму 15 000,00 грн.

Згідно з вимогами частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).

За приписами частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

У поданих до суду запереченнях щодо розміру адвокатських витрат позивач вказав на те, що відповідач жодним чином не обґрунтовує поважність пропуску строку подання доказів до моменту судових дебатів в суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів відхиляє такі твердження позивача, оскільки, як зазначалось вище, частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заявив про подання доказів понесених ним судових витрат після ухвалення Північним апеляційним господарським судом судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги у справі №920/249/23.

Крім того, доказів понесення відповідачем судових витрат подані ним разом із заявою про ухвалення додаткової постанови у межах строку встановленого частиною 8 статті 129 ГПКУ України.

Також, позивач заперечує про співмірність витрат на послуги адвоката. При цьому, доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність визначення відповідачем суми витрат на правничу допомогу або неналежність послуг адвоката, позивачем суду не надано.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Правову позицію щодо обов`язку сторони довести належними доказами обставини неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, які заявлено до розподілу, а не лише заявити про такі обставини, викладено у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №922/376/20.

Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" та у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

Одним з принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись, у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За приписами частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.01.2021 у справі №925/1137/19.

Судом апеляційної інстанції враховані надані заявником докази, розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, відсутність обґрунтованого клопотання ПАТ "Сумбуд" про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 2 статті 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви представника відповідача адвоката Сингаївського С.С. про ухвалення додаткової постанови щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та стягнення з ПАТ "Сумбуд" на користь ОСОБА_2 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи те, що судовий збір за прийняття додаткового рішення (постанови) не здійснюється, то відповідно судовий збір, згідно з приписами статті 129 ГПК України, розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника відповідача адвоката Сингаївського С.С. про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Сумбуд" (40000, місто Суми, вулиця Петропавлівська, будинок 86; ідентифікаційний код 14017843) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видачу наказу на виконання додаткової постанови доручити Господарському суду Сумської області.

4. Справу №920/249/23 передати до Господарського суду Сумської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано - 03.04.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов