Рішення

від 28.02.2024 по справі 527/3078/23

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/3078/23

провадження 2/527/112/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Левицької Т.В.,

з участю секретаря судового засідання - Папенко Л.І.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку загального позовного провадження цивільну справу 527/3078/23 за позовом ОСОБА_4 , поданим її представником ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , з залученням третіх осіб: органу опіки та піклування виконавчого комітету Глобинської міської ради , служби у справах дітей Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення порядку участі матері у вихованні дитини та спілкуванні з нею, -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2023 року позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення порядку участі матері у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

В обґрунтування позову зазначила, що з відповідачем ОСОБА_5 перебувала у шлюбі з 27.05.2017 року, згідно рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.12.2019 року шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу мають сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який періодично проживав, то з матір`ю, то з батьком. Станом на 24 лютого 2022 року ОСОБА_7 перебував у батька і вони евакуювалися раніше за ОСОБА_4 . Лише згодом ОСОБА_4 дізналась, що ОСОБА_2 начебто поїхав з сином в Полтавську область в м.Кременчук. Позивачка, вже будучи вагітною другою дитиною, евакуювалась значно пізніше до Чернівецької області в с.Тарасівці. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , виходячи з об`єктивних життєвих обставин і в добровільному порядку досягли згоди щодо того, що їх малолітній син ОСОБА_7 проживатиме з батьком. Ні до суду, ні через органи опіки та піклування, ОСОБА_4 не зверталась із заявами про визначення місця проживання з нею сина, який фактично до сьогодні проживає з батьком. Так як ОСОБА_2 не відповідав на дзвінки, навмисне не повідомляв ОСОБА_4 своє з сином місцезнаходження, таким чином не надаючи їй, як матері, можливості спілкуватись з дитиною, вона змушена була звернутися до органів поліції, прокуратури, уповноваженого ВРУ з прав людини з метою встановлення місця проживання сина. Позивачка як мати зацікавлена приймати участь у житті дитини, бачитись з сином, спілкуватись, знати як його здоров`я тощо. Але наразі ОСОБА_7 ще маленький хлопчик, має деякі проблеми зі здоров`ям, проживаючи з батьком, повністю залежить саме від рішень останнього Батько з огляду на ситуацію, що склалася, не надавав можливості матері спілкуватись із сином в добровільному порядку, не йде на контакт з ОСОБА_4 з приводу вирішення питання її участі у вихованні сина. На даний час ОСОБА_4 має ще одну дитину (донька ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від спільного проживання однією сім`єю з іншим чоловіком, по місцю проживання як ВПО характеризується позитивно, вважається такою, що не притягувалась до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Питань з приводу неналежного виконання нею своїх батьківських обов`язків щодо дитини по місцю проживання немає. ОСОБА_4 виплатила заборгованість по аліментам і надалі сплачує кошти на утримання сина. ОСОБА_4 хоче і здатна здійснювати належним чином свої обов`язки та користуватись своїми правами як матір, захищати право своєї дитини на спілкування з рідної матір`ю, незалежно від того, з ким із батьків проживає дитина.

Враховуючи викладене, прохала: - зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_4 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_6 ; - зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_4 перешкод у спілкуванні з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного, поштового, електронного чи іншого засобу зв`язку; - визначити способи участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_4 з сином ОСОБА_6 за наступним графіком побачень з дитиною:

-з 10 год 00 хв до 12 год 00 хв кожну суботу другого або (за домовленістю) четвертого тижня щомісячно протягом перших трьох місяців з моменту постановления рішення суду (адаптаційний період), в присутності батька дитини;

-з 10 год 00 хв до 17 год 00 хв кожну суботу другого або (за домовленістю) четвертого тижня щомісячно після спливу перших трьох місяців з моменту постановления рішення суду, без присутності батька дитини;

-у літній час: друга половина червня - 15 днів, перша половина серпня - 15 днів, мати можливість забирати дитину до себе по місцю проживання або на відпочинок без присутності батька, з повідомленням останнього про місце перебування сина. За результатами домовленості між батьками період може бути змінений;

- за бажанням дитини та за домовленістю між її батьком та матір`ю може бути погоджено додатковий час та порядок побачень матері ОСОБА_4 з сином ОСОБА_6

23.11.2023 року ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області позов прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

11.12.2023 року представником відповідача ОСОБА_3 направлено відзив на позов, відповідно до змісту якого позов визнано частково. Зазначено, що з 2020 року позивач не приймала участі у вихованні сина, матеріальної допомоги на утримання дитини не надавала. В період з 2020 року до початку 2022 року їй було достеменно відомо про місцезнаходження сина і місце його навчання, перепон у спілкуванні з дитиною у позивача не було. На початку квітня 2022 року позивач телефонувала відповідачу і їй було повідомлено місцезнаходження та умови проживання сина. Позивач понад два роки не спілкувалась із дитиною. Дитина вже тривалий час відвідує психолога, оскільки раптовий переїзд, залишення дому, перебування у місцях, до відбувалися обстріли (прильоти) негативно вплинули на емоційний та фізичний стан дитини. В даний час ОСОБА_7 називає мамою дружину відповідача ( ОСОБА_9 ), прив`язаний до неї фізично, морально та емоційно. Різка поява у житті дитини позивача може негативно вплинути на психічний стан останнього, оскільки дитина дуже емоційно чутлива. Починати спілкування з відеозв`язку буде недоречним та незрозумілим для дитини. У відзиві зазначено зауваження до запропонованого позивачем графіку спілкування позивача з дитиною та запропоновано альтернативний графік.

Позивач в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на підстави та обставини, зазначені у ньому, просив позов задовольнити. Додатково вказав, що відповідач створює перешкоди у вільному спілкуванні позивача з сином. Останні два роки позивач взагалі не спілкувалася зі своєю дитиною. Вказав, що не заперечують проти 6 місяців адаптаційного періоду для дитини, під час якого спілкування відбуватиметься в присутності батька дитини.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснив, що не заперечує проти спілкування позивача з сином, але дитина повинна бути психологічно підготовлена до цього, оскільки взагалі не бачив матір 2,5 роки, до цього спілкувалися раз в місяць. Вказав, що не чинив перешкоди у спілкуванні, не блокував номер телефону позивача. Заперечує щодо перебування дитини за місцем проживання позивача, оскільки є обґрунтовані сумніви щодо створення нею належних умов для перебування малолітньої дитини та забезпечення благополучного оточення, оскільки теперішній співмешканець позивача є раніше судимою особою.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві на позов. Додатково вказала, що не можливо задовго наперед визначити способи та порядок участі матері у спілкуванні з дитиною, оскільки не відомо як пройде адаптаційний період, чи знайдуть вони контакт, якою буде безпекова ситуація в країні, коло спілкування та умови проживання позивача в майбутньому і т.д. Вказала, що інтереси дитини повинні бути в пріоритеті.

Суд, заслухавши пояснення відповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, встановив наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.08.2017 року (а.с.12).

Сторони в добровільному порядку не визначили способи участі матері ОСОБА_4 у спілкування та вихованні сина ОСОБА_6 .

Відповідно до довідки про місце фактичного проживання за № 02-43\263 від 11.07.2023 року, син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з батьком ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.51 на звороті).

З акту № 304 від 20.12.2023 року обстеження умов проживання за місцем проживання відповідача з сином вбачається, що для виховання та розвитку дитини є окремо облаштоване місце для сну та відпочинку, постільна білизна в задовільному стані, одяг в наявності та відповідає сезону, в наявності багато дитячих іграшок (а.с.81 на звороті).

В інформації з КНП «Глобинська міська лікарня» № 865 від 13.07.2023 року зазначено, що ОСОБА_6 звертався амбулаторно за медичною допомогою в приймальне відділення 18.06.2023 року, з пацієнтом був тато - ОСОБА_2 . ОСОБА_4 , як законний представник малолітнього ОСОБА_6 , з запитом по питаннях, пов`язаних з його здоров`ям, не зверталась ( а.с.62 на звороті).

Як вбачається з інформації щодо родини вихованця ясел - садка № 12 ОСОБА_6 за № 313 від 08.12.2021 року, ОСОБА_10 відвідував ясла - садок з 13.01.2020 року. Дитина мешкає разом з батьком , ОСОБА_2 , та мачухою, ОСОБА_9 . До дитячого садка дитину приводить батько, забирає батько або мачуха. За час відвідування дитиною спеціальної групи компенсуючого типу № 5 мати у садочку жодного разу не з`являлася, дитину не приводила і не забирала, батьківські збори не відвідувала, успіхами сина не цікавилась (а.с.52).

Відповідно до психолого - педагогічної характеристики ОСОБА_6 , вихованця ГЗДО № 1 «Дзвіночок», ОСОБА_7 відвідує заклад з 24.01.2023 року, у вихованні дитини активну участь приймають батько та мачуха, яку хлопчик називає мамою. Дитина з нетерпінням чекає приходу батька та названої мами і ділиться з ними своїми враженнями про прожитий день. Мати дитини, ОСОБА_4 , не цікавилась життям і розвитком дитини в садочку (а.с.74-75).

Згідно інформації ГЗДО № 1 «Дзвіночок» від 17.10.2023 року № 61\02-25, специфічних психологічних особливостей у ставленні дитини до батьків та інших членів родини не спостерігалось. Дитина з повагою і любов`ю відгукується про батька та про названу маму. Хлопчик проживає у дружній родині, де про нього піклуються і створюють усі умови для розвитку. ОСОБА_7 любить тата, цінує його турботу і піклування (а.с.88).

Відповідач ОСОБА_2 працює на посаді юрисконсульта у відділі претензійно - позовної роботи юридичного управління ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» та згідно характеристики від 07.07.2023 року, за місцем роботи характеризується позитивно (а.с.87).

Позивач ОСОБА_4 фактично проживає в м. Новоселиця Чернівецького району Чернівецької області (а.с.101).

ОСОБА_4 має ще одну малолітню дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).

За місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно, що підтверджується довідкою - характеристикою, виданою Тарасовецьким старостинським округом № 3 Чернівецького району Чернівецької області 04.10.2023 року за № 241 (а.с.22).

ОСОБА_4 на диспансерному обліку у психіатра не перебуває (а.с.147), у лікаря нарколога не зареєстрована (а.с.147 на звороті).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 30.01.2024 року, умови проживання за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 задовільні, в той же час будинок потребує косметичного ремонту. Є речі особистого вжитку, іграшки, ліжко, запас коштів для годування, зі слів ОСОБА_4 сім`я з грудня 2023 року проживає за вказаною адресою з дозволу власників будинку та має можливість для розміщення та тимчасового проживання ще однієї дитини (а.с.144).

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28.07.2021 року стягнуто аліменти з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.53-54).

Згідно з довідкою Сєвєродонецького відділу ДВС у Сєвєродонецькому районі Луганської області від 14.06.2023 року, згідно даних АСВП по виконавчому листу №428/4088/21, виданому Сєвєродонецьким міським судом Луганської області, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , заборгованість з аліментів станом на 31.05.2023 року складає 1107,40 грн (а.с.21).

Згідно з довідкою Сєвєродонецького відділу ДВС у Сєвєродонецькому районі Луганської області від 27.11.2023 року, згідно даних АСВП по виконавчому листу №428/4088/21, виданому Сєвєродонецьким міським судом Луганської області, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , заборгованість з аліментів станом на 27.11.2023 року складає 2895,65 грн (а.с.80).

Рішенням виконавчого комітету Глобинської міської ради «Про затвердження висновку про спосіб участі ОСОБА_4 у вихованні малолітнього сина» № 481 від 28.12.2023 року, затверджено висновок Комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі Глобинської міської ради, відповідно до якого комісія вважає, що батькам необхідно налагодити конструктивну комунікацію між собою для вирішення питань, пов`язаних із вихованням сина, поступово налагоджувати спілкування та формування емоційної прив`язаності сина до матері шляхом їхніх зустрічей, які мають відбуватись за участю батька або іншої третьої особи, яка є безпечною для дитини. Зустрічі мають відбуватись у спокійній та безпечній атмосфері. Після налагодження довірливих стосунків матері з дитиною, розглянути питання про встановлення стабільного графіка зустрічей, який враховуватиме бажання та інтереси дитини (а.с.108-110).

Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено у статті 7 СК України, згідно з якою жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв?язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 1 б липня 2015 Року). Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111 /04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право на спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно з частинами четвертою-шостою статті 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення (стаття 158 СК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 159 СК України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Таким чином, законодавством України закріплено обов`язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов`язок не чинити цьому перешкоди. При вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахування конкретних обставин справи.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 153 Сімейного кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2019 року у справі № 523/11605/16-ц) зазначено, що «обов`язки щодо забезпечення розвитку дитини покладаються на обох батьків, кожен з батьків зобов`язаний брати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний психоемоційний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини».

Визначаючи спосіб участі матері у вихованні сина, суд враховує, що обов`язок виховувати своїх дітей, в тому числі і вибір способів такого виховання, відповідальність за дітей, покладається на обох батьків, також суд зазначає, що участь матері у вихованні сина необхідна для його повноцінного розвитку.

В ході судового розгляду не встановлено обставин, які б унеможливлювали право матері на спілкування із малолітнім сином, чи обставин, які б свідчили про таке спілкування матері з сином, яке б перешкоджало нормальному розвитку дитини чи про негативний вплив на дитину.

В той же час, суд враховує, що ОСОБА_4 тривалий час (понад 2 роки) жодним чином не спілкувалася з сином ОСОБА_7 . Для встановлення нормальних взаємовідносин з дитиною потрібен час, а тому не можна вважати, що визначення усіх способів спілкування з дитиною, про які просить позивач у позовній заяві, буде сприяти реалізації інтересів дитини.

Зокрема, суд вважає, що спілкування мами з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного чи іншого зв`язку у будь-який час є неможливим, так як батько дитини офіційно працює, а спілкування, з урахуванням віку дитини, відбуватиметься по телефону батька. Крім того, дитина має свій розпорядок дня, харчування, навчання тощо, що також має враховуватись при спілкуванні між ними. Також слушним є твердження відповідача про те, що спочатку доцільно налагодити візуальне спілкування між мамою та дитиною.

Крім того, враховуючи вік дитини та обставини попереднього спілкування сина з мамою, зокрема те, що вони не бачилися понад 2 роки, ОСОБА_7 називає мамою дружину відповідача, тому суд вважає, що доцільним та необхідним є адаптаційний період терміном 6 місяців, протягом якого спілкування відбуватиметься нетривалий час та в присутності батька дитини.

Проведення зустрічей без присутності батька може негативно вплинути на психологічний стан дитини, оскільки між позивачем і дитиною немає сталого психологічного зв`язку, дитина тривалий час проживає з татом та була позбавлена спілкування з мамою. Для налагодження довірливих стосунків між мамою і дитиною необхідний час, поки поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прихильності сина до мами.

В подальшому, в разі налагодження контакту між мамою та дитиною, з урахуванням бажання дитини, можливе спілкування між ними більш тривалий термін і за відсутності батька дитини.

Врахувавши малалітній вік дитини, їїпсихоемоційний стан, факт тривалого неспілкування мами із сином, значну відстань між місцем проживання матері та місцем проживання дитини, з урахуванням воєнного стану та безпекової ситуації в країні, вирішення питання перебування дитини за місцем проживання мами суд вважає передчасним.

З урахуванням досліджених у судовому засіданні обставин, доводів сторін, балансу прав і обов`язків сторін спору на момент розгляду справи, виходячи з віку і стану здоров`я дитини, зайнятості та місця проживання сторін, рівності прав та обов`язків щодо дитини обох батьків, встановлення саме такого порядку зустрічей не буде суперечити інтересам дитини, не перешкоджатиме її нормальному розвитку і відповідатиме обсягу прав та обов`язків батька і матері щодо малолітнього сина.

З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, ставлення дитини до матері, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 13, 76-82, 102, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_4 перешкод у спілкуванні з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного, поштового, електронного зв`язку, за попереднім узгодженням між ними, з урахуванням вікових особливостей, розпорядку дня та бажання дитини.

Визначити способи участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_4 з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наступним графіком побачень з дитиною:

-з 10 год 00 хв до 12 год 00 хв кожну суботу другого або (за домовленістю) четвертого тижня щомісячно протягом перших шести місяців з моменту постановлення рішення суду , в присутності батька дитини;

-з 10 год 00 хв до 17 год 00 хв кожну суботу другого або (за домовленістю) четвертого тижня щомісячно після спливу перших шести місяців з моменту постановления рішення суду, в присутності, або без присутності батька дитини, з урахуванням розпорядку дня та бажання дитини.

За бажанням дитини та за домовленістю між її батьками може бути погоджено додатковий час та порядок побачень матері ОСОБА_4 з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.

Суддя Т. В. Левицька