Постанова

від 30.10.2024 по справі 910/10551/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10551/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - не з`явився,

Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій - Венгаренко Т.А.,

державного реєстратора департаменту реєстрації Міністерства юстиції України Заєць Юлії Анатоліївни - Козиренко С.П.,

Міністерства юстиції України - Козиренко С.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 (колегія суддів: Руденко М.А., Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій (далі - Профспілка)

2) державного реєстратора департаменту реєстрації Міністерства юстиції України Заєць Юлії Анатоліївни (далі - Державний реєстратор)

3) Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст)

про визнання частково недійсним протоколу, скасування державної реєстраційної дії про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу та зобов`язання вчинити дії,

Суть спору

1. У 2019 році була створена Профспілка, а ОСОБА_1 був обраний її головою.

2. У січні 2022 році президія ради Профспілки у зв`язку з закінченням терміну повноважень виборних органів визначила скликати раду Профспілки для проведення з`їзду Профспілки, зокрема, для розгляду питань, пов`язаних із зміною її керівництва.

3. У лютому 2022 року рада Профспілки вирішила провести такий з`їзд у березні 2022 року. Втім, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, у березні 2022 року президія ради вирішила перенести дату з`їзду на жовтень 2022 року, вказала про можливість проведення такого з`їзду в режимі відеоконференції або змішаній формі з подальшим затвердженням на з`їзді такої форми роботи.

4. У жовтні 2022 року відбувся другий з`їзд Профспілки, на якому, зокрема, вирішили питання про зміну керівника: замість ОСОБА_1 керівником Профспілки став ОСОБА_2 .

5. У квітні 2023 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 дізнався про зміну керівника Профспілки.

6. ОСОБА_1 , посилаючись на те, що він не був повідомлений про дату, час та місце скликання з`їзду профспілки і його порядок денний, звернувся до суду з позовом до Профспілки про визнання недійсним протоколу другого з`їзду Профспілки про зміну керівника; до державного реєстратора про скасування реєстраційної дії; до Мін`юсту про зобов`язання скасувати запис в ЄДР державної реєстрації змін до відомостей щодо Профспілки; та стягнення з відповідачів у рівних частинах моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.

7. Суд першої інстанції позов задовольнив частково: визнав недійсним п.3 рішення другого з`їзду Профспілки щодо питання про обрання нового голови Профспілки; скасував реєстраційну дію про проведення в ЄДР державної реєстрації змін до відомостей щодо Профспілки; зобов`язав Мін`юст скасувати запис в ЄДР; в частині вимог про стягнення моральної шкоди відмовив. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалив нове рішення у цій частині - про відмову у задоволенні позову.

8. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

9. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи повинен був суд апеляційної інстанції прийняти докази, подані позивачем під час апеляційного розгляду справи;

- чи був позивач повідомлений та обізнаний про дату, час та місце скликання з`їзду профспілки і його порядок денний;

- чи підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами не посвідчені нотаріально заяви свідків, які не мають доступу до нотаріального оформлення документів;

- чи можливе проведення виборчих процесів у профспілці під час правового режиму воєнного стану;

- чи відповідає вимога про визнання недійсним протоколу ефективному способу судового захисту;

- чи порушені права та інтереси позивача внаслідок проведення другого з`їзду Профспілки.

10. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

11. 25.04.2019 установчий з`їзд учасників Профспілки прийняв рішення, оформлені протоколом №1, зокрема, щодо створення Профспілки; затвердження статуту; обрання головою Профспілки ОСОБА_1 за його згодою.

12. За умовою статуту Профспілки:

- член Профспілки має право, серед іншого: обирати та бути обраним до всіх виборних (керівних) органів Профспілки, її територіальних та первинних організацій; особисто брати участь у роботі з`їзду, засідань виборних органів під час розгляду питань своєї діяльності чи поведінки; вільно обговорювати всі питання діяльності профорганізації, виступати з критикою, вносити пропозиції, відстоювати свою думку (п.4.1);

- вищим органом Профспілки є з`їзд, який скликається радою Профспілки не рідше одного разу на 3 роки; позачергові з`їзди скликаються за рішенням не менше 1/3 членів Профспілки або за рішенням ради Профспілки, президії ради; про скликання та порядок денний з`їзду оголошується не пізніше, як за один місяць до його проведення, а позачергового - не пізніше, як за 15 днів; рішення з`їзду приймаються простою більшістю присутніх делегатів; внесення змін та доповнень до статуту та рішення про припинення діяльності приймаються 2/3 голосів делегатів (п.6.1.4);

- з`їзд вважається правомочним, якщо в його роботі беруть участь не менше 1/2 загальної чисельності делегатів, які є обраними та обов`язково 1/2 делегатів за посадами - членів президії ради та ради Профспілки (п.6.1.6);

- порядок роботи з`їзду регулюється регламентом, який затверджується на з`їзді (п.6.1.7);

- до компетенції з`їзду Профспілки, серед іншого, належить: затвердження програмних документів Профспілки та внесення до них змін і доповнень; прийняття статуту Профспілки і внесення до нього змін та доповнень; обрання ради Профспілки та контрольно-ревізійної комісії Профспілки на термін три роки; обрання голови Профспілки, перших заступників голови Профспілки, заступників голови Профспілки терміном на три роки; розгляд будь-яких інших питань діяльності Профспілки та прийняття по ним рішень (п.6.1.8).

13. 24.01.2022 Президія ради Профспілки постановою №Р-1-6 "Про скликання ради Профспілки" відповідно до п.6.1.4 статуту у зв`язку з закінченням терміну повноважень виборних органів визначила скликати раду Профспілки на 12:00 18.02.2022 для розгляду питання про проведення другого з`їзду Профспілки з затвердженою квотою делегатів, обраних територіальними організаціями, в кількості трьох осіб з визначеним порядком денним, третім питанням до якого увійшло питання обрання голови Профспілки.

14. 18.02.2022 рада Профспілки постановою №Р-1-7 "Про проведення 2-го з`їзду Профспілки" відповідно до постанови президії ради Профспілки №Р-1-6 від 24.01.2022 та п.6.1.4 статуту у зв`язку з закінченням терміну повноважень виборних органів визначила провести 2-ий з`їзд Профспілки о 12:00 16.03.2022 за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, 2, офіс 623, з визначеним порядком денним, третім питанням до якого включено питання обрання голови Профспілки. У зв`язку з можливими форс-мажорними обставинами доручено президії ради Профспілки додатково визначати (змінювати) час, місце та дату проведення 2-го з`їзду Профспілки.

15. 16.03.2022 президія ради Профспілки постановою №Р-1-8 "Про перенесення проведення 2-го з`їзду профспілки" відповідно до постанови президії ради Профспілки №Р-1-6 від 24.01.2022, постанови ради Профспілки №Р-1-7 від 18.02.2022, п.6.1.4 статуту у зв`язку з закінченням терміну повноважень виборних органів Профспілки, зважаючи на повномасштабне вторгнення російської федерації та початок воєнних дій на території України, визначила перенести проведення 2-го з`їзду Профспілки на 12:00 01.10.2022 за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 63д , з визначеним порядком денним, третім питанням до якого увійшло питання обрання голови Профспілки. Відповідно до постанови ради Профспілки №Р-1-7 від 18.02.2022, враховуючи, що на території України йдуть військові дії, лишили форму проведення 2-го з`їзду Профспілки в режимі відеоконференції або змішаній формі з подальшим затвердженням на з`їзді такої форми роботи та внесенням відповідних змін до статуту.

16. 01.10.2022 відбувся другий з`їзд Профспілки згідно оформленого протоколу №2/1. На цьому з`їзді були присутні 36 осіб (21 особа - особисто, 15 осіб використовували засоби електронного зв`язку (ZOOM-конференцію).

17. Порядок денний другого з`їзду Профспілки включав такі питання:

1) про обрання головуючого та секретаря з`їзду Профспілки;

2) про обрання мандатної комісії та рахункової комісії, затвердження звіту про кількість делегатів, які взяли участь у проведенні з`їзду;

3) про обрання голови Профспілки;

4) про обрання виборних органів Профспілки відповідно до затвердженого статуту (президії ради Профспілки (заступників голови Профспілки) та ради Профспілки);

5) про обрання складу контрольно-ревізійної комісії Профспілки;

6) про внесення змін статуту Профспілки;

7) про затвердження форми проведення другого з`їзду Профспілки;

8) про виключення деяких осіб із числа членів Профспілки за дії, які дискредитують Профспілку;

9) про уповноваження представників Профспілки на підписання документів та подання документів до органу реєстрації (Міністерства юстиції України);

10) різне.

18. ОСОБА_1 був повідомлений та обізнаний про дату, час та місце скликання другого з`їзду Профспілки і його порядок денний. Це підтверджується заявами свідків ОСОБА_3 (заступник голови Профспілки), ОСОБА_4 (перший заступник голови Профспілки), ОСОБА_5 (заступник голови Профспілки), ОСОБА_6 (перший заступник голови Профспілки), з яких вбачається повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце скликання з`їзду Профспілки та його порядок денний починаючи з другої половини 2022 року, як в усній формі при особистих зустрічах, так і з використанням месенджера і засобів телефонного зв`язку. Ці обставини додатково підтверджуються роздруківками скріншотів з телефона ОСОБА_6 , з яких вбачається здійснення як вхідних, так і вихідних дзвінків за мобільним номером ОСОБА_1 19.07.2022, 25.07.2022, 26.07.2022 та 12.07.2022.

19. Повідомлення про проведення засідання президії ради Профспілки від 11.01.2022 та від 04.03.2022 на 24.01.2022 та 16.03.2022 відповідно, а також повідомлення від 02.02.2022 про проведення засідання пленуму ради 18.02.2022 містять інформацію стосовно порядку денного, у тому числі, й запланованого другого з`їзду Профспілки на 01.10.2022 о 12-00 год, що також додатково викладено у постанові президії ради профспілки №Р-1-8 від 16.03.2022 "Про перенесення проведення 2-го з`їзду профспілки". Зміст цих повідомлень був доведений до відома членів ради 11.01.2022, 02.02.2022 та 04.03.2022 відповідно засобами телефонного зв`язку, зокрема ОСОБА_1 , за мобільним номером, про що на означених повідомленнях зроблено відповідну відмітку, засвідчену підписом першого заступника Профспілки ОСОБА_6 .

20. 24.04.2023 Фузік Вікторія Валеріївна (представник позивача), дізналась згідно отриманого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) про те, що державний реєстратор провів в ЄДР державну реєстрацію змін до відомостей Профспілки, запис №1000741070001087054 від 15.12.2022 (10:42:30), щодо:

- відомостей про членів керівних органів громадського формування;

- керівника або відомостей про керівника юридичної особи;

- установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР.

Короткий зміст позовних вимог

21. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом (враховуючи заяву про уточнення позовних вимог від 06.09.2023) до:

- Профспілки про визнання недійсним протоколу №2/1 другого з`їзду Профспілки від 01.10.2022 про зміну керівника Профспілки з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ;

- Державного реєстратора про скасування реєстраційної дії про проведення в ЄДР державної реєстрації змін до відомостей щодо Профспілки, запис №1000741070001087054 від 15.12.2022 о 10:42:30, а саме: зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР; зміну керівника Профспілки з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ;

- Мін`юсту про зобов`язання скасувати запис №1000741070001087054 від 15.12.2022 о 10:42:30 в ЄДР державної реєстрації змін до відомостей щодо Профспілки;

- про стягнення з відповідачів у рівних частинах моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.

22. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є головою Профспілки, проте з витягу ЄДР від 24.04.2023 дізнався про проведення 15.12.2022 державним реєстратором реєстраційної дії №1000741070001087054, зокрема, щодо зміни керівника Профспілки.

23. На переконання позивача, здійснений реєстраційний запис є незаконним, оскільки вчинений на підставі документів, які були подані засобами поштового зв`язку, при цьому заява про державну реєстрацію підписана ОСОБА_8 як представником Профспілки, який діє на підставі довіреності без її нотаріального посвідчення та за відсутності нотаріального посвідчення справжності підпису заявника на поданій заяві для здійснення державної реєстрації, а також за відсутності підпису на одній із сторінок такої заяви.

24. Позивач зазначив, що державний реєстратор не проаналізував статут Профспілки, не надав оцінки порядку та процедурі обрання голови Профспілки, процедурі скликання та повідомлення членів Профспілки про скликання, а також проведенню з`їзду в режимі відеоконференції Zoom (усупереч статуту), тож новий керівник був обраний на посаду з порушенням законодавчих норм та статуту Профспілки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

25. Господарський суд міста Києва рішенням від 20.02.2024 позов задовольнив частково:

1) визнав недійсним п.3 рішення другого з`їзду Профспілки від 01.10.2022 щодо питання третього порядку денного про обрання головою Профспілки ОСОБА_2, оформленого протоколом №2/1 від 01.10.2022;

2) скасував реєстраційну дію Державного реєстратора про проведення в ЄДР державної реєстрації змін до відомостей щодо Профспілки запис №1000741070001087054 від 15.12.2022 (10:42:30), а саме: зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР; зміну керівника Профспілки з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ;

3) зобов`язав Мін`юст скасувати запис №1000741070001087054 від 15.12.2022 (10:42:30) в ЄДР проведення державної реєстрації змін до відомостей щодо Профспілки;

4) у задоволенні решти позову відмовив (щодо стягнення з відповідачів у рівних частинах моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн);

5) стягнув з Профспілки на користь ОСОБА_1 8 052,00 грн судового збору за подання позову.

26. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:

- докази повідомлення Профспілкою позивача про скликання другого з`їзду, який відбувся 01.10.2022, в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим було порушено право ОСОБА_1 на участь у другому з`їзді; заяви свідків не є допустимими доказами у розумінні ст.77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), оскільки не підтверджують факт належного повідомлення позивача про скликання та проведення другого з`їзду; роздруківки скріншотів з телефона про здійснення вхідних та вихідних дзвінків не є належним, достовірним і вірогідним доказами того, що Профспілка повідомляла позивача про скликання та проведення другого з`їзду;

- щодо вимог про визнання недійсним протоколу суд послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №554/10517/16-ц (суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору; суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально); оскільки позивач не був повідомлений про скликання другого з`їзду, то є підстави для визнання недійсним п.3 рішення другого з`їзду Профспілки щодо питання третього порядку денного про обрання головою Профспілки ОСОБА_2, оформленого протоколом від 01.10.2022 №2/1;

- щодо вимоги про скасування реєстраційної дії державного реєстратора (в діях державного реєстратора суд не встановив порушень) та зобов`язання Мін`юсту скасувати запис №1000741070001087054 від 15.12.2022 (10:42:30) в ЄДР, то вони задоволені як похідні;

- відсутні підстави для задоволення позову щодо стягнення з відповідачів у рівній частині 20 000,00 грн моральної шкоди, оскільки позивач не довів наявності такої шкоди та її вплив на життя позивача, зв`язок між дією/бездіяльністю відповідачів та моральною шкодою, яку поніс позивач, а також обґрунтованості суми компенсації моральної шкоди.

27. Північний апеляційний господарський суд постановою від 17.06.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 скасував в частині задоволених позовних вимог та прийняв нове рішення в цій частині - про відмову у задоволенні позову.

28. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- ОСОБА_1 звернувся із клопотанням про долучення доказів 01.05.2024, тобто в межах строку, встановленого ухвалою від 15.04.2024 про відкриття апеляційного провадження, втім, він не довів об`єктивної неможливості надання долучених до клопотання доказів суду першої інстанції; лише 24.04.2024 позивач звернувся до управління поліції з клопотанням про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні, хоча зі змісту опису документів з реєстраційної справи, які додані позивачем до клопотання, як на CD-R диску, так і в роздрукованому варіанті вбачається їх отримання за запитом від 14.11.2023; ОСОБА_1 не довів винятковість випадку та причин, що об`єктивно не залежать від нього, для надання таких доказів суду першої інстанції, тому подані ним додаткові докази до уваги не приймаються;

- суд першої інстанції, відхиляючи заяви свідків, вказав лише на те, що підписи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на заявах свідків не посвідчені нотаріально, втім у силу ч.3 ст.88 ГПК нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків, не вимагається; заяви свідків підписані особами, які перебували(ють) на військовій службі та доступ до нотаріального оформлення документів для таких осіб є ускладненим або фізично неможливим;

- оскільки у статуті та нормах законодавства відсутні вимоги стосовно способів, форм та порядку здійснення повідомлення про скликання з`їзду Профспілки, таке повідомлення може бути виражене у довільній формі та здійснене у спосіб спроможний забезпечити доведення до відома членів Профспілки інформацію стосовно скликання з`їзду та його порядку денного; наявні в матеріалах справи заяви свідків підтверджують факт обізнаності позивача про проведення другого з`їзду Профспілки з відповідним порядком денним; такий спосіб та порядок повідомлення (шляхом телефонного зв`язку) неодноразово застосовувався для повідомлення членів президії ради Профспілки;

- з постанов президії Профспілки вбачається, що з`їзд проводився, зокрема, у зв`язку з закінченням терміну повноважень виборних органів Профспілки, тобто необхідністю обрання нового складу керівних органів, в тому числі і голови; делегати на другому з`їзді одноголосно проголосували щодо прийняття рішень згідно порядку денного з`їзду, в тому числі щодо переобрання голови Профспілки та керівних органів;

- наявність обставин, на які Профспілка посилалася як на підставу обізнаності позивача про проведення другого з`їзду з відповідним порядком денним, вважається доведеною, оскільки надані на підтвердження таких обставин є більш вірогідними в силу ст.79 ГПК, при цьому на спростування таких обставин ОСОБА_1 належних та допустимих доказів не надав;

- протокол №2/1 другого з`їзду Профспілки від 01.10.2022 про зміну керівника Профспілки з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 є документом, який лише фіксує сам факт прийняття рішення з`їздом Профспілки, і не є актом у розумінні ст.20 Господарського кодексу України (далі - ГК); недійсним повністю чи в частині може бути визнано лише рішення з`їзду Профспілки; у задоволенні позову щодо визнання недійсним протоколу варто відмовити не лише з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту права, але й виходячи з встановлених судом апеляційної інстанції обставин, відсутні підстави для застосування позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 20.06.2023 у справі №554/10517/16-ц.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзивів на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

29. 24.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024, в якій просив її скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2024.

30. Верховний Суд ухвалою від 14.08.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху. 27.08.2024 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 14.08.2024, до якої ОСОБА_1 , зокрема, додав уточнену касаційну скаргу.

31. ОСОБА_1 в уточненій касаційній скарзі посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 ч.2 ст.287 ГПК у взаємозв`язку з п.1 ч.3 ст.310 ГПК, які обґрунтовує таким:

1) щодо долучення позивачем доказів у суді апеляційної інстанції:

- ОСОБА_1 направив до суду апеляційної інстанції клопотання про долучення доказів - матеріалів реєстраційної справи щодо змін відомостей стосовно Профспілки; лише 30.04.2024 представник ОСОБА_1 отримав дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023105100001938, відкритого за фактом проведення незаконних реєстраційних дій державним реєстратором;

- лише після ухвалення рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 отримав можливість ознайомитись з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023105100001938, за результатом якого встановлено невідповідність матеріалів, які містяться в електронній реєстраційній справі з матеріалами, які містяться в оригіналі паперової реєстраційної справи; подання цих доказів до суду першої інстанції було неможливим; суд апеляційної інстанції не врахував ці обставини, не взяв докази до уваги, що призвело до ухвалення незаконного рішення;

2) щодо повідомлення про дату, час та місце скликання з`їзду профспілки і його порядок денний:

- жодного повідомлення про проведення з`їзду Профспілки ані засобами поштового зв`язку, ані засобами мобільного зв`язку ОСОБА_1 не отримував; посилання Профспілки на здійснення вихідних дзвінків на номер телефону ОСОБА_1 є безпідставним, оскільки неможливо встановити зміст таких дзвінків; скріншоти вихідних дзвінків не підтверджують наявності дзвінків та не можуть бути належними та достатніми доказами в розумінні ст.77 та ст.79 ГПК;

- суд апеляційної інстанції порушив статті 36, 46 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (обов`язки профспілок щодо захисту прав їх членів; відповідальність посадових осіб), частини 1-3 ст.6 Закону "Про об`єднання громадян" (принципи створення та діяльності об`єднань громадян), не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №908/2905/16 (недостатньо лише наявності телефонних дзвінків як доказів, які б об`єктивно підтверджували обставини справи), від 22.06.2023 у справі №908/119/22 (щодо вірогідності доказів та необхідності суду керуватися при ухваленні рішення усіма наявними доказами у справі, співставляючи позиції обох сторін);

3) щодо заяв свідків:

- суд апеляційної інстанції не мав брати до уваги заяви свідків, підписи в яких не посвідчені нотаріально; викладена в них інформація не відповідає дійсності, а з заяв неможливо встановити особу свідка; посилається на постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №921/260/19 (відповідно до ч.3 ст.88 ГПК підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом; не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків); від 20.05.2020 у справі №200/17947/16-ц (надання показань свідків шляхом посвідчення нотаріусом не сприяє всебічному забезпеченню права учасників справи ставити питання свідкам стосовно обставин справи); від 19.03.2024 у справі №922/4078/23 (заява свідка є доказом, який за умови дотримання вимог процесуального закону щодо її форми, підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі відповідно до ст.86 ГПК);

- заяви свідків не оформлені належним чином, оскільки підписи в них не посвідчені нотаріально, та не досліджені в сукупності з іншими доказами у справі;

4) щодо порушень у діях державного реєстратора та заборони проведення виборчих процесів під час правового режиму воєнного стану:

- державний реєстратор порушив абзаци 3, 4 ч.2 ст.14, п.5 ч.1 ст.15 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон про державну реєстрацію), оскільки не дослідив подані для вчинення реєстраційних дій документи; суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що в ЄДР заявником внесення реєстраційних змін вказаний ОСОБА_2 , однак в заяві, поданій для державної реєстрації, заявником вказаний ОСОБА_8 , що може свідчити про наявність в діях державного реєстратора злочину передбаченого ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України;

- суд апеляційної інстанції проігнорував твердження позивача про те, що статут Профспілки передбачає виборчу систему голосування, а Конституція України забороняє проведення виборчих процесів під час правового режиму воєнного стану; обрання на посаду ОСОБА_2 здійснено з порушенням норм Конституції України, Закону "Про правовий режим воєнного стану", профільного законодавства, що регулює діяльність профспілок в України та статуту Профспілки, з огляду на що рішення другого з`їзду Профспілки про зміну керівника є недійсним, реєстраційна дія щодо внесення змін відомостей про юридичну особу є неправомірною, а державна реєстрація змін підлягає скасуванню;

5) щодо способу захисту:

- протокол є саме тим документом, який фіксує прийняте рішення саме у письмовій формі та на підставі якого згодом вчиняються відповідні реєстраційні дії; твердження суду апеляційної інстанції про те, що протокол не породжує ніяких правових наслідків, є помилковим;

- суд апеляційної інстанції безпідставно вважав, що позивач обрав неефективний спосіб судового захисту; посилається на неврахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №554/10517/16-ц (суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав);

- є підстави для визнання п.3 рішення другого з`їзду Профспілки у щодо питання третього порядку денного, оформленого протоколом від 01.10.2022 №2/1., недійсним, адже право позивача на участь у другому з`їзді було порушено;

6) щодо порушення прав та інтересів позивача:

- через неналежне повідомлення про дату з`їзду, ОСОБА_1 був позбавлений права балотуватись на переобрання на посаду голови Профспілки, хоч і мав великі шанси бути повторно обраним на цю посаду;

- посилається на постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №921/260/19 (суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова від 01.07.2021 у справі №917/549/20)), від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (щодо категорії стандарту доказування та принципів змагальності, які забезпечують повноту дослідження обставин справи).

32. 23.09.2024 надійшов відзив Мін`юсту, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

33. У відзиві Мін`юст зазначає, зокрема, таке:

- державна реєстрація, зокрема, професійних спілок, проводиться за результатами правової експертизи поданих для державної реєстрації документів щодо їх відповідності/невідповідності (суперечності, неузгодженості) вимогам Конституції та законів України, статуту Профспілки;

- за результатами правової експертизи документів, поданих 24.11.2022 для державної реєстрації змін до відомостей про Профспілку, що містяться в ЄДР, у тому числі змін до статуту, прийнятих на підставі рішень другого з`їзду Профспілки від 01.10.2022 (протокол №2/1), встановлено, що документи відповідають вимогам Конституції та законів України, статуту Профспілки;

- державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Мін`юсту Заєць Ю.А. прийняв рішення "Про державну реєстрацію змін до відомостей про Профспілку, що містяться в ЄДР, у тому числі змін до статуту" від 15.12.2022 №283/19.4 з дотриманням законодавства України;

- суд першої інстанції не виявив в діях державного реєстратора порушень у порядку проведення реєстраційних дій, втім, скасував відповідний запис як похідну вимогу, оскільки визнав рішення другого з`їзду Профспілки недійсним; суд апеляційної інстанції правильно відмовив у задоволенні позову.

34. 03.10.2024 надійшов відзив Профспілки, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

35. У відзиві Профспілка зазначає, зокрема, таке:

1) щодо доводів про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при оцінці наявних у матеріалах справи доказів:

- визначаючи правовий статус, компетенцію та інтервальність скликання з`їзду Профспілки, жодних положень безпосередньо щодо порядку повідомлення (оголошення) членів (-нам) Профспілки про таке його скликання статут останньої не містить; способи, форма та порядок здійснення такого повідомлення про скликання з`їзду Профспілки не визначені й нормами спеціального Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"; обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що таке повідомлення може бути виражене у довільній формі та здійснене у будь-який спосіб, спроможний забезпечити доведення до відома членів Профспілки інформацію стосовно скликання з`їзду та його порядку денного;

- на підтвердження факту повідомлення та обізнаності ОСОБА_1 були надані, зокрема, заяви свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; показання свідків віднесені до засобів доказування у господарському процесі; суд апеляційної інстанції правильно вказав, що не виключається допустимість встановлення факту повідомлення, у тому числі, й на підставі показань свідків; сам по собі факт членства свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у Профспілці не робить їхні показання недостовірними доказами;

- підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом; не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків; у заявах свідків міститься їхня згода на допит їх як свідків в судовому засіданні; під час розгляду справи в суді першої інстанції ані суд, ані представник позивача не вважали за необхідне і не наполягали на виклику свідків для допиту, суд першої інстанції зазначив, що у нього та у сторін немає сумнівів щодо доказів - заяв свідків та викладеної в них інформації, отже, необхідності у виклику свідків немає;

- посилання позивача на недотримання Профспілкою вимог процесуального закону щодо форми долучених до матеріалів справи заяв свідків є неспроможним та не спростовує допустимості таких заяв як доказів у справі, що врахував суд апеляційної інстанції;

- сповіщення у спосіб телефонного зв`язку, яке неодноразово застосовувалося для повідомлення всіх членів президії ради Профспілки, ради Профспілки додатково підтверджує ту обставину справи, про яку зазначали свідки у своїх заявах;

- доводи скаржника свідчать лише про його незгоду з обставинами справи, встановленими судом апеляційної інстанції шляхом оцінки наявних у матеріалах справи доказів, та фактичне намагання спонукати суд касаційної інстанції здійснити переоцінку останніх;

- застосування судом апеляційної інстанції статей 13, 79, 86 ГПК мало місце у повній відповідності до висновків, зроблених Верховним Судом у перелічених скаржником постановах;

- посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 19.03.2024 у справі №922/4078/23 та від 14.07.2021 у справі №921/260/19 наведене саме у контексті застосування судом апеляційної інстанції ч.3 ст.88 ГПК, попри те, що жодних правових висновків стосовно застосування саме означеної норми Верховний Суд у цих постановах не робив;

2) щодо доводів касатора про обрання ним належного та ефективного способу захисту свого порушеного права:

- ОСОБА_1 заявив вимогу про визнання недійсним протоколу №2/1 другого з`їзду Профспілки від 01.10.2022 про зміну керівника Профспілки з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; такий протокол є документом, який лише фіксує сам факт прийняття рішення з`їздом Профспілки, і не є актом у розумінні ст.20 ГК; недійсним повністю чи в частині може бути визнано лише рішення з`їзду Профспілки;

- визнання недійсним спірного пункту рішення з`їзду фактично порушить права та інтереси інших осіб - членів і делегатів Профспілки, які на основі вільного волевиявлення обрали нового голову Профспілки, а також ставить під загрозу всю діяльність Профспілки;

3) щодо скасування запису в ЄДР:

- суд першої інстанції задовольнив вимогу позивача та скасував реєстрацію змін, проведених на підставі рішення другого з`їзду Профспілки, оформленого протоколом №2/1 від 01.10.2022, у повному обсязі; визнавши недійсним тільки один пункт цього рішення - щодо обрання голови Профспілки;

- в рішенні другого з`їзду також були інші питання, які були вирішені: обрання президії ради Профспілки, ради профспілки, складу контрольно-ревізійної комісії, внесення змін до статуту, виключення деяких осіб з числа членів Профспілки; ці питання, рішення по яким прийнято другим з`їздом Профспілки, не були предметом спору у цій справі, а отже, є дійсними і законними; скасування їх реєстрації в ЄДР є неправомірним;

4) щодо доводів касатора про те, що суд апеляційної інстанції, відмовивши у прийнятті додаткового доказу, порушив приписи ч.3 ст.269 ГПК: фактичною причиною неподання позивачем до суду першої інстанції додаткового доказу є зволікання (більш, ніж 5 місяців) ним самим зі зверненням за дозволом на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023105100001938 від 22.09.2023.

36. 16.10.2024 від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив Мін`юсту, в якій просить розглядати касаційну скаргу без урахування позиції Мін`юсту, викладеній у відзиві. ОСОБА_1 зазначає, зокрема, таке:

- у своєму відзиві Мін`юсту зазначає представником ОСОБА_1 адвоката Фузік В.В., втім ОСОБА_1 самостійно подавав касаційну скаргу, а адвокат Фузік В.В. не є його представником у Верховному Суді у цій справі;

- у розд.V касаційної скарги ОСОБА_1 детально описує численні порушення, вчинені державним реєстратором при правовій експертизі поданих для державної реєстрації документів; державний реєстратор не дослідив подані для вчинення реєстраційних дій документи, що призвело до порушення норм Закону про державну реєстрацію.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

37. Верховний Суд ухвалою від 16.09.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 30.10.2024.

38. 25.10.2024 у зв`язку з відпусткою судді Губенко Н.М. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/10551/23 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо заяв свідків

39. Суд апеляційної інстанції зазначив, що підписи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на заявах свідків не посвідчені нотаріально, втім в силу ч.3 ст.88 ГПК нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків, не вимагається. Суд взяв до уваги те, що заяви свідків підписані особами, які перебували(ють) на військовій службі та доступ до нотаріального оформлення документів для таких осіб є ускладненим або фізично неможливим.

40. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що суд апеляційної інстанції не мав брати до уваги заяви свідків, підписи в яких не посвідчені нотаріально; вважає, що викладена в них інформація не відповідає дійсності, а з заяв неможливо встановити особу свідка. Скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №921/260/19 (відповідно до ч.3 ст.88 ГПК підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом; не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків); від 20.05.2020 у справі №200/17947/16-ц (надання показань свідків шляхом посвідчення нотаріусом не сприяє всебічному забезпеченню права учасників справи ставити питання свідкам стосовно обставин справи); від 19.03.2024 у справі №922/4078/23 (заява свідка є доказом, який за умови дотримання вимог процесуального закону щодо її форми, підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі відповідно до ст.86 ГПК). Вважає, що заяви свідків не оформлені належним чином (не мають нотаріального посвідчення підписів) та не досліджені в сукупності з іншими доказами у справі (суд апеляційної інстанції не дослідив докази позивача).

41. Профспілка у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно вказав про можливість встановлення факту повідомлення позивача про з`їзд, зокрема, на підставі показань свідків; не вимагається нотаріальне посвідчення підпису осіб, які дали згоду на допит їх як свідків; у заявах свідків міститься їхня згода на допит у судовому засіданні, проте ані суд першої інстанції, ані представник позивача не вважали за необхідне і не наполягали на виклику свідків для допиту. Вказує, що посилання ОСОБА_1 на недотримання Профспілкою вимог закону щодо форми долучених до матеріалів справи заяв свідків не спростовує допустимості таких заяв як доказів, а посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 19.03.2024 у справі №922/4078/23 та від 14.07.2021 у справі №921/260/19 наведене саме у контексті застосування судом апеляційної інстанції ч.3 ст.88 ГПК, попри те, що жодних правових висновків стосовно застосування саме цієї норми Верховний Суд у цих постановах не робив.

42. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, погоджується з позицією суду апеляційної інстанції та аргументами Профспілки з огляду на таке.

43. Верховний Суд у постанові від 09.11.2021 у справі №910/11343/20 вказав, що учасники справи, інші особи, зацікавлені у певному результаті розгляду справи, можуть надавати показання свідка і можуть бути допитані судом як свідки. Суд оцінює ці докази у сукупності з іншими доказами відповідно до свого внутрішнього переконання.

44. Згідно з ч.1 ст.87 ГПК показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

45. Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень (частини 1, 2 ст.88 ГПК).

46. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків (ч.3 ст.88 ГПК).

47. Як встановив суд апеляційної інстанції у цій справі, підписи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на заявах свідків дійсно не посвідчені нотаріально, втім вони дали згоду на допит їх як свідків.

48. Водночас суд апеляційної інстанції взяв до уваги те, що заяви свідків підписані особами, які перебували(ють) на військовій службі та доступ до нотаріального оформлення документів для таких осіб є ускладненим або фізично неможливим.

49. При цьому, відповідно до ч.1 ст.89 ГПК свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

50. Верховний Суд у постанові від 14.07.2021 у справі №921/260/19, на яку посилається скаржник, процитував положення ст.88 ГПК та вважав, що суди попередніх інстанцій правильно врахували показання свідків, які були попередньо допитані у судовому засіданні, для встановлення фактичних обставин справи.

51. Спір у справі №921/260/19 стосувався стягнення заборгованості згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів. Позивач як акціонер звернувся до товариства з вимогою здійснити викуп належних йому простих іменних акцій, після чого товариство направило йому проект договору купівлі-продажу. Обставини повернення підписаного примірнику договору підтверджувались показаннями свідків.

52. Проте, на відміну від цієї справи, у справі №921/260/19 підписи на заявах свідків були посвідчені нотаріально, а свідки були допитані у судових засіданнях.

53. З оскаржуваного рішення у цій справі не вбачається, що суд першої інстанції викликав свідків у судове засідання, відсутні відомості і про те, що ОСОБА_1 звертався з відповідним клопотанням про їх виклик та допит у судовому засіданні.

54. Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 у справі №200/17947/16-ц, на яку посилається скаржник, вказав, що надання показань свідків шляхом посвідчення їх нотаріусом не сприяє всебічному забезпеченню права учасників справи ставити питання свідкам стосовно обставин справи. Такий висновок Верховний Суд зробив у зв`язку з тим, що справа була помилково розглянута в порядку спрощеного провадження, через що учасники справи були позбавлені можливості ставити питання свідкам.

55. Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 у справі №200/17947/16-ц використовував положення Цивільного процесуального кодексу України в редакції, яка діяла на час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції, та яка не передбачала порядку надання показань свідків, чиї покази посвідчені нотаріально.

56. Проте, у цій справі скаржник не вказує на те, що він був позбавлений можливості звернутися з відповідним клопотанням про виклик свідків, або про те, що йому було безпідставно відмовлено у задоволенні такого клопотання.

57. Верховний Суд у постанові від 19.03.2024 у справі №922/4078/23, на яку посилається скаржник, вказав, що заява свідка є доказом, який за умови дотримання вимог процесуального закону щодо її форми, підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі відповідно до ст.86 ГПК. Верховний Суд вважав, що врахування судами попередніх інстанцій нотаріально посвідченої заяви свідка не призвело до неправильного вирішення спору по суті та до ухвалення незаконних судових рішень.

58. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.86 ГПК).

59. Висновок стосовно повідомлення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів суд апеляційної інстанції зробив не тільки на підставі заяв свідків, а на підставі усієї сукупності доказів, наявних у матеріалах справи, із застосуванням стандарту вірогідності доказів та принципу змагальності.

60. Крім того, як правильно вказує Профспілка, у жодній з постанов (від 14.07.2021 у справі №921/260/19, від 20.05.2020 у справі №200/17947/16-ц, від 19.03.2024 у справі №922/4078/23) Верховний Суд не робив висновок щодо застосування ч.3 ст.88 ГПК щодо можливості не посвідчувати підпис свідка на заяві нотаріально, якщо особа дала згоду на допит як свідок.

61. Враховуючи це, а також положення ст.86, ч.3 ст.88, ч.1 ст.89 ГПК, доводи скаржника про те, що заяви свідків не оформлені належним чином (не мають нотаріального посвідчення підписів) та не досліджені в сукупності з іншими доказами у справі не знайшли свого підтвердження під час касаційного оскарження.

Щодо повідомлення та обізнаності ОСОБА_1 про дату, час та місце скликання з`їзду профспілки і його порядок денний

62. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що жодного повідомлення про проведення з`їзду Профспілки ані засобами поштового зв`язку, ані засобами мобільного зв`язку не отримував. Вважає, що посилання Профспілки на здійснення вихідних дзвінків на номер телефону ОСОБА_1 є безпідставним, оскільки неможливо встановити зміст таких дзвінків, а тому роздруківки дзвінків не можуть бути належними та достатніми доказами в розумінні ст.77 та ст.79 ГПК; скріншоти вихідних дзвінків не підтверджують наявності дзвінків.

63. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції порушив статті 36, 46 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (обов`язки профспілок щодо захисту прав їх членів; відповідальність посадових осіб), а також частини 1-3 ст.6 Закону "Про об`єднання громадян" (принципи створення та діяльності об`єднань громадян), не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №908/2905/16 (недостатньо лише наявності телефонних дзвінків як доказів, які б об`єктивно підтверджували обставини справи), від 22.06.2023 у справі №908/119/22 (щодо вірогідності доказів та необхідності суду керуватися усіма наявними доказами у справі, співставляючи позиції обох сторін).

64. Профспілка у відзиві на касаційну скаргу вказує, що способи, форма та порядок здійснення повідомлення про скликання з`їзду Профспілки не визначені ані статутом, ані нормами спеціального Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"; обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що таке повідомлення може бути виражене у довільній формі та здійснене у будь-який спосіб, спроможний забезпечити доведення до відома членів Профспілки інформацію стосовно скликання з`їзду та його порядку денного. Зазначає, що на підтвердження факту повідомлення та обізнаності ОСОБА_1 були надані, зокрема, заяви свідків; сповіщення у спосіб телефонного зв`язку, яке неодноразово застосовувалося для повідомлення всіх членів президії ради Профспілки, ради Профспілки додатково підтверджує ту обставину справи, про яку зазначали свідки у своїх заявах.

65. Суд апеляційної інстанції вказав, що в силу відсутності у положеннях статуту та нормах законодавства визначених вимог стосовно способів, форм та порядку здійснення повідомлення про скликання з`їзду Профспілки, таке повідомлення може бути виражене у довільній формі та здійснене у спосіб спроможний забезпечити доведення до відома членів Профспілки інформацію стосовно скликання з`їзду та його порядку денного; наявні в матеріалах справи заяви свідків підтверджують факт обізнаності позивача про проведення другого з`їзду Профспілки з відповідним порядком денним; такий спосіб та порядок повідомлення (шляхом телефонного зв`язку) неодноразово застосовувався для повідомлення членів президії ради Профспілки.

66. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, погоджується з позицією суду апеляційної інстанції та аргументами Профспілки з огляду на таке.

67. Положення статуту Профспілки (п.6.1.4) передбачають, що вищим органом Профспілки є з`їзд, який скликається радою Профспілки не рідше одного разу на 3 роки; позачергові з`їзди скликаються за рішенням не менше 1/3 членів Профспілки або за рішенням ради Профспілки, президії ради; про скликання та порядок денний з`їзду оголошується не пізніше, як за один місяць до його проведення, а позачергового - не пізніше, як за 15 днів.

68. Суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи є повідомлення від 11.01.2022 та від 04.03.2022 про проведення засідання президії ради Профспілки, а також повідомлення від 02.02.2022 про проведення засідання пленуму ради, які містять інформацію стосовно порядку денного, у тому числі, й запланованого другого з`їзду Профспілки на 01.10.2022. Суд встановив, що зміст цих повідомлень був доведений до відома членів ради (зокрема, ОСОБА_1 ) 11.01.2022, 02.02.2022 та 04.03.2022 засобами телефонного зв`язку. Суд також врахував заяви свідків, які підтвердили повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце скликання з`їзду профспілки і його порядок денний як в усній формі при особистих зустрічах, так і з використанням месенджера і засобів телефонного зв`язку.

69. Скаржник, не погоджуючись з цим, послався на постанову Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №908/2905/16 (недостатньо лише наявності телефонних дзвінків як доказів, які б об`єктивно підтверджували обставини справи).

70. У справі №908/2905/16 предметом оскарження були рішення позачергових загальних зборів акціонерного товариства. За обставинами справи особа, посилаючись на наявність телефонних дзвінків, доводила той факт, що їй перешкоджали взяти участь у позачергових загальних зборах акціонерів.

71. Втім, Верховний Суд від 20.06.2018 у справі №908/2905/16 не робив висновки про те, що повідомлення про проведення зборів товариства не може бути здійснене, зокрема, за допомогою телефонних дзвінків. Суд касаційної інстанції у цій постанові лише процитував постанову суду апеляційної інстанції, вказавши, що стенограма телефонної розмови з оператором служби "102", листи Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку підтверджують лише наявність телефонних дзвінків представника позивача та не містять доказів, які б об`єктивно підтверджували те, що позивачам перешкоджали зареєструватися для участі у позачергових загальних зборах акціонерів. За результатами розгляду справи Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову.

72. Отже, необґрунтованими є посилання скаржника на те, що Верховний Суд у справі №908/2905/16 зробив висновок про те, що недостатньо лише наявності телефонних дзвінків як доказів повідомлення особи про проведення зборів товариства.

73. ОСОБА_1 наголошує, що суд апеляційної інстанції помилково вважав, що він був повідомлений про дату, час, місце проведення другого з`їзду Профспілки, не взяв до уваги позицію ОСОБА_1 , проігнорував його доводи. Скаржник з посиланням на постанову Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №908/119/22 вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував стандарт доказування "вірогідність доказів".

74. Верховний Суд у постанові від 22.06.2023 у справі №908/119/22 вказав, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

75. Спір у справі №908/119/22 виник щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсними та скасування результатів торгів з продажу активів акціонерного товариства, а також щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги. Отже, правовідносини у справі №908/119/22 не подібні до правовідносин у цій справі.

76. У п.4 ч.2 ст.2 ГПК закріплено принцип змагальності сторін, а у ст.79 ГПК - визначення вірогідності доказів.

77. Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20).

78. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

79. Отже, учасники справи, інші особи, зацікавлені у певному результаті розгляду справи, можуть надавати докази, зокрема, заяви свідків, які суд у сукупності з іншими доказами оцінює відповідно до свого внутрішнього переконання.

80. У цій справі обставини щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце скликання другого з`їзду Профспілки і його порядок денний суд апеляційної інстанції встановив не лише на підставі відомостей про здійснення телефонних дзвінків, а й на підставі письмових заяв свідків.

81. Доводи ОСОБА_1 щодо помилкового встановлення обставин повідомлення його про з`їзд Профспілки та ознайомлення з порядком денним фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції (ч.2 ст.300 ГПК).

Щодо порушення прав та інтересів позивача

82. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що його порушене право полягає в тому, що через неналежне повідомлення про дату з`їзду, він був позбавлений права балотуватись на переобрання на посаду голови Профспілки; вважає, що це обумовлене тим, що він мав великі шанси бути повторно обраним на цю посаду.

83. Скаржник посилається на постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №921/260/19 (суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова від 01.07.2021 у справі №917/549/20)), від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (щодо категорії стандарту доказування та принципів змагальності, які забезпечують повноту дослідження обставин справи).

84. Суд першої інстанції вважав, що право позивача на участь у другому з`їзді було порушено. Суд апеляційної інстанції не вважав, що права та інтереси ОСОБА_1 порушені, оскільки вважав, що він був повідомлений про з`їзд Профспілки та порядок денний.

85. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.

86. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК).

87. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК).

88. Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

89. Тобто, касаційний перегляд з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

90. Для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", таку подібність варто оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями, з-поміж яких змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

91. Проаналізувавши висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах, на які посилався скаржник, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається, а містять загальні висновки щодо оцінки доказів та встановлення обставин справи та забезпечення принципу змагальності.

92. Верховний Суд у постанові від 14.07.2021 у справі №921/260/19 розглянув спір про стягнення заборгованості згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів.

93. Верховний Суд у постанові від 01.07.2021 у справі №917/549/20 розглянув спір про визнання удаваним договору дарування частки у статутному капіталі, переведення на позивача прав та обов`язків покупця частки, визнання недійсним акта приймання-передачі частки, скасування реєстраційної дії.

94. Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у справі №910/18036/17 розглянув спір про зобов`язання вчинити дії (звільнити з під арешту та закрити рахунки) та визнання договору банківського рахунку припиненим.

95. Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі №917/1307/18 розглянув спір про зобов`язання здійснити поставку товару і стягнення неустойки.

96. Верховний Суд у постанові від 18.11.2019 у справі №902/761/18 розглянув спір про стягнення коштів (збитків у вигляді упущеної вигоди, орендної плати за землю, зобов`язання зі сплати земельного податку).

97. Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 розглянув спір про визнання недійсним правочину щодо переходу права власності; позивач не погоджувався із ціною набуття відповідачем права власності на предмет іпотеки.

98. Верховний Суд зауважує, що у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, суд не досліджував наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення господарського товариства про зміну керівного складу внаслідок неявки на збори (з`їзд) його колишнього керівника.

99. Єдина постанова, на яку посилається скаржник, та яка була ухвалена у спорі про оскарження колишнім директором рішень загальних зборів співвласників колективного підприємства (зокрема, про звільнення позивача з посади директора), скасування записів в ЄДР - постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц. Втім, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників колективного підприємства, а повідомлення позивача як колишнього директора підприємства не здійснювалось у телефонному режимі під час дії воєнного стану.

100. Отже, у жодній зі справ, на які посилається скаржник, Верховний Суд не робив висновок про неможливість здійснення телефонного повідомлення особи про збори профспілки (товариства) під час дії воєнного стану за умови, що положення законодавства та статуту не встановлюють вимог щодо способу такого повідомлення.

101. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові прямо не вказував про те, що права позивача не були порушені, а лише вказав, що з`їзд Профспілки проводився, зокрема, у зв`язку з закінченням терміну повноважень виборних органів Профспілки, тобто необхідністю обрання нового складу керівних органів.

102. При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що наявність обставин, на які Профспілка посилалася як на підставу обізнаності ОСОБА_1 про проведення другого з`їзду з відповідним порядком денним, вважається доведеною, оскільки докази, надані на підтвердження таких обставин, є більш вірогідними в силу ст.79 ГПК, при цьому на спростування таких обставин ОСОБА_1 належних та допустимих доказів не надав. Скаржник у касаційній скарзі зворотного не довів.

Щодо обраного позивачем способу захисту

103. Суд першої інстанції щодо вимог про визнання недійсним протоколу послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №554/10517/16-ц (суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору; суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально); оскільки позивач не був повідомлений про скликання другого з`їзду, то є підстави для визнання недійсним п.3 рішення другого з`їзду Профспілки щодо питання третього порядку денного про обрання головою Профспілки ОСОБА_2 , оформленого протоколом від 01.10.2022 №2/1.

104. Суд апеляційної інстанції вказав, що протокол №2/1 другого з`їзду Профспілки від 01.10.2022 про зміну керівника Профспілки з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 є документом, який лише фіксує сам факт прийняття рішення з`їздом Профспілки, і не є актом у розумінні ст.20 ГК; недійсним повністю чи в частині може бути визнано лише рішення з`їзду Профспілки.

105. ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначив, що саме протокол фіксує прийняте рішення, на підставі якого згодом вчиняються відповідні реєстраційні дії; твердження суду апеляційної інстанції про те, що протокол не породжує ніяких правових наслідків, є помилковим. Наголошує, що суд апеляційної інстанції безпідставно вважав, що позивач обрав неефективний спосіб судового захисту; посилається на неврахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №554/10517/16-ц (суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав). Вважає, що є підстави для визнання п.3 рішення другого з`їзду Профспілки у щодо питання третього порядку денного, оформленого протоколом від 01.10.2022 №2/1., недійсним, адже право позивача на участь у другому з`їзді було порушено.

106. Профспілка у відзиві на касаційну скаргу вказала, що ОСОБА_1 заявив вимогу про визнання недійсним протоколу, який є документом, що лише фіксує сам факт прийняття рішення з`їздом Профспілки, і не є актом у розумінні ст.20 ГК; недійсним повністю чи в частині може бути визнано лише рішення з`їзду Профспілки; визнання недійсним спірного пункту рішення з`їзду фактично порушить права та інтереси інших осіб - членів і делегатів Профспілки, які на основі вільного волевиявлення обрали нового голову Профспілки, а також ставить під загрозу всю діяльність Профспілки.

107. Верховний Суд щодо цих доводів скаржника зазначає таке.

108. У справі ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом (враховуючи заяву про уточнення позовних вимог від 06.09.2023), зокрема, до Профспілки про визнання недійсним протоколу №2/1 другого з`їзду Профспілки від 01.10.2022 про зміну керівника Профспілки з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .

109. Суд першої інстанції визнав недійсним п.3 рішення другого з`їзду Профспілки щодо питання третього порядку денного про обрання головою Профспілки ОСОБА_2, оформленого протоколом від 01.10.2022 №2/1.

110. Суд апеляційної інстанції вказав, що позивач звернувся з вимогою про визнання недійсним саме протоколу, який в свою чергу є документом, що лише фіксує сам факт прийняття рішення з`їздом Профспілки, і не є актом у розумінні ст.20 ГК; вважав, що недійсним повністю чи в частині може бути визнано лише рішення з`їзду Профспілки.

111. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №554/10517/16-ц.

112. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2023 у справі №554/10517/16-ц вказала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі №9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі №766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі №750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 у справі №233/4365/18 (п.31)). У цій постанові Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи позовні вимоги, врахувала саме мету подання позивачем позову.

113. У цій справі метою заявленого ОСОБА_1 позову є поновлення його на посаді керівника Профспілки.

114. Відповідно до ч.2 ст.20 ГК кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

115. Верховний Суд у постанові від 17.06.2021 у справі №910/2478/20 зазначив, що за своєю правовою природою рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційно письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсними) є невідповідність їх вимогам чинного на час їх видання (затвердження) законодавства. Верховний Суд звернув увагу на те, що такого способу захисту як скасування та/або визнання недійсним протоколу загальних зборів суб`єкта господарювання ні цивільне, ні господарське законодавство не передбачає.

116. Верховний Суд у постанові від 17.06.2021 у справі №910/2478/20 також вказав, що відповідно до сталої судової практики у судовому порядку недійсним може бути визнане саме рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) юридичної особи, а не протокол загальних зборів, оскільки протокол є документом, який фіксує лише факт прийняття рішення загальними зборами і не є актом в розумінні ст.20 ГК.

117. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.14 ГПК).

118. Верховний Суд неодноразово зазначав, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

119. Водночас суд апеляційної інстанції хоч і застосував надмірний формалізм відносно розгляду позовних вимог ОСОБА_1 в частині скасування протоколу з`їзду Профспілки, проте такі дії суду апеляційної інстанції не впливають на правильність вирішення спору в цілому.

Щодо долучення позивачем доказів у суді апеляційної інстанції

120. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що він направив до суду апеляційної інстанції клопотання про долучення доказів - матеріалів реєстраційної справи щодо змін відомостей стосовно Профспілки. Ці відомості отримала його адвокат Фузік В.В., яка раніше представляла інтереси ОСОБА_1 в рамках відкритого кримінального провадження №12023105100001938 за фактом проведення незаконних реєстраційних дій державним реєстратором. Зазначає, що 30.04.2024 представник ОСОБА_1 отримала дозвіл старшої дізнавачки, яким задоволено клопотання про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023105100001938, в якому було встановлено невідповідність матеріалів, які містяться в електронній реєстраційній справі з матеріалами, які містяться в оригіналі паперової реєстраційної справи. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував ці обставини, що призвело до незаконного рішення про не прийняття доказів до уваги.

121. Суд апеляційної інстанції зазначив, що об`єктивної неможливості надання долучених позивачем до клопотання доказів суду першої інстанції ОСОБА_1 не довів, оскільки кримінальне провадження було розпочате ще у вересні 2023 року, проте лише 24.04.2024 позивач звернувся до поліції із клопотанням про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні, хоча зі змісту опису документів з реєстраційної справи, які додані позивачем до клопотання, як на CD-R диску так і в роздрукованому варіанті вбачається їх отримання за запитом від 14.11.2023. Суд вважав, що ОСОБА_1 не довів винятковість випадку та причин, що об`єктивно не залежать від нього для надання таких доказів суду першої інстанції.

122. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника і погоджується із позицією суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

123. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст.80 ГПК).

124. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.80 ГПК).

125. Втім, у тексті касаційної скарги ОСОБА_1 не вказує, що він повідомляв суд першої інстанції про неможливість надати матеріали реєстраційної справи щодо змін відомостей стосовно Профспілки, отже не зазначає про дотримання вимог, встановлених ч.4 ст.80 ГПК.

126. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що підставами касаційного оскарження він хоч і визначив п.4 ч.2 ст.287 ГПК, втім у тексті касаційної скарги посилається лише на п.1 ч.3 ст.310 ГПК (суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження).

127. Втім, скаржник не посилається на п.3 ч.3 ст.310 ГПК, за якою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є те, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

128. Крім того, Верховний Суд наголошує, що скаржник не вказує, як саме неприйняття судом апеляційної інстанції нових доказів, поданих позивачем, призвело до неправильного встановлення фактичних обставин справи. Скаржник також не вказує, як саме могли вплинути подані ним докази на ухвалену судом апеляційної інстанції постанову, а також які саме обставини, з урахуванням поданих доказів, мав встановити суд апеляційної інстанції.

Щодо порушень у діях державного реєстратора та заборони проведення виборчих процесів під час правового режиму воєнного стану

129. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції не виявив в діях державного реєстратора порушень у порядку проведення реєстраційних дій, а ОСОБА_1 рішення в цій частині не оскаржував.

130. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що державний реєстратор порушив абзаци 3, 4 ч.2 ст.14, п.5 ч.1 ст.15 Закону про державну реєстрацію, оскільки не дослідив подані для вчинення реєстраційних дій документи, що мало негативні наслідки для законних прав та інтересів ОСОБА_1 . Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу також на те, що в ЄДР вказано, що заявником внесення реєстраційних змін є ОСОБА_2 , однак в заяві поданій для державної реєстрації міститься заявником є ОСОБА_8 , що може свідчити про наявність в діях державного реєстратора злочину передбаченого ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України.

131. ОСОБА_1 також вказує, що суд апеляційної інстанції проігнорував твердження позивача про те, що статут Профспілки передбачає виборчу систему голосування, а Конституція України забороняє проведення виборчих процесів під час правового режиму воєнного стану. Вважає, що обрання на посаду ОСОБА_2 здійснено з порушенням норм Конституції України, Закону "Про правовий режим воєнного стану", профільного законодавства, що регулює діяльність профспілок в України та статуту Профспілки, з огляду на що рішення другого з`їзду Профспілки про зміну керівника є недійсним, реєстраційна дія щодо внесення змін відомостей про юридичну особу є неправомірною, а державна реєстрація змін підлягає скасуванню.

132. Мін`юст у відзиві на касаційну скаргу вказав, що суд першої інстанції не виявив в діях державного реєстратора порушень у порядку проведення реєстраційних дій, втім, скасував відповідний запис як похідну вимогу, оскільки визнав рішення другого з`їзду Профспілки недійсним; суд апеляційної інстанції правильно відмовив у задоволенні позову.

133. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.

134. Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 ГПК.

135. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст.300 ГПК). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.300 ГПК).

136. Верховний Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 з посиланням на відповідну підставу касаційного оскарження не вказує, яку саме норму права суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Також скаржник не зазначає, які саме докази щодо порушень у діях державного реєстратора та заборони проведення виборчих процесів під час правового режиму воєнного часу не дослідив суд апеляційної інстанції.

137. Крім того, скаржник не зазначає, про те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах або що судові рішення оскаржуються з підстав порушення норм процесуального права, передбачених частинами 1, 3 ст.310 ГПК.

138. Доводи позивача у цій частині є викладенням власного бачення скаржника у питанні застосування правових норм, не підкріпленого посиланням на правові висновки Верховного Суду.

139. Розгляд скарг Верховним Судом покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.

140. Враховуючи, що скаржник в цій частині доводів не посилається на жодну з підстав касаційного оскарження, визначену ч.2 ст.287 ГПК, а його доводи зводяться виключно до незгоди із постановою суду апеляційної інстанції, Верховний Суд відхиляє такі доводи скаржника.

141. За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

142. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

143. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

144. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

145. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі №910/10551/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець