Ухвала

від 17.01.2024 по справі 908/1149/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

17.01.2024 м.Дніпро

Справа № 908/1149/22(640/7000/20)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023 у справі № 908/1149/22 (640/7000/20)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДФІСТ"

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2020 №02512615050102

в межах справи № 908/1149/22

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2023 апеляційну скаргу залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у сумі 312 139,04 грн; надання доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих документів іншим учасникам справи, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

10.08.2023 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду повернуто апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023 у справі №908/1149/22 (640/7000/20) без розгляду.

20.10.2023 Головне управління ДПС у Києві повторно звернулося з апеляційною скаргою до ЦАГС.

При повторному поданні апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано повторним зверненням до суду з даною апеляційною скаргою після усунення обставин, що були підставою повернення апеляційним господарським судом первісно поданої апеляційної скарги заявникові у зв`язку із неусуненням у встановлений строк її недоліків.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач ухвалою від 16.11.2023 залишив її без руху.

Було запропоновано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення йому ухвали та звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.

Копію ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023 Головному управлінню ДПС у м. Києві доставлено в його електронний кабінет 17.11.2023.

Враховуючи вищевикладене, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 27.11.2023.

Станом на момент винесення даної ухвали апелянт не усунув недоліків апеляційної скарги, не надав витребуваних судом доказів.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми убачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022р. у справі №990/115/22).

У апеляційній скарзі апелянт вказує, що після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги ГУ ДПС у м. Києві повторно звертається з апеляційною скаргою в межах присічного строку, не зловживаючи своїм процесуальним правом. Апелянт вказує, що рішення суду від 05.01.2023 не отримував, у зв`язку з чим і не мав можливості її виконати у відповідний строк.

Суд зазначає, що існування обставини повернення апеляційної скарги, яка не позбавляє скаржника на повторне звернення до суду апеляційної інстанції, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обв`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш, за відсутності поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Тобто виходячи з принципу "належного урядування" державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, апеляційний суд зазначає та приймає до уваги значний проміжок часу між здійсненням платежу 12.06.2023 щодо зарахування судового збору до державного бюджету та поданням апеляційної скарги вдруге 20.10.2023, на підтвердження пропуску якого апелянтом також не наведено належного обґрунтування, що вказує на допущене необ`єктивне зволікання податкової служби з поданням апеляційної скарги поза межами строку.

Тому, апеляційний суд визнав наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі необґрунтованими, які пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, а не об`єктивними обставинами, є такими, що не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої апеляційної скарги у встановлений законом строк, у зв`язку з чим визнаються судом неповажними.

Інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт не навів, тобто не усунув недоліків апеляційної скарги.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою протягом десяти днів з дня вручення ухвали або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023 у справі № 908/1149/22 (640/7000/20) згідно з п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 258, ч. 4 ст. 260, п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві у поновлені пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023 у справі № 908/1149/22 (640/7000/20).

Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2023 у справі № 908/1149/22 (640/7000/20).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Додаток: (на адресу скаржника): апеляційна скарга № б/н від б/д з додатками на 30 аркушах, у тому числі: копія платіжної інструкції від 12.06.2023 № 1244 на суму 312 139, 04 грн, конверт.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко