УХВАЛА
02 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/13011/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Ємця А.А., Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Спешл Майнінг Солюшнз",
на рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2023 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Спешл Майнінг Солюшнз"
про стягнення 344 062,23 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спешл Майнінг Солюшнз" (далі - ТОВ "Спешл Майнінг Солюшнз", відповідач, скаржник) звернулося 21.03.2024 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 (повний текст постанови виготовлено 07.03.2024) зі справи № 910/13011/23; ухвалити нове рішення про відмову в позові. Крім того, прохальна частина касаційної скарги містить клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у цій справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Частиною сьомою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у зазначеній справі подано у 2023 році. При цьому статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення боргу за неналежне виконання договору фінансового лізингу від 07.10.2019 № 25/10Л (строкове платне володіння та користування з правом викупу контейнер-цистерни моделі Т11-254.1 у кількості 1шт. та контейнер-цистерну моделі Т11-254.2 в кількості 3шт.), щодо прострочення сплати лізингових платежів у період з березня по жовтень 2022 року, з яких: 128 131,03 грн основного боргу, 26 444,76 грн додаткової винагороди позивача, 136 248,95 грн пені, 8 636,99 грн 3% річних та 44 600,50 грн інфляційних втрат, а всього: 344 062,23 грн. Отже, загальна сума позовних вимог не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.
В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідач не обґрунтовує жодними доводами в розумінні вимог пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". Натомість касаційна скарга ТОВ "Спешл Майнінг Солюшнз" не містить жодних належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Фактично скаржник веде до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, й в цілому до заперечення результату розгляду справи попередніми інстанціями.
Однак в контексті повноважень суду касаційної інстанції як "суду права", а не "суду фактів" та положень статті 300 ГПК України й враховуючи предмет та підстави позову даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені доводи є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для відкриття провадження у справі.
При цьому у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Спешл Майнінг Солюшнз" на рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 в справі № 910/13011/23, оскільки такі не підлягають касаційному оскарженню.
Зважаючи на встановлення відсутності підстав для відкриття касаційного провадження, клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у цій справі не розглядається.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Спешл Майнінг Солюшнз" на рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 зі справи № 910/13011/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя А. Ємець
Суддя Т. Малашенкова
Дата ухвалення рішення | 02.04.2024 |
Оприлюднено | 03.04.2024 |
Номер документу | 118070473 |
Судочинство | Господарське |
Суть | стягнення 344 062,23 грн |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Бенедисюк I.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні