ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/2365/24 Головуючий у І інстанції - Бородавкіна С.В.,
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Аромат» на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Аромат» до Бахмацького відділу Державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Дочірнє підприємство «Аромат» звернулось до суду з даним позовом, в якому просить зобов`язати відповідача виключити відомості щодо нього з Єдиного реєстру боржників, а також скасувати інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи в рамках ВП НОМЕР_1.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що підприємство планувало подати позов до суду в передбачені процесуальні строки (до 29.09.2023), однак 25.09.2023 у зв`язку із збільшенням ракетних обстрілів зі сторони російської федерації, зупиненням експортної діяльності на осінньо-зимовий період, діяльність ДП «Аромат» була призупинена відповідним наказом до 12.02.2024. Після відновлення діяльності підприємство звернулось до суду з відповідним позовом.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання, у тому числі, обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду.
На виконання ухвали суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з позовом, мотивована тим, що підприємство планувало подати позов до суду в передбачені процесуальні строки, однак 25.09.2023, у зв`язку із збільшенням ракетних обстрілів зі сторони російської федерації, зупиненням експортної діяльності на осінньо-зимовий період, діяльність ДП «Аромат» була призупинена відповідним наказом до 12.02.2024. При цьому, після відновлення діяльності підприємство одразу звернулось до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 визнано вказані позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду неповажними та позовну заяву повернуто йому на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з наступного.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Зокрема, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (ч. 1 ст. 287 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
При цьому, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Так, позивач у своїй заяві про поновлення строку звернення до суду та апеляційній скарзі зазначає, що про порушення своїх прав дізнався 19.09.2023, у зв`язку із чим планував подати відповідний позов у межах встановлених строків, однак 25.09.2023 на підприємстві оголошено простій терміном до 12.04.2024.
Разом з тим, як правильно висновується суд першої інстанції, неналежна організація процесу із оскарження рішень/дій/бездіяльності відповідача з боку відповідальних осіб підприємства, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Так, учасники процесу не можуть та не повинні намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у них на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ними своїх процесуальних обов`язків.
Крім того, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу підприємства.
Також, суд зауважує, що фактично підприємство знаходиться у м. Києві.
В свою чергу, починаючи з 25.04.2022 перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) визначається Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України у наказі від 25.04.2022 № 75.
Згідно з вказаним нормативно-правовим актом м. Київ з 25.04.2022 не належать до районів проведення воєнних (бойових) дій або районів, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що цей позов поданий з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, а викладені у скарзі міркування та твердження апелянта не спростовують правильності висновків суду.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Аромат» - залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Епель
О.В. Карпушова
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2024 |
Оприлюднено | 17.04.2024 |
Номер документу | 118365257 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні