Рішення

від 11.03.2024 по справі 380/6552/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2024 рокусправа № 380/6552/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство «Алєкс Фемелі», про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі АТ «Українська залізниця, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (далі відповідач) з такими вимогами:

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюги Андрія Ярославовича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 65236823 від 25.10.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про 25.10.2022 державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюгою Андрієм Ярославовичем прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за № 65236823. Із рішення видно, що причиною відмови у проведенні державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:12:001:0037 стали подані документи, які, на думку, державного реєстратора, не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Позивач відмову державного реєстратора вважає незаконною з огляду на те, що відмова державного реєстратора в описовій частині рішення полягає у поданні документів, що не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Водночас державний реєстратор, як підставу відмови, зазначає п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що визначає підставу для відмови у державній реєстрації прав: наявність суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Позивач зазначає, що застосування двох підстав для відмови у державній реєстрації прав є незаконними. Також позивач зазначає, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для державної реєстрації прав є судове рішення, що набрало законної сили щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості. Оскільки витребування земельної ділянки площею 0,0162 га з кадастровим номером 46101663:12:001:0037 відбулося на користь АТ «Українська залізниця» на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15.02.2019 у справі № 466/1922/15-ц, відмова державного реєстратора у реєстрації прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюги Андрія Ярославовича є незаконною та рішення № 65236823 від 25.10.2022 підлягає скасуванню.

Ухвалою від 10.04.2023 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішила проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

26.04.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №29703). Відповідач зазначає, що 20.10.2022 уповноваженою особою АТ «Українська залізниця» Коханцем Тарасом Анатолійовичем подано заяву з реєстраційним номером 52798974 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо припинення права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4640466309:12:001:0037) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1724543146101. Відповідно до картки прийому заяви №312904172 заявником до поданої заяви було долучено: рішення Шевченківського районного суду м. Львова у справі № 466/1922/15; довіреність, яка зареєстрована в реєстрі за номером 10752 та видана приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячук Олександром Анатолійовичем. За результатом розгляду заяви державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюгою Андрієм Ярославовичем 25.10.2022 прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за номером 65236823 у зв`язку з тим, що відповідно до п. 5 ч. 1 с Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяжень», подані документи не дають змоги встановити набуття зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо земельної ділянки за кадастровим номером: 4610166300:12:001:0037, право власності зареєстровано за іншим суб`єктом права та на підставі інших правовстановлюючих документів ніж у рішенні суду № 466/1922/15. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта індексний номер документа 313221585 від 25.10.2022 власником земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:12:001:0037 є приватне підприємство «Алєкс Фемілі», код ЄДРПОУ 41774490, право власності якого зареєстроване приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк Оксаною Ігорівною 31.07.2019. Зазначає, що ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації, права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Щодо помилкового зазначення у рішенні про відмову у державній реєстрації прав пункту п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону замість п. 4 ч. 1 ст. 24 вказаного Закону. Крім того, відповідач зазначає, що державним реєстратором прийнято рішення про відмову у вчиненні реєстраційної дії з однієї з обставин, а саме, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну чи припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яка передбачена п. 4 ч. 1 ст. Закону. Однак, у рішенні була допущена технічна помилка, і помилково зазначено п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону. Зазначає, що технічна помилка не впливає на законність прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора, і у випадку потреби може бути виправлена в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 26 Закону, в тому числі за заявою самого позивача. Враховуючи те, що заявником подано заяву про припинення права власності та долучено рішення суду, яким витребувано земельну ділянку від товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «К-59», а спірна земельна ділянка належить приватному підприємству «Алєкс Фемілі», тому державним реєстратором прийнято рішення про відмову за № 65236823 від 25.10.2022.

01.05.2023 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 9065 ел.).

Ухвалою від 05.09.2023 суд залучити до участі у справі № 380/6552/23 приватне підприємство «Алєкс Фемелі» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

01.11.2023 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшли пояснення (вх. № 21154ел.), у яких зазначає, що проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд встановив з Єдиного державного реєстру судових рішень, що Шевченківський районний суд м. Львова рішенням від 15.02.2019 у справі № 466/1922/15-ц позовні вимоги АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до Брюховицької селищної ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «К-59», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області в особі Відділу у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Третя Львівська державна нотаріальна контора про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради народних депутатів № 205 та № 206 від 27.06.2000 та зобов`язання до вчинення дій - задовольнив частково. Визнав незаконним та скасувати рішення № 206 від 27.06.2000 виконавчого комітету Брюховицької селищної ради народних депутатів, що знаходиться за адресою: м. Львів-Брюховичі, вул. Ясна, 1 в частині надання земельної ділянки площею 0,0162 га з кадастровим номером НОМЕР_1, що перетинається з смугою відведення АТ «Укрзалізниця» та належить АТ «Укрзалізниця» на праві постійного користування». Витребував від товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «К-59», ЄДРПОУ - 40259053, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 59, земельну ділянку площею 0,0162га з кадастровим номером НОМЕР_1, що перетинається зі смугою відведення АТ «Укрзалізниця» та належить АТ «Укрзалізниця» на праві постійного користування. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

20.10.2022 уповноваженою особою АТ «Українська залізниця» Коханцем Тарасом Анатолійовичем подано заяву до Управління адміністрування послуг Департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради, якій присвоєно реєстраційний номер 52798974 щодо припинення права приватної власності на земельну ділянку 2410166300:12:001:0037. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4610166300:12:001:0037.

Згідно картки прийому заяви № 312904172 представник АТ «Українська залізниця» разом із заявою про державну реєстрацію права власності долучив: рішення суду у справі № 466/1922/15 та довіреність № 10752.

За наслідками розгляду заяви та поданих документів державний реєстратор прав на нерухоме майно Канюга Андрій Ярославович прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 25.10.2022 № 65236823. У поданому рішенні державний реєстратор зазначив, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» подані документи не дають змоги встановити набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Оскаржуване рішення прийнято на підставі п. п. 18 та 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 та ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Вирішуючи спір, суд керується такими нормами права:

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом перевірки у цій справі є правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про відмову в державній реєстрації припинення права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі - у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 21) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1-2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають: 1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості;1-1) спеціальне майнове право на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; 2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; право довірчої власності на отриманий в управління об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; інші речові права відповідно до закону;

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 1127), який визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Пунктами 6 та 7 Порядку № 1127 встановлено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

Пунктом 12 Порядку № 1127 передбачено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

Із аналізу наведених правових норм слідує, що право власності на об`єкти нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації. Державна реєстрація здійснюється за заявою власника майна та доданими до неї правовстановлюючими документами, що підтверджують набуття права власності на відповідні об`єкти. При цьому, державний реєстратор, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, зобов`язаний перевірити відповідність поданих документів вимогам законів та інших нормативно-правових актів, перевірити відсутність суперечностей між наявною в Державному реєстрі інформацією та поданими документами, встановити відсутність заборон та обмежень щодо об`єктів нерухомого майна.

Згідно з п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з ч. 7 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені права речові та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до приписів ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 18 Порядку №1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Згідно із приписами п. 23 Порядку №1127 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації визначений у ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставами для відмови в державній реєстрації є: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці).

Частиною 2 ст. 24 цього ж Закону передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Практика Верховного Суду стосовно застосування зазначеної норми Закону сформована, зокрема у постановах від 08.05.2018 у справі № 826/7499/15, від 21.06.2018 у справах № 809/1487/17 та № 814/2545/17, від 26.06.2018 у справі № 826/8707/17, від 14.08.2018 у справах № 826/991/17, № 826/14728/15 та № 826/11388/16, від 06.05.2020 у справі № 370/2050/16-а та від 12.05.2020 у справі № 815/5474/16.

Водночас, Порядок № 1127 містить норму (абзац 1 п. 67), якою встановлено документи на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду.

Приписами цієї норми визначено, що для державної реєстрації права власності у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені статтею 27 Закону № 1952 та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно належного власника.

Наведена норма є бланкетною і для визначення конкретних документів, що є підставою для реєстрації права відсилає до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка в контексті спірних правовідносинах містить посилання на судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно як підставу для реєстрації права (п. 9 ч. 1 ст. 27).

Суд, встановив що 20.10.2022 уповноваженою особою АТ «Українська залізниця» Коханцем Тарасом Анатолійовичем подано заяву до Управління адміністрування послуг Департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради, якій присвоєно реєстраційний номер 52798974 щодо припинення права приватної власності на земельну ділянку 2410166300:12:001:0037. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4610166300:12:001:0037.

Згідно картки прийому заяви № 312904172 представник АТ «Українська залізниця» разом із заявою про державну реєстрацію припинення права власності долучив: рішення суду у справі № 466/1922/15 та довіреність № 10752.

За наслідками розгляду заяви та поданих документів державний реєстратор прав на нерухоме майно Канюга Андрій Ярославович прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 25.10.2022 № 65236823. У поданому рішенні державний реєстратор зазначив, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень подані документи не дають змоги встановити набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

З цього приводу суд зазначає таке.

Положенням ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державній реєстрації прав підлягають і право власності на нерухоме майно, і речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування.

Натомість позивач наголошує, що просив зареєструвати припинення права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 4610166300:12:001:0037.

У даному спорі позивач вважає, що рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15.02.2019 № 466/1922/15-ц є законною та належною підставою для припинення права власності на земельну ділянку за товариством з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «К-59».

Позов про витребування майна з чужого незаконного володіння є віндикаційним позовом, метою якого є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11. 2018 у справі № 183/1617/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц., постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №916/1608/18.

Отже, державний реєстратор, відмовивши у припиненні державної реєстрації права власності на земельну ділянку за АТ «Українська залізниця» на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15.02.2019 у справі № 466/1922/15-ц, що набрало законної сили, про витребування з незаконного володіння земельної ділянки, діяв всупереч вимог діючого законодавства України.

Щодо мотиву, який відповідач зазначив у оскаржуваному рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, щодо того, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

У рішенні від 18.03.2019 у справі № 466/1922/15-ц суд Шевченківський районний суд м. Львова встановив, що земельна ділянка, за якою позивач просив зареєструвати право власності належить АТ «Укрзалізниця» на праві постійного користування.

Згідно ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі.

Отже, за АТ «Українська залізниця» закріплено право постійного користування на спірну земельну ділянку.

Суд наголошує на відсутності у державного реєстратора передбачених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.10.2012 № 1051 повноважень в межах процедури державної реєстрації припинення права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «К-59» перевіряти правильність та законність уже здійсненої державної реєстрації земельної ділянки за АТ «Укрзалізниця».

Між тим, припинення права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «К-59» підтверджує рішення суду у справі від 18.03.2019 у справі № 466/1922/15-ц, яке набрало законної сили.

Разом з тим подана заява позивача, як наголошує і сам позивач, була саме про припинення права власності на земельну за кадастровим номером 4610166300:12:001:0037 за товариством з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «К-59».

Суд наголошує на обранні позивачем ефективного способу захисту своїх прав у цій справі, адже вже сама по собі наявність задоволеного віндикаційного позову , вираженого у рішенні суду, що набрало законної сили є підставою для реєстрації відповідного речового права.

Таким чином, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеної в постанові від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, суд зазначає, що рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15.02.2019 у справі № 466/1922/15-ц, яке набрало законної сили, та яким, зокрема, витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр К-59» земельну ділянку площею 0,0162 га з кадастровим номером 4610166300:12:001:0037, є законною підставою для припинення державної реєстрації права власності на земельну ділянку за «Офісний центр К-59».

З огляду на наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 25.10.2022 № 65236823.

Між суд враховує, що спірна земельна ділянка площею 0,0162 га з кадастровим номером 4610166300:12:001:0037 з 31.07.2019 закріплена на праві приватної власності за приватним підприємством «Алєкс Фемелі». Підставою для державної реєстрації зазначено: акт приймання-передачі нерухомого майна, що передається власником приватного підприємства «Алєкс Фемелі» ОСОБА_1 до статутного капіталу «Алєкс Фемелі».

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відтак, суд наголошує на можливості АТ «Укрзалізниця» витребування майна з незаконного володіння третьої особи.

За вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19-20, 22, 25-26, 72-77, 139, 162, 243-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 25.10.2022 № 65236823, прийняте визнати державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюгою Андрієм Ярославовичем.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 299; код ЄДРПОУ 26526811) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Є. Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 400075815) судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні рівно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 11.03.2024.

Суддя Потабенко Варвара Анатоліївна