Рішення

від 20.02.2024 по справі 910/10551/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

20.02.2024Справа № 910/10551/23Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Шатан Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №910/10551/23 за позовом ОСОБА_1 до Всеукраїнської профспілки військових працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій, Державного реєстратора Департаменту реєстрації Міністерства юстиції України Заєць Юлії Анатоліївни, Міністерства юстиції України про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстраційної дії про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу та зобов`язання вчинити дії, за участю представників: позивача: Фузік В.В. (адвокат).; відповідача-1: Вагнаренко Т.А. (адвокат); відповідачів-2,3: Козиренко С.П. (самопредставництво)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - громадянин ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до:

- Всеукраїнської профспілки військових працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій (далі - відповідач-1, Профспілка) про визнання недійсним рішення 2-го з`їзду Профспілки;

- державного реєстратора Департаменту реєстрації Міністерства юстиції України Заєць Юлії Анатоліївни (далі- відповідач-2, державний реєстратор Заєць Ю.А.) про скасування реєстраційної дії про проведення в ЄДРЮОФОПГФ державної реєстрації змін до відомостей щодо Профспілки запис №1000741070001087054 від 15.12.2022 о 10:42:30;

- Міністерства юстиції України (далі - відповідач-3, Мінюст) про зобов`язання скасувати запис №1000741070001087054 від 15.12.2022 о 10:42:30;

- про стягнення з відповідачів у рівних частинах моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/10551/23; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.08.2023, витребувано у відповідача-3 копії документів реєстраційної справи Профспілки.

25.07.2023 від відповідача-3 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Мінюст заперечив проти позовних вимог і просив суд у позові відмовити повністю. Також, до відзиву додано копію матеріалів реєстраційної справи на виконання вимог у хвали суду про відкриття провадження у справі.

25.07.2023 від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечив проти позовних вимог і просив суд у позові відмовити повністю.

10.08.2023 від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Профспілка заперечила проти позовних вимог і просила суд у позові відмовити повністю. Також, відповідач-1 у відзиві просив суд поновити йому строк на подання відзиву у справі.

15.08.2023 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання та ознайомлення з матеріалами справи.

15.08.2023 від відповідачів-2,3 до суду надійшли клопотання про закриття провадження у справі.

15.08.2023 від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі.

15.08.2023 від позивача надійшла заява про забезпечення позову

15.08.2023 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про долучення доказів

Суд протокольною ухвалою від 15.08.2023 відмовив у задоволенні клопотань відповідачів-2,3 про закриття провадження у справі, виходячи з такого:

- відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

- згідно із частиною шостою статті 30 ГПК України спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи;

- відповідно до частини дванадцятої статті 30 ГПК України вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо розгляд таких вимог віднесений до юрисдикції господарського суду, розглядаються господарським судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги;

- у даній справі заявлено вимогу про визнання недійсним рішення 2-го з`їзду Профспілки, що відноситься до корпоративних спорів;

- разом з тим, вимоги заявлені до державного реєстратора та Мніюсту щодо реєстраційних дій є похідними вимогами, а тому в силу приписів вказаних вище норм підлягають розгляду господарським судом;

- отже, відсутні підстави для закриття провадження у справі в силу приписів пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 відмовлено ОСОБА_1 у забезпечені позову.

У підготовчому засіданні 15.08.2023 було оголошено перерву до 12.09.2032.

07.09.2023 від позивача до суду надійшли: пояснення на відзив Мінюста; клопотання про витребування оригіналу реєстраційної справи; пояснення на відзив відповідача-2; пояснення на відзив Профспілки; клопотання про витребування копій документів у відповідача-1; заперечення на клопотання про долучення доказів та заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив викласти позовні вимоги у такій редакції:

- визнати недійсним протокол від 01.10.2022 №2/1 Профспілки про зміну керівника відповідача-1 з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ;

- скасувати реєстраційну дію державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Заєць Ю.А. про проведення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державної реєстрації змін до відомостей щодо Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій (ідентифікаційний код: 43182015) запис від 15.12.2022 №1000741070001087054 (о 10:42:30 годині), а саме: зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань; зміну керівника Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій (ідентифікаційний код: 43182015) з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Мінюст скасувати запис від 15.12.2022 №1000741070001087054 (о 10:42:30 годині) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведення державної реєстрації змін до відомостей щодо Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій (ідентифікаційний код: 43182015);

- стягнути з відповідачів у рівних частинах моральну шкоду у розмірі.

11.09.2023 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про продовження підготовчого провадження та відкладення розгляду справи.

12.09.2023 від позивача до суду надійшла заява, в якій висловлено те, що позивач не заперечує проти відкладення розгляду справи.

Суд 12.09.2023 ухвалив відкласти підготовче засідання на 03.10.2023.

19.09.2023 від відповідача-1 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

21.09.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача-1 Венгеренко Тетяни Анатоліївни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2023 надано можливість представнику відповідача-1 Венгеренко Т.А. брати участь в засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через сервіс.

03.10.2023 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 03.10.2023 було оголошено про відкладення на 24.10.2023.

23.10.2023 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

24.10.2023 від Мінюста надійшли заперечення на клопотання (заяву) про витребування оригіналу реєстраційної справи.

24.10.2023 від ОСОБА_4 до суду надійшла заява в порядку статті 88 ГПК України.

Суд протокольною ухвалою від 24.10.2023 задовольнив клопотання про витребування доказів.

У підготовчому засіданні 24.10.2023 було оголошено перерву до 14.11.2023.

10.11.2023 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог протокольної ухвали суду від 24.10.2023.

14.11.2023 не відбулося через оголошену повітряну тривогу, оголошену у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 повідомлено сторони про призначення підготовчого засідання на 22.11.2023.

16.11.2023 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого засідання.

21.11.2023 від Профспілки до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 22.11.2023 було оголошено про відкладення на 07.12.2023 та протокольною ухвалою витребувано оригінал реєстраційної справи.

08.12.2023 від відповідача-1 до суду надійшли пояснення.

У підготовчому засіданні 07.12.2023 було оглянуто оригінал реєстраційної справи.

Суд протокольної ухвалою від 07.12.2023 постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 17.01.2024.

У судовому засіданні 17.01.2024 було оголошено перерву до 06.02.2024.

05.02.2024 від відповідача-1 до суду надійшли клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

У судовому засіданні 06.02.2024 було оголошено перерву до 20.02.2024.

20.02.2024 від відповідача-1 до суду надійшли додаткові пояснення у справі - письмові пояснення до судових дебатів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а представники відповідачів проти задоволення позову заперечили.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 20.02.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення, письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач вказує, що є Головою Профспілки, яка зареєстрована за адресою: Україна, 01001, м. Київ, майдан Незалежності, будинок 2, офіс 623, ідентифікаційний код: 43182015.

24.04.2023 Фузік Вікторією Валеріївною , як представником ОСОБА_1 , було отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), з якого вбачається, що державним реєстратором Заєць Ю.А. проведено в ЄДР державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу за ідентифікаційним кодом юридичної особи 43182015, запис №1000741070001087054 від 15.12.2022 (о 10:42:30 годині), а саме: зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей криничну особу, що містяться в ЄДР. Державним реєстратором, зокрема, вчинено дії щодо зміни керівника Профспілки з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .

Зміни у ЄДР були проведені на підставі відповідної заяви, до якого додано протокол від 01.10.2022 №2/1 Профспілки.

Позивач вказує, що рішенням 2-го з`їзду Профспілки, яке прийнято 01.10.2022 порушені його права та законні інтереси.

У свою чергу відповідач заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.

Предметом дослідження у даній справі є з`ясування питання дотримання/недотримання порядку скликання з`їзду Профспілки.

25.04.2019 проведено установчий з`їзд Профспілки, на якому прийнято низку рішень, оформлених протоколом №1.

Зокрема, обрано головою Профспілки ОСОБА_1 та затверджено Статут.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Частинами першою та другою статті 14 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів.

Статути (положення) профспілок приймаються з`їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.

Відповідно до пункту 6.1.4 Статуту вищим органом Профспілки є З`їзд, який скликається Радою Профспілки не рідше одного разу на 3 роки. Позачергові Зїзди скликаються за рішенням не менше 1/3 членів Профспілки або за рішенням Ради Профспілки, Президії Ради.

Про скликання та порядок денний З`їзду оголошується не пізніше, як за один місяць до його проведення, а позачергового - не пізніше, як за 15 днів.

Порядок роботи З`їзду регулюється Регламентом, який затверджується на З`їзді (пункт 6.1.7 Статуту).

Отже, З`їзд Профспілки скликається Радою Профспілки, про що оголошується не пізніше як за один місяць до його проведення.

Якщо ж скликається позачерговий З`їзд, то таке скликання проводиться за рішенням не менше 1/3 членів Профспілки або за рішенням Ради Профспілки, Президії Ради, про що оголошується не пізніше як за 15 днів.

Відповідач-1 вказав, що другий З`їзд Профспілки проводився відповідно до таких документів: - постановою Президії Ради Профспілки від 24.01.2022 №Р-1-6; - постановою Ради Профспілки від 18.02.2022 №Р-1-7; - постановою Президії Ради Профспілки від 16.03.2022 №Р-1-8.

Щодо обізнаності ОСОБА_1 про скликання та проведення другого З`їзду Профспілки відповідачем-1 було надано заяви свідків, в яких ряд членів Профспілки вказував, що заступник голови Профспілки ОСОБА_4 телефонував позивачу та повідомляв його про скликання та проведення дорогого З`їзду.

Також, заяву свідка надано ОСОБА_4 , в якій він повідомив, що телефонував ОСОБА_1 і повідомляв про проведення з`їзду.

Втім, вказані заяви свідків не відповідають приписам статті 88 ГПК України, оскільки, відповідно до частини третьої вказаної статті підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Разом з тим, суд приймає до уваги те, що заяви підписані особами, які наразі перебувають на військовій службі та доступ до нотаріального оформлення документів для таких осіб є ускладненим або фізично неможливим.

Однак, такі заяви свідків не є допустимими доказами у розумінні статті 77 ГПК України, оскільки, не підтверджують факт належного повідомлення позивача про скликання та проведення другого з`їзду Профспілки.

Також, відповідачем було додано роздруківки скріншотів з телефона ОСОБА_4 , з яких вбачається, що здійснювалися вхідні вихідні дзвінки з телефонним номером ОСОБА_1 , а саме 19.07.2022, 25.07.2022, 26.07.2022 та 12.07.2022.

Втім, такі скріншоти не є належним, достовірним і вірогідним доказами того, що відповідач-1 повідомляв позивача про скликання та проведення другого з`їзду Профспілки.

Відповідно до пункту 4.1 Статуту член Профспілки має, зокрема, такі права: - обирати та бути обраним до всіх виборних (керівних) органів Профспілки, її територіальних і первинних організацій;- особисто брати участь у роботі З`їзду.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд виходить з того, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв`язок і вірогідність.

У даному випадку суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний [постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17]. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Саме відповідач-1 має документально підтвердити належне виконання зобов`язання щодо повідомлення/оголошення про скликання з`їзду, у тому числі, позивача як члена та голову Профспілки.

Однак, відповідних достовірних, належних, допустимих і вірогідних доказів відповідного повідомлення відповідач-1 суду не надав.

Суд виходить з того, що своєчасне та належне повідомлення члена Профспілки про скликання З`їзду є важливим для формування волі при прийнятті рішень вищим органом Профспілки, аби член Профспілки (учасник з`їзду) міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на З`їзді, та повноцінно взяти участь у голосуванні.

Позивачем було уточнено позовну заяву, в якій він, зокрема, спросив визнати недійсним протокол від 01.10.2022 №2/1 Профспілки про зміну керівника відповідача-1 з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .

Суд вважає за необхідне звернутися до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц такого змісту:

« 7.47. Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31))».

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).

Оскільки, судом встановлено відсутність повідомлення позивача про скликання другого З`їзду, то є підстави для визнання пункту 3 рішення Другого з`їзду Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій (ідентифікаційний код: 43182015) від 01.10.2022 щодо Питання третього порядку денного про обрання Головою Профспілки ОСОБА_2, оформленого протоколом від 01.10.2022 №2/1, недійсним, адже право позивача на участь у другому З`їзді було порушено.

Що ж до вимог про скасування реєстраційної дії державного реєстратора та зобов`язання відповідача-2 скасувати запис від 15.12.2022 №1000741070001087054 (о 10:42:30 годині) в ЄДР, то вказані вимоги як похідні також підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує права чи законні інтереси позивача (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17).

Водночас, у постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №910/13125/19 зазначено, що вимога про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань про припинення юридичної особи, пред`явлена до державного реєстратора з підстав порушення порядку та процедури ліквідації такої юридичної особи, є належним способом захисту порушених прав та інтересів особи, і її розгляд не обмежується виключно перевіркою дій державного реєстратора, адже суду належить дослідити підстави для вчинення такого запису на предмет їх законності та його вплив на права і інтереси позивача.

Слід зазначити, що суд не виявив в діях державного реєстратора порушень у порядку проведення реєстраційних дій, втім, відповідний запис підлягає скасуванню, виходячи з того, що означене вище рішення другого З`їзду Профспілки визнано судом недійсним.

Також, позивачем було заявлено вимогу до відповідачів про стягнення з них у рівній частині моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.

Відповідно до частин першої - третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.05.2022 у справі №761/28949/17 у контексті питання стосовно відшкодування моральної шкоди висловила правову позицію про те, що при розгляді такої справи суд з`ясовує: наявність самої моральної шкоди та її вплив на життя позивача; факт вчинення протиправних дій відповідачем та його вину; зв`язок між дією (бездіяльністю) відповідача та моральною шкодою, яку поніс позивач; обґрунтованість суми компенсації моральної шкоди.

Втім, позивачем не підтверджено належними, допустимими, достовірними чи вірогідними доказами наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, а саме: наявність самої моральної шкоди та її вплив на життя позивача; зв`язок між дією (бездіяльністю) відповідачів та моральною шкодою, яку поніс позивач; обґрунтованість суми компенсації моральної шкоди.

Однак, наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, є обов`язковою умовою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди.

Отже, оскільки, позивачем не доведено наявності означених вище елементів складу цивільного правопорушення, то у задоволенні позову в частині стягнення 20 000 грн моральної шкоди слід відмовити.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані позивачем докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає задоволенню.

Окремо суд звертає увагу Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій (ідентифікаційний код: 43182015) на необхідність приведення діловодства обіг службових документів, зберігання документаційного фонду і в цілому документообігу у відповідність до дійсних обставин (внесення змін щодо переліку членів, виключивши померлих і загиблих) та у відповідність до вимог законодавства щодо оформлення документів, їх реєстрації, оформлення, а крім того, належного повідомлення членів пор рішення керівних органів профспілки, керучись зокрема, наказами Міністерства юстиції України, наказами й методичними рекомендаціями Державної архівної служби України, національними стандартами України у сфері діловодства.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача-1 у розмірі 8 052 грн, оскільки, саме внаслідок неправильних дій відповідача-1 виник даний спір.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати недійсним пункт 3 рішення Другого з`їзду Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій (ідентифікаційний код: 43182015) від 01.10.2022 щодо Питання третього порядку денного про обрання Головою Профспілки ОСОБА_2, оформленого протоколом від 01.10.2022 №2/1.

3. Скасувати реєстраційну дію державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Заєць Ю.А. про проведення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державної реєстрації змін до відомостей щодо Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій (ідентифікаційний код: 43182015) запис від 15.12.2022 №1000741070001087054 (о 10:42:30 годині), а саме: зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань; зміну керівника Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій (ідентифікаційний код: 43182015) з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .

4. Зобов`язати Міністерство юстиції України (ідентифікаційний код: 00015622; 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13) скасувати запис від 15.12.2022 №1000741070001087054 (о 10:42:30 годині) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведення державної реєстрації змін до відомостей щодо Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій (ідентифікаційний код: 43182015).

5. Стягнути з Всеукраїнської профспілки військових працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій (ідентифікаційний код: 43182015; 01001, м. Київ, Майдан Незалежності, 2, оф. 623) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) 8 052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн судового збору.

6. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.03.2024.

Суддя Ігор Курдельчук