Постанова

від 11.03.2024 по справі 750/9433/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 березня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/9433/23

Головуючий у першій інстанції Логвіна Т. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/195/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шарапової О.Л.,

суддів Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.,

з участю секретаря Шапко В.М.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України».

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .

Оскаржується рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 жовтня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати недійсним та незаконним укладений між ним та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (філією ВАТ «Укрексімбанк» в м. Чернігові) Кредитний договір від 24.05.2007 року;

визнати незаконними та недійсними дванадцять Заявок про видачу готівки від 24.05.2007 року за №№ 1186, 1187, 1192, 1195, 1200, 1202, 1207, 1220, 1223, 1225, 1226 у розмірі 5500,00 швейцарських франків і № 1227 у розмірі 4932,09 швейцарських франків, визнати незаконними та недійсними дванадцять Квитанцій про здійснення валютно-обмінної операції або операції з купівлі-продажу банківського металу від 24.05.2007 за №№ 1235,1238, 1241, 1244, 1249, 1253, 1261, 1266, 1269, 1272, 1273 у розмірі 5500,00 швейцарських франків і № 1278 у розмірі 4932,09 швейцарських франків;

визнати незаконними дії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» по створенню 24 травня 2007 року обліку його заборгованості на позичковому рахунку № НОМЕР_1 у розмірі 65432,09 швейцарських франків, що є еквівалентом 269 548,80 гривень, на підставі дванадцяти Заявок про видачу готівки від 24.05.2007;

скасувати нарахування кредитної заборгованості, відсотків, комісій, штрафів, пені та інших нарахувань, виконаних АТ «Державний експортно-імпортний банк України» відповідно до умов Кредитного від 24.05.2007 року, укладеному між ним та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.04.2007 року між ним та ТОВ «ФК «Регіон Капітал» був укладений Договір №30 про участь у фонді фінансування будівництва та він зобов`язався передати товариству у довірчу власність грошові кошти з метою отримання у власність об`єкта інвестування трикімнатної квартири загальною площею 89,52 кв.м, розташованою за адресою АДРЕСА_1 .

24.05.2007 року між ним та Філією ВАТ «Державним експортно-імпортним банком України» у місті Чернігові було укладено Кредитний договір, згідно якого йому надано грошові кошти в сумі 65432,09 швейцарських франків, які він зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування грошовими коштами у швейцарському франку. Цього ж дня банківською установою було створено два платіжних доручення, згідно яких він зі свого рахунку перерахував 265000,00 грн на рахунок ТОВ «ФК «Регіон Капітал» та згідно тарифів банку 265,00 грн по обслуговуванню поточного рахунку на підставі Договору банківського рахунку.

Він не згодний із встановленими обставинами рішеннями судів протягом 10 років у справах за участю Банку та його, не доведенням Банком факту заборгованості, нечесною підприємницькою практикою Банку при його кредитуванні, введенням Банком його в оману щодо умов кредитування та природи Кредитного договору.

Зазначає, що у філії АТ «Укрексімбанк» в м. Чернігові відсутності повноваження на укладення Кредитного договору від свого імені. З ним не було узгоджено надання кредитних коштів у швейцарському франку в готівковій формі та з одночасним утворенням заборгованості на його позичковому рахунку, що свідчить про неприйняття ним від банківської установи виконання його зобов`язання за договором в готівковій формі на підставі дванадцяти заявок на видачу готівки, а також утворенням фіктивного обліку кредитної заборгованості.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні його клопотання про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, оскільки справа є складною та винятковою та розглянув справу в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Крім того порушено строк розгляду справи.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що жодним судом не було підтверджено надання йому банківською установою, на виконання вимог укладеного кредитного договору, грошових коштів у швейцарському франку єдиною сумою в безготівковій формі, оскільки них у відповідача не було достатньої кількості грошових коштів у наявності на момент укладення Кредитного договору та видачі кредиту.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що кредитний договір відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів» є недійсним, та який укладений з використанням нечесної підприємницької практики, що вводить споживача у оману. Перерахування банком 265000,00 грн на будівництво квартири не свідчить про надання позивачу грошових коштів у сумі 65432,09 швейцарських франків у безготівковій формі.

Особа, яка подала апеляційну зазначає, що Інформаційним листом про умови кредитування підтверджуються обставини, що відповідач не надав йому інформацію про обов`язок та умови зарахування грошових коштів на його поточний рахунок після продажу та умов перерахування грошових коштів з його поточного рахунку, надавши не достовірну інформацію, що Банк має законне право надати грошові кошти в кредит у швейцарському франку в необмеженій кількості зі сплатою відсотків у розмірі 10,24% на рік.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що у зв`язку з недосягненням згоди між сторонами, кредитний договір є неукладеним, оскільки він не містить дат і сум видачі Кредиту частинами, а також детального розпису загальної вартості кредиту.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що він не звертався до відповідача з заявою про продаж будь яких грошових коштів через касу Банку та зарахування них на його гривневий рахунок в національній валюті гривні або у швейцарських франках, що підтверджується випискою по його поточному рахунку.

Особа, яка подала апеляційну зазначає, що відповідач умисно ввів його в оману щодо природи правочину та уклав Кредитний договір про надання позивачу грошових коштів в сумі 65432,09 швейцарських франків, що еквівалентно 269548,80 грн, з метою надання інших по суті незмінних грошових коштів у сумі 265000,00 грн, що є забороненою нечесною підприємницькою практикою відповідача та яка вводить споживача у оману.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що наявність права у фізичної особи ОСОБА_2 та у філії ВАТ «Укрексімбанк» в м. Чернігові виступати від імені Банку, не надає їм законного права від свого імені укладати та бути стороною кредитного договору.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що відповідач скористався його необізнаністю в банківській діяльності та умисно ввів його в оману щодо законності дванадцяти Заяв на видачу готівки від 24.05.2007 та щодо продажу банківською установою йому грошових коштів в загальній сумі 65432,09 швейцарських франків, які є за межами договірних правовідносин сторін, оскільки у кредитному договорі не узгоджувалися.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що видачу йому кредиту у розмірі 65432,09 швейцарських франків відповідач проводив шляхом оформлення дванадцяти Заявок на видачу готівки, які були надані йому у касі банку для підпису, без проведення реальної видачі грошових коштів у швейцарському франку. Зазначає, що Заяви не відповідають порядку використання платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України та є підставою визнання їх незаконними.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Укрексімбанк» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 22.05.2007 року між сторонами було укладено Договір банківського рахунка фізичної особи (т. 1 а.с. 25-26).

24.05.2007 року Банком та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (т. 1 а.с. 28-31).

У п.2.1 Кредитного договору визначено, що відповідно до положень та умов цього Договору Банк надає Позичальнику Кредит у сумі 65 432,09 (шістдесят п`ять тисяч чотириста тридцять два) швейцарських франків 09 центів, що є еквівалентно 265 000,00 (Двісті шістдесят п`ять тисяч) гривень за курсом купівлі швейцарських франків на дату видачі кредиту (24.05.2007 року курс купівлі - 4,05 гривень за 1,0 швейцарський франк), з кінцевою датою погашення «29» грудня 2020 року для оплати пайової участі у будівництві житла: 3 - х кімнатної квартири, яка займає загальну проектну площу 89,52 кв.м. та розташована за адресою: АДРЕСА_1 зі сплатою за користування кредитними коштами не менше 10,24 процентів річних.

Відповідно до п.п. 2.3.1. п. 2.3. Кредитного договору, кредит надається у безготівковій формі. Платіж за Кредитом здійснюється у швейцарських франках одночасним утворенням заборгованості за Кредитом на позичковому рахунку Позичальника № НОМЕР_1 у філії ВАТ «Укрексімбанк» в м. Чернігові, код 353649 після укладення Гарантійних документів, як це зазначено в п.2.8. цього Договору, та після оплати Позичальником авансового платежу відповідно до п.2.1.1. цього Договору.

Умовами п.п. 2.3.2 п.2.3. Кредитного договору визначено, що кредит надається шляхом продажу кредитних коштів через касу Банку за рахунок Позичальника з подальшим зарахуванням кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 відкритий у Банку, та перерахуванням на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Регіон Капітал», код ЄДРПОУ 33939607, р/р НОМЕР_3 в ЧОФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Чернігів, код банку 353014.

Згідно із п.п. 2.3.3. п. 2.3. Кредитного договору, Банк надає Позичальнику Кредит відповідно до Графіка погашення Кредиту за Договором.

Підпунктом 2.3.4. п. 2.3. Кредитного договору визначено, що за власного ініціативою Банк може зупинити чи відмінити виплату Позичальнику Кредиту або його частини, проінформувавши про це Позичальника, за таких умов: надані для здійснення платежів документи не відповідають вимогам чинного законодавства; Позичальник не дотримується Графіка погашення Кредиту за Договором.

Відповідно п.п. 2.3.5. п. 2.3. Кредитного договору, за своєю власного ініціативою Банк може припинити надання Кредиту, якщо виникла і триває Подія невиконання зобов`язань.

Банком на виконання умов Кредитного договору, згідно заяв на видачу готівки від 24.05.2007 року було видано кредитні кошти, у подальшому, відповідно до Квитанцій про здійснення валютно-обмінної операції або операції з купівлі-продажу банківського металу, було перераховано 265 000 грн (т. 1 а.с. 34-40, 42).

Згідно Заяви на видачу кредиту від 27.04.2007 ОСОБА_1 просив надати йому кредит на придбання житла, трикімнатної квартири у АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.24).

Згідно розрахунку заборгованості за основним боргом за Кредитним договором №7607С29 від 24.05.2007 укладеним між АТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_1 , останній на виконання умов укладеного договору до квітня 2013 року сплачував кошти на погашення кредиту, чим фактично схвалював встановлений порядок погашення кредиту, умов у п.п.2.3.1.-2.3.5. п. 2.3. Кредитного договору (т. 1 а.с. 65).

Такі обставини свідчать про те, що Банк, як сторона за Кредитним договором, виконав умови з надання кредиту, а Позивач прийняв їх і схвалив у подальшому.

Наведені факти неодноразово підтверджувалися у різних судових процесах і були предметом розгляду судів всіх інстанцій.

В ухвалі Вищим спеціалізованим судом України від з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.11.17 року , зазначено: «Судами встановлено, що 24 травня 2007 року сторони уклали договір про надання ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 65 432,09 швейцарських франків, що становить 265 000,00 грн. на оплату пайової участі у будівництві житла - трикімнатної квартири, розташованої в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 29 грудня 2020 року, зі сплатою за користування кредитними коштами не менше 10,24% річних.

ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» було перераховано 265 000 грн для інвестування коштів у будівництво квартири і у 2008 році ОСОБА_1 оформив право власності на трикімнатну квартиру. На виконання умов укладеного договору ОСОБА_1 до квітня 2013 року сплачував кошти в погашення кредиту.» (т. 1 а.с. 118-120).

Отже у справі №750/3453/16-ц предметом розгляду суду були як обставини укладення Кредитного договору, у т.ч. волевиявлення сторін при укладення правочину, відповідність умов Кредитного договору вимогам закону на дату його укладення, порядок виконання договору, правомірність виникнення та обґрунтованість суми кредитної заборгованості із урахуванням вже здійсненого обліку кредитної заборгованості Банком та обліку кожного платежу вчиненого на погашення боргу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 626, ст. 627, ч. 1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

3гідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка регулює визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» будь-яка діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману, є нечесною підприємницькою практикою, а тому встановлено заборону на таку діяльність.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, яка діяла на час укладення Кредитного договору, перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д)орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є)варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Недотримання зазначених вимог відповідно до ч. 6 ст.19 Закону є підставою для визнання правочину недійсним, як такого, що укладений з використанням нечесної підприємницької практики.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, було досліджено як обставини видачі кредиту ОСОБА_1 , так і докази на підтвердження часткового погашення кредитної заборгованості. Тобто, судами при ухваленні рішення про стягнення суми боргу вже було надано оцінку доказам на підтвердження формування та обліку кредитної заборгованості.

Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, визнання дій незаконними та скасування заборгованості не ґрунтуються на законі та не підтверджується обставинами справи, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Апеляційний суд в цілому погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні його клопотання про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, оскільки справа є складною та винятковою та розглянув справу в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін не узгоджуються з приписами ч. 2 ст. 274 ЦПК України, а тому не дають підстав для скасування судового рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що наявність права у фізичної особи ОСОБА_2 та у філії ВАТ «Укрексімбанк» в м. Чернігові виступати від імені Банку, не надає їм законного права від свого імені укладати та бути стороною кредитного договору, не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки заступник керівника філії ПАТ «Укрексімбанк» мав право діяти від імені банківської установи у кредитних правовідносинах ( т.1 а.с.97, 101).

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки спростовуються письмовими доказами по справі. Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у судових рішеннях, які набрали законної сили, вже було надано оцінку доказам на підтвердження формування та обліку кредитної заборгованості.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 12 березня 2024 року.

Головуюча: Судді: