Рішення

від 11.03.2024 по справі 804/3730/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року Справа № 804/3730/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняДубина Ю.О. за участі: представуника позивача представника відповідача представників третіх осіб не з`явився Єршов В.Л. не з`явились розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реймс Транспорт", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД"Еко-Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ливарно-Виробнича компанія "ПромГруп", Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Електронтехсервіс ЛТД" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехтранс-М", Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська нафтогазова компанія", Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000665103 від 19.12.2014 року

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває позов Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реймс Транспорт", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД"Еко-Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ПромГруп", Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Електронтехсервіс ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехтранс-М", Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська нафтогазова компанія", Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000665103 від 19.12.2014 року

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 року № 0000665103 є протиправним, складеним без урахування фактичних обставин справи та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки № 46/28-01-51-03/14309787 від 26.11.2014 року. Вказує, що висновки перевірки про завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ та заниження податку на додану вартість на суму 4432152,71 грн. по операціям з придбання товарів та послуг у контрагентів ТОВ Реймс Транспорт, ТОВ ТД Еко-Сервіс, ТОВ Виробнича компанія ПромГруп, ТОВ ВКФ Електронтехсервіс ЛТД, ТОВ Промтехтранс-М, ТОВ Українська нафтогазова компанія, ТОВ Енерджі трейд груп, які ґрунтуються на нереальності правовідносин з вказаним контрагентом-постачальником, є невірним, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних. Позивач зазначає, що всі господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентами у період, що перевірявся, є реальними, підтверджуються первинними документами, на момент спірних правовідносин вказані контрагенти-постачальники мали необхідний обсяг правосуб`єктності та були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Також заперечує обізнаність щодо поведінки контрагента та будь-яку злагодженість дій, а чинним законодавством не передбачено обов`язок платника податку, а також не надано йому право перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах. Вказує, що дефектність контрагента платника податків сама по собі не свідчить про поінформованість платника податків щодо протиправного характеру діяльності його контрагента або щодо дефектності самих господарських операцій, отже вона не є вичерпним доказом під час встановлення нереальності господарських операцій чи відсутності в ній ділової мети, яка за змістом положень ст. 14 Податкового кодексу України передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Постановою Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС було задоволено частково: постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 у справі № 804/3730/15 було скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 27.10.2023 року касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково: рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року скасувано, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа 15.11.2023 року надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 16.11.2023 року справу прийнято до провадження суддею Златіним С.В. та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки № 46/28-01-51-03/14309787 від 26.11.2014 року та вказано, що в ході проведення перевірки встановлено заниження податку на додану вартість на суму 4432152,71 грн. по операціям з придбання товарів та послуг у контрагентів ТОВ Реймс Транспорт, ТОВ ТД Еко-Сервіс, ТОВ Виробнича компанія ПромГруп, ТОВ ВКФ Електронтехсервіс ЛТД, ТОВ Промтехтранс-М, ТОВ Українська нафтогазова компанія, ТОВ Енерджі трейд груп. Посилається на те, що при досліджені контрагентів-постачальників не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами-постачальниками, встановлено відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій з постачальниками по ланцюгу постачання за перевіряємий період, що є доказом, що у підприємств по ланцюгу постачання відсутнє реальне здійснення господарської діяльності, тобто відсутній об`єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з контрагентами в розумінні ст.185, ст.198 Податкового кодексу України. Надані до перевірки паперові носії з питання підтвердження взаємовідносин із вищезазначеними контрагентами недостатні або дефектні. Також зазначено, що було отримано дані податкових інспекцій інших регіонів, згідно яких діяльність контрагентів позивача спрямована на штучне формування податкового кредиту, за відсутності реальності господарських операцій. При цьому наголошує на безтоварному характері розглядуваних поставок. Також, звертає увагу на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова Харківської області від 07 вересня 2016 року у справі № 646/8865/16-к, відповідно до якої ОСОБА_1 (засновника та директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія») звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків даності.

Ухвалою суду від 12.02.2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову.

Треті особи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника відповідача, встановив наступне.

Контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «СГЗК» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість за здійсненими фінансово-господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Реймс транспорт» за квітень 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-Сервіс» за вересень 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Промгруп» за березень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Електронтехсервіс ЛТД» за січень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтехтранс-М» за грудень 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія» за листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп» за січень, лютий 2013 року, за результатами якої складено акт від 26 листопада 2014 року № 46/28-01-51-03/14309787.

Відповідно до висновків названого акта перевірки податковим органом встановлено порушення платником вимог статті 22, пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на 4 432 152,71 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на неправомірне включення платником до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп» інструменту до бурової установки та вузлів до машин і устаткування, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія» газу, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-Сервіс» паливно-мастильних матеріалів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Реймс транспорт» запасних частин до бурового станку та пневматичного перфоратора, Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехтранс-М» слюди, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Електронтехсервіс ЛТД» картоплі та інших продуктів харчування, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Промгруп» запасних частин до залізничних локомотивів і рухомого складу, внаслідок непідтвердження реального характеру здійснених операцій належним чином оформленими первинними документами у зв`язку із наявністю в них недоліків (дефектів).

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2014 року № 0000665103, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 6 648 229,07 грн, з яких за основним платежем 4 432 152,71 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 2 216 076,36 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, суд виходить із такого.

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз вказаних норм свідчить, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач при здійсненні своєї господарської діяльності мав господарські відносини з ТОВ Енерджі трейд груп, ТОВ Українська нафтогазова компанія, ТОВ ТД Екосервіс, ТОВ Реймс транспорт, ТОВ Промтехтранс М, ТОВ ВКФ Електронтехсервіс, ТОВ ВК Промгруп.

Між ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат та ТОВ Енерджі трейд груп були укладені договори № 83/13 від 06.02.2012 р. та № 303/13 від 26.03.2012 р. на поставку інструменту до бурової установки.

Також між ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат та ТОВ Енерджі трейд груп укладений договір 826/13 від 27.08.2012 р. на поставку вузлів до машин і устаткування.

ТОВ Енерджі трейд груп на адресу позивача було поставлено товар на загальну суму 1101299,22 грн., що підтверджено специфікаціями, рахунками, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями, перепустками, прибутковими ордерами, накладними на внутрішнє переміщення, накладними на відпуск матеріалів у виробництво, які містяться в матеріалах справи.

Поряд з вказаним, 10.02.2020 року ТОВ Енерджі трейд груп було надано до суду письмові пояснення, якими підтверджено укладення та виконання умов договорів № 83/13 від 06.02.2012 р., № 303/13 від 26.03.2012 р., № 826/13 від 27.08.2012 р. на поставку інструменту до бурової установки та вузлів до машин та устаткування для добувної промисловості та будівництва.

Між ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат та ТОВ Українська нафтогазова компанія укладений договір П/13-302 від 29.12.2012 року на поставку природного газу.

На підтвердження реальності отримання газу позивачем надані: договори з ДК Укртрансгаз №12/7/1/02Є від 23.01.2012 року, № 13/7/1/0111303/03 від 21.12.2012 року на транспортування природного газу магістральними трубопроводами; акти виконаних послуг; акти виконаних робіт з транспортування природного газу по магістральних газопроводах; акти приймання-передачі природного газу; акти про кількість поданого газу; акти добового використання газу; договори з Жовтоводським управлінням по експлуатації газового господарства на розподіл природного газу №051010-12ТР/2 від 18.07.2012, №2013/Т-ПР-051010 від 25.12.2012; акти розподілу природного газу; довідки про розподіл природного газу; документи щодо встановлення ліміту газу; податкові накладні на суму 21952659,08 грн.

АТ «Нафтогаз України» листом від 11.02.2020 року № 23-538/1.17-20, як оператор Єдиної газотранспортної системи України, підтвердив, що відповідно до наявних у компанії планових розподілів природного газу ТОВ «Українська нафто-газова компанія» для ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» плановий обсяг постачання через газорозподільчі мережі ПАТ «Дніпропетровськгаз» та ВАТ «Кіровоградгаз» у листопаді грудні 2012 року та січні березні 2013 року становив: у листопаді 2012 року 870000 куб м., у грудні 2012 року 1350000 куб. м., у січні 2013 року 1500000 куб.м., у лютому 2013 року 1198000 куб.м., у березні 2013 року 1393000 куб.м.

Між ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат та ТОВ Торговий дім Екосервіс укладений договір №1/13 від 18.01.2013 року на поставку паливно-мастильних матеріалів.

Згідно специфікацій, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі, видаткових накладних, податкових накладних, довіреностей, паспортів якості, прибуткових ордерів, накладних на внутрішнє переміщення, звітів про витрачання паливно-мастильних матеріалів, бухгалтерських регістрів, - на адресу позивача поставлений мазут на загальну суму 2175998,96 грн.

Також, між ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат та ТОВ Реймс транспорт укладений договір №139/13 від 04.02.2013 року на поставку запчастин до бурового станку.

Окрім того, між ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат та ТОВ Реймс транспорт укладений договір №161/13 від 18.02.2013 року на поставку запчастин до пневматичного перфоратора.

ТОВ Реймс транспорт на адресу позивача було поставлено товар, що підтверджено: специфікаціями, довіреностями, паспортами якості, видатковими накладними, податковими накладними, прибутковими ордерами, лімітно-забірними картками, накладними на внутрішнє переміщення, накладними на відпуск товарів у виробництво, бухгалтерських регістрів, які містяться в матеріалах справи.

Між ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат та ТОВ ВКФ Електронтехсервіс укладений договір № 1162/13 від 02.01.2014 року на поставку картоплі та інших продуктів харчування.

Згідно специфікацій, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, довіреностей, видаткових накладних, податкових накладних, довіреностей, прибуткових ордерів, товарних звітів, складських накладних, накладних на внутрішнє переміщення, - на адресу позивача поставлена продукція на 26591,76 грн.

Поряд з вказаним, ТОВ ВКФ Електронтехсервіс ЛТД 17.02.2020 року подано до суду пояснення, згідно яких підтверджено укладання договору № 1162/13 від 02.01.2014 р., на підставі якого було поставлено картоплю врожаю 2013 року. А також вказано про укладання договору від 23.01.2014 р., відповідно до якого було поставлено запчастини. Також до пояснень були надані платіжні доручення про оплату ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат поставленого товару.

Також, між ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат та ТОВ ВК Промгруп укладений договір № 34 від 19.02.2014 року на поставку запасних частин до залізничних локомотивів і рухомого складу.

ТОВ ВК Промгруп на адресу позивача було поставлено товар на суму 4574 грн., що підтверджено: рахунками-фактури, видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями, прибутковими ордерами, лімітно-забірними картками, які наявні в матеріалах справи.

Окрім того, 04.02.2020 року ТОВ Торговий дім Екосервіс надано до суду письмові пояснення, в яких підтвердження наявність з ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат господарських взаємовідносин з постачання товару на суму 2175998,96 грн.: сірка, вапно, паливно-мастильні матеріали на підставі договору № 1/13 від 18.01.2013 р. Також до пояснень були надані платіжні доручення про оплату ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат поставленого товару.

10.02.2020 року ТОВ Реймс транспорт подано до суду письмові пояснення, в яких підтверджено обставини укладання з ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат договору № 139/13 від 04.02.2013 р., на підставі якого в квітні 2013 року було поставлено запчастини до бурового станку на загальну суму 255439,99 грн., договору № 161/13 від 08.02.2013 р., на підставі якого в квітні 2013 року було поставлено запчастини до пневматичного перфоратора станку на загальну суму 67395,61 грн.

Щодо посилань податкового органу на відсутність у контрагентів позивача основних засобів, недостатньої кількості трудових ресурсів, невідповідність придбаних та реалізованих товарів, віднесення податковим органом певних контрагентів до ймовірних учасників схем ухилення від оподаткування та не знаходження останніх за місцем реєстрації, то суд апеляційної інстанції зазначає, що якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, тощо, то відповідно, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 61 Конституції України, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Так, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення виконавцем послуг правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Платник податків (покупець товару) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України" (рішення від 09.01.2007 року (заява № 803/02), вказав на те, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Вказана правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 18.12.2018 року по справі № 816/1118/17, від 15.01.2019 року по справі №809/2918/13-а, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Що стосується посилань податкового органу на відомості інформаційних баз даних, як джерела інформації, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні ст.ст. 73-76 КАС України.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.11.2019 року по справі № 826/11629/16, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Поряд з вказаним, що стосується посилань відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, то суд зазначає, що документи на перевезення товарно - матеріальних цінностей з наслідками формування ПДВ не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару позивачу та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Суд звертає увагу на те, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Універсальний принцип розгляду податкових спорів полягає у наступному: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

На підставі викладеного, судом відхиляються доводи відповідача про неможливість здійснення господарських операцій з позивачем на підставі договорів з його контрагентами, що зазначені вище.

Відносно посилань податкового органу на наявність ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова Харківської області від 07.09.2016 року по справі № 646/8865/16-к, що прийнята відносно ОСОБА_1 , яка була директором ТОВ «Українська нафто-газова компанія», то суд зазначає наступне.

Відповідно до ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова Харківської області від 07.09.2016 року клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Рихальського В.В. у межах кримінального провадження № 32016100110000174 від 03.08.2016, про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності було задоволено частково: звільнено підозрювану ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності; у задоволенні клопотання в частині встановлення незаконності формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств контрагентами ТОВ «Українська нафто-газова компанія», що як наслідок призвело до ухилення ними від сплати податків та можливість в подальшому здійснювати прикриття незаконної діяльності живому сектору економіки було відмовлено.

В наведеному судовому рішенні судом було зазначено, що своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила пособництво фіктивному підприємництву, тобто придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) в тому числі, з метою прикриття незаконної діяльності, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Підозрювана ОСОБА_1 визнала свою вину у інкримінованому правопорушенні повністю, надала згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Зауважено, що суд в даній кримінальній справі не може надати оцінку законності чи незаконності, наявності підстав чи безпідставності формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємствами - контрагентами ТОВ «Українська нафто-газова компанія», оскільки б це призвело до порушення загальних засад кримінального судочинства (ст. 129 Конституції України та ст. 7 КПК України) таких, як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 22 КПК України), забезпечення права на захист (п. 6 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 20 КПК України), тощо, а також не відповідало б правовому висновку Верховного Суду України, зробленого в постанові від 03.03.2016 у справі № 5-347кс15.

Відтак, наведеним судовим рішенням у кримінальній справі зазначено про відсутність правових підстав для формування висновків відносно безтоварності господарських операцій, укладених ТОВ «Українська нафто-газова компанія» з відповідними контрагентами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 дійшла висновку, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

У згаданій постанові Велика Палата вказала й на те, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності. Платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Спираючись на правові позиції Верховного Суду в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а, суд дійшов висновків про те, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Водночас немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 ПК України обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.

У справі, що розглядається, контролюючий орган на порушення вимог статті 77 КАС України не довів та не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні в контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення тощо були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем. Відповідач також не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними.

Факт поставки газу ТОВ «Українська нафто-газова компанія» на користь позивача підтверджується в т.ч. і листом НАК «Нафтогаз Україна» від 11.02.2020 року № 23-538/1.17-20.

Однак суд зазначає, що вказана вище ухвала Червонозаводського районного суду міста Харкова Харківської області від 07.09.2016 року у кримінальній справі № 646/88865/16-к має бути оцінена у цій справі разом із наданими первинними документами та обставинами щодо правильності їх оформлення, протоколом допиту свідка директора ТОВ «Українська нафто-газова компанія», на що також звернув увагу Верховний Суд у постанові від 27.10.2023 року у даній справі.

Стосовно протоколу допиту свідка - директора Tовариства з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія», то суд зазначає наступне.

У матеріалах справи міститься копія даного протоколу, у якому директор Tовариства з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія» підтверджує факт не підписання ним договорів, накладних, актів приймання передачі та інших первинно-фінансових документів від імені підприємства. Ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності компанії не має. Жодних довіреностей від імені компанії не видавала.

Відповідач на вимогу суду не надав копію висновку судової почеркознавчої експертизи від 30.05.2016 року № 3902/3903, оскільки даний висновок експертизи у відповідача відсутній, що підтверджується письмовими поясненнями відповідача, що містяться у матеріалах справи. Також вказаний вище висновок експерта не відображений відповідачем у акті перевірки.

Суд з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19, вказує наступне: якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце.

Факт поставки газу ТОВ «Українська нафто-газова компанія» на користь позивача підтверджується в т.ч. і листом НАК «Нафтогаз Україна» від 11.02.2020 року № 23-538/1.17-20, а тому рух активів від ТОВ «Українська нафто-газова компанія» відбувся.

Суд зазначає, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Стосовно посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень та ухвал судів щодо засновників та директорів постачальників газу для Tовариства з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія», то суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 61 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідач не надав під час розгляду справи вироків судів, які б набрали законної сили, відносно засновників та директорів постачальників газу для Tовариства з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія».

Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі № 810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, адміністративне провадження № К/9901/2848/18, від 06 березня 2018 року у справі № 2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження № К/9901/5919/18) та від 13 березня 2018 року у справі № 826/13582/13-а (адміністративне провадження № К/9901/19905/18).

Враховуючи викладене, з огляду на те, що документи, які були надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій позивача з ТОВ Енерджі трейд груп, ТОВ ТД Екосервіс, ТОВ Реймс транспорт, ТОВ Промтехтранс М, ТОВ ВКФ Електронтехсервіс, ТОВ ВК Промгруп, ТОВ«Українська нафто-газова компанія», а також право на формування податкового кредиту.

Щодо суми штрафних (фінансових) санкцій.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач застосував розмір штрафної (фінансової) санкції в оскаржуваному податковому повідомленні рішенні 50% на підставі того, що позивач раніше допустив порушення податкового законодавства, що підтверджується копію податкового повідомлення рішення від 05.11.2014 року № 0000575103.

Судом під час розгляду справи встановлено, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 року у справі № 804/19020/14 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 05.11.2014 року № 0000575103.

За вказаних обставин податкове повідомлення рішення від 05.11.2014 року № 0000575103 не породжує правових наслідків з моменту його прийняття, а тому відповідач неправомірно застосував розмір штрафної (фінансової) санкції в оскаржуваному податковому повідомленні рішенні 50%.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 487,20 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 3525 від 05.03.2015 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань згідно вимог ч.1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр-т. О. Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реймс Транспорт" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 7, код ЄДРПОУ 38213795), Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД"Еко-Сервіс" (52201, м. Жовті Води, вул. Героїв України, 40, код ЄДРПОУ 35935908), Товариство з обмеженою відповідальністю "Ливарно-Виробнича компанія "ПромГруп" (50000, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 55, код ЄДРПОУ 40806615) , Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Електронтехсервіс ЛТД" (52201, м. Жовті Води, вул. Героїв України, 22, код ЄДРПОУ 04947995), Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехтранс-М" (61080, м. Харків, пр-т. Гагаріна, 201, код ЄДРПОУ 37187754) , Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська нафтогазова компанія" (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 31317019), Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" (49020, м. Дніпро, пров. Рильський, 4, код ЄДРПОУ 36716332) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000665103 від 19.12.2014 року задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 19.12.2014 року № 0000665103 про нарахування податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 6 648 229 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" понесені позивачем судові витрати в сумі 487,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 березня 2024 року.

Суддя С.В. Златін