Ухвала

від 11.03.2024 по справі 620/2365/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 березня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/2365/24

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Дочірнього підприємства «Аромат» до Бахмацького відділу Державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

15.02.2024 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Бахмацького відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та просить зобов`язати відповідача виключити відомості щодо боржника ДП «Аромат» з Єдиного реєстру боржників, а також скасувати інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи в рамках ВП №57555468.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання, у тому числі, обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду.

На виконання ухвали суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з позовом, мотивована тим, що підприємство планувало подати позов до суду в передбачені процесуальні строки (до 29.09.2023), однак 25.09.2023 у зв`язку із збільшенням ракетних обстрілів зі сторони російської федерації, зупиненням експортної діяльності на осінньо-зимовий період, діяльність ДП «Аромат» була призупинена відповідним наказом до 12.02.2024. Після відновлення діяльності підприємство звернулось до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 29.02.2024 продовжено ДП «Аромат» строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2024, строком на 5 днів з дня вручення копії даної ухвали для подання до суду належним чином засвідчених копій документів, які підтверджують зупинення роботи підприємства в період з 25.09.2023 до 12.02.2024 (зокрема, але не виключно податкову та фінансову звітність).

На виконання ухвали суду, для підтвердження зупинення фінансово-господарської діяльності підприємства, позивачем надано: копію акту камеральної перевірки від 17.01.2024 №3003/Ж5/26-15-04-15-03, яким встановлено несвоєчасне подання/неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2023 року (граничний термін подання 09.11.2023); копію листа ГУДПС у Київській області від 27.12.2023, яким підприємство повідомлено про необхідність самостійного обчислення суми податкового зобов`язання з земельного податку або орендної плати за землю та подання відповідної податкової декларації; лист ПАТ « Банк Південний» від 01.03.2024 відповідно до якого руху коштів по рахунку, відкритому ДП «Аромат», за період з 25.09.2023 по 12.02.2024 не було.

Враховуючи наведене, позивач просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом.

Однак вказані доводи суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Зокрема, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

При цьому, слід зазначити, що строк у десять днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач фактично визнав, що про порушення своїх прав дізнався 19.09.2023, у зв`язку із чим планував подати відповідний позов у межах встановлених строків, однак 25.09.2023 на підприємстві оголошено простій терміном до 12.04.2024.

Разом з тим, суддя звертає увагу, що неналежна організація процесу із оскарження рішень/дій/бездіяльності відповідача з боку відповідальних осіб підприємства, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Так, учасники процесу не можуть та не повинні намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у них на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ними своїх процесуальних обов`язків.

Крім того, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу підприємства.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк на звернення до суду із зазначеним позовом.

Суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки зважаючи на обізнаність позивача про порушення своїх прав, останній не був позбавлений можливості подати обґрунтований позов до суду в межах строків, встановлених чинним законодавством України.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій та сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, то заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Скорочення строків здійснення окремих процесуальних дій не звужує змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (абзац дев`ятий десятий підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року N 17-рп/2011).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в порушення якої позивачем не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строків звернення до суду.

Разом з тим, на думку суду, надані позивачем на виконання ухвали докази свідчать не про об`єктивні причини пропуску строку звернення до суду, а про порушення податкового законодавства.

Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно із частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Крім того, суддя звертає увагу, що повернення позовної заяви не позбавляє підприємство права звернутись до відповідача із заявою про виключення відомостей щодо боржника ДП «Аромат» з Єдиного реєстру боржників, а також скасування інших вжитих під час примусового виконання рішення заходів в рамках ВП №57555468, у порядку, встановленому Законом України від 02.06.2016 №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» та Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Дочірнього підприємства «Аромат» до Бахмацького відділу Державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено 11.03.2024.

Суддя С.В. Бородавкіна