Рішення

від 05.03.2024 по справі 916/3511/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"05" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3511/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В., при секретарі судового засідання Крайнюк А.В., розглянувши у судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Тираспільське шосе, 10, код ЄДРПОУ 41592914) за вх.суду№2-268/24 від 19.02.2024 про ухвалення додаткового рішення по справі №916/3511/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Тираспільське шосе, 10, код ЄДРПОУ 41592914);

до відповідача Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 36716128);

про стягнення 692018,17грн

за участю представників сторін:

від позивача (заявника): не з`явився;

від відповідача (боржника): не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.02.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН задоволено та стягнуто з Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН 652851,62грн основного боргу, 9390,33грн 3% річних, 19776,22грн інфляційних витрат, 10230,27грн судового збору.

19.02.2024 за вх.суду№2-268/24 Товариство з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН звернулося до суду з клопотанням про ухвалення додаткового рішення в якому просить стягнути з Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія 45000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.02.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН за вх.суду№2-268/24 від 19.02.2024 про ухвалення додаткового рішення по справі №916/3511/23 прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 05.03.2024 о 12:55 та викликано учасників справи у судове засідання.

В обґрунтування свого клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН зазначає, що у позовний заяви позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складає 45000,00грн витрат на професійну правничу допомогу, докази на підтвердження витрат будуть надані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, вказана заява є заявою в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України. Станом на дату складання цього клопотання з боку Відповідача підлягають сплаті витрати на професійну правничу допомогу у сумі 45 000 /сорок п`ять тисяч / гривень. На підтвердження вказаного факту надаються посвідчені копії договору про надання правової допомоги №08/08/2023/3 від 08 серпня 2023 року, посвідчена копія акту приймання-передачі виконаних робіт від 02 лютого 2024 року до вказаного договору. При цьому, відповідно до пункту 4.2. договору №08/08/2023/3 від 08.08.2023 року гонорар підлягає сплаті Довірителем (Позивачем) Повіреному протягом двох місяців з моменту стягнення (отримання) суми гонорару адвоката з відповідача у справі в порядку відшкодування витрат на правову допомоги, в порядку, передбаченому ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН вказує, що вказана сума гонорару у розмірі 45000,00грн є співмірною із обсягом роботи, виконаних адвокатом, ціною позову та важливістю даної справи для Позивача, що обумовлене необхідністю захисту його прав на грошові кошти, отримані за вже виконану роботу (надані послуги). Додатково просить врахувати, що подання цієї заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є обов`язком адвоката.

Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН просить задовольнити вимоги клопотання та стягнути з Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія 45000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Акціонерне товариство Об`єднана гірничо-хімічна компанія проти клопотання заперечує посилаючись на те, що в своєму клопотанні про ухвалення додаткового рішення адвокат повідомляє про те, що на його думку, належним та допустимим доказом є подана разом із клопотанням копія договору про надання правової допомоги від 08.08.2023 №08/08/2023/3, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПК «ФЛАГМАН» та адвокатом Розенбойм Ю.О. (далі договір), де зазначені гонорари в розмірі який остаточно визначається в акті приймання передачі виконаних робіт і який знаходиться в матеріалах справи. Пунктом 4.3 договору передбачено, що детальний опис робіт, які виконані адвокатом на виконання умов цього договору складається Повіреним та підтверджується Довірителем шляхом підписання. Вказаний опис робіт разом може міститися в акті виконаних робіт, який є підставою для сплати гонорару Повіреним.

Акціонерне товариство Об`єднана гірничо-хімічна компанія вказує, що в тексті акту приймання передачі виконаних робіт до договору від 08.08.2023 року № 08/08/2023/3 від 01.02.2024 року, а саме в абзаці 1 пункту 1 зазначено, що вартість послуг з ознайомлення з наявною у Довірителя документацією для складання позову та пошук, аналіз судової практики Верховного суду з розгляду аналогічних справ, формування правової позиції та підготовки стратегії у справі становить 5000,00грн, але відповідно до п. 1.1. договору від 08.08.2023 №08/08/2023/3 зазначено, що Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе обов`язок надати правову допомогу шляхом складання процесуальних документів та представництва інтересів в суді з питань стягнення заборгованості, штрафних санкцій, процентів та інфляційних витрат за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №769-2 від 09.12.2022. Отже, робота, яка зазначена в абзаці 1 пункту 1 акту приймання передачі виконаних робіт до договору від 08.08.2023 №08/08/2023/3 від 01.02.2024 року (ознайомлення з наявною у Довірителя документацією для складання позову та пошук, аналіз судової практики Верховного суду з розгляду аналогічних справ, формування правової позиції та підготовки стратегії у справі) є складовою частиною робіт при складанні позовної заяви до суду і не може відокремлюватися і братися до уваги, як окремі послуги та не можуть підлягати відшкодуванню.

Акціонерне товариство Об`єднана гірничо-хімічна компанія зазначає, що справа №916/3511/23 не відноситься до складних справ, спірний договір ґрунтувався на одноразовому наданні послуг, час витрачений на підготовку адвокатом позовної заяви є не значним, позовна заява не містить складних розрахунків. Адвокатом було складено позовну заяву та відповідь на відзив відповідача, і розглянуто одне клопотання про зменшення розміру позовних вимог відповідача. Ціна позову є незначною. Тому, робота, яка зазначена в абзацах 3-4 пункту 1 акту приймання передачі виконаних робіт до договору від 08.08.2023 року №08/08/2023/3 від 01.02.2024 року (Опрацювання відзиву, на позовну заяву, складання відповіді на відзив та направлення їх відповідачу та до суду; опрацювання клопотання про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, підготовка усних заперечень на клопотання) є неспівмірними, завищеними, та не містять складних розрахунків та трудоємкої роботи.

Як вказує Акціонерне товариство Об`єднана гірничо-хімічна компанія, представником позивача не надано здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги, що позбавляє можливості спростовувати неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду справа № 922/1964/21 провадження № 12-14гс22 від 16 листопада 2022 року: « 166. Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. 169. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.»

Щодо оцінки вартості участі у судовому засіданні та здійснення представництва інтересів позивача адвокатом Розенбоймом Ю.О., Акціонерне товариство Об`єднана гірничо-хімічна компанія зазначає наступне. 07.09.2023 перше засідання не відбулося, але представник ТОВ «СПК «ФЛАГМАН» був присутній в судовій залі. 05.10.2023 засідання перенесене оскільки не були присутні представники обох сторін. 07.11.2023 відбулося підготовче засідання (представник ТОВ «СПК «ФЛАГМАН» був на засіданні в залі суду, представник АТ ОГХК по відеоконференції). Тривалість засідання 16 хв. 30.11.2023 засідання не відбулося в зв`язку з призупиненням роботи КП Діловодство. 21.12.2023 року засідання перенесене в зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. В абзаці 5 пункту 1 акту приймання передачі виконаних робіт до договору від 08.08.2023 №08/08/2023/3 від 01.02.2024 року зазначено що представник відповідача прибув до Господарського суду Одеської області для участі у судовому засіданні 30.01.2024 року. Однак, 30.01.2024 року засідання не відбулося в зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в м. Одеса та Одеській області. В ухвалі Господарського суду Одеської області від 30.01.2024 року по справі № 916/3511/23 встановлено наступне: « 30.01.2024 року підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги … суд вважає доцільним призначити підготовче засідання у справі № 916/3511/23 на іншу дату.». Будь-які дані про прибуття до суду представника позивача відсутні, такі докази до клопотання також не було додано, що вказує на відсутність підтвердження факту прибуття адвоката Розенбойм Ю.О. до суду 30.01.2024. 01.02.2024 відбулося судове засідання з розгляду справи по суті. Судове засідання тривало 23 хв.

Акціонерне товариство Об`єднана гірничо-хімічна компанія вказує, що представник позивача витратив лише 39 хвилин в двох судових засіданнях, тому вартість зазначених послуг представником в акті приймання передачі виконаних робіт до договору від 08.08.2023 №08/08/2023/3 від 01.02.2024 року у розмірі 10000,00грн є неспівмірними, завищеними. Також до клопотання суду не додані будь-які документи, або їх копії щодо підтвердження вищевказаної надмірної вартості прибуття та участі у судових засіданнях представника позивача (чеки на оплату палива/обіду/проїзду у громадському або іншому виді транспорту та ін.). По-четверте, в абзаці 6 пункту 1 акту приймання передачі виконаних робіт до договору від 08.08.2023 №08/08/2023/3 від 01.02.2024 року зазначено що вартість написання клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення в цій частині, складання додатків до нього, направлення клопотання відповідачу та до суду, участь у судовому засіданні щодо розгляду вказаного клопотання представником позивача у розмірі 5000,00грн, але відповідно до п. 1.1. договору від 08.08.2023 №08/08/2023/3 зазначено, що Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе обов`язок надати правову допомогу шляхом складання процесуальних документів та представництва інтересів в суді з питань стягнення заборгованості, штрафних санкцій, процентів та інфляційних витрат за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №769-2 від 09.12.2022. Тобто п. 1.1. договору від 08.08.2023 №08/08/2023/3 не містить таких послуг в предметі договору як написання клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення в цій частині, складання додатків до нього, направлення клопотання відповідачу та до суду, участь у судовому засіданні щодо розгляду вказаного клопотання, тобто це свідчить про те, що ці послуги надані адвокатом Розенбойм Ю.О. на власний розсуд, добровільно і на безоплатній основі, тому прошу суд не враховувати цю суму для розрахунку витрат позивача на правову допомогу.

Як зазначає Акціонерне товариство Об`єднана гірничо-хімічна компанія, відповідач на стадії досудового врегулювання та під час судового розгляду даної справи не відмовлявся від наявної заборгованості за договором від 08.08.2023 №08/08/2023/3, тому суть спору на стадії судового розгляду справи становило стягнення грошових коштів 3% річних, інфляційних втрат, відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого позивачем судового збору та стягнення витрат на професійну правову допомогу. Тому розмір відшкодування витрат на професійну допомогу, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Акціонерне товариство Об`єднана гірничо-хімічна компанія зазначає, що відповідно до розділу 4. гонорарні відносини договору від 08.08.2023 №08/08/2023/3: Довіритель сплачує Повіреному гонорар в розмір, який остаточно визначається в акті-приймання передачі виконаних робіт. 4.2. Вказана в пункті 4.1. сума підлягає сплаті Довірителем Повіреному протягом двох місяців з моменту стягнення (отримання) суми гонорару адвоката з відповідача у справі в порядку відшкодування витрат на правову допомогу в порядку відшкодування витрат на правову допомогу, в порядку передбаченому ГПК України. 4.3. Детальний опис робіт, які виконані адвокатом на виконання умов цього Договору складається Повіреним та підтверджується Довірителем шляхом підписання. Вказаний опис робіт разом може міститися в акті виконаних робіт, який є підставою для сплати гонорару.» Дані умови договору, особливо пункт 4.2., підпадають під визначення: «гонорар успіху», так як позивач буде мати обов`язок заплатити за надані відповідно договору послуги лише у випадку стягнення (отримання) суми гонорару адвоката з відповідача у справі в порядку відшкодування витрат на правову допомогу в порядку відшкодування витрат на правову допомогу, в порядку передбаченому ГПК України.

Акціонерне товариство Об`єднана гірничо-хімічна компанія вважає, що розмір витрат на плату послуг адвоката значно завищений з огляду на наступне: справа №916/3511/23 розглядалась судом фактично за два короткочасних засідання. Представництво інтересів Клієнта у господарському суді не було необхідним, участь у засіданні можливо було взяти за допомогою відеоконфренції; справа №916/3511/23 не відноситься до складних справ, відповідач не заперечував щодо наявності заборгованості та не відмовлявся сплатити основну суму боргу, спірний договір ґрунтувався на одноразовому наданні послуг, час витрачений на підготовку адвокатом позовної заяви є не значним, позовна заява не містить складних розрахунків. Адвокатом було складено позовну заяву та відповідь на відзив, клопотання не заявлялись; ціна позову є незначною. Адвокат Розенбойм Ю.О. у своєму клопотанні посилається на висновок Верховного Суду, де зазначається, що у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено». При цьому, сам представник не надав належних та допустимих доказів, що підтверджують обсяг наданих послуг їх вартості та виконання, лише долучено договір від 01.05.2023 №03/01/05/2023 та акт приймання передачі виконаних робіт до договору від 08.08.2023 року №08/08/2023/3 від 01.02.2024 року, вважаємо що перелічені вище документи не можуть вважатися таким доказом. Таким чином, вимога адвоката про стягнення з АТ «ОГХК» в особі філії «ВГМК» витрат на правову допомогу в сумі 45000,00грн є необґрунтованою, значно завищеною, непропорційною до предмета спору та неспівмірною зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт. Позивачем не надано жодного доказу, які би підтвердили оплату наданої правової допомоги, відсутні розрахунки, будь-які документи на підтвердження фактично понесених витрат адвокатом.

Враховуючи викладене, Акціонерне товариство Об`єднана гірничо-хімічна компанія просить відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія витрат на професійну правничу допомогу у сумі 45000,00грн.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН про ухвалення додаткового рішення та заперечення Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 08.08.2024 між адвокатом Розенбойм Ю.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН було укладено договір про надання правової допомоги №08/08/2023/3 відповідно до умов якого Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе обов`язок надати правову допомогу шляхом складання процесуальних документів та представництва інтересів в суді з питань стягнення заборгованості, штрафних санкцій, процентів та інфляційних витрат за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №769-2 від 09.12.2022.

Відповідно до розділу 4 договору Довіритель сплачує Повіреному гонорар в розмір, який остаточно визначається в акті-приймання передачі виконаних робіт. 4.2. Вказана в пункті 4.1. сума підлягає сплаті Довірителем Повіреному протягом двох місяців з моменту стягнення (отримання) суми гонорару адвоката з відповідача у справі в порядку відшкодування витрат на правову допомогу в порядку відшкодування витрат на правову допомогу, в порядку передбаченому ГПК України. 4.3. Детальний опис робіт, які виконані адвокатом на виконання умов цього Договору складається Повіреним та підтверджується Довірителем шляхом підписання. Вказаний опис робіт разом може міститися в акті виконаних робіт, який є підставою для сплати гонорару.

Згідно з ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведеної норми законодавства слідує, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правничу допомогу, акт приймання - передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині п`ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19. Ці правові висновки було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункт 29). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону №5076-VI).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009р., справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015р.). А також висновки Європейського суду з прав людини, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої Європейського суду з прав людини вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Натомість питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.

Норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Положеннями статті 221 ГПК України визначено: якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Наведені положення статей 124, 126, 129 ГПК України у сукупності з положеннями статті 221 ГПК дають підстави дійти висновку, що у разі подання стороною таких доказів до закінчення судових дебатів у справі, суд може вирішити питання розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення. У разі якщо сторона (з поважних причин) до закінчення судових дебатів не подала докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву суд може вирішити питання про судові витрати, шляхом ухвалення додаткового рішення.

При цьому за аналізом процесуального законодавства визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. Так, у частині третій статті 126 та частині восьмій статті 129 ГПК України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що обов`язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.

Водночас на підтвердження докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані у такому порядку: 1) докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі; 2) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву.

Наведені вище положення ГПК у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

Водночас положення частини восьмої статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.

Отже, в силу приписів наведених вище положень законодавства суд зазначає про те, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

З огляду на що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

Ураховуючи наведене вище, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду погоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 ГПК України, про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Враховуючи викладене, зазначена в акті прийманняпередачі виконаних робіт від 01.02.2024 сума 5000,00грн за складання клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення, не підлягає стягненню з Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Тираспільське шосе, 10, код ЄДРПОУ 41592914) за вх.суду№2-268/24 від 19.02.2024 про ухвалення додаткового рішення по справі №916/3511/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 36716128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН (67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Тираспільське шосе, 10, код ЄДРПОУ 41592914) 40000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено 11 березня 2024.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Л.В. Степанова