Постанова

від 21.11.2024 по справі 380/6552/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/6552/23 пров. № А/857/7624/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року (ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у м. Львові суддею Потабенко В. А.) в адміністративній справі № 380/6552/23 за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватне підприємство «Алєкс Фемелі», про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2023 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі АТ «Українська залізниця, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (далі відповідач), в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_1 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 65236823 від 25.10.2022.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 25.10.2022 державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюгою А. Я. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за № 65236823. Із рішення видно, що причиною відмови у проведенні державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим № 4610166300:12:001:0037 стали подані документи, які, на думку, державного реєстратора, не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Позивач відмову державного реєстратора вважає незаконною з огляду на те, що відмова державного реєстратора в описовій частині рішення полягає у поданні документів, що не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Водночас державний реєстратор, як підставу відмови, зазначає п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що визначає підставу для відмови у державній реєстрації прав: наявність суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Позивач зазначає, що застосування двох підстав для відмови у державній реєстрації прав є незаконними. Також позивач зазначає, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для державної реєстрації прав є судове рішення, що набрало законної сили щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості. Оскільки витребування земельної ділянки площею 0,0162 га з кадастровим № 46101663:12:001:0037 відбулося на користь АТ «Українська залізниця» на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15.02.2019 у справі № 466/1922/15-ц, відмова державного реєстратора у реєстрації прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюги А. Я. є незаконною та рішення № 65236823 від 25.10.2022 підлягає скасуванню.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, яке вважає рішення суду першої інстанції ухваленим за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що заявником подано заяву про припинення права власності та долучено рішення суду, яким витребувано земельну ділянку від товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «К-59», а спірна земельна ділянка належить приватному підприємству «Алєкс Фемілі», тому державним реєстратором прийнято рішення про відмову за № 65236823 від 25.10.2022.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти вимог скаржника заперечив, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Шевченківський районний суд м. Львова рішенням від 15.02.2019 у справі № 466/1922/15-ц позовні вимоги АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до Брюховицької селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «К-59», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Львівській області в особі Відділу у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Третя Львівська державна нотаріальна контора про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради народних депутатів № 205 та № 206 від 27.06. 2000 року та зобов`язання до вчинення дій задовольнив частково.

Визнав незаконним та скасував рішення № 206 від 27.06.2000 виконавчого комітету Брюховицької селищної ради народних депутатів, що знаходиться за адресою: м. Львів-Брюховичі, вул. Ясна, 1 в частині надання земельної ділянки площею 0,0162 га з кадастровим номером 4610166300:12:001:0037, що перетинається з смугою відведення АТ «Укрзалізниця» та належить АТ «Укрзалізниця» на праві постійного користування».

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «К-59», ЄДРПОУ 40259053, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 59 земельну ділянку площею 0,0162 га з кадастровим номером 4610166300:12:001:0037, що перетинається зі смугою відведення АТ «Укрзалізниця» та належить АТ «Укрзалізниця» на праві постійного користування.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

20.10.2022 уповноважена особа АТ «Українська залізниця» ОСОБА_6 подав заяву до Управління адміністрування послуг Департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради, якій присвоєно реєстраційний номер 52798974 щодо припинення права приватної власності на земельну ділянку 2410166300:12:001:0037. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4610166300:12:001:0037.

Згідно картки прийому заяви № 312904172 представник АТ «Українська залізниця» разом із заявою про державну реєстрацію права власності долучив: рішення суду у справі № 466/1922/15 та довіреність № 10752.

За наслідками розгляду заяви та поданих документів державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_1 прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 25.10.2022 № 65236823. У поданому рішенні державний реєстратор зазначив, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» подані документи не дають змоги встановити набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Оскаржуване рішення прийнято на підставі п. п. 18 та 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 та ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції врахував можливість АТ «Укрзалізниця» щодо витребування майна з незаконного володіння третьої особи та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, врегульованіЗаконом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(далі- Закон № 1952-IV).

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далідержавна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначені в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127(далі- Порядок № 1127, у редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553).

Пунктом 1 частини першоїстатті 2 Закону № 1952-IVвизначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною четвертої статті 9Закону № 1952- IVвизначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора, пов`язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини третьоїстатті 10 Закону № 1952-IVдержавний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якимизаконта/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Частиною першоюстатті 18 Закону № 1952-IVпередбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з частиною сьомоюстатті 18 Закону № 1952-IVдержавній реєстрації підлягають виключно заявлені права речові та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до приписівстатті 26 Закону № 1952-IVзаписи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Підстави для відмови в державній реєстрації прав: наведені у частині першійстатті 24 Закону України № 1952-IV, якими є:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьоюстатті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;

13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці).

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1952-ІVза наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Згідно пункту 23 Порядку № 1127 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

За приписами пункту 67 Порядку № 1127 у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбаченістаттею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно належного власника.

Із матеріалів справи видно, що за рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 15.02.2019 № 466/1922/15-ц витребування земельної ділянки площею 0,0162 га з кадастровим № 46101663:12:001:0037 відбулося на користь АТ «Українська залізниця».

Статтею 27 Закону № 1952-IVвстановлено підстави для державної реєстрації прав, так державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленомузакономпорядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; 13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно достатті 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Водночас, абзацом першим пункту 67 Порядок № 1127 встановлено документи, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду.

Приписами цієї норми визначено, що для державної реєстрації права власності у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені статтею 27Закону № 1952та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно належного власника.

Наведена норма є бланкетною і для визначення конкретних документів, що є підставою для реєстрації права відсилає достатті 27 Закону № 1952-IV, яка в контексті спірних правовідносинах містить посилання на судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно як підставу для реєстрації права (пункт 9 частини першої статті 27).

Виходячи з системного аналізу наведених приписів законодавства та враховуючи принцип правової визначеності, суд вважає, що рішення суду про витребування майна з незаконного чужого володіння охоплюється пунктом 9 частини першоїстатті 27 Закону № 1952-IV, тому вказане судове рішення, яке набрало законної сили є самостійною підставою для державної реєстрації права.

В іншому випадку підтвердження державою факту набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом державної реєстрації права за судовим рішенням про витребування майна з незаконного чужого володіння є неможливим, так само неможливим є виконання вказаного рішення суду.

Вищенаведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в постанові від 14 листопада 2018 року по справі №183/1617/16,відповідно до якої задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей387і388 Цивільного Кодексу України, є неефективними. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27Закону № 1952). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З огляду на вказане у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Відповідний правовий висновок також викладений упостанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц., постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, постанові Верховного Суду від 02 квітня 2024 року у справі № 160/10673/21.

Судом встановлено, що у рішенні від 18.03.2019 у справі № 466/1922/15-ц суд Шевченківський районний суд м. Львова встановив, що земельна ділянка, за якою позивач просив зареєструвати право власності належить АТ «Укрзалізниця» на праві постійного користування.

Згідно частини другої статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі.

Отже, за АТ «Українська залізниця» закріплено право постійного користування на спірну земельну ділянку.

Разом тим, рішення суду від 15.02.2019 у справі № 466/1922/15-ц, яке набрало законної сили 18.03.2019 підтверджує припинення права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «К-59».

При цьому, спірна земельна ділянка площею 0,0162 га з кадастровим номером 4610166300:12:001:0037 з 31.07.2019 закріплена на праві приватної власності за приватним підприємством «Алєкс Фемелі». Підставою для державної реєстрації зазначено: акт приймання-передачі нерухомого майна, що передається власником приватного підприємства «Алєкс Фемелі» ОСОБА_5 до статутного капіталу «Алєкс Фемелі».

З наведеного видно, що за ПП «Алєкс Фемелі» зареєстроване право власності на спірну земельну ділянку площею 0,0162 га з кадастровим номером 4610166300:12:001:0037 вже після прийняття рішення суду у справі № 466/1922/15-ц та набрання ним законної сили.

Згідно статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно пункту 3 частини першої статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість АТ «Укрзалізниця» витребування майна з незаконного володіння третьої особи ПП «Алєкс Фемелі», проте це вже є предметом іншого позову.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності прийняття рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_1 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 65236823 від 25.10.2022, а не наявність права у позивача на витребування майна з чужого володіння.

Враховуючи, те, що під час розгляду заяви щодо вчинення державної реєстрації припинення права власності на земельну ділянку площею 0,0162 га з кадастровим номером 4610166300:12:001:0037 за власником «Офісний центр К-59» виконавцем встановлено, що у Державному реєстрі прав не зареєстровано право власності на підставі рішення № 206 від 27.06.2000 виконавчого комітету Брюховицької селищної ради народних депутатів та «Офісний центр К-59» не є власником спірної земельної ділянки, суд вважає, що виконавець дійшов правильного висновку, що за ним неможливо припинити право власності, оскільки таке відсутнє у Державному реєстрі прав.

Крім того, суд погоджується з доводами виконавця про те, що відсутня можливість припинити право власності за приватним підприємством «Алєкс Фемілі» на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15.02.2019 № 466/1922/15-ц, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Отже, рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Канюги А. Я. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 65236823 від 25.10.2022 є законним, а тому підстав для його скасування немає.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зістаттею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року в адміністративній справі 380/6552/23 скасувати.

У задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «Українська залізниця» до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство «Алєкс Фемелі», про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин