Рішення

від 07.03.2024 по справі 243/7540/19

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єд. унік. № 243/7540/19

Провадження № 2/243/248/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

07 березня 2024 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Дюміної Н.О.

при секретарі Петрусі Д.О..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29 Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10.05.2022 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Слов`янської міської ради, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов`янського міськрайонного управління юстиції Слов`янської міської ради, Слов`янської міської ради, Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ОСОБА_2 про визнання дій Виконавчого комітету Слов`янської міської ради неправомірними, скасування рішень виконавчого комітету Слов`янської міської ради,

вимоги позивача: скасування запису про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно,

учасники справи: представник позивача ОСОБА_3 ,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. 11 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Слов`янської міської ради, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов`янського міськрайонного управління юстиції Слов`янської міської ради, Слов`янської міської ради, Слов`янської військово-цивільної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання дій Виконавчого комітету Слов`янської міської ради неправомірними, скасування рішень виконавчого комітету Слов`янської міської ради, скасування запису про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно. В обґрунтування своїх вимог, з урахуванням уточненої позовної заяви від 20.01.2021 зазначила, що їй належить частка домоволодіння АДРЕСА_1 на земельній ділянці Слов`янської міської ради площею 440 м2 на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2000 року. До земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_2 , рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради № 753 від 16 грудня 2003 року було незаконно довідведено земельну ділянку площею 808 м. кв. за рахунок земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_3 , внаслідок чого ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_2 , площею, яка включає до себе відповідну площу довідведеної до неї земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_3 . Позивач вважає вказане рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради незаконним оскільки довідведення земельної ділянки відбулося зі згоди ОСОБА_4 , яка не має жодного відношення до земельної ділянки, на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_3 . Крім того, позивач вважає неправомірним рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради № 773/4 від 22 грудня 2004 року, яким ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0472 га, розташовану по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_2 . Оскільки вказане рішення було прийнято, без урахування рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради № 753 від 16 грудня 2003 року, відповідно до якого площа земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_2 , становить 0,0808 га, а також акт встановлення та погодження меж землеволодіння від 15 січня 2004 року, на підставі якого було прийнято вищевказане рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради, не містить підписів користувачів суміжних земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 , що призвело до порушення межі суміжної земельної ділянки, на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_1 .

Оскаржуваними рішеннями, діями відповідачів порушені права ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 , оскільки спільні межі земельних ділянок домоволодінь АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 не ідентичні, різні за розміром та розташуванням.

Посилаючись на вищевикладене позивач просить суд ухвалити рішення яким визнати дії Виконавчого комітету Слов`янської міської ради по винесенню 16.12.2003 року рішення №753 та по винесенню 22.12.2004 року рішення №773/4 неправомірними; скасувати рішення Виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 16.12.2003 року №753 про додатковий відвід земельної ділянки як незаконне; скасувати рішення Виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 22.12.2004 року №773/4 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» частково, в частині передачі безкоштовно у приватну власність громадянам України земельних ділянок, що знаходиться в їх користуванні та розташовані в місті Слов`янську, для будівництва та обслуговування гаражів, житлових будинків та господарських будівель та особистого крест`янського господарства ОСОБА_2 , що мешкає за адресою АДРЕСА_2 , земельної ділянки за місцем розташування АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0472 га, передано в приватну власність 0,0472 га, - як незаконне; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та її обтяжень №377949881 від 27.10.2017 року державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 , Слов`янської міської ради та скасувати в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис від 27.10.2017 року про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1414100000:01:002:0076, площею 0,0816 га., за ОСОБА_2 .

2. Представником відповідача Виконавчого комітету Слов`янської міської ради подано до суду відзив на позовну заяву. Зі змісту якої вбачається, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі з огляду на наступне. 16.12.2003 року виконавчим комітетом Слов`янської міської ради було прийнято рішення №753 «Про додатковий відвід земельної ділянки» відповідно до якого було вилучено із землекористування гр. ОСОБА_4 земельну ділянку площею 83 м2, залишивши в користуванні 372 м2 по АДРЕСА_3 , відповідно до поданої заяви, а також відвести додатково гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 83 м2 за рахунок земельної ділянки по АДРЕСА_3 , що становить загальну площу 808 м2, передав її у приватну власність для обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_2 . Твердження позивача, що ОСОБА_6 ніколи не була користувачем земельної ділянки АДРЕСА_3 є помилковим, оскільки вона у період часу з 20 січня 1981 року по 17 січня 2005 року була його власницею. Таким чином, станом на час прийняття виконавчим комітетом Слов`янської міської ради рішення «Про додатковий відвід земельної ділянки» №753 власниками домоволодінь АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , а тому й користувачами відповідних земельних ділянок були ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а отже збільшення земельної ділянки на якій розташовано домоволодіння АДРЕСА_3 , стосується виключно прав користувачів цих земельних ділянок, якими є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Таким чином зміна спільної межі домоволодінь АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 жодним чином не впливає на права та інтереси позивача.

Відносно рішення виконавчого комітету від 22.12.2004 №773/4 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» зазначила, що п. 2 вказаного рішення було затверджено як норму площу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у розмірі 440 м2. Разом із тим ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 15.05.2009 було придбано частку домобудівлі по АДРЕСА_1 , що відповідно до ст. 377 ЦК України надає право ОСОБА_2 право користування зазначеною земельною ділянкою. Отже, позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є в рівних частках без визначення в натурі та поділу земельної ділянки згідно часток у праві власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 , що дає позивачу та ОСОБА_2 рівнозначне право користування зазначеною земельною ділянкою. Як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка за адресою: по АДРЕСА_1 , що перебуває в користуванні позивача не має визначення на місцевості та не виділена їй в натурі, вказане дає підстави вважати її такою, що не має конкретно визначених меж. Тому права позивача, як користувача вказаної земельної ділянки не порушено. На підставі викладеного просили суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

17 січня 2022 за №01.01-14/53 надійшов лист від Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області, відповідно до якого зазначено, що Указом Президента України від 26.05.2021 №210/2021 «Про утворення військово-цивільної адміністрації» було утворено Слов`янську міську військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області. Слов`янська міська ВЦА не є правонаступником Виконавчого комітету Слов`янської міської ради.

3. Відповідачем ОСОБА_2 надіслано наадресу судувідзив напозовну та уточненупозовну заяву,відповідно доякого відповідачзазначила,що правовласності позивачкине порушуються,тому відсутніпідстави длязвернення досуду.Так,оскаржуване рішеннявиконавчого комітетуСлов`янської міськоїради від16.12.2003року №753«Про додатковевідведення земельноїділянки» нестосується правпозивачки,оскільки цимрішенням булазбільшена площаземельної ділянки АДРЕСА_1 зарахунок земельноїділянки АДРЕСА_2 ідо позивачкине маєжодного відношення.Щодо рішеннявиконавчого комітетуСлов`янської міськоїради від22.12.2004року №773/4«Про передачуземельних діляноку приватнувласність» зазначила,що церішення такожне стосуєтьсяправ позивачки.В суперечст.ст.12,81ЦПК Українипозивачка ненадала належнихта допустимихдоказів,які бпідтверджували їїправо наземельну ділянку АДРЕСА_1 . Площаналежної їйземельної ділянкине виходитьза межіплощ,що можутьпередаватись безоплатнодля будівництваі обслуговуванняжитлового будинкуз господарськимибудівлями іспорудами умежах міста.До тогож межіземельної ділянки АДРЕСА_1 взагалі не визначені.

Щодо визнання незаконним рішення Виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 22.12.2004 року №773/4 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», зазначила, що відсутність підпису позивачки на акті узгодження меж не є підставою для визнання такого акту незаконним. Посилаючись на висновки викладені у постанові Верховного суду від 28.03.2018 року у справі №681/1039/15-ц та п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду від 16.04.2004 за №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

Крім того зазначила, що при зверненні до суду позивачкою порушено строки позовної давності, таким чином заявила про застосування строку позовної давності. На підставі викладеного просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

4. Представником відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов`янського міськрайонного управління юстиції Слов`янської міської ради надіслано на адресу суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача зазначає, що 23.10.2017 року до ЦНАПУ м. Слов`янська звернулась ОСОБА_2 із заявою про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером 1414100000:01:002:0076. До заяви було долучено належним чином виготовлені документи: державний акт на право власності на земельну ділянку дерії ДН 105841 від 12.01.2005 року та витяг земельного кадастру НВ-1402856242017 від 17.10.2017 року. Рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 22.12.2004 року №773/4 до заяви не додавалось. Посилаючись на п.3 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зазначив, що у зв`язку із відсутністю підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав 27.10.2017 прийнято рішення про державну реєстрацію прав. Зазначене рішення прийнято відповідно до вимог законодавства.

5. Представником Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області надіслано на адресу суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача зазначає, що оскаржувані рішення виконачого комітету від 16.12.2003 №753 «Про додатковий відвід земельної ділянки» та від 22.12.2004 №773/4 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» прийняті виконавчим комітетом на підставі наданих документів ОСОБА_2 , у відповідності до вимог законодавства.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

6. Позивач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, але не використала свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, надала суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності. Неявка сторони позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

7. Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Прокопцев С.В. були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, але не використали свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, надали суду заяву з проханням розгляд справи проводити у їх відсутності.

8. Представник виконавчого комітету Слов`янської міської ради у судове засідання не з`явився, згідно відомостей отриманих судом повноваження ради припинено з дня призначення голови цивільно-військової адміністрації 05.08.2021 року.

9. Представник Слов`янської міської ради, у судове засідання не з`явився, згідно відомостей отриманих судом повноваження ради припинено з дня призначення голови цивільно-військової адміністрації 05.08.2021 року.

10. Представник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов`янського міськрайонного управління юстиції Слов`янської міської ради був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, але не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, надав суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності.

11. Представник Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, але не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, надав суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

12. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17.07.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Слов`янської міської ради про скасування рішень виконавчого комітету Слов`янської міської ради . Залучено ОСОБА_2 до участі у справі.

13. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06.08.2019 року, клопотання представника позивачки ОСОБА_3 про витребування доказів задоволено, витребувано докази по справі.

14. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30.10.2019 року, клопотання представника позивачки ОСОБА_3 про витребування доказів задоволено, витребувано докази по справі.

15. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03.12.2019 року, клопотання представника позивачки ОСОБА_3 про витребування доказів задоволено, витребувано докази по справі.

16. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від, заяву представника позивача про відвід головуючого судді Ільяшевич О.В. від 22.12.2020 року визнано необґрунтованою, заяву про відвід передано для розгляду іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч.1ст.33 ЦПК України.

17. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11.01.2021 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Ільяшевич О.В. по цивільній справі №243/7540/19 відмовлено у зв`язку із відсутністю підстав.

18. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22.02.2021 року по справі проведено попереднє судове засідання, призначено розгляд справи по суті.

19. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22.02.2021 року по справі, прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, клопотання позивачки та представника позивачки ОСОБА_3 про залучення до участі у справі співвідповідача було задоволено. Залучено до участі у справі співвідповідачів відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов`янського міськрайонного управління юстиції Слов`янської міської ради, Слов`янську міську раду, ОСОБА_2 .

20. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11.11.2021 року, клопотання представника позивачки ОСОБА_3 про витребування доказів задоволено, витребувано докази по справі.

21. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11.11.2021 року, клопотання представника позивачки ОСОБА_3 про витребування доказів задоволено, витребувано докази по справі.

22. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11.12.2021 року, залучено до участі у справі Слов`янську міську військово-цивільну адміністрацію як співвідповідача.

23. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24.01.2022 року, зобов`язано відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов`янського міськрайонного управління юстиції Слов`янської міської ради, Слов`янську військово-цивільну адміністрацію подати до суду відзив на позовну заяву.

24. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.07.2022 року, прийнято справу до провадження судді Дюміної Н.О. та призначено судове засідання.

25. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22.02.2023 року, у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_7 про відкладення розгляду справи на період дії воєнного стану відмовлено.

26. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23.03.2023 року, замінено Слов`янську військово-цивільної адміністрації на її правонаступника Слов`янську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області.

27. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31.08.2023 року, у задоволенні клопотання представника позивача про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи відмовлено, у задоволенні клопотання представника позивача про залучення у справі співвідповідача відмовлено.

28. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04.10.2023 року, у задоволенні клопотання представника позивача про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи відмовлено.

29. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30.10.2023 року, зобов`язано відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов`янського міськрайонного управління юстиції Слов`янської міської ради, Слов`янську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області подати до суду відзив на позовну заяву. Та витребувано в з КП «БТІ» м. Слов`янська Донецької області для огляду у судовому засіданні оригінали архівних реєстраційних справ щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 .

30. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19.12.2023 року, у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі відмовлено.

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

31. 27.06.2000 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27 червня 2000 року приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Панченко А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1864, придбала у ОСОБА_8 1/2 частину житлового будинку загальною площею 78,4 м2 з відповідною часткою господарсько-побутових споруд, розташований за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Слов`янської міської Ради площею 440м2. (а.с. 5).

32. Рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 16.12.2003 року №753 із землекористування ОСОБА_4 вилучено земельну ділянку площею 83м2, залишивши їй у користуванні 372 кв.м. по АДРЕСА_3 , згідно поданої заяви та відведено додатково ОСОБА_2 земельну ділянку площею 83м2, за рахунок земельної ділянки по АДРЕСА_3 , що складе загальну площу 808м2., передавши її у приватну власність для обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_2 . Крім того, з пункту 3 зазначеного рішення вбачається, що міський відділ земельних ресурсів було зобов`язано відвести додатково земельну ділянку та видати державний акт на право приватної власності на землю (а.с. 6).

33. Згідно копії архівної виписки №01-18/70 від 27.07.2012 рішенням Слов`янської міської ради від 22.12.2004,№ 773/4, ОСОБА_2 передана безоплатно в приватну власність земельна ділянка площею 0,0472га, яка розташована в АДРЕСА_2 (а.с.7).

34. Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.10.2017, площа земельної ділянки кадастровий номер 1414100000:01:002:0076, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою АДРЕСА_2 ; складає 0,0816 га; підстава виникнення права власності державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДН № 105841. Виданий 12.01.2005 (а.с.24).

35. Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДН № 105841, виданого 12 січня 2005 року на підставі рішення Слов`янської міської ради від 22.12.2004 № 773/4, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0472 га, яка розташована в АДРЕСА_2 ; цільове призначення земельної ділянки обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Згідно плану меж земельної ділянки кадастровий номер 1414100000:01:002:0076, який є невідмінною частиною Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДН № 105841, площа земельної ділянки складає 0,0816га (а.с. 48).

36. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, ухваленим 28.08.2006 року у справі № 2-3657-2006 за позовом ОСОБА_9 до Виконкому Слов`янської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання в порядку спадщини права власності на житловий будинок, право власності на житловий будинок АДРЕСА_5 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 , яка успадкувала його від ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано за ОСОБА_9 (а.с.36).

37. Згідно договору купівлі-продажу частини будинку від 15.05.2009 року, ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_11 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Соловар В.І., та зареєстровано в реєстрі за №1500 (а.с.37).

38. Згідно з копією державного акта на право власності на земельну ділянку

серії ДН № 105841, виданого 12.01.2005 року на підставі рішення Слов`янської міської ради Донецької області від 22 грудня 2004 року № 773/4, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0472 га на АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Згідно з планом меж земельної ділянки (кадастровий номер 1414100000:01:002:0076), який є невідмінною частиною державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДН № 105841, площа земельної ділянки складає 0,0816 га (а.с. 48-49).

39. Відповідно до копії витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.10.2017, земельна ділянка з кадастровим номером 1414100000:01:002:0076, площею 0,0816 га, категорія земель: землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд належить ОСОБА_2 на праві власності, на підставі рішення Слов`янської міської ради Донецької області від 22 грудня 2004 року № 773/4 (а.с. 51).

40. Згідно копії рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №37794981 від 28.10.2017, державним реєстратором Бабак К.Ю. проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1414100000:01:002:0076 за ОСОБА_2 (а.с.57).

41. Рішенням Виконавчого комітету Слов`янської міської ради Донецької області від 19 лютого 1997 року № 63/9 у ОСОБА_2 вилучена земельна ділянка площею 0,0064 га на АДРЕСА_1 , залишивши їй у користування земельну ділянку площею 0,0567 га. ОСОБА_8 додатково відведена земельна ділянка площею 0,0064 га на АДРЕСА_1 за рахунок вилученої у ОСОБА_2 земельна ділянки площею 0,0064 га на АДРЕСА_1 , загальна площа земельної ділянки доведена до 0,044 га, яка затверджена як норма на АДРЕСА_1 (а.с.76).

42. Рішенням Слов`янської міської ради Донецької області від 22.12.2004 року № 773/4 передано ОСОБА_2 безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,0472 га на АДРЕСА_1 (а.с.111).

43. Відповідно до копії списку громадян та переліку земельних ділянок переданих безоплатно у власність громадянам України згідно рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради №773/4 від 22.12.2004 року, встановлено, що на підставі зазначеного рішення безоплатно у власність отримали 62 особи земельні ділянки. Серед яких є і ОСОБА_2 , яка отримала безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,0472 га на АДРЕСА_1 (а.с. 112).

44. Згідно відомостей отриманих на запит суду з Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області від 24.02.2020 року, вбачається, що матеріали протоколу проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файлу щодо земельної ділянки АДРЕСА_1 кадастровий номер 1414100000:01:002:0076 у управління відсутні. Протоколи проведення перевірки документації із землеустрою обмінного файлу на 2004 та 2005 рік не існували (а.с. 172,з.б.).

45. Судом встановлено, що земельна ділянка площею 440м2, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 у приватну власність позивачу ОСОБА_1 не передавалася. Згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_1 придбала 1/2 частину житлового будинку загальною площею 78,4 м2 з відповідною часткою господарсько-побутових споруд, розташований за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Слов`янської міської Ради площею 440 м2. (а.с. 5).

46. У судовому засіданні судом також було досліджено оригінали архівних реєстраційних справ щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , вул. Сергіївська, буд. № 12, м. Слов`янська, Донецької області.

V. Оцінка Суду.

47. Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

48. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

49. Щодо позовних вимог про визнання дій Виконавчого комітету Слов`янської міської ради неправомірними та скасування рішень Виконавчого комітету Слов`янської міської №753 від 16.12.2003 року та №773/4 від 22.12.2004 року, суд зазначає наступне.

50. Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

51. Частинами першою, другою статті 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

52. Частиною першою статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

53. Відповідно до статті 40 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність

земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими

угодами.

54. Згідно з пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

55. За змістом пунктів "г,д" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку,

господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара, для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

56. Як було встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 16.12.2003 року №753 із землекористування ОСОБА_4 вилучено земельну ділянку площею 83 м2, залишивши їй у користуванні 372 кв.м. по АДРЕСА_3 , згідно поданої заяви та відведено додатково ОСОБА_2 земельну ділянку площею 83 м2, за рахунок земельної ділянки по АДРЕСА_3 , що складе загальну площу 808 м2., передавши її у приватну власність для обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_2 . Крім того, з пункту 3 зазначеного рішення вбачається, що міський відділ земельних ресурсів було зобов`язано відвести додатково земельну ділянку та видати державний акт на право приватної власності на землю.

57. Згідно частини 1 статті 81 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачііз земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

58. Рішенням виконавчого комітету Слов`янської міської ради депутатів трудящих «Про розділ домоволодіння АДРЕСА_3 на два самостійні» № 347-д від 16 вересня 1964 року вказане домоволодіння АДРЕСА_3 було розділено на два самостійні домоволодіння: № 8 з площею земельної ділянки 557 м. кв. та надлишком землі 232, 3м. кв. і № 8а з площею земельної ділянки 353 м. кв. та надлишком землі 102 м. кв. із підтвердженням права власності на них ОСОБА_12 .

59. Згідно договору дарування домоволодіння від 29 грудня 1964 року, ОСОБА_12 подарувала ОСОБА_13 домоволодіння АДРЕСА_3 , з присадибною ділянкою площею 557 м. кв.

60. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 1989 року, вказане домоволодіння після смерті ОСОБА_14 , який його успадкував після ОСОБА_13 , успадкувала ОСОБА_15 , яка на підставі договору, посвідченого 13 вересня 1989 року державним нотаріусом Першої слов`янської державної нотаріальної контори Соловар В.І., продала його ОСОБА_2 .

61. Згідно з договору дарування, посвідченого 29 грудня 1964 року нотаріусом першої Слов`янської державної нотаріальної контори Щербак А.П., слідує, що ОСОБА_12 домоволодіння АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 353 м. кв., подарувала ОСОБА_16 , яка, у свою чергу, на підставі договору дарування від 13 грудня 1965 року, подарувала його ОСОБА_6 .

62. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, ухваленим 28 серпня 2006 року у справі № 2-3657-2006 за позовом ОСОБА_9 до Виконкому Слов`янської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання в порядку спадщини права власності на житловий будинок, право власності на житловий будинок АДРЕСА_5 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 , яка успадкувала його від ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано за ОСОБА_9 .

63. Таким чином, враховуючи, що згідно рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, ухваленим 28 серпня 2006 року у справі № 2-3657-2006, встановлено, що за ОСОБА_9 визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_5 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 , яка успадкувала його від ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

64. Отже з зазначеного вбачається, що ОСОБА_4 станом на час прийняття виконавчим комітетом Слов`янської міської ради оскаржуваного позивачем рішення № 753, була власницею домоволодіння АДРЕСА_5 .

65. На підставі наведеного твердження позивача щодо того, що ОСОБА_4 станом на час прийняття виконавчим комітетом Слов`янської міської ради оскаржуваного позивачем рішення № 753 не мала жодного відношення до домоволодіння АДРЕСА_3 , не знайшли свого підтвердження, а тому є безпідставними.

66. За таких обставин суд приходить до висновку, що станом на час прийняття виконавчим комітетом Слов`янської міської ради рішення «Про додатковий відвід земельної ділянки» № 753 власниками домоволодінь АДРЕСА_6 , а тому й користувачами відповідних земельних ділянок, на яких вказані домоволодіння побудовані, були ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , а отже само по собі збільшення земельної ділянки, на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_6 , стосується виключно прав, свобод та інтересів користувачів цих земельних ділянок, якими є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

67. Крім того, згідно з додатку № 1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2397/24 від 05 вересня 2013 року вбачається, що домоволодіння АДРЕСА_1 , 1/2 частина якого належить ОСОБА_1 , не має жодної спільної межі з домоволодінням АДРЕСА_3 , оскільки має спільні межі з домоволодіннями АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , натомість домоволодіння АДРЕСА_2 має спільні межі і з домоволодінням АДРЕСА_3 , і з домоволодінням АДРЕСА_1 , адже знаходиться між ними.

68. Таким чином зміна спільної межі домоволодінь АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 не впливає на права свободи та інтереси позивача по справі ОСОБА_1 , адже така змінена спільна межа домоволодінь АДРЕСА_6 проходить саме між цими домоволодіннями, та жодним чином не перетинається із земельною ділянкою, яка перебуває у користуванні позивача як власника домоволодіння АДРЕСА_1 .

69. Крім того, що стосується доводів сторони позивача на відсутність відповідної технічної документації, на підставі якої виконавчим комітетом Слов`янської міської ради були прийняті оскаржувані позивачем рішення, то суд також сприймає їх критично, оскільки відсутність таких документів в архіві Слов`янської міської ради через сплив строку їх зберігання, не свідчить про те, що станом на час прийняття виконавчим комітетом Слов`янської міської ради рішень № 753 від 16 грудня 2003 року та № 773/4 від 22 грудня 2004 року вони не існували.

70. На підставі наведеного судом встановлено, що позивачем не доведено, що будь-яким чином рішенням Виконавчого комітету Слов`янської міської №753 від 16.12.2003 року були порушенні її права та інтереси.

71. Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради № 753 від 16 грудня 2003 року незаконним, в зв`язку з чим в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

72. Щодо скасування рішення Виконавчого комітету Слов`янської міської №773/4 від 22.12.2004 року.

73. Рішенням Слов`янської міської ради Донецької області від 22.12.2004 року № 773/4 передано ОСОБА_2 безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,0472 га на АДРЕСА_1 .

74. Згідно ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

75. Згідно ч.4 ст.120 ЗК України, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

76. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

77. Таким чином судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 27.06.2000 року належить частина домоволодіння АДРЕСА_1 , розташованого на землі Слов`янської міської ради площею 440 кв.м., відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 15.05.2009 належить частина домоволодіння АДРЕСА_1 на земельній ділянці Слов`янської міської ради без встановлення розміру земельної ділянки.

78. На підставі наведеного в порядку ст. 120 ЗК України, ОСОБА_1 після купівля частки житлового будинку по АДРЕСА_1 набула право користування частки земельної ділянки, тобто 220 кв.м. (440 кв.м./2). ОСОБА_2 також після придбання частки житлового будинку по АДРЕСА_1 набула право користування частки земельної ділянки, тобто 220 кв.м.

79. Разом із тим, згідно матеріалів справи судом встановлено, що часткипозивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 у спірній частковій власності не виділені в натурі,право власності або користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 вищевказаними особами не зареєстровано, не визначено межі цієї земельної ділянки та не вирішено питання про порядок користування зазначеною вище спільною частковою власністю.

80. Представником позивача ОСОБА_3 було долучено до матеріалів справи копії висновків експертиз, а саме висновок судово будівельно-технічної експертизи №2397/24 від 05 вересня 2013 року та №268-8 від 14 вересня 2018 року.

81. Так, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2397/24 від 05 вересня 2013 року вбачається, що домоволодіння АДРЕСА_1 , 1/2 частина якого належить ОСОБА_1 , не має жодної спільної межі з домоволодінням АДРЕСА_3 , оскільки має спільні межі з домоволодіннями АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , натомість домоволодіння АДРЕСА_2 має спільні межі і з домоволодінням АДРЕСА_3 , і з домоволодінням АДРЕСА_1 , адже знаходиться між ними.

82. Згідно висновку судової земельно технічної експертизи №268/8 від 14.09.2018 року, технічна документація на земельну ділянку домоволодіння АДРЕСА_1 , розроблена для підготовки та прийняття рішень Виконавчого комітету Слов`янськові міської ради від 16.12.2003 року №753 та від 22.12.2004 року №773/4 , а також порядок її затвердження не відповідає вимогам земельного законодавства. Зафіксовані невідповідності Технічної документації на земельну ділянку №10 та в Державному акті на право власності на землю, а саме:

- на титульному боці площа земельної ділянки становить 0,0472 га, яка прийнята згідно Рішення №773/4 виконкому Слов`янської міської ради від 22.12.2004 року, «Передати безоплатно для приватизації земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,0472 га- ця площа вказана помилково.

На зворотному боці Державного акту в Плані зовнішніх меж земельної ділянки «кадастровий номер 1414100000:01:002:0076 площа земельної ділянки становить 0,0816 га.

Згідно Рішення Слов`янського міської Ради виконавчого комітету від 16.11.2003 р. №753 площа земельної ділянки, на яку повинен бути виданий Державний акт становить 0,0808 га.

В рішенні виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 16.12.2003 року №753 зазначена ОСОБА_4 на, як особа, що є користувачем земельної ділянки та надала заяву про вилучення частки земельної ділянки АДРЕСА_3 площею 83 кв.м.

ОСОБА_4 не мала документів, що посвідчують її право на земельну ділянку АДРЕСА_3 , виходячи з цього письмова згода на вилучення частини земельної ділянки площею 83 кв.м не відповідає законодавчим актам, а саме «Закону про землеустрій» ст. 56.

Наданий акт погодження меж земельної ділянки АДРЕСА_1 від 15.01.2004року не погожено ОСОБА_1 та померлою на той час ОСОБА_17 , ОСОБА_6 .

Відновлення меж земельної ділянки в натурі та закрепления іх довгостроковими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією не виконувалось, так як має місце порушення меж, між земельними ділянками № НОМЕР_1 та №12, так як на земельній ділянці, яка згідно правовстановлюючих документів відносіться до земельної ділянки № НОМЕР_2 збудовано навес та малоцінні споруди (детально в дослідженні).

Порушення землекористування земельними ділянками домоволодінь АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , та порушення меж між ціми земельними ділянками, згідно правовстановлюючих документів зафіксовано.

Фактична площа користування земельною ділянкою № НОМЕР_1 становить 0,0837 га Площа земельної ділянки №10, згідно Плану зовнішніх меж земельної ділянки кадастровий номер 1414100000:01:002:0076 становить 0,0816га.

Площа земельної ділянки № НОМЕР_2 , згідно правовстановлюючих документів, а саме договору купівлі - продажу житлового будинку становить 440 кв.м. Фактичне користування земельною ділянкою № НОМЕР_2 становить 0,0399га.

Зафіксовано накладання земельної ділянки № НОМЕР_1 на земельну ділянку № НОМЕР_2 , порушення меж та зменшення площи земельної ділянки № НОМЕР_2 на 0,0041 га. відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки.

83. На підставі наведеного враховуючи, що висновком судової земельно технічної експертизи №268/8 від 14.09.2018 року, встановлено накладання земельної ділянки АДРЕСА_7 , суд зазначає наступне.

84. Враховуючи, що згідно матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є землекористувачами в рівних частках земельної ділянки

АДРЕСА_1 , без визначення в натурі та поділу земельної ділянки не визначено межі цієї земельної ділянки та не вирішено питання про порядок користування зазначеною вище спільною частковою власністю, таким чином відсутні підстави вважати про накладення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_2 , саме на частину земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивача.

85. Щодо доводів представника ОСОБА_18 ОСОБА_3 про неузгодження меж земельної ділянки з ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

86. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118, 186-1 ЗК України.

87. Частинами 1,2,10статті 118ЗК Українив редакції,чинній начас виникненняспірних правовідносин,передбачено,що громадянин,зацікавлений уприватизації земельноїділянки,яка перебуває у його користуванні, подаєзаяву довідповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державноїадміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженнямземельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

88. Відповідно до положень частини 1 статті 186 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки.

89. У статті 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

90. На виконання статті 106 ЗК України наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за N 391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

91. У пункті 3.13. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками від 18 травня 2010 року № 376 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

92. Аналіз вказаних норм свідчить, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

93. Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду в справі № 580/168/16-ц.

94. На підставі наведеного, непогодження меж земельної ділянки із землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників.

95. Таким чином доводи представника про те, що рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 22.12.2004 №773/4 є незаконним у зв`язку із непогодженням меж земельної ділянки із користувачами суміжних ділянок АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 не заслуговують на увагу.

96. Щодо доводів представника позивача ОСОБА_3 про не зазначення відповідачем ОСОБА_2 площі земельної ділянки, що приватизується.

97. Частиною 1 статті 118 Земельного кодексу України в редакції що діяла на час прийняття виконавчим комітетом Слов`янської міської ради оскаржуваного позивачем рішення № 773/4 від 22 грудня 2004 року, визначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

98. Таким чином, вказаною нормою не передбачено зазначення особою, зацікавленою в приватизації земельної ділянки, яка вже перебуває в її користуванні, її бажаного розміру та мети її використання.

99. Згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України в редакції що діяла на час прийняття виконавчим комітетом Слов`янської міської ради оскаржуваного позивачем рішення № 773/4 від 22 грудня 2004 року, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

100. Тобто вимоги закону щодо зазначення особою бажаних розмірів земельної ділянки та мети її використання стосуються саме тих випадків, коли особа на час відповідного звернення до органу державної влади або місцевого самоврядування не має у користуванні тієї земельної ділянки, яку вона бажає одержати безоплатно у власність.

101. Таним чином під час подання відповідачем ОСОБА_2 заяви про приватизацію земельної ділянки, згідно вимог діючого на той час законодавства, відсутня була вимога про зазначення особою, зацікавленою в приватизації земельної ділянки, яка вже перебуває в її користуванні, її бажаного розміру та мети її використання.

102. Щодо доводів представника позивача ОСОБА_3 про неузгодження меж землекористування.

103. Згідно ч. 2 ст. 118 ЗК України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

104. Згідно Акту узгодження меж землекористування від 15 січня 2004 року, вбачається, що вказаний акт був складений у присутності користувачів земельних ділянок, суміжних з земельною, з приводу приватизації якої ОСОБА_2 02 грудня 2003 року звернулася до Слов`янської міської ради, а саме: ОСОБА_11 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_4 , які своїми підписами засвідчили встановлення у натурі та погодження меж земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_2 .

105. Крім того, оскільки ОСОБА_11 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 лютого 2003 року був власником 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , суд приходить до переконання про погодження меж земельної ділянки, на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_2 , у тому числі і з користувачем суміжної земельної ділянки, на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_1 .

106. За таких обставин суд критично сприймає посилання сторони позивача щодо відсутності у вищевказаному акті підпису користувача земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , оскільки не лише ОСОБА_1 , а й ОСОБА_11 як співвласник цього будинку, а отже як співкористувач відповідної земельної ділянки міг приймати участь у встановленні та погодженні меж суміжної земельної ділянки.

107. Згідно висновку Верховного Суду, викладеного 28 березня 2018 року у постанові по справі № 681/1039/15-ц, зазначено наступне, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. При цьому стаття 198 Земельного кодексу Українилише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Видається, що погодження полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі. Не надання позивачем своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

108. Таким чином, оскільки на час визначення меж земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_2 , межі суміжної з нею земельної ділянки, на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_1 , були не визначені, про що свідчать матеріали справи, натомість користувачі суміжних земельних ділянок при встановленні та погодженні меж земельної ділянки, на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_2 , не заперечували проти визначення саме таких меж даної земельної ділянки, суд приходить до висновку, що актом встановлення та узгодження меж землекористування від 15 січня 2004 року не підтверджувалися межі та площа існуючої у ОСОБА_2 у користуванні земельної ділянки, а саме визначалися такі межі й площа.

109. На підставі вищевказаного рішення виконкому Слов`янської міської ради ОСОБА_2 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДН № 105841 від 12 січня 2005 року, за яким вона є власником земельної ділянки площею 0,0472 га, розташованої на території Слов`янської міської ради по АДРЕСА_2 .

110. За таких обставин посилання сторони позивача на невідповідність площі земельної ділянки, яка перебувала у користуванні ОСОБА_2 , площі земельної ділянки, вказаній у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ДН № 105841 від 12 січня 2005 року, є безпідставними, адже вказаний акт було видано на підставі рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради № 773/4 від 22 грудня 2004 року, яке, у свою чергу, було прийнято за результатами саме встановлення та погодження меж земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_2 , а не на підтвердження площі та меж цієї земельної ділянки, яка до приватизації її ОСОБА_2 перебувала у її користуванні.

111. Таким чином, враховуючи, що під час встановлення та погодження меж приватизованої ОСОБА_2 земельної ділянки, межі земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1 , визначено не було, що виключає можливість порушення її прав шляхом встановлення межі земельної ділянки, на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_7 , адже остання взагалі не має жодних меж, які б визначали її початкові та кінцеві точки, та приймаючи до уваги, що актом, на підставі якого було прийнято оскаржуване позивачем рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради, межі приватизованої ОСОБА_2 земельної ділянки саме встановлювалися та погоджувалися із користувачами суміжних земельних ділянок, а не підтверджувалися ті, у межах яких ОСОБА_2 використовувала земельну ділянку до її приватизації, суд приходить до висновку, що рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради № 773/4 від 22 грудня 2004 року лише закріпило за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_2 , з чітким визначенням її площі та меж, та жодним чином не вплинуло на право позивача користуватися тією земельною ділянкою, на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_1 .

112. На підставі наведеного позивні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

113. Аналізуючи позовні вимоги позивача про визнання дій Виконавчого комітету Слов`янської міської ради неправомірними та скасування рішень Виконавчого комітету Слов`янської міської №753 від 16.12.2003 року та №773/4 від 22.12.2004 року, суд зазначає наступне.

114. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

115. Реалізації права на позов передує порушення, невизнання чи оспорення права. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого

2021 року у справі № 410/2775/12 (провадження № 61-13019св20).

116. Суд зауважує, що захисту підлягає лише порушене, невизнане право чи законний інтерес особи. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанови Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі №571/1168/17 (провадження №61-8227св21), від 21 липня 2021 року у справі №296/3367/18 (провадження №61-16274св19) та інші).

117. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

118. Аналіз норм процесуального права, а також норм статей 4, 15, 16 ЦК України дає підстави стверджувати, що захисту в суді підлягає не будь яке право особи, а саме порушене.

119. Звертаючись до суду з позовом, особа повинна довести як те, що її права були дійсно порушеними, так і особу, яка їх порушила.

120. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

121. Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

122. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

123. Вимоги про визнання незаконними та скасування відповідних рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки, а також усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

124. Враховуючи заявлені у цій справі вимоги, позивач зобов`язаний був довести, що спірні рішення Виконавчого комітету Слов`янської міської №753 від 16.12.2003 року та №773/4 від 22.12.2004 року порушують її права та інтереси, тобто довести наявність заподіяної їй шкоди, а також причинно-наслідковий зв`язок між завданням шкоди і діями відповідачів та неможливістю усунути такі порушення іншим способом.

125. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25 березня

2021 року у справі № 340/92/16-ц (провадження № 61-7912св19).

126. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року в справі№ 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року

в справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

127. Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

128. На підставі викладеного суд дійшов висновку щодо недоведеності належними та допустимими доказами обставин про те, що спірні рішення Виконавчого комітету Слов`янської міської №753 від 16.12.2003 року та №773/4 від 22.12.2004 року порушують права ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належне їй нерухоме майно на АДРЕСА_1 .

129. Тому, вирішуючи зазначений позов в частині визнання дій Виконавчого комітету Слов`янської міської ради неправомірними та скасування рішень Виконавчого комітету Слов`янської міської №753 від 16.12.2003 року та №773/4 від 22.12.2004 року, суд прийшов до переконання, що вони не підлягають задоволенню.

130. Щодо позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №377949881 від 27.10.2017 та скасування в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис від 27.10.2017 року.

131. Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №37794981 від 28.10.2017, державним реєстратором Бабак К.Ю. проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1414100000:01:002:0076 за ОСОБА_2 .

132. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1414100000:01:002:0076. Підстава виникнення права власності: державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДН № 105841. Виданий 12.01.2005 (а.с.24).

133. Суд зазначає, що правовідносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952 від 01.07.2004 року.

134. Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції станом на 17.10.2017 року,державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

135. Згідно з ч. 1ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»право власності підлягає державній реєстрації.

136. Відповідно до статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції станом на 17.10.2017 року, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

137. У частині 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(у редакції, яка діяла на час звернення позивача з уточненою позовною заявою 20.01.2021) було визначено порядок внесення відомостей до Державного реєстру прав.

138. Згідно ч.3 ст. Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень""(у редакції, яка діяла на час звернення позивача з уточненою позовною заявою 20.01.2021) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

139. Тобто, законодавець чітко визначив, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

140. За змістом зазначеної норми, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

141. Крім того зазначеною нормою передбачено, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

142. Як вже було встановлено судом позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин про те, що спірні рішення Виконавчого комітету Слов`янської міської ради порушують права позивача, на користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належне їй нерухоме майно на АДРЕСА_1 , тому позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №377949881 від 27.10.2017 та скасування в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис від 27.10.2017 року, мають похідний характер від первинних вимог, а тому також не підлягають задоволенню. На підставі вище викладеного суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №377949881 від 27.10.2017 та скасування в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис від 27.10.2017 року, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

143. На підставі наведеного позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

144. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

145. Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

146. Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю, а позивач звільнена від сплати судового збору, судові витрати щодо сплати судового збору, згідно зі статтею 141 ЦПК України, компенсуються за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76, 141, 263-265, 354 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Слов`янської міської ради, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Слов`янського міськрайонного управління юстиції Слов`янської міської ради, Слов`янської міської ради, Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ОСОБА_2 про визнання дій Виконавчого комітету Слов`янської міської ради неправомірними, скасування рішень виконавчого комітету Слов`янської міської ради, скасування запису про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно залишити без задоволення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 12 березня 2024 року.

Суддя: Наталія ДЮМІНА