Рішення

від 29.02.2024 по справі 350/203/20

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/203/20

Номер провадження 2/350/4/2024

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М. В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Рожнятівська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Рожнятівська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській про визнання рішення недійсним та скасування реєстрації-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Рожнятівська селищна рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою в якій просив суд ухвалити рішення, яким зобов`язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0,1300 га., кадастровий номер якої 2624884401:01:001:0028, що знаходиться в урочищі «Город» с. Петранка Рожнятівського району Івано-Франківської області, та зобов`язати його знести господарські споруди шопи, що знаходяться на даній земельній ділянці.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що до 1970 року він проживав в с. Петранка разом з матір`ю ОСОБА_4 в належному їй житловому будинку на АДРЕСА_1 користуванні його матері в урочищі «Город», тобто по АДРЕСА_2 завжди було 0,13 га. землі, з яких 0,03 га. для обслуговування житлового будинку, а 0,10 га. для ведення сільського господарства.

Географічно зазначені земельні ділянки є одним масивом, вони примикають одна до одної, при чому земельна ділянка для обслуговування житлового будинку знаходиться та межує з АДРЕСА_1 , а за нею продовжується земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства (город), яка географічно розташована перпендикулярно АДРЕСА_1 , і заїзд до неї завжди здійснювався з АДРЕСА_1 через земельну ділянку, необхідну для обслуговування житлового будинку його матері, тобто через її подвір`я.

Суміжним землекористувачем була відповідачка ОСОБА_5 .

В 2005 році старий житловий будинок його матері було розібрано, мати переїхала на проживання в с. Старе місто Підгаєцького району Тернопільської області, а вищезгадану земельну ділянку мати в усній формі заповіла йому, в зв`язку з чим 15.05.2006 зверталась з заявою до Петранківської сільської ради з проханням вилучити в неї земельну ділянку площею 0,13 га., з яких 0,03 га. для обслуговування житлового будинку та 0,10 га. для ведення сільського господарства та надати дану земельну ділянку йому.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, проте як при її житті, так і після її смерті, він продовжував користуватись її земельною ділянкою і жодних перешкод в цьому ніколи не виникало.

Для документального підтвердження та оформлення права власності на зазначену земельну ділянку, Петранківська сільська рада своїм рішенням від 21 березня 2019 року надала йому дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки орієнтованою площею 0,18 га в натурі (на місцевості) в т.ч. по урочищах «Біля Іляшки» - 0,050 га, урочище «Город» - 0,1300 га. в с. Петранка для ведення особистого селянського господарства.

В процесі реалізації зазначеного рішення сільської ради та виготовлення технічної документації, Петранківська сільська рада актом комісії від 16.10.2019, який затверджений рішенням Петранківської сільської ради від 11.11.2019, погодила межі його земельної ділянки та прийшла до висновку про можливість виготовлення для нього правовстановлюючого документу на землю без підпису суміжних землекористувачів.

Рішенням Петранківської сільської ради від 24 грудня 2019 року йому затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею-0,1300 га. для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Город» с. Петранка, кадастровий номер: 2624884401:01:001:0028, та передано дану земельну ділянку у власність.

Виявилось, що на належній йому земельній ділянці відповідачка самовільно, без будь-якого дозвільного документу, без його відома та згоди встановила 2 господарські споруди - шопи, що створює йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою та практично унеможливлює її використання.

За даним позовом спірною є самовільно встановлена шопа, яка являє собою частину старого житлового будинку, самовільно перетягнута відповідачкою ОСОБА_5 на належну йому земельну ділянку, та обкладена цеглою.

04.03.2020 ОСОБА_5 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовними вимогами, які збільшила згідно заяви від 20.08.2021, та просила суд визнати незаконними рішення Петранківської сільської ради та скасувати реєстрацію відомостей в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку за кадастровим №2624884401:01:001:0028 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер :50838896 від 28.01.2020 державного реєстратора Рожнятівської селищної ради Казимирович Оксани Андріївни і реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий №2624884401:01:001:0028 за ОСОБА_1 від 24.01.2020 номер запису про право власності :35211623.

На обґрунтування зустрічних позовних вимог позивачка ОСОБА_5 посилалася на те, що Рішенням сесії Петранківської сільської ради від 11.11.2019 року № 205-1/2019, було затверджено ОСОБА_1 акт погодження меж земельної ділянки узгоджувальної комісії від 16.10.2019 року з межівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Рішенням сесії Петранківської сільської ради від 24.12.2019 року № 211-3/2019, було затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) площею-0,13га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Город» села Петранка, кадастровий номер 2624884401:01:001:0028, та передано вказану земельну ділянку площею 0,13га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Город» села Петранка, кадастровий номер 2624884401:01:001:0028, гр. ОСОБА_1 в приватну власність, ОСОБА_1 здійснив реєстрацію даної ділянки 17.12.2019 в відділі у Рожнятівському районі Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) від 03.12.2019.

Про завідомо незаконність вказаних рішень та дій відповідачів свідчать ряд обставин, зокрема: 23.10.2019 вона звернулася до суду з позовом про визнання незаконним рішення сесії Петранківської сільської ради від 21.03.2019 року №183-9/2019, про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на виготовлення тех.документації із землеустрою щодо встановлення(відновленя) меж земельної ділянки орієнтовною площею 0,1800 га в натурі на місцевості) , в т.ч. по урочищах «Біля Іляшки» - 0,050га, урочище «Город» -0,1300 га в с. Петранка для ведення особистого селянського господарства. Відповідач в даній справі : Петранківська сільська рада, третя особа на стороні відповідача- ОСОБА_1 . 25.10.2019 року було відкрито провадження за моїм позовом - справа №350/1832/19 та призначено підготовче засідання на 20.11.2019 року. 17.12.2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Таким чином, як ОСОБА_1 так і Петранківська сільська рада добре знали про наявність земельного спору та їм було достовірно відомо про оскарження рішення сесії Петранківської сільської ради від 21.03.2019 року №183-9/2019 в судовому порядку. Відповідачі умисно та свідомо знехтували приписами ст. 161 ч.1 ЗК України, і не зважаючи на оскарження рішення сесії Петранківської сільської ради в суді, яке призупинило виконання вказаного рішення, продовжили його виконувати.

Вважає, що прийняте рішення сесії Петранківської сільської ради від 11.11.2019 року № 205- 1/2019, яким було затверджено гр. ОСОБА_1 акт погодження меж земельної ділянки узгоджувальної комісії від 16.10.2019 року, та рішення сесії Петранківської сільської ради від 24.12.2019 року № 211-3/2019, є похідними від оскаржуваного з 23.10.2020 в суді рішення сесії Петранківської сільської ради від 21.03.2019 року №183-9/2019, і їх прийняття є неможливим без виконання рішення сесії Петранківської сільської ради від 21,03.2019 року №183-9/2019, то з цих підстав вони є завідомо незаконні, так як реалізують рішення сесії сільської ради, дія якого є призупинена у відповідності до ст. 161 ЗК України.

Крім того, вказані рішення були прийняті в її відсутності, її на сесії не запрошували, про розгляд даних питань вона взагалі не знала, в той час як існує земельний спір, про що свідчить як Акт узгоджувальної комісії від 16.10.2019, так і судова справа №350/1832/19. Крім того, про те, що існує земельний спір також свідчить, те що на спірній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомості, що належить їй з 2004 року у відповідності до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.09.2004 та витягу про реєстрацію права власності - шопа.

Зазначила, що земельної ділянки в урочищі «Город» -розміром 0,1300 га в с. Петранка для ведення особистого селянського господарства не існувало ніколи. Там завжди була земельна ділянка площею 0,1000 га для ведення особистого селянського господарства. А земельна ділянка площею 0.03 га - мала інше цільове призначення - для обслуговування та будівництва житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_2 , що підтверджують і записи в погосподарській книзі, які долучено самим ОСОБА_1 . Тобто сільська рада мало того, що «зліпила» з двох різних ділянок одну, так ще й в невстановлений спосіб змінила цільове призначення земельної ділянки.

Щодо Акту узгоджувальної комісії, зазначила, що на час встановлення - відновлення меж вона взагалі була відсутня в с. Петранка, і до неї з даного приводу ніхто не звертався. Вона тривалий час перебувала на лікуванні та оздоровленні в Полтавській області у своєї дочки, і аж ніяк не могла відмовитися від підпису як суміжний землекористувач через недобросусідські відносини, як це зазначено в Акті від 16.10.2019, так як взагалі була відсутня в селі дуже тривалий час. Все це свідчить про недостовірність вказаного акту. Більше того, як їй стало відомо, член комісії ОСОБА_7 , Акт 16.10.2019 не підписав, це зроблено було ним пізніше, так як ОСОБА_1 ввів його в оману, що між ними спір вирішено.

Відтак, оскаржувані рішення порушують її права на земельну ділянку, на якій знаходиться належне їй нерухоме майно. А тому рішення сесії Петранківської сільської ради ще й з цих підстав незаконні, а ОСОБА_1 не має права вимагати знесення її шопи власником якої вона являється у встановленому законом порядку з 2004 року.

З наведених вище підстав є незаконною і реєстрація відомостей в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку за кадастровим №2624884401:01:001:0028, так як вона здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) від 03.12.2019 року, яка виготовлена на реалізацію рішення сесії Петранківської сільської ради від 21.03.2019 року №183-9/2019, про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення тех.документації із землеустрою щодо встановлення (відновленя) меж земельної ділянки орієнтовною площею 0,1800 га в натурі/ на місцевості) , в т.ч. по урочищах «Біля Іляшки» - 0.050га, урочище «Город» -0.1300 га в с. Петранка для ведення особистого селянського господарства.

Так як претензії ОСОБА_1 до неї про усунення перешкод базуються на двох завідомо незаконних рішеннях, то його позов задоволенню не підлягає за безпідставністю. Викладені обставини змусили її звертатись за захистом своїх законних прав та інтересів до суду.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04.02.2020 первісну позовну заяву прийнято до розгляду. Розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження.

04.03.2020 від ОСОБА_5 надійшов зустрічний позов.

05.03.2020 ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду із первісним позовом. Розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 18.12.2020, у зв`язку з смертю ОСОБА_5 , здійснено заміну відповідача на спадкоємця ОСОБА_2 .

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 15.02.2021 залучено до участі в розгляді справи в якості правонаступника Петранківської сільської ради - Рожнятівську селищну раду.

20.08.2021 від представника позивача - відповідача ОСОБА_2 - адвоката Крикун Т.О. до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог.

20.08.2021 ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області закрито підготовче провадження у справі.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 15.03.2023 провадження по справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 350/338/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району про скасування рішення державного реєстратора.

02.02.2024 провадження у справі відновлено, справу призначено до судового розгляду на з викликом у судове засідання учасників справи.

У судове засідання 29.02.2024 учасники справи не з`явилися.

Представник ОСОБА_1 , - адвокат Родіков І.С. подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник ОСОБА_2 адвокат Крикун Т.О. подала клопотання про відкладення справи у зв`язку з тим, що вона захворіла, однак до заяви про вдкладення справи не доданого жодного доказу про поважність причин відкладення справи.

З урахуванням вищевикладеного, та те, що позивач наполягає на розгляді справи, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності відповідача позивача ОСОБА_2 та його представника. При ухваленні рішення, суд бере до уваги доводи відповідача-позивача, викладені в зустрічному позові та наданих поясненнях в попередніх судових засіданнях.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ч.1 ст.223 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ст. 247 ч. 2 ЦПК України.

У попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Родіков І.С. позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Твердження ОСОБА_5 про те, що нібито на спірній земельній ділянці знаходиться її нерухоме майно - шопа, і що дана обставина підтверджується свідоцтвом про право власності від 14.09.2004 та техпаспортом, не відповідає дійсності, оскільки з технічних характеристик, вказаних в техпаспорті, зокрема ( рік побудови - 1971, фундамент - немає, стіни-дошка, покрівля - шифер), очевидно, що мова йде про зовсім іншу господарську споруду, якої на даний час не існує. Судовим рішенням встановлено, що спірна шопа встановлена самовільно, у матері відповідача на вказану споруду не було жодного документу, так само, як і не було документів на право користування його земельною ділянко. Вказана спірна шопа підлягає знесенню. Просив позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Крикун Т.О. позов ОСОБА_1 не визнала, а зустрічний позов підтримала з викладених в позовній заяві підстав. Крім того суду пояснила, що її довіритель ОСОБА_2 користується частиною земельної ділянки, на яку претендує ОСОБА_1 . Важає, що оскаржувані рішення прийняті сільською радою незаконно, оскільки в провадженні суду занходилася цивільна справа з приводу оскарження дій сільської ради з приводу спірної земельної ділянки, то сільска рада не мала права вирішувати питання передачі у власність спірної земельної ділянки.

Представник Рожнятівської селищної ради позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, а вимоги ОСОБА_2 до селищної ради не визнала та пояснила, що Рожнятівська селищна рада, як правонаступник Петранківської сільської ради, вважає рішення, які оскаржено позивачем такими, що прийняті у чіткій відповідності до норм земельного законодавства. Будь-якого порушення прав позивача вказаними рішеннями не здійснено. Вважає, що позов є безпідставним, просить відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи: Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, в судове засідання не прибув, надав суду письмові пояснення (а.с.78-85).

Допитані в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , суду дала показання, що вона перебуває у неприязних відносинах з ОСОБА_1 через земельний спір. Вона проживає по сусідству з будинком померлої ОСОБА_5 , яка користувалася земельними ділянками на які претендує ОСОБА_1 . На даній ділянці стоїть шопа на старому місці.

Свідок ОСОБА_7 дав показання, що він є членом комісії сільської ради та брав участь у огляді земельної ділянки.

Аналогічні по суті показання дав суду свідок ОСОБА_9 , депутат від №13 виборчого округу.При ухваленні сільскою радою оскаржуваних рішень регламент було дотримано, він був присутній на сесії та брав участь в голосуванні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону ( ст.5 ЦПК України).

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встановлено, що рішенням сесії Петранківської сільської ради від 11.11.2019 № 205-1/2019, яким затверджено гр. ОСОБА_1 акт погодження меж земельної ділянки узгоджувальної комісії від 16.10.2019 з межівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та рішення сесії Петранківської сільської ради від 24.12.2019 № 211-3/2019, яким затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею-0,13 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Город» села Петранка, кадастровий номер - 2624884401:01:001:0028, та передано вказану земельну ділянку площею 0,13 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Город» села Петранка, кадастровий номер - 2624884401:01:001:0028 ОСОБА_1 в приватну власність, проведено реєстрацію відомостей в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку за кадастровим №2624884401:01:001:0028, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50838896 від 28.01.2020 державним реєстратором Рожнятівської селищної ради Казимирович Оксаною Андріївною, реєстрація права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2624884401:01:001:0028 за ОСОБА_1 проведено 24.01.2020 номер запису про право власності :35211623.

Як на незаконність оспорюваних рішень, представник позивача ОСОБА_10 вказує, що під час погодження акту меж земельної ділянки узгоджувальної комісії від 16.10.2019 з межівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та прийняття рішення сесії Петранківської сільської ради від 24.12.2019 № 211-3/2019 в провадженні Рожнятівського районного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, третя особа ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення Петранківської сільської ради від 21.03.2019 №183-9/2019, що в свою чергу тягнуло зупинення розгляду спірного земельного питання.

З таким твердженням представника ОСОБА_2 , суд не погоджується. Так під час розгляду справи про оскарження рішення Петранківської сільськоїради від21.03.2019№183-9/2019,судом не було встановлено заборони на ухвалення будь-яких рішень з приводу спірної ділянки.

Що стосується, посилання представника ОСОБА_2 про те, що в площу ділянки, на яку сільською радою надано ОСОБА_1 ввійшла частина ділянки, яка призначена для обслуговування житлового будинку, а саме та, де розташована будівля ОСОБА_5 шопа, суд відмічає наступне.

З рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 01.11.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області Локатира Бориса Михайловича про скасування рішення державного реєстратора (а.с.217-223) вбачається, що право власності на будинковолодіння, що розташоване по АДРЕСА_2 за ОСОБА_5 було зареєстроване ще в 2004 році.

Дані технічні характеристики об`єкта нерухомості будинковолодіння зазначені у свідоцтві про право власності на нерухоме майно, виданого Петранківською сільською радою Рожнятівського району Івано-Франківської області 14 вересня 2004 року та у довідці ФОП ОСОБА_11 № 11 від 12 квітня 2021 року відрізняються від технічних характеристик об`єкта житлової нерухомості будинковолодіння, щодо якого державним реєстратором Лакатирем Б.М. здійснено 8 вересня 2022 року реєстраційний запис 47836512 про право власності. Зокрема, загальна площа житлового будинку літ. А збільшилася на 23,6 кв. м., а саме була 59 4 кв.м. (згідно свідоцтва про право власності) 83 кв.м.; свідоцтва про право власності не містить таких складових, як сарай літ. З площею 13,5 кв.м. та сарай літ. Е площею 12,7 кв.м.

З даного рішення встановлено, що ОСОБА_5 не набула права власності на сарай літ. З площею 13,5 кв.м. та сарай літ. Е площею 12,7 кв.м, тому дані споруди є самовільно встановленими, та не входили до складу нерухомого майна ОСОБА_5 ..

ОСОБА_1 бажаючи отримати земельні ділянки у власність звернувся до органу місцевого самоврядування.

Рішенням сесії Петранківської сільської ради від 11.11.2019 № 205-1/2019, яким затверджено ОСОБА_1 акт погодження меж земельної ділянки узгоджувальної комісії від 16.10.2019 з межівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та рішення сесії Петранківської сільської ради від 24.12.2019 № 211-3/2019, яким затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею-0,13 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Город» села Петранка, кадастровий номер - 2624884401:01:001:0028, та передано вказану земельну ділянку площею 0,13 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Город» села Петранка, кадастровий номер - 2624884401:01:001:0028 ОСОБА_1 в приватну власність.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Нормами частини першої статті 81 ЗК України визначено способи набуття права власності на земельні ділянки, а саме: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до стаття 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а)усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до частини другої статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах не більше 0, 25 га, в селищах не більше 0, 15 га, в містах не більше 0, 10 га.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

За змістом ст.12 ЗК України, до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вирішення земельних спорів. При цьому вказана норма вимагає, щоб вирішення питань у галузі земельних відносин здійснювалося відповідно до ЗК України та чинного законодавства України.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Таким чином, наведеними правовими нормами встановлено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад вирішувати питання у галузі земельних відносин, зокрема приймати рішення щодо безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122 ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Стаття 118 Земельного кодексу України (у редакції станом на 21.03.2019 року) передбачає наступний порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч. 6 ст. 118 ЗК України).

У земельному законодавстві поняття «проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок» та «технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» не є тотожними, однаковими за своїм змістом та відповідно за процедурою виконання цієї документації. Законодавець відносить проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до різних за своєю суттю документів із землеустрою.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV, в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення (далі - Закон №858-IV) технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Статтею 25 Закону №858-IV встановлено, що документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до положень статті 55 Закону №858-IV у разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом).

Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, вказує на те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.

При цьому, суд зауважує, що технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - це один з видів землевпорядної документації, отримання дозволу на виготовлення якої є етап процедури відведення безоплатно у приватну власність громадян земельних ділянок.

У відповідності до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Зі змісту ч.2 ст.144 Конституції України та ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів не відповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку.

Частинами 1 та 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації у справі.

У частинах першій та четвертій статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією, породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Конституційний суд України у п. 4 рішення від 16.04.09р № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Пунктом 5 цього рішення Конституційного Суду України чітко встановлено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Конституційний Суд України у пункті 5 мотивувальної частини рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року N 14, у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи надані сторонами на підтвердження та заперечення позовних вимог докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що рішення сесії Петранківської сільської ради від 11.11.2019 № 205-1/2019, яким затверджено ОСОБА_1 акт погодження меж земельної ділянки узгоджувальної комісії від 16.10.2019 з межівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та рішення сесії Петранківської сільської ради від 24.12.2019 № 211-3/2019, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею-0,13 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Город» села Петранка, кадастровий номер - 2624884401:01:001:0028, та передано вказану земельну ділянку площею 0,13 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Город» села Петранка, кадастровий номер - 2624884401:01:001:0028 ОСОБА_1 в приватну власність прийняті в спосіб передбачений законодавством.

При цьому, суд не приймає посилання представника ОСОБА_2 , як на підставу визнання незаконним прийнятого відповідачем рішення з подальшою передачею земельної ділянки у власність та реєстрцією відомостей в Державному земельному кадастрі, про те що на земельній ділянці на яку хоче оформити право власності ОСОБА_1 знаходиться шопа ОСОБА_5 .

Оскільки, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею-0,13 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Город» села Петранка, кадастровий номер - 2624884401:01:001:0028 то він в праві вимагати усунення перешкод в її користуванні.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо ).

Згідно ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею певних дій, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Таким чином, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в судовому засіданні доведено факт існування певних перешкод позивачу ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою. Також судом достовірно встановлено, що порушення таких прав позивача вчинено наявністю на його земельній ділянці господарських споруд шоп, які знаходяться на цій земельній ділянці, тому їх необхідно знести.

Реєстрація відомостей в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку за кадастровим №2624884401:01:001:0028, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер :50838896 від 28.01.2020 державного реєстратора Рожнятівської селищної ради Казимирович Оксана Андріївни і реєстрація права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2624884401:01:001:0028 за ОСОБА_1 від 24.01.2020 номер запису про право власності :35211623 здійснені в межах повноважень та на підставі законних рішень, а вимога про їх скасування не є підставною і не підлягає до задоволення.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позовні ОСОБА_1 підлягають до задоволення, оскільки в судовому засіданні доведено факт існування певних перешкод позивачу в користуванні земельною ділянкою. Також судом достовірно встановлено, що порушення таких прав позивача на даний час здійснюється правонаступником ОСОБА_5 - ОСОБА_2 . За таких обставин, ОСОБА_2 , слід зобов`язати усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самовільно встановлених споруд.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.141 ЦПК України.

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Рожнятівська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволити.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0,1300 га, кадастровий номер якої 2624884401:01:001:0028, що знаходиться в урочищі «Город» с. Петранка Рожнятівського району Івано-Франківської області, та зобов`язати її знести господарські споруди шопи, які знаходяться на цій земельній ділянці згідно технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (реєстровий номер 120422) під літерами "З" та "Е".

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Рожнятівська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській про скасування рішення сесії Петранківської сільської ради від 11.11.2019 № 205-1/2019, яким затверджено гр. ОСОБА_1 акт погодження меж земельної ділянки узгоджувальної комісії від 16.10.2019 з межівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та рішення сесії Петранківської сільської ради від 24.12.2019 № 211-3/2019, яким затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею-0,13 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Город» села Петранка, кадастровий номер - 2624884401:01:001:0028, та передано вказану земельну ділянку площею 0,13 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Город» села Петранка, кадастровий номер - 2624884401:01:001:0028 ОСОБА_1 в приватну власність, про скасування реєстрації відомостей в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку за кадастровим №2624884401:01:001:0028, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер :50838896 від 28.01.2020 державного реєстратора Рожнятівської селищної ради Казимирович Оксана Андріївни і реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2624884401:01:001:0028 за ОСОБА_1 від 24.01.2020 номер запису про право власності :35211623, відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.03.2024.

Суддя: