Рішення

від 04.03.2024 по справі 493/1793/22

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/1793/22

Провадження № 2/493/30/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Мясківської І.М.

за участю секретаря Пінул І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судув м.Балта цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Головного управління Державної податкової служби України вОдеській області про звільнення нерухомого майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Ліпецька В.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про звільнення нерухомого майна з-під арешту. Обґрунтовуючи свою вимогу зазначила, що ОСОБА_1 являється власницею частини домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування ВВС № 110290 від 25.03.2004 року, відносно якого старшим слідчим відділу ПМ ДПА в Одеській області Балахтіним І.М. 21.05.2010 року накладено арешт в рамках кримінальної справи відносно неї за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України. Враховуючи, що постановою Балтського районного суду Одеської області від 27.12.2012 року у справі № 1-75/11, провадження № 1/1503/24/12 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, справу закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, при цьому питання зняття арешту не було вирішено, просила задовольнити позов та розглянути справу у її відсутності та відсутності позивачки.

Представник Одеської обласної прокуратури у відзиві на позов зазначила, що оскільки арешт на майно накладено не органами прокуратури, а слідчим Слідчого відділу Податкової поліції ДПА в Одеській області, вимоги позивачки до Одеської обласної прокуратури є безпідставними.

Представник Головного управління Державної податкової служби України вОдеській області у відзиві на позов зазначила, що оскільки арешт на майно накладено Слідчим відділу Податкової поліції ДПА в Одеській області, а не посадовими особами органів ГУ ДПС в Одеській області, які не є правонаступником, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України вОдеській області є безпідставними.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Балтського районного бюро технічної інвентаризації від 07.04.2004 року ОСОБА_1 на праві власності, на підставі договору дарування ВВС № 110290 від 25.03.2004 року, належить домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомості майна № 318536710 сформованого 23.12.2022 року вбачається, що постановою старшого слідчого відділу ПМ ДПА в Одеській області Балахтіним І.М. від 21.05.2010 року накладено арешт на вищезазначене майно ОСОБА_1 .

Постановою Балтського районного суду Одеської області від 27.12.2012 року у справі № 1-75/11, провадження № 1/1503/24/12 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, справу закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, при цьому питання зняття арешту судом не було вирішено.

Вирішуючи спірне питання суд виходить з слідуючого.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, що передбачений цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних та оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому відповідно до ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки їх порушення. Перелік способів захисту прав та інтересів передбачений ст.16 ЦК України.

У силу положень ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, що і зробила позивачка.

Згідно зі ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення. Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 372/2904/17-ц скасування арешту майна, накладеного слідчим у кримінальній справі після закриття справи, не пов`язане з оцінкою правомірності застосування органами досудового слідства такого заходу, а необхідність прийняття відповідного рішення є безспірною й безальтернативною з огляду на припинення кримінальних процесуальних правовідносин.

З огляду на те, що постановою Балтського районного суду Одеської області від 27.12.2012 року у справі № 1-75/11, провадження № 1/1503/24/12 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, справу закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, а питання зняття арешту судом не було вирішено, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.15-16, 319, 321, 391 ЦК України, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Головного управління Державної податкової служби України вОдеській області про звільнення нерухомого майна з-під арешту задовольнити.

Звільнити з-під арешту домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належне ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), обтяжене на підставі постанови старшого слідчого відділу ПМ ДПА в Одеській області, код 01292140, Балахтіна І.М. від 21.05.2010 року.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про арешт домоволодіння, внесений реєстратором Одеської філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови старшого слідчого відділу ПМ ДПА в Одеській області, код 01292140, Балахтіна І.М. від 21.05.2010 року, реєстраційний номер обтяження 9864644.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 12.03.2024 року.

СУДДЯ