Ухвала
від 02.04.2024 по справі 910/13011/23
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/13011/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Ємця А.А., Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Спешл Майнінг Солюшнз",

на рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2023 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Спешл Майнінг Солюшнз"

про стягнення 344 062,23 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спешл Майнінг Солюшнз" (далі - ТОВ "Спешл Майнінг Солюшнз", відповідач, скаржник) звернулося 21.03.2024 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 (повний текст постанови виготовлено 07.03.2024) зі справи № 910/13011/23; ухвалити нове рішення про відмову в позові. Крім того, прохальна частина касаційної скарги містить клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у цій справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною сьомою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Позов у зазначеній справі подано у 2023 році. При цьому статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення боргу за неналежне виконання договору фінансового лізингу від 07.10.2019 № 25/10Л (строкове платне володіння та користування з правом викупу контейнер-цистерни моделі Т11-254.1 у кількості 1шт. та контейнер-цистерну моделі Т11-254.2 в кількості 3шт.), щодо прострочення сплати лізингових платежів у період з березня по жовтень 2022 року, з яких: 128 131,03 грн основного боргу, 26 444,76 грн додаткової винагороди позивача, 136 248,95 грн пені, 8 636,99 грн 3% річних та 44 600,50 грн інфляційних втрат, а всього: 344 062,23 грн. Отже, загальна сума позовних вимог не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідач не обґрунтовує жодними доводами в розумінні вимог пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". Натомість касаційна скарга ТОВ "Спешл Майнінг Солюшнз" не містить жодних належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Фактично скаржник веде до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, й в цілому до заперечення результату розгляду справи попередніми інстанціями.

Однак в контексті повноважень суду касаційної інстанції як "суду права", а не "суду фактів" та положень статті 300 ГПК України й враховуючи предмет та підстави позову даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені доводи є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для відкриття провадження у справі.

При цьому у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Спешл Майнінг Солюшнз" на рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 в справі № 910/13011/23, оскільки такі не підлягають касаційному оскарженню.

Зважаючи на встановлення відсутності підстав для відкриття касаційного провадження, клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у цій справі не розглядається.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Спешл Майнінг Солюшнз" на рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 зі справи № 910/13011/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець

Суддя Т. Малашенкова

Дата ухвалення рішення02.04.2024
Оприлюднено03.04.2024
Номер документу118070473
СудочинствоГосподарське
Сутьстягнення 344 062,23 грн

Судовий реєстр по справі —910/13011/23

Ухвала від 02.04.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бенедисюк I.М.

Постанова від 28.02.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тарасенко К.В.

Ухвала від 27.02.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тарасенко К.В.

Ухвала від 06.02.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тарасенко К.В.

Ухвала від 04.12.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тарасенко К.В.

Ухвала від 22.11.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Тарасенко К.В.

Рішення від 24.10.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Сівакова В.В.

Ухвала від 24.08.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Сівакова В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні