Ухвала

від 06.03.2024 по справі 501/2770/20

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 06.03.2024

Справа № 501/2770/20

2/501/697/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі головуючої судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом ОСОБА_1

до

відповідача ОСОБА_2

предмет та підстави позову: про визнання права спільної сумісної власності на майно подружжя та поділ спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

Представник відповідача адвокат Кобильник Д.О. 04.03.2024 звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку для подання письмових доказів до суду та долучення до справи письмових доказів:

- первинну документацію (чеки, видаткові накладні, рахунки, квитанції, касові ордери, тощо), акти та договори щодо закупівлі будівельних матеріалів та проведення будівельних робіт будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- документацію стосовно лікування ОСОБА_1 (акти, договори, накладні, чеки тощо).

Дане клопотання мотивує тим, що дані докази перебували у володінні адвоката Ніколаєва В.О., який із запізненням надав ці документи.

Сторони були належним чином сповіщені про судовий розгляд справи, однак до суду не з`явились.

Представник позивача адвокат Котик Ф.І. 06.03.2024 надав до суду заяву про розгляд даного клопотання без його участі, не заперечив проти залучення доказів до справи.

Питання про долучення доказів вирішується без участі сторін, оскільки їх явка не визнавалась судом обов`язковою.

Судом на підставі частини другої статті 247ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали клопотання про долучення доказів, суд керується наступним.

Враховуючи приписи ст.11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Положення ст.81 ЦПК України відображають приватноправові засади змагальності цивільного процесу, відповідно до чого тягар доказування цілком покладається на сторін. У такому контексті зазначений обов`язок із доказування характеризується специфічністю та виникає тоді, коли особа реалізує своє право на судовий захист. При цьому особа наділена правом самостійно обирати коло доказів, на які вона посилається і які подає суду, виходячи із своєї процесуальної заінтересованості та позиції у справі. Поряд із цим, таке право сторони також має свої межі. Тоді, коли особа використовує свої процесуальні права у сфері доказування всупереч їх меті, діє недобросовісно (у тому числі, несвоєчасно розкриває докази, чим перешкоджає іншій стороні повноцінно організувати свій захист), то починає зачіпатися загальний публічно-правовий інтерес в ефективному відправленні правосуддя, що повинно мати наслідком відповідну реакцію суду.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

За змістом положень частини другої та четвертої статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно ч.5 ст.83 ЦПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.83 ЦПК України).

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом. Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ст.127 ЦПК України).

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущений строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Судом встановлено, що інтереси відповідача у справі представляв адвокат Ніколаєв В.І. на підставі ордеру на надання правничої правової допомоги (а.с.140 т.1).

На підставі заяви адвоката Кобильника Д.О. про вступ у справу, яка надійшла до суду 23.10.2023 (а.с.114-115 т.2), даний представник залучений до участі у справі в якості представника відповідача та йому надано доступ до електронної справи в підсистемі "Електронний суд". На підтвердження повноважень, адвокат надав до матеріалів даної цивільної справи копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.116 т.2), ордеру на надання правничої (правової) допомоги (а.с.117 т.2).

Представник відповідача адвокат Кобильник Д.О. з метою отримання копій вказаних документів для їх долучення до справи, направив на офіційну адресу попереднього представника адвоката Ніколаєва В.І. адвокатський запит, на який останній надав копії документів, які були надані йому ОСОБА_2 для представництва її інтересів у даній справі.

У зв`язку з вищевикладеним та обставинами, якими представник відповідача обґрунтовує подану заяву, враховуючи, що документи, які просить долучити представник позивача, мають значення для розгляду даної справи, суд вважає за необхідне визнати поважними причини неподання відповідачем доказів у встановлений законом строк та поновити строк на подання доказів, які подані разом з клопотанням, яке надійшло до суду 04.03.2024 та долучити вказані докази відповідно до переліку додатків, які зазначено у заяві.

Керуючись ст.ст.11,83,126-127,260 ЦПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити представнику ОСОБА_2 строк для надання до суду письмових доказів.

Долучити до матеріалів справи докази:

- первинну документацію (чеки, видаткові накладні, рахунки, квитанції, касові ордери, тощо), акти та договори щодо закупівлі будівельних матеріалів та проведення будівельних робіт будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- документацію стосовно лікування ОСОБА_1 (акти, договори, накладні, чеки тощо).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Іллічівського міського

суду Одеської області М.І.Петрюченко