Постанова

від 28.02.2024 по справі 910/13011/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р. Справа№ 910/13011/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Тищенко О.В.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Приступа Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешл Майнінг Солюшнз»

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023

у справі №910/13011/23 (суддя - Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешл Майнінг Солюшнз»

про стягнення 344 062,23 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1.1. короткий зміст позовних вимог

17.08.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешл Майнінг Солюшнз» про стягнення 344 062,23 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору фінансового лізингу № 25/10Л від 07.10.2019 (далі - договір), позивачем надано відповідачу на умовах лізингу у строкове платне володіння та користування з правом викупу контейнер-цистерну моделі Т11-254.1 у кількості однієї одиниці та контейнер-цистерну моделі Т11-254.2 у кількості трьох одиниць, що підтверджується підписаними між сторонами відповідними актами приймання-передачі. Відповідно до умов договору до лізингового платежу за цим договором згідно додатку № 3 «Графіку лізингових платежів» входить: договірна вартість предмета лізингу - 3 022 258,37 грн, винагорода позивача - 489 228,06 грн та інші витрати позивача - 181 335,50 грн; лізингові платежі вносяться відповідачем в безготівковій формі у розмірі та строки, вказані у додатку № 3 до договору; датою оплати лізингових платежів є дата зарахування даних платежів на рахунок позивача; у разі прострочення сплати відповідачем лізингових платежів більше ніж на 5 календарних днів, сума винагороди позивача за договором підлягає сплаті у подвійному розмірі, виходячи з розміру винагороди позивача в періоді, в якому допущено таке прострочення. У зв`язку з неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивачем 18.07.2023 направлено відповідачу претензію № 72 від 18.07.2023 з вимогою про сплату заборгованості. Претензія відповідачем отримана не була та повернулась до позивача по причині закінчення встановленого терміну зберігання. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 344 062,23 грн, з яких 128 131,03 грн основного боргу, 26 444,76 грн додаткової винагороди позивача, 136 248,95 грн пені, 8 636,99 грн 3% річних та 44 600,50 грн інфляційних втрат.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі № 910/13011/23 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешл Майнінг Солюшнз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна» 128 131 грн 03 коп. основного боргу, 26 444 грн 76 коп. додаткової винагороди, 136 248 грн 95 коп. пені, 43 774 грн 96 коп. інфляційних втрат, 8 636 грн 99 коп. 3% річних та 5 148 грн 55 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині в позові відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено факт неналежного виконання зобов`язання, що є підставою для стягнення заборгованості та інших передбачених договором та нормами чинного законодавства відповідано до розрахунків суду.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спешл Майнінг Солюшнз» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі № 910/13011/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Тищенко О.В., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13011/23.

30.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Спешл Майнінг Солюшнз» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/13011/23, відкрито апеляційне провадження у справі №910/13011/23 за вказаною апеляційною скаргою та призначено до розгляду на 06.02.2024.

19.12.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

05.02.2024 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю представника прибути в судове засідання у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

06.02.2024 у судове засідання учасники справи не з`явилися.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна» про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи №910/13011/23 на 28.02.2024.

Розпорядженням керівника апарату суду від 27.02.2024 у зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Тищенко О.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/13011/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешл Майнінг Солюшнз» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/13011/23 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Тищенко О.В., Коробенко Г.П. Розгляд справи ухвалено здійснювати у раніше визначені дату та час.

У судове засідання 28.02.2024 з`явився представник відповідача, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини, які не були доведені відповідачем та допустив порушення норм матеріального права.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги посилання відповідача на неможливість виконання зобов`язання за договором та наявність форс-мажорних обставин.

Крім того, апелянт наполягає, що з огляду на наявність форс-мажорних обставин застосування до нього господарських санкцій є неправомірним.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів відповідача, зазначаючи, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а підстави для її задоволення відсутні.

Позивач зазначає, що відсутність у відповідача грошових коштів не є тією обставиною, з якою чинне законодавство пов`язує можливість звільнення від обов`язку виконання зобов`язання.

2.4. інші процесуальні дії у справі

Представники позивача у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи учасники судового процесу повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності представників позивача.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

07.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна» (лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спешл Майнінг Солюшнз» (лізингоодержувач, відповідач) укладено договір фінансового лізингу № 258/10Л (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором лізингодавець передає лізингоодержувачу на умовах лізингу у строкове платне володіння та користування з правом викупу майно, найменування, кількісні та якісні характеристики якого визначені у додатку № 1 «Специфікація» до даного договору (далі - предмет лізингу), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу у володіння та користування на строк, зазначений у п. 3.2 договору та здійснювати лізингові платежі на умовах даного договору.

Згідно з Специфікацією (додаток № 1) предметом лізингу є:

Контейнер-цистерна моделі Т11-254.1 у кількості 1 шт., вартість з ПДВ становить 755 564,59 грн;

Контейнер-цистерна моделі Т11-254.2 у кількості 3 шт., загальна вартість з ПДВ яких становить 2 266 693,77 грн.

Загальна вартість майна (предмета лізингу) становить 3 022 258,37 грн з ПДВ.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Строк лізингу по даному договору вкладає 36 місяців та відраховується з моменту фактичної передачі предмета лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача, тобто з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу.

Згідно з п. 4.1 договору передача предмета лізингу здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня виконання лiзингоодержувачем п. 5.2 цього договору за умови укладення сторонами додаткової (-вих) угоди про зміну ціни предмету лізингу, розміру лізингових платежів і відповідних змін у графік лізингових платежів, специфікації згідно з п. 5.10 договору.

Пунктом 4.5 договору сторони погодили, що підписання акту приймання-передачі предмета лізингу сторонами свідчить про прийняття лiзингоодержувачем предмета лізингу у тимчасове володіння i користування, та є підставою для вимоги лізингодавцем сплати лізингових платежів згідно додатку № 3 до договору.

Матеріали справи містять підписані з обох сторін та скріплені печаткою лізингоодержувача акти приймання-передачі предмета лізингу, які свідчать про те, що лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв майно - предмет лізингу, а саме:

- акт № 1 приймання-передачі предмета лізингу від 15.10.2019, згідно з яким передано/прийнято контейнер-цистерна моделі Т11-254.1, заводський номер 070137 у кількості 1 шт.;

- акт № 2 приймання-передачі предмета лізингу від 15.10.2019, згідно з яким передано/прийнято контейнер-цистерна моделі Т11-254.2, заводський номер 070134 у кількості 1 шт.;

- акт № 3 приймання-передачі предмета лізингу від 15.10.2019, згідно з яким передано/прийнято контейнер-цистерна моделі Т11-254.2, заводський номер 070141 у кількості 1 шт.;

- акт № 4 приймання-передачі предмета лізингу від 15.10.2019, згідно з яким передано/прийнято контейнер-цистерна моделі Т11-254.2, заводський номер 070144 у кількості 1 шт.

Згідно з п. 5.1 договору до лізингового платежу за цим договором згідно додатку № 3 «Графіку лізингових платежів» входить: договірна вартість предмета лізингу - 3 022 258,37 грн., винагорода лізингодавця - 489 228,06 грн, інші витрати лізингодавця - 181 335,50 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору лізингоодержувач у строк до 15 жовтня 2019 року сплачує в безготівковій формі на рахунок лізингодавця авансовий платіж, визначений у додатку № 3 «Графіку лізингових платежів», що є невід`ємною частиною даного договору.

Згаданим вище додатком № 3 сторонами погоджено графік лізингових платежів та визначено термін здійснення таких платежів, суму процентів, яка повинна бути погашена, суму відшкодування вартості предмета лізингу, інші витрати лізингодавця, щомісячні платежі (сума процентів + сума відшкодування + інші витрати) та непогашену заборгованість.

16.11.2019 між лізингодавцем та лізингоодержувачем укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою, в тому числі, внесено зміни в графік лізингових платежів, які є додатком № 3 до договору фінансового лізингу № 258/10Л від 07.10.2019, шляхом зміни назви складової лізингових платежів «Сума процентів, яка повинна бути погашена, грн» на «Сума винагороди лізингодавця, яка повинна бути погашена, грн» (п. 3 додаткової угоди № 1 від 16.12.2019).

Відповідно до Графіка лізингових платежів (додаток № 3 до договору) авансовий платіж та перший лізинговий платіж підлягав сплаті до 15.10.2019; наступні 36 лізингових платежі підлягали сплаті до 20-го числа відповідного місяця.

Пунктом 5.5 договору встановлено, якщо дата лізингового платежу згідно додатку № 3 припадає на вихідний чи святковий день, то лізинговий платіж здійснюється в останній робочий день, що передує даті платежу.

З наданих позивачем виписок АТ «Банк Альянс» та АТ «Райффайзен Банк» по рахункам позивача, вбачається, що платежі по 20.02.2022 включно здійснювалися відповідачем відповідно до затвердженого графіку лізингових платежів (додаток № 3 до договору).

Проте, як свідчать матеріали справи, та не заперечується відповідачем, починаючи з березня 2022 року відповідач здійснював оплату лізингових платежів з порушенням строків встановлених графіком лізингових платежів, а саме

щомісячний платіж у сумі 68 840,33 грн було сплачено 21.08.2022 (платіж прострочений на 155 днів);

щомісячний платіж у сумі 68 105,76 грн було сплачено 24.09.2022 (платіж прострочений на 156 днів);

щомісячний платіж у сумі 67 371,18 грн було сплачено 11.11.2022 (платіж прострочений на 174 дні);

щомісячний платіж у сумі 66 636,60 грн було сплачено 18.11.2022 (платіж прострочений на 150 днів);

щомісячний платіж у сумі 65 902,03 грн було сплачено 21.12.2022 (платіж прострочений на 153 дні);

щомісячний платіж у сумі 65 167,45 грн було сплачено 28.02.2023 (платіж прострочений на 192 дні).

Як зазначає позивач, що не заперечується відповідачем, щомісячні платежі у розмірі 64 432,87 грн та 63 698,16 грн, які мали бути сплачені відповідачем у строк до 20.09.2022 та 20.10.2022, відповідачем сплачено не було.

Відповідно до п. 7.2.8 лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно вносити лізингові платежі згідно додатку № 3 до даного договору.

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором припинив сплату лізингових платежів, а саме за вересень та жовтень 2022 року, що також не заперечується відповідачем.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 128 131,03 грн (64 432,87 грн + 63 698,16 грн) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши доводи відповідача, щодо підстав неможливості виконання зобов`язань за договором на наявність форс-мажорних обставин, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до п. 11.1 договору сторони цього договору звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання зумовлене наслідком форс-мажорних обставин, до яких відносяться обставини непереборної сили, що виникли після укладання цього договору в результаті незалежних від сторін цього договору причин, непередбачених і невідворотних розумними запобіжними заходами, подій надзвичайного характеру: природні катастрофи, війна, блокада, страйк у галузі чи регіоні, або події, які виникли у наслідок прийняття актів органами державної влади, що потягнули за собою неможливість виконання цього договору.

Пунктом 11.3 договору сторони визначили, що сторона цього договору, на яку вплинули форс-мажорні обставини зобов`язана сповістити про це іншій стороні цього договору телефаксом протягом 3 днів із дня настання/закінчення терміну дії форс-мажорних обставин, з одночасним дублюванням повідомлення рекомендованим листом, спрямованим іншій стороні цього договору.

Згідно з п. 11.4 договору повідомлення про настання форс-мажорних обставин повинно бути підтверджено торгово-промисловою палатою. Дане підтвердження Торгово-промислової палати України спрямовується іншій стороні цього договору протягом 15 днів з дати настання форс-мажорних обставин.

Відповідно до п. 11.6 договору несвоєчасне повідомлення про настання, тривалість чи закінчення дії форс-мажорних обставин і ліквідації їхніх наслідків позбавляє сторону цього договору, яка не своєчасно повідомила про це, права посилатися на ці обставини і зобов`язує її виконувати взяті на себе зобов`язання за цим договором вчасно, у повному обсязі й у терміни, зазначені у цьому договорі.

Матеріали справи містять повідомлення № Ф-1203 від 12.03.2022 про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), яким відповідач повідомляє позивачу про настання обставин непереборної сили, а саме війни та військових дій на території України та просить відкласти строк виконання зобов`язань на час дії воєнного стану.

Додатком до повідомлення № Ф-1203 від 12.03.2022 вказана копія листа ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

В підтвердження направлення позивачу повідомлення № Ф-1203 від 12.03.2022 відповідачем надано скрін-шот з комп`ютерного екрану, з якого вбачається, що 19.03.2022 з електронної пошти gera2008@ukr.net направлено листа на електронну адресу info@pal.kiev.ua.

Докази направлення на адресу позивача повідомлення № Ф-1203 від 12.03.2022 засобами поштового зв`язку матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україна» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований Всім кого це стосується, згідно якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Водночас вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Відповідачем не було подано відповідного сертифікату Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором фінансового лізингу № 25/10Л від 07.10.2019, який би підтверджував неможливість виконання відповідачем зобов`язань з оплати лізингових платежів саме за спірним договором.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що відповідні заперечення відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до п. 5.7 договору у разі прострочення сплати лізингоодержувачем лізингових платежів більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів, сума винагороди лізингодавця за договором підлягає сплаті у подвійному розмірі, виходячи з розміру винагороди лізингодавця в періоді, в якому допущено таке прострочення.

Згідно з п. 8.5 договору у випадку виникнення заборгованості по сплаті лізингових платежів перед лізингодавцем, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити лізингодавцю у відповідності до п. 5.7 цього договору суму винагороди у подвійному розмірі, виходячи з розміру винагороди лізингодавця в періоді, в якому допущено таке прострочення, по першій вимозі останнього протягом 5 робочих днів з дати отримання такої вимоги.

Як було встановлено судом, відповідачем в порушення взятих на себе зобов`язань, платежі за березень-серпень 2022 року здійснено з простроченням понад 5 календарних днів, а платежі за вересень-жовтень 2022 року не сплачено взагалі.

З графіку лізингових платежів вбачається, що сума винагороди лізингодавця становить: за березень 2022 року - 5 876,61 грн; за квітень 2022 року - 5 142,04 грн; за травень 20222 року - 4 407,46 грн; за червень 2022 року - 3 672,88 грн; за липень 2022 року - 2 938,31 грн; за серпень 2022 року - 2 203,73 грн; за вересень 2022 року - 1 469,15 грн; за жовтень 2022 року - 734,58 грн; що разом становить 26 444,76 грн.

18.07.2023 позивачем направлено відповідачу претензію № 72 від 18.07.2023, в якій містилася вимога сплатити, в тому числі, додаткову винагороду у розмірі 26 444,76 грн.

В підтвердження направлення на адресу відповідача (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7, офіс 613-57) претензії № 72 від 18.07.2023 позивачем надано накладну № 0311010917269, фіскальний чек від 18.07.2023 та опис вкладення у цінний лист.

Проте, з наявного в матеріалах справи витягу з офіційного сайту АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет за трек-кодом № 0311010917269 конверт разом з претензією № 72 від 18.07.2023 (номер відправлення 0311010917269) було повернуто позивачу поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, позивача (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, днем вручення претензії № 72 від 18.07.2023, в даному випадку вважається день проставлення відмітки Укрпошти «повернення за зворотною адресою: За закінченням встановленого терміну зберігання», тобто 02.08.2023, відповідно до витягу з офіційного сайту АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет за трек-кодом № 0311010917269.

Враховуючи викладене та умови п. 8.5 договору, відповідач був зобов`язаний сплатити позивачу 26 444,76 грн додаткової винагороди у строк до 09.08.2023 включно.

Матеріали справи не містять жодних доказів в підтвердження сплати відповідачем 26 444,76 грн додаткової винагороди.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 26 444,76 грн додаткової винагороди за прострочення сплати лізингових платежів у період з березня по жовтень 2022 року.

Пунктом 8.4 договору сторони погодили, що нарахування пені за даним договором не обмежується шестимісячним строком її нарахування. У разі прострочення сплати лізингоодержувачем лізингових платежів, а також усіх інших платежів, які належать до сплати лізингоодержувачем згідно до даного договору та чинного законодавства, лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від непогашеної заборгованості по лізингових платежах та/або інших платежах за кожен день прострочки за весь період часу протягом якого не виконано зобов`язання зі сплати по день фактичної оплати.

Так, сторони укладаючи договір фінансового лізингу № 25/10Л від 07.10.2019 встановили інший, ніж передбачений ч. 6 ст. 323 Господарського кодексу України, строк нарахування штрафних санкцій, а саме на весь період прострочення.

В зв`язку з тим, що взяті на себе зобов`язання по сплаті лізингових платежів у встановлені договором строки відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 136 248,95 грн (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 136 248,95 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просив суд стягнути з відповідача на свою користь 44 600,50 грн інфляційних втрат та 8 636,99 грн 3% річних.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 8 636,99 грн 3% річних (за обґрунтованим розрахунками позивача).

Суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування 43 774,96 грн інфляційних втрат, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в позові слід відмовити, оскільки позивачем здійснено неправильний розрахунок нарахування інфляційних втрат на суми несплачених відповідачем лізингових платежів за вересень 2022 року (64 432,87 грн - період прострочення з 21.09.2022 по 09.08.2023) та жовтень 2022 року (63 698,16 грн - період прострочення з 21.10.2022 по 09.08.2023); розрахунок суду знаходиться в матеріалах справи.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність порушеного права, а саме неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором лізингу і таке право підлягає захисту шляхом стягнення заборгованості та нарахованих на неї сум штрафних санкцій та сум визначених ст. 625 Цивільного кодексу України.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що позивач частково довів обґрунтованість заявленого позову, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги частково.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з положень ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статі 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пункт 3 частини 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлює, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україна» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги посилання відповідача на неможливість виконання зобов`язання за договором та наявність форс-мажорних обставин, оскільки наявність обставин непереборної сили які унеможливлюють саме відповідачу виконання зобов`язання за спірним договором має бути підтверджена належними та допустимими доказами, загальне посилання на наявність військової агресії, без доведення що така обставина дійсно спричинила неможливість відповідачу виконати грошове зобов`язання за договором, зокрема за відсутності відповідного сертифікату ТПП, не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач не довів наявності обставин, які звільняють його від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/13011/23 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешл Майнінг Солюшнз» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/13011/23 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешл Майнінг Солюшнз» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/13011/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/13011/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 07.03.2024.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.П. Коробенко

О.В. Тищенко