Постанова

від 04.03.2024 по справі 914/1249/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2024 р. Справа №914/1249/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіВ.М. Гриців

І.Б. Малех,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Горькова Юрія Григоровича б/н від 29.11.2023 року (вх. № 01-05/3655/23 від 30.11.2023 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 31.10.2023 року (суддя О.Ю. Бортник; повний текст рішення складено 09.11.2023 року)

у справі № 914/1249/22

за позовом: Приватного підприємства Хариартам (надалі ПП Хариартам)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Горькова Юрія Григоровича (надалі ФОП Горьков Ю.Г.)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Набильського Олександра Михайловича (надалі Набильський О.М.)

про стягнення 394126,00 грн.,

за участю:

від позивача: Суходольська Н.Є. адвокат (довіреність за №05 від 09.06.2023 року);

від відповідача: Ориник А.Р. адвокат (ордер серії ВС № 1245460 від 29.11.2023 року);

від третьої особи: не з`явився,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог

14.06.2022 року ПП Хариартам звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до ФОП Горькова Ю.Г.про стягнення 394126,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відмовився від договору у зв`язку з невиконанням відповідачем послуг з розробки мобільного додатку, відтак просить відповідача повернути йому 394126,00 грн., перерахованих як передоплата за послуги, від надання яких позивач відмовився.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 31.10.2023 року у справі №914/1249/22 повністю задоволено позов. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Горькова Юрія Григоровича на користь Приватного підприємства Хариартам 394126 грн. та 5911,89 грн. судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що між сторонами був укладений Договір № 12 на розробку мобільного додатку від 24.02.2021 р. У пункті 1.2. цього договору визначено, що перелік послуг, вимоги до обсягу та якості послуг, а також строки виконання визначаються на основі цього Договору та Технічного Завдання на розробку мобільного додатку (Додаток № 1), яке погоджується Сторонами та є невід`ємною частиною даного Договору.

Суд зазначив про відсутність у матеріалах справи Технічного Завдання на розробку мобільного додатку (Додаток № 1), обумовленого у п. 1.2. Договору, яке б було погоджене сторонами у справі та підписане позивачем, а також про відсутність доказів передачі відповідачем позивачу мобільного додатку, за розробку якого позивач в період з 24.02.2021 р. до 20.08.2021 р. оплатив виставлені відповідачем рахунки-фактури згідно платіжних доручень №№ 490, 500, 506, 515 на загальну суму 394126,00 грн., у зв`язку з чим дійшов висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог щодо повернення сплачених коштів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 31.10.2023 року у справі № 914/1249/22. Просить скасувати зазначене рішення суду, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зауважує, що сторонами не було підписано жодного акту розбіжностей, позивач не висловлював жодних претензій, не заперечував щодо змісту і факту наданих послуг, а оплату здійснював на підставі виставлених рахунків і в порядку, визначеному договором. Відповідач вказує на те, що він надав послуги як це передбачено договором. Також звертає увагу, що сторонами не узгоджувалось питання щодо попередньої оплати, а навпаки погоджено, що оплата за послуги проводиться поетапно після наданих послуг на підставі рахунку і тільки після факту надання послуг. Також зауважує, що сторонами не погоджувалось розірвання договору.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи апеляційної скарги. Вказує на те, що відповідач не надав жодного підписаного позивачем акту приймання-передачі виконаних робіт, а також доказів передачі результату робіт позивачу. Позивач звертає увагу на те, що відповідач жодних дій по передачі готового та завершеного програмного забезпечення згідно пунктів договору не вчинив, мобільного додатку для проведення передексплуатаційного тестування не передав, відповідного акту приймального тестування та кінцевого акту приймання-передачі наданих послуг позивачу не надав. На переконання позивача, той факт, що відповідач розробив станом на 23.08.2022 року певне програмне забезпечення жодним чином не підтверджує факту своєчасного виконання ним своїх зобов`язань за договором, адже відповідач повинен був передати замовнику готовий мобільний додаток в строк до 01.06.2021 року. Позивач зазначає, що станом на жовтень 2021 року відповідач не мав готової версії програмного забезпечення, а тому не міг її передати замовнику у зв`язку з повною неготовністю мобільного додатку. Також вказує на те, що умови договору не передбачають заборони позивачу достроково авансом оплатити роботи відповідача, що і було зроблено на його прохання. Позивач звертає увагу суду на те, що він правомірно у відповідності до умов договору та закону розірвав договір в односторонньому порядку. Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Представник позивача просив залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу без задоволення.

Обставини справи

Як видно з наявних у справі копій документів, 24.02.2021 року ПП Хариартам (Замовник) та ФОП Горьков Ю.Г. (Виконавець) уклали договір № 12 на розробку мобільного додатку (далі договір).

Згідно пункту 1.1. договору виконавець зобов`язується надати послуги із розробки мобільного додатку (далі за текстом продукт), а замовник зобов`язується оплатити такі послуги відповідно до умов, і в порядку, визначеному цим договором.

У пункті 1.2. договору вказано, що перелік послуг, вимоги до обсягу та якості послуг, а також строки виконання визначаються на основі даного договору та технічного завдання на розробку мобільного додатку (Додаток № 1) , яке погоджується сторонами та є невід`ємною частиною даного договору.

Строк виконання умов договору (розробка мобільного додатку) складає 65 робочих днів для повного функціоналу (пункт 1.4. договору).

Згідно пункту 2.3. договору передача готового мобільного додатку відбувається за актом приймального тестування. Приймальне тестування проводиться протягом 10 календарних днів, для перевірки на відповідність до вимог замовника.

Відповідно до пункту 2.4. договору, якщо за результатами приймального тестування замовник підтверджує, що мобільний додаток відповідає взаємно узгодженим вимогам та умовам технічного завдання на розробку мобільного додатку, сторони підписують відповідний акт.

Виконавець зобов`язується вчасно та у повному обсязі виконувати послуги з розробки мобільного додатку згідно умов цього договору та додатків (пункт 3.1.1. договору).

Згідно з пунктом 3.1.5. договору за першою вимогою замовника виконавець зобов`язується надавати усі коди доступу, на паперовому та електронних носіях.

Відповідно до пункту 3.2.1. договору замовник зобов`язується вчасно і у повному обсязі здійснювати оплату вартості належним чином наданих послуг за цим договором у порядку, передбаченому цим договором.

Додатком № 2 до договору № 12 від 24.02.2021 року передбачено, що ціна цього договору визначається як загальна вартість послуг, наданих виконавцем за цим договором та складає 14 310 доларів США.

У справі містяться копії рахунків-фактур та платіжних доручень, зі змісту яких вбачається наступне.

В рахунку-фактурі № 16 від 24.02.2021 року ФОП Горьков Ю.Г. зазначив платником ПП Хариартам та вказав суму 106415 грн. без ПДВ в якості Оплати за розробку мобільного додатку.

На підставі цього рахунку позивач платіжним дорученням № 490 від 24.02.2021 року перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 106415 грн.

Відповідно до рахунку-фактури № 31 від 12.05.2021 року ПП Хариартам платіжним дорученням № 506 від 12.05.2021 року перерахувало ФОП Горькову Ю.Г. грошові кошти в сумі 97160 грн.

На підставі рахунку-фактури № 23 від 06.04.2021 року позивач згідно з платіжним дорученням № 500 від 06.04.2021 р. перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 97825 грн.

В рахунку-фактурі № 39 від 19.08.2021 року платником зазначено ПП Хариартам та вказано суму 92726 грн. без ПДВ в якості Оплати за розробку мобільного додатку.

Платіжним дорученням № 515 від 20.08.2021 року позивач перерахував відповідачу 92726 грн., зазначивши у призначенні платежу: За послуги з-р 39 від 19-08-2021 р. без НДС.

В матеріалах справи наявні копії актів наданих послуг на розробку мобільного додатку: № 7 від 24.03.2021 року, № 13 від 06.04.2021 року, № 19 від 12.05.2021 року та №27 від 30.10.2021 року, які підписав виконавець ФОП Горьков Ю.Г., зі сторони замовника ці акти ніким не підписані (а.с.53, 54, т.1).

Позивач надіслав на адресу відповідача Лист-вимогу вих. № 1 від 11.01.2022 року ПП Хариартам, в якій на підставі ст. 612, ч.ч.2, 3 ст. 849 ЦК України повідомив ФОП Горькова Ю.Г. про відмову від договору № 12 від 24.02.2021 року у зв`язку з його повним невиконанням підрядником у встановлений строк та просив до 21.01.2022 року повернути оплачені кошти в сумі 394126,00 грн. (а.с.34, 35, т.1).

Факт надіслання вищевказаного листа вимоги підтверджено наявною у справі копією опису вкладення з відміткою відділення зв`язку ПАТ «Укрпошта»: « 13.01.22», копіями фіскальних чеків за 13.01.2022, накладної ПАТ «Укрпошта» № 0730105385658 від 13.01.2022 та видруківкою з трекінгу поштових відправлень про вручення поштової кореспонденції адресату 18.01.2022 року (а.с.36-38, т.1).

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 24.02.2021 року ПП Хариартам та ФОП Горьков Ю.Г. уклали договір № 12 на розробку мобільного додатку, що є підставою для виникнення правовідносин між сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності з частинами 1-3 статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Дослідивши матеріали даної справи, суд встановив відсутність доказів передачі відповідачем позивачу до його звернення з позовом до суду мобільного додатку, за розробку якого відповідачем виписано позивачу рахунки-фактури № 16, 23, 31 та 39 та які були оплачені позивачем в період з 24.02.2021 до 20.08.2021 року згідно з платіжними дорученнями №№ 490, 500, 506, 515.

З наведеного, суд першої інстанції обгрунтовано не взяв до уваги доводів відповідача про часткове виконання ним робіт, про які йдеться в актах № 7 від 24.03.2021 року, № 13 від 06.04.2021 року, № 19 від 12.05.2021 року, № 27 від 30.10.2021, які не були підписані зі сторони замовника. Суд правильно виснував, що підписані відповідачем в односторонньому порядку акти у паперовій формі не засвідчують факту своєчасної розробки та своєчасної передачі мобільного додатка (спеціальної програми, яка завантажується з магазину додатків на мобільному пристрої) позивачу, а відповідач не спростував викладених у листі-вимозі № 1 від 11.01.2022 року заперечень позивача з цього питання.

В матеріалах справи немає Технічного Завдання на розробку мобільного додатку (Додаток № 1), про необхідність якого сторони домовились у пункті 1.2. Договору, яке б було погоджене сторонами у справі та підписане позивачем.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за укладеним договором, а відтак позивач має право на повернення сплачених коштів у розмірі 394126,00 грн., про що судом першої інстанції зроблено правомірний висновок.

За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 31.10.2023 року у справі № 914/1249/22.

За приписами частин 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Горькова Юрія Григоровича б/н від 29.11.2023 року (вх. № 01-05/3655/23 від 30.11.2023 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 31.10.2023 року у справі №914/1249/22 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя В.М. Гриців

Суддя І.Б. Малех