Ухвала

від 11.03.2024 по справі 127/11483/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 березня 2024 року

м. Київ

справа № 127/11483/18

провадження № 51- 1297ск24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року,

встановив:

Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на вищевказані судові рішення.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.

Відповідно до пункту 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Так, обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Також слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак усупереч наведеним положенням процесуального закону, у поданій скарзі засуджений, хоча і посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, проте, доводи його касаційної скарги фактично зводяться до його вказівок на неповноту судового розгляду, незгоди з наданою судом оцінкою доказам та заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений, обгрунтовуючи свої вимоги, посилається, зокрема, на те, що суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні його клопотання про повторне дослідження доказів, що, на його думку, перешкодило суду ухвалити законне та обгрунтоване рішення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції зобов`язаний за клопотанням учасників судового провадження повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Водночас ОСОБА_4 у своїй скарзі не навів підстав для повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження та не вказав, яких порушень норм процесуального закону припустився апеляційний суд в частині дотримання приписів ст. 404 КПК, з огляду на те, що відмова в задоволенні клопотання не може беззаперечно вважатися порушенням норм матеріального або процесуального закону за відсутності належного обґрунтування.

Крім того, всупереч вимогам ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги засудженого не долучено додатки до копій касаційної скарги в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження.

Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.

Недоліки касаційної скарги, пов`язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.

Керуючись ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 жовтня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року, залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання.

У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3