Повістка

від 11.03.2024 по справі 908/3816/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/186/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2024 Справа № 908/3816/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В. розглянувши клопотання Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі № 908/3816/23:

за позовом Акціонерного товариства Укртелеком (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка,18) в особі Запорізької філії Акціонерного товариства Укртелеком (69005, м. Запоріжжя, вул. Кам`яногорська,10, ідентифікаційний код 21560766)

до відповідача: Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Першотравнева, буд. 50, ідентифікаційний код 05383342)

про стягнення 6 571,58 грн

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

29.02.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі № 908/3816/23 в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.02.2024, клопотання про стягнення витрат на професійну допомогу передано на розгляд судді Давиденко І.В.

Заявник (відповідач) своє клопотання обґрунтовував наступним: 15.01.2024 Степненська сільська рада в особі адвоката Гайдука С.П. через канцелярію суду подала відзив на позовну заяву, який також містив клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. 27.02.2024 суд ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог та, як вбачається з описової частини судового рішення, суд одночасно відмовив у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Рішення ухвалено без виклику учасників справи та без проведення судового засідання, судові дебати у справі не проводились. У відзиві на позовну заяву Степненська сільська рада зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 162 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу адвоката, тощо. В зв`язку з чим, відповідач просить суд стягнути з позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу

Від позивача 07.03.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшло заперечення щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого останній просив суд відмовити в задоволенні клопотання про покладення витрат на професійну правничу допомогу на позивача, з огляду на те, що у відзиві на позовну заяву від 15.01.2024 відповідач зазначив попередню (орієнтовну) суму витрат, які відповідач поніс або очікує понести в розмірі 45 000 грн. витрати на професійну правничу допомогу, поштові витрати тощо. У клопотанні від 29.02.2024 про включення до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрат на професійну правничу допомогу адвоката зазначив суму витрат у розмірі 10 000,00 грн. Поважні причини зменшення суми відповідач не зазначив та не довів. Розмір позовних вимог у справі складає 6 571,58 грн, при зверненні до суду позивач додатково поніс витрати на оплату судового збору. Заявлений розмір витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн. є неспівмірним. Розмір заявлених витрат перевищує розмір позовних вимог на 52,2%. За своєю категорією вказана справа є малозначною та підлягала вирішенню у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання; спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань, даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності. У доданому до клопотання договорі № 1 від 10.01.2024 про участь адвоката у цивільному, кримінальному, господарському, адміністративному провадженні, провадженні по справах про адміністративне правопорушення відсутній порядок обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, не зазначена узгоджена вартість послуг адвоката за видами та вартість 1 години роботи адвоката. Договір № 1 від 10.01.2024 має рамковий характер та не містить окремого доручення відповідача адвокату представляти його інтереси у Господарському суді Запорізької області по справі № 908/3816/23. Таким чином, відзив на позовну заяву у справі № 908/3816/23 підписано адвокатом без належних повноважень та його слід вважати не поданим. Слід зазначити, що відокремлення адвокатом в акті в межах однієї послуги інших послуг як «ознайомлення з позовною заявою», «вивчення правових висновків, викладених в судових рішеннях Верховного суду по аналогічним справам», як самостійних видів адвокатської послуги є необґрунтованим. Послуги: «Визначення правової позиції Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області по цій справі» та «Складання заяви по суті справи - відзиву на позовну заяву»,- по суті є тотожними діями адвоката. Поштові послуги не відносяться до підготовки відзиву на позовну заяву та не є правничою допомогою.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи, що розгляд справи № 908/3816/23 відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розгляд клопотання про стягнення судових витрат розглядається в тому самому порядку.

Розглянувши матеріали справи та клопотання Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про вирішення питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн та ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3816/23, суд дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.02.2024 у задоволенні позову Акціонерного товариства Укртелеком в особі Запорізької філії Акціонерного товариства Укртелеком до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення 6 571,58 грн заборгованості за період з лютого 2021 по вересень 2023 відмовлено.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести в зв`язку з розглядом справи витрат на професійну правничу допомогу адвоката, поштові витрати, тощо склав 45 000,00 грн.

Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому ж складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем було заявлено до стягнення з позивача витрат на надання професійної правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 10.01.2024 Степненською сільською радою Запорізького району Запорізької області та адвокатом Гайдуком Сергієм павловичем укладено Договір № 1 про участь Адвоката у цивільному, кримінальному, господарському, адміністративному провадженні, провадженнях по справах про адміністративне правопорушення (Договір).

Розділом 1 Договору встановлено, що Адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту при провадженні по цивільній, кримінальній, господарській, адміністративній справі, у справі про адміністративне правопорушення, під час надання юридичної допомоги загального характеру, використовувати передбачені у Конституції України, Цивільному процесуальному кодексі України, Кримінальному процесуальному кодексі України, Господарському процесуальному кодексі України, Кодексі адміністративного судочинства України, Кодексі України про адміністративні правопорушення та в інших актах законодавства засоби, способи і методи захисту з метою з`ясування обставин, які доводять правомірність вимог Клієнта, підтверджують його правову позицію по справі, захищають права та охоронювані законом інтереси Клієнта, спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність, відповідальність у справах про адміністративні правопорушення, представляти інтереси Клієнта в усіх установах, підприємствах, організаціях будь якої форми власності та підпорядкування, а Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар за надання юридичних послуг представника (захисника).

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч. 1 ст.1).

Слід зазначити, що витрати за надану правничу допомогу в разі підтвердження обсягів наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справ незалежно від того, чи їх вже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 03.120.2019 у справі № 922/445/19.

Представником відповідача на підтвердження обсягу наданих послуг, подано підписаний відповідачем та адвокатом акт приймання-здавання послуг № 1-S від 09.02.2024 до договору № 1 від 10.01.2024, відповідно до якого вказано, що Адвокатом були надані послуги згідно договору № 1 від 10.01.2024 по справі № 908/3816/23, а саме підготовка відзиву Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області на позовну заяву Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі відокремленого підрозділу - Запорізької філії Акціонерного товариства «Укртелеком» по справі № 908/3816/23, в тому числі: ознайомлення з позовною заявою Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі відокремленого підрозділу - Запорізької філії Акціонерного товариства «Укртелеком» до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області та доданими до позову матеріалами; визначення правової позиції Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області по цій справі; вивчення правових висновків, викладених в судових рішеннях Верховного Суду по аналогічним справам; складання заяви по суті справи - відзиву на позовну заяву; відправка відзиву позивачу листом з описом вкладення; доставка відзиву нарочно в Господарський суд Запорізької області. Загальна вартість наданих послуг: 10 000,00 грн без ПДВ. Претензії щодо якості, кількості та строку наданих послуг у Клієнта відсутні.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до приписів ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123); до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123); витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126); обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126); інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 4 ст. 129).

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України, визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Беручи до уваги принцип співмірності, необхідно пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом у межах правовідносин між ними та не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач проти стягнення витрат на правову допомогу заперечив повністю, у звязку з неспівмірністю витрат.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

До складу витрат на професійну правничу допомогу відповідно до акту приймання-здавання послуг № 1-S від 09.02.2024 до договору № 1 від 10.01.2024 включено: підготовка відзиву, в тому числі: ознайомлення з позовною заявою та доданими до позову матеріалами; визначення правової позиції по цій справі; вивчення правових висновків, викладених в судових рішеннях Верховного Суду по аналогічним справам; складання заяви по суті справи - відзиву на позовну заяву; відправка відзиву позивачу листом з описом вкладення; доставка відзиву нарочно в Господарський суд Запорізької області.

Судом встановлено, що відповідно до предмету позову в даній справі позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 6 571,58 грн. Справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Справа є не складною і підготовка до її розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. Також судом вбачається, що представником відповідача підготовлено по даній справі тільки відзив на позовну заяву. Відповідачем не зазначений погодинний обсяг витраченого часу. Відправка відзиву позивачу листом з описом вкладення та доставка відзиву нарочно в Господарський суд Запорізької області не відноситься до витрат на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку що заявлені витрати відповідача на професійну правничу допомогу порівняно зі складністю справи є неспівмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України, судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на обставини справи, її складність, предмет та підстави, сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям розумності та є завищеною, з огляду на це, та на обставини у справі, надаючи оцінку наведеному заявником переліку витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих доказів та фактичного обсягу наданих послуг правничої допомоги, у відповідності до принципу диспозитивності та змагальності, суд визнав за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу та дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача.

За таких обставин, стягненню з позивача на користь відповідача підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 908/3816/23 в розмірі 1500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі № 908/3816/23 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Укртелеком (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка,18) в особі Запорізької філії Акціонерного товариства Укртелеком (69005, м. Запоріжжя, вул. Кам`яногорська,10, ідентифікаційний код 21560766) на користь Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Першотравнева, буд. 50, ідентифікаційний код 05383342) 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В іншій частині додаткового рішення відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення складено та підписано 11.03.2024.

Повний текст додаткового рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.В. Давиденко