Ухвала

від 11.03.2024 по справі 908/1149/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/1149/22(640/7000/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024 (колегія суддів у складі: Коваль Л.А. - головуючий, Верхогляд Т.А., Чередко А.Є.)

та рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023 (суддя Юлдашев О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДФІСТ"

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

в межах справи № 908/1149/22

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайт Індастрі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДФІСТ"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі ГУ ДПС у м. Києві) 15.02.2024 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження та рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що в прийнятті касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві слід відмовити з огляду на таке.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023 у справі №908/1149/22(640/7000/20) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДФІСТ" до ГУ ДПС у м. Києві задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.02.2020 №02512615050102, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим зобов`язанням у розмірі 11098277,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2774569,00 грн; стягнуто з ГУ ДПС у м. Києві на користь Державного бюджету України 21020,00 грн судового збору.

ГУ ДПС у м.Києві в квітні 2023 вперше звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023 та постановити нове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовити, а також поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2023 у справі №908/1149/22(640/7000/20) апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023 залишено без руху, зобов`язано скаржника у строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, а саме: надати суду докази сплати судового збору у сумі 312139,04 грн; надати докази направлення копії апеляційної скарги та доданих документів іншим учасникам справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №908/1149/22(640/7000/20) апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023 повернуто без розгляду, на підставі часиини четвертої статті 174 ГПУ України, оскільки скаржником у встановлений строк не було виконано вимоги ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2023.

ГУ ДПС у м.Києві 20.10.2023 вдруге звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023 апеляційну скаргу ГУ ДПС у м.Києві на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023 залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надати належні докази на їх підтвердження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 908/1149/22(640/7000/20), відмовлено ГУ ДПС у м. Києві у поновлені пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023, відмовлено ГУ ДПС у м.Києві у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на вказане судове рішення.

Відмовляючи в ГУ ДПС у м. Києві у поновлені пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, Центральний апеляційний господарський суд виходив з того, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі є необґрунтованими та пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, а не об`єктивними обставинами.

Відмовляючи ГУ ДПС у м.Києві, у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений строк скаржник не виконав вимоги ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023, не подав до суду заяву, якій повинен був вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку та відвідні докази на підтвердження обґрунтування пропуску строку.

Верховний Суд погоджується з такими висновками господарського суду апеляційної інстанції виходячи з такого.

За змістом частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписами статей 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine) від 26.04.2007, № 8371/02 та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine ) від 14.10.2003, заява № 50966/99)).

Отже, вирішення судом питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в розумінні приписів статей 119 та 256 ГПК України можливе саме за наявності обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доводи якого підтверджено відповідними доказами.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується скаржником, ГУ ДПС у м.Києві, вперше подана апеляційна скарга була повернута без розгляду ухвалою від 10.08.2023 (у зв`язку з не усуненням скаржником недоліків апеляційної скарги, зокрема, щодо сплати судового збору), а повторно скаржник звернувся з апеляційною скаргою до суду 20.10.2023, тобто через значний проміжок часу, причому, як було встановлено судом апеляційної інстанції, скаржником був здійснений платіж про сплату судового збору ще 12.06.2023; ГУ ДПС у м.Києві на підтвердження пропуску вказаного строку не наведено належного обґрунтування, що вказує на допущене необ`єктивне зволікання податкової служби з поданням апеляційної скарги поза межами строку.

Ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023 про залишення апеляційної скарги без руху для надання скаржнику інших підстав для поновлення пропущеного строку та відвідних доказів на підтвердження обґрунтування пропуску строку була направлена ГУ ДПС у м. Києві в його електронний кабінет 17.11.2023.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

З огляду на зазначене датою вручення оскаржуваного судового рішення є 17.11.2023, а отже, скаржник повинен був усунути недоліки апеляційної скарги у строк до 27.11.2023.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, станом на 17.01.2024 ГУ ДПС у м. Києві вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023 не виконало, не усунуло недоліків апеляційної скарги, не надано витребуваних судом доказів.

Згідно частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статті 261 цього Кодексу.

Згідно з до пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідно до вимог статей 119, 256, 260, 261 ГПК України у поновлені пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023 та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м.Києві на вказане судове рішення слід відмовити.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", умови прийнятності касаційної скарги, згідно норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Приписами частини другої статті 293 ГПК України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Отже, наведена норма закону надає Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині другої статті 293 ГПК України, що повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Для Верховного Суду правильне застосовування Центральним апеляційним господарським судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали від 17.01.2024 у справі № 908/1149/22(640/7000/20) є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Крім того, скаржником одночасно у касаційній скарзі оскаржується рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023 у справі № 908/1149/22(640/7000/20).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Разом з тим, рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023 у справі № 908/1149/22(640/7000/20) не переглядалось в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м.Києві, а тому не може бути предметом касаційного перегляду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м.Києві на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024 на підставі частини другої статті 293 ГПК України та на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023 у справі № 908/1149/22(640/7000/20) на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 908/1149/22(640/7000/20) за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков