Ухвала

від 08.04.2024 по справі 916/3511/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

08 квітня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3511/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія

на рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2024 року, суддя в І інстанції Степанова Л.В., повний текст якого складено 12.02.2024 в м. Одесі

у справі: №916/3511/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН

до відповідача: Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія

про стягнення 692 018,17 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.02.2024 у справі №916/3511/23 позов задоволено у повному обсязі; стягнуто з Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН 652 851,62 грн основного боргу, 9390,33 грн 3% річних, 19776,22 грн інфляційних витрат, 10230,27 грн судового збору.

11.03.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія, в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2024 у справі №916/3511/23 скасувати в частині стягнення з Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН 9390,33 грн 3% річних, 19776,22 грн інфляційних витрат, 10230,27 грн судового збору та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія на рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2024 до надходження матеріалів справи №916/3511/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3511/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

04.04.2024 матеріали справи №916/3511/23 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, з наступних підстав.

18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами від 29.06.2023 № 3200-IX.

Зокрема, приписами частини п`ятої стаття 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Частиною шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно з п.2 ч.2 ст.258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, Акціонерним товариством Об`єднана гірничо-хімічна компанія в апеляційні скарзі не вказано про наявність у даної юридичної особи електронного кабінету.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія такий електронний кабінет відсутній, що підтверджується відповіддю з підсистеми Електронний Суд.

Суд апеляційної інстанції констатує, що п. 2 ч. 6 ст. 6 ГПК України визначає застосування процесуальних наслідків, передбачених цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат, тобто навіть якщо представник сторони має електронний кабінет, а сторона, яку представляє представник ні.

Відповідно частини 2 статті 260 до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Крім того, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини третьої ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно п.п. 4 п. 2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Колегією суддів враховується, що апелянт оскаржує рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2024 у справі №916/3511/23 лише в частині стягнення з Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПК ФЛАГМАН 9390,33 грн 3% річних, 19776,22 грн інфляційних витрат, 10230,27 грн судового збору, за розгляд яких позивач відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" повинен був сплатити 2684 грн (розмір одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Отже, за подання вказаної апеляційної скарги скаржнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 4026 грн (2684*150%).

Проте, матеріали апеляційної скарги не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, також в матеріалах справи відсутнє клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Отже скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, наведеного вище не врахував та не надав доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В той же час апелянтом було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору на два місяці, яке обгрунтовано тим, що майновий стан підприємства є таким, що утруднює виконання цього обов`язку у повному обсязі у встановлений законом строк.

Розглянувши заяву про відстрочення сплати судового збору у справі №916/3511/23, яка є додатком до апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2)позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Приписи вказаної вище норми права передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №912/3514/20.

Так, з системного аналізу змісту статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Таким чином, виходячи з того, що Акціонерне товариство Об`єднана гірничо-хімічна компанія не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити сплату судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, апеляційний господарський суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення заяви скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках, а в даному випадку Акціонерне товариство Об`єднана гірничо-хімічна компанія не довело обставин для безумовного відстрочення сплати судового збору, не вказало як саме запровадження на території України воєнного стану вплинуло на фінансове становище товариства та не надало жодного доказу на підтвердження вказаної обставини.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі суду від 12 травня 2022 року у справі №640/7077/20.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів у даному випадку не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а тому відповідне клопотання скаржника не підлягає задоволенню.

Крім того, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

За умовами частин третьої, четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина друга статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Положеннями статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України, а щодо органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої вказаної норми.

Системний аналіз зазначених законодавчих положень свідчить про те, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Таким чином, представництво Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія в апеляційному господарському суді має здійснюватися виключно адвокатами або в порядку самопредставництва, при цьому підписання та/або подання апеляційної скарги є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, остання від імені скаржника підписана начальником філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія Чеботарьовим Станіславом Юрійовичем, на підтвердження повноважень якого до апеляційної скарги додано копію довіреності №027/24 від 21.12.2023.

Між тим колегія суддів зауважує, що вищенаведений документ, наданий апелянтом на підтвердження повноважень Чеботарьова Станіслава Юрійовича діяти від імені Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія в порядку самопредставництва, не є належним доказом повноважності підписанта апеляційної скарги у розумінні приписів частини четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено підтвердження повноважень законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

Водночас за умовами частини четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Південно-західним апеляційним господарським судом встановлено, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія підписана її представником Чеботарьовим Станіславом Юрійовичем, при цьому доказів на підтвердження того, що останній має статус адвоката скаржником не подано.

Порядок залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги встановлені ст. 260 ГПК України.

Згідно із ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що до апеляційної скарги не подано доказів сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі, доказів на підтвердження реєстрації електронного кабінету ЄСІТС, а також доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 у цій справі має право відповідно до закону представляти апелянта як адвокат або в порядку самопредставництва, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Керуючись статтями 60, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1.У задоволенні клопотання Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія про відстрочення судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2024 у справі №916/3511/23 - відмовити.

2.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Об`єднана гірничо-хімічна компанія про відстрочення судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2024 у справі №916/3511/23 - залишити без руху.

3.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 4026 грн, доказів на підтвердження реєстрації Акціонерним товариством Об`єднана гірничо-хімічна компанія електронного кабінету відповідно до статті 6 ГПК України, а також належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 у цій справі має право відповідно до закону представляти апелянта як адвокат або в порядку самопредставництва протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

4.Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута скаржнику.

Повідомити учасників судового процесу, що у зв`язку з набранням чинності з 18.10.2023 змін до Господарського процесуального кодексу України, учасники судових проваджень, визначених у статті 6 Господарського процесуального кодексу України, зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддяА.І. Ярош

Судді:Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська