Постанова

від 26.02.2024 по справі 910/11898/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2024 р. Справа№ 910/11898/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивача: Каравасілі Х.М.;

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи-1: Лавріненко І.А.;

від третьої особи-2: не з`явились;

від третьої особи-3: не з`явились,

розглянувши

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 (повний текст складено 30.11.2023)

у справі № 910/11898/23 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "В.Г.В.",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2 ,

2) ОСОБА_3 ,

3) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасової Юлії Петрівни,

про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційної дії/запису та поновлення відомостей у реєстрі,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить:

1) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «В.Г.В.» (далі - ТОВ «ВКФ «В.Г.В.», Товариство), оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства №26/06/2023 від 26.06.2023;

2) скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ТОВ «В.Г.В.»: внесення змін до відомостей про юридичну особу, вчинену 28.06.2023 №1000741070010000216 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Юлією Петрівною в частині зміни керівника товариства та фізичної особи, яка має право вчиняти дії від його імені без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо - ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 );

3) поновити відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ВКФ «В.Г.В.», які були змінені на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом загальних зборів учасників товариства №26/06/2023 від 26.06.2023, в частині поновлення відомостей про керівника товариства та фізичної особи, яка має право вчиняти дії від його імені без довіреності, у т.ч. підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо - ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ).

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 стверджує, що у протоколі загальних зборів учасників товариства №26/06/2023 від 26.06.2023 зазначені обставини, які не відповідають дійсності, оскільки до виконавчого органу Товариства ні ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ні особа, яка нібито діє в її інтересах на підставі довіреності, - ОСОБА_4 не звертались з вимогою про скликання загальних зборів учасників товариства; 26.06.2023 загальні збори учасників Товариства не проводились; ОСОБА_1 як учасника Товариства не було повідомлено про їх проведення (скликання), чим позбавлено його (позивача) можливості брати участь у зазначених зборах та грубо порушено його права.

ОСОБА_1 також зазначає про наявність у довіреності від 09.05.2023 дефектів, які ставлять під сумнів наявність у ОСОБА_4 необхідного обсягу повноважень для скликання та участі у загальних зборах учасників Товариства.

За текстом позовної заяви ОСОБА_1 навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно з яким він очікує понести витрати на оплату судового збору у розмірі 8 052,00 грн та на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 60 000,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційної дії/запису та поновлення відомостей у реєстрі відмовлено повністю.

Суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності порушень у скликанні та проведенні загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ «В.Г.В.», оформлених протоколом №26/06/2023 від 26.06.2023, а тому підстави для скасування прийнятих на таких зборах рішень відсутні. У задоволенні похідних вимог про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства в частині внесення змін до відомостей про юридичну особу, вчинену 28.06.2023 №1000741070010000216 та поновлення відомостей щодо Товариства, які були змінені на підставі спірного рішення загальних зборів учасників Товариства, відмовлено з огляду на відмову у задоволенні основної вимоги.

З огляду на приписи ст. 129 ГПК України судові витрати позивача на оплату судового збору та на оплату професійної правничої допомоги покладено на ОСОБА_1 у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

У поданій апеляційній скарзі заявник просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційної дії/запису та поновлення відомостей у реєстрі задовольнити в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.

Скаржник вважає, що суд неповно з`ясував та неправильно установив обставини, які мають значення для справи, у результаті чого прийнято незаконне та необґрунтоване рішення.

На думку апелянта, суд неповно та неправильно установив обставини, внаслідок неправильного дослідження доказів:

- щодо недотримання особою, яка скликала оскаржувані загальні збори, процедури їх скликання у зв`язку з неналежним направленням виконавчому органу Товариства вимоги про їх скликання. Скаржник вважає, що загальні збори учасників Товариства були скликані та проведені без попереднього подання виконавчому органу товариства вимоги про скликання загальних зборів учасників, без відома та участі позивача та не за місцезнаходженням Товариства). Апелянт вважає доведеним факт неотримання ОСОБА_3 вимоги про скликання оскаржуваних загальних зборів від ОСОБА_2 з поважних причин, що позбавило його можливості розглянути таку вимогу;

- щодо неотримання особою, яка скликала оскаржувані загальні збори, процедури їх скликання у зв`язку з неналежним направленням учасникам Товариства повідомлення про їх скликання. В порушення ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» ОСОБА_2 не повідомила ОСОБА_1 про місце, дату та час проведення загальних зборів та їх порядок денний, чим позбавила його можливості зареєструватись для участі у загальних зборах, брати участь в обговоренні та голосувати з питань порядку денного. ОСОБА_2 не дотрималась встановленого Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» строку направлення учасникам Товариства повідомлення про проведення зборів. Крім того, направлення повідомлень було вчинено адвокатом Петровським В.В. на підставі ордеру, а тому у разі отримання повідомлення ОСОБА_1 не знав би, що воно відправлено від імені ОСОБА_2 ; особа, яка діяла від імені ОСОБА_2 , не була уповноважена на вчинення таких дій - представництво інтересів ОСОБА_7 під час скликання загальних зборів шляхом направлення повідомлень, адже в ордерах на надання правничої допомоги було зазначено «в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності;

- щодо порушення процедури проведення загальних зборів. Загальні збори не були проведені за місцезнаходженням Товариства, що позбавило його учасників, зокрема ОСОБА_1 , можливості взяти у них участь.

Зазначаючи про неправильне застосування судом норм матеріального права, скаржник посилається на неправильне встановлення судом відсутності порушень законодавства в частині необхідності кворуму для проведення загальних зборів учасників Товариства.

Апелянт також вважає, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки намагався встановити та частково встановив обставини, які не є предметом даного спору, зокрема, щодо правомірності проведених 20.03.2023 загальних зборів учасників Товариства, на яких було прийнято рішення про затвердження Статуту в новій редакції, причин його прийняття та підстав його скасування.

Позиції учасників справи.

ОСОБА_2 надала відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування; просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.

ОСОБА_1 надав відповідь на відзив, у якій проти доводів поданого ОСОБА_2 відзиву заперечує, просить апеляційну скаргу задовольнити.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11898/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 до надходження матеріалів справи №910/11898/23.

04.01.2024 матеріали справи №910/11898/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 у справі №910/11898/23. Розгляд справи призначено на 05.02.2024. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 05.02.2024 протокольно оголошено перерву у розгляді справи до 26.02.2024, про що повідомлено ТОВ «ВКФ «В.Г.В.», ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасову Ю.П. відповідною ухвалою.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» є:

- ОСОБА_3 , якому належить частка розміром 10% статутного капіталу Товариства, що складає 471 168,42 грн;

- ОСОБА_1 , якому належить частка розміром 30% статутного капіталу Товариства, що складає 1 413 505,26 грн;

- ОСОБА_2 , якій належить частка розміром 60% статутного капіталу Товариства, що складає 2 827 010,53 грн.

Рішенням зборів учасників ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» від 19.05.2000, оформленим протоколом №1 від 19.05.2000, призначено генеральним директором Товариства ОСОБА_3 .

Станом на 04.08.2004 (дату реєстрації Статуту ТОВ «ВКФ «В.Г.В.») ОСОБА_2 мала прізвище ОСОБА_2 та у зв`язку з укладенням 25.07.2005 шлюбу з ОСОБА_9 взяла прізвище чоловіка ( ОСОБА_2 ).

08.11.2004 ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 представляти її інтереси як засновника Товариства з питань, пов`язаних з його діяльністю та участю в управління Товариством.

Вимогою про скликання загальних зборів ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» від 28.04.2023, адресованою генеральному директору Товариства ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на підставі ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту Товариства вимагала скликати загальні позачергові збори учасників Товариства як учасник, що володіє 60% голосів учасників Товариства.

У вимозі ОСОБА_2 пропонувала наступний порядок денний загальних зборів:

1. Про заслуховування звіту генерального директора Товариства;

2. Про звільнення генерального директора Товариства;

3. Про призначення генерального директора Товариства;

4. Про затвердження нової редакції Статуту Товариства;

5. Про уповноваження особи на проведення державної реєстрації нової редакції статуту Товариства;

6. Про зміну відомостей про учасника Товариства.

Про скликання загальних зборів ОСОБА_2 просила повідомити її в порядку, встановленому законом та Статутом.

11.05.2023 згідно з описом вкладення у цінний лист (штрихкодовий ідентифікатор 0100110071803), накладною 0100110071803 та фіскальним чеком ФН3000409819 вимога про скликання загальних зборів ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» була направлена генеральному директору Товариства ОСОБА_3 за адресою: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 6.

Роздруківка з сайту АТ «Укрпошта» свідчить, що 14.05.2023 поштове відправлення 0100110071803 не було вручене адресату під час доставки через «інші причини»; 25.05.2023 відправлення вручено «за довіреністю».

Згідно з листом АТ «Укрпошта» (наданим у відповідь на адвокатський запит адвоката Каравасілі Х.М.) відправлення 0100110071803 на ім`я генерального директора ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» ОСОБА_3 , вул. Михайлівська, 6, м. Київ, було прийняте до пересилання у ВПЗ №1 м. Київ 11.05.2023. Оскільки номер мобільного телефону на відправленні зазначений не був, листоноша того ж дня доставила повідомлення про надходження поштового відправлення та залишила його працівникам охорони. Повторне повідомлення було доставлено 14.05.2023 та залишено працівнику охорони. Оскільки протягом встановленого строку зберігання за одержанням цього відправлення до ВПЗ №1 м. Київ ніхто не звернувся, його 25.05.2023 було повернуто на адресу відправника за закінченням встановленого строку зберігання. Зазначено, що відповідно до п. 8.1 Порядку пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт» відправлення Стандарт (внутрішні посилки без оголошеної цінності з масою понад 10 кг та посилки з оголошеною цінністю), яке не було вручене та стосовно якого є розпорядження відправника «повернути» або «не повертати», зберігається в приміщенні ОПЗ, до якого воно надійшло, протягом 14 календарних днів від дати його надходження до відповідного ОПЗ (за відсутності розпорядження адресата).

09.05.2023 ОСОБА_2 на підставі укладеного з повіреним усного договору доручення довіреністю уповноважила ОСОБА_4 бути її представником як учасника ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в органах нотаріату, перед приватними та державними нотаріусами, перед усіма фізичними та юридичними особами, перед державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з питань прийняття участі у загальних зборах учасників товариства, з усіма правами, наданими законом учаснику товариства. Довіреність дійсна до 09.05.2026.

Повідомленнями про скликання загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» від 25.05.2023 ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про скликання загальних позачергових зборів учасників Товариства. Збори проводяться за ініціативою учасника ОСОБА_2 , яка володіє 60% голосів учасників ТОВ «ВКФ «В.Г.В.», відповідно до ст. ст. 31, 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Збори будуть проведені: дата - 26.06.2023, місце проведення - 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 6, час початку зборів - 10:00.

Порядок денний:

1. Про заслуховування звіту генерального директора Товариства;

2. Про звільнення генерального директора Товариства;

3. Про призначення генерального директора Товариства;

4. Про затвердження нової редакції Статуту Товариства;

5. Про уповноваження особи на проведення державної реєстрації нової редакції статуту Товариства;

6. Про зміну відомостей про учасника Товариства.

Додатком до повідомлення зазначено проект змін до статуту Товариства.

25.05.2023 згідно з описом вкладення у цінний лист (штрихкодовий ідентифікатор 0100105729358), накладною 0100105729358 та фіскальним чеком ФН3000409808 вказане повідомлення було направлене ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Роздруківка з сайту АТ «Укрпошта» свідчить, що 22.06.2023 поштове відправлення 0100105729358 вручено відправнику (тобто, повернуто відправнику, а не вручено адресату); причина повернення за зворотною адресою - за закінченням терміну зберігання (17.06.2023).

25.05.2023 згідно з описом вкладення у цінний лист (штрихкодовий ідентифікатор 0100109729366), накладною 0100109729366 та фіскальним чеком ФН3000409808 вказане повідомлення було направлене ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Роздруківка з сайту АТ «Укрпошта» свідчить, що 22.06.2023 поштове відправлення 0100109729366 вручено відправнику (тобто, повернуто відправнику, а не вручено адресату); причина повернення за зворотною адресою - за закінченням встановленого терміну зберігання (16.06.2023).

26.06.2023 рішенням загальних зборів учасників Товариства (оформленим протоколом №26/06/2023 від 26.06.2023) у складі ОСОБА_2 , від імені якої на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом доктором права Давідом Павловіч, Братислава, Словацька Республіка, 09.05.2023 за №0416648/2023, діє ОСОБА_4 , розмір частки якої у статутному капіталі складає 2 827 010,53 грн, що становить 60% статутного капіталу Товариства (відсутні учасники: ОСОБА_3 , розмір частки якого в статутному капіталі складає 471 168,42 грн, що становить 10% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_1 , розмір частки якого в Статутному капіталі складає 1 413 505,26 грн, що становить 30% статутного капіталу Товариства) прийнято такі рішення: визнати роботу генерального директора ОСОБА_3 незадовільною; звільнити генерального директора Товариства ОСОБА_3 з посади генерального директора Товариства з 26.06.2023 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП та виключено його зі складу осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; призначити ОСОБА_4 на посаду генерального директора Товариства з 27.06.2023; уповноважити ОСОБА_4 забезпечити проведення державної реєстрації змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з правом передоручення повноважень третім особам; замінити відомості про учасника Товариства, а саме ОСОБА_2 , а саме змінити прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 та змінити адресу реєстрації місця проживання та внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; рішення про затвердження нової редакції Статуту Товариства не прийнято.

За твердженням ОСОБА_1 , про внесення таких змін до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо керівника ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» (а саме про звільнення ОСОБА_3 з посади генерального директора Товариства та призначення ОСОБА_4 генеральним директором Товариства на підставі рішень загальних зборів учасників Товариства від 26.06.2023, оформлених протоколом №26/06/2023 від 26.06.2023), він дізнався випадково, під час перевірки інформації щодо ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» у Реєстрі.

ОСОБА_1 вважає, що процедура скликання, проведення та ухвалення рішень загальними зборами учасників Товариства 26.06.2023 була порушена, а тому він не був обізнаний із запланованим порядком денним відповідних зборів та не мав змоги належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядалися на зборах, чим порушено його права як учасника товариства на участь в управлінні товариством та одержання інформації про товариство, що є підставою для визнання недійсними прийнятих на вказаних загальних зборах учасників Товариства рішень.

На думку позивача, ОСОБА_2 не мала права самостійно скликати збори, оскільки порушила процедуру звернення із вимогою про скликання загальних зборів до керівника товариства, а також не дотрималась процедури направлення повідомлення про проведення загальних зборів іншим учасникам товариства; загальні збори учасників ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» 26.06.2023 проведені не за місцезнаходженням Товариства, що унеможливило участь всіх учасників у зборах; на зборах був відсутній кворум для ухвалення будь-яких рішень; призначений на зборах 26.06.2023 новий керівник Товариства є некомпетентним та може заподіяти товариству шкоду; довіреність, посвідчена нотаріусом Доктором права Давідом Павловічем 09.05.2023 за №0416648/2023, містить недоліки та дефекти, що унеможливлюють висновок про наявність у ОСОБА_4 повноважень на участь у загальних зборах товариства від імені ОСОБА_2 .

Залучений до участі у справі третьою особою ОСОБА_3 у поданих поясненнях повністю підтримує позов ОСОБА_1 до ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» та вважає його аргументування обґрунтованим та доведеним, а позов таким, що підлягає задоволенню.

ОСОБА_2 у поданому поясненні зазначає, що як з її боку, так і з боку Товариства були дотримані усі вимоги чинного законодавства щодо порядку скликання загальних зборів Товариства, за відсутності будь-яких порушень прав інших учасників зборів. ОСОБА_2 просить позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Нотаріус Тарасова Ю.П. у вирішенні спору поклалась на розсуд суду.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю, порядок його створення, діяльності та припинення, права та обов`язки його учасників визначений Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон) загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону до компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття рішення щодо обліку або припинення обліку часток товариства в обліковій системі часток; 15) прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників.

Щодо доводів про порушення процедури скликання загальних зборів учасників товариства за ініціативою учасника суд зазначає таке.

За ч. 1 ст. 31 Закону загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам (ч. 5 ст. 31 Закону).

Суд встановив, що 11.05.2023 ОСОБА_2 як учасник ТОВ «ВКФ «В.Г.В.», котра володіє 60% статутного капіталу Товариства, направила генеральному директору ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» ОСОБА_3 вимогу від 28.04.2023 про скликання загальних зборів Товариства.

Виходячи з положень п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону, ОСОБА_2 , яка станом на 11.05.2023 володіла часткою у розмірі 60% статутного капіталу Товариства, мала передбачене Законом право вимагати скликання зборів учасників.

Зміст вимоги свідчить про наявність у ній передбаченої Законом інформації та в ній запропонований порядок денний зборів. Вимога направлена 11.05.2023 на адресу Товариства поштою, цінним листом із описом вкладення, що встановлено вище за текстом цієї постанови.

Надані до справи письмові пояснення учасників справи свідчать, що ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» поштової скриньки в будівлі не має, а фізична охорона організована наймачами.

Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими Постановою КМУ від 05.03.2009 № 270, (зі змінами) (далі - Правила) порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок», цих Правил (п. 94).

У разі відсутності або несправності абонентської поштової скриньки, невиконання вимог щодо її встановлення, відсутності договору юридичної особи з оператором поштового зв`язку про доставку пошти оператор поштового зв`язку зобов`язаний письмово повідомити користувача послуг поштового зв`язку про свою відмову від доставки адресованих йому поштових відправлень, періодичних друкованих видань (п. 95).

Реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку (п. 96).

У разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу (п. 101).

Поштові перекази, посилки, листи чи бандеролі з оголошеною цінністю, а також прямі контейнери, згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація", відправлення "EMS", міжнародні поштові відправлення з оголошеною цінністю, дрібні пакети, мішки "M" видаються адресату за умови пред`явлення ним документа, що посвідчує особу, або уповноваженій ним особі за умови пред`явлення нею документа, що посвідчує особу, та відповідної довіреності, засвідченої в установленому законодавством порядку.

Через три дні здійснюється повторне повідомлення адресата про надходження поштового відправлення (п. 110)

Отже, саме на адресата покладається обов`язок забезпечити існування абонентської поштової скриньки для залишення поштових повідомлень у разі відсутності працівників на місці в моменти доставки пошти, або організації повідомлення поштового відділення про спосіб інформування/доставки поштової кореспонденції, яка надійшла на його адресу.

Колегія суддів погоджується з оцінкою місцевим судом доводів ОСОБА_1 про сумнівність того, що листоноша у поштовому відділенні Київ-1 при здачі листа о 16:03:05 одразу в цей день міг здійснити спробу його доставки ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» з огляду на визначений час роботи листонош до 17:00. Суд зазначив, що це є малоймовірним, проте можливим з огляду на незначну віддаленість місцезнаходження відповідача (м. Київ, вул. Михайлівська, 6) від відділення поштового зв`язку 01001 (м. Київ, вул. Хрещатик, 22), адже Товариство і відділення зв`язку 01001 (Головпоштамт) фактично знаходяться в районі Майдану Незалежності.

Разом із тим, друга спроба вручення листа з трек-номером 0100110071803 також була безрезультатною.

Підстави вважати, що ОСОБА_2 якимось чином причетна (в т.ч. шляхом змови із листоношею чи іншими представниками пошти) до недоставляння листа, у суду відсутні.

Суд доцільно зазначив, що учасник ТОВ «ВКФ «В.Г.В.», у власності якого знаходиться об`єкт нежитлового нерухомого майна (здається в оренду), правомірно розраховує, що виконавчий орган Товариства належним чином організує можливість одержання пошти цим товариством.

ОСОБА_2 як ініціатор скликання зборів правомірно скористалась послугами АТ «Укрпошта» та покладалась на відомості АТ «Укрпошта» щодо доставки вимоги від 28.04.2023 про скликання зборів.

Лист АТ «Укрпошта» від 05.10.2023 свідчить, що 25.06.2023 (за день до запланованих зборів) ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» визначило уповноваженого на одержання пошти на підставі довіреності, що свідчить про обізнаність з такою можливістю, яка була використана після досліджених вище обставин відправлення описаного вище листа.

Доводи скаржника про направлення листа не особисто ОСОБА_2 у конверті із символікою та реквізитами АО «Юридична фірма «Тотум» та відсутності будь-яких відомостей, що це відправлення здійснене в інтересах ОСОБА_2 , не мають вирішального значення у з`ясуванні питання щодо направлення ОСОБА_2 вимоги до виконавчого органу товариства про проведення загальних зборів.

Колегія суддів відзначає, що скаржник одночасно стверджує про те, що був необізнаний про проведення зборів учасників, направлення виконавчому органу Товариства вимоги та повідомлення учасникам Товариства про проведення зборів учасників в т.ч. у зв`язку з тим, що такі поштові відправлення не були отримані адресатами, а також і про те, що вимога та повідомлення були направлені адвокатом Петровським В.В, який не був уповноважений на вчинення таких дій.

Суд відзначає, що як вимога, так і повідомлення підписані ОСОБА_2 і позивач (він же скаржник) не спростував цієї обставини. Висловлюючи сумніви у тому, що саме ОСОБА_2 підписала вимогу та повідомлення, ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження таких тверджень.

Більше того, відправлення 0100110071803 не було отримане, а тому ні у генерального директора, ні у працівників Товариства не могло скластись будь-яких хибних уявлень щодо відправника такого листа.

З огляду на доводи апеляційної скарги в частині повноважень адвоката Петровського В.В. колегія суддів відзначає, що, як вказує сам скаржник у апеляційній скарзі, у ордері, виданому адвокату Петровському В.В., було зазначено про надання правової (правничої) допомоги «в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності». А отже адвокат Петровський В.В. був уповноважений здійснювати відправлення поштової кореспонденції в АТ «Укрпошта» і представляв інтереси ОСОБА_2 саме перед цією організацією, а не перед учасниками Товариства, як це помилково вважає скаржник.

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_2 належним чином реалізувала своє право на скликання загальних зборів Товариства шляхом направлення виконавчому органу Товариства вимоги про скликання загальних зборів від 28.04.2023, яка відповідає приписам ст. 31 Закону.

Щодо доводів про порушення процедури скликання загальних зборів суд відзначає таке.

Відповідно до ч. 9 ст. 32 Закону у разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені ст. 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Аналогічна норма була передбачена у п. 12.4.9 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "В.Г.В." (у редакції від 20.03.2023).

На підставі п. 110 Правил надання послуг поштового зв`язку через три дні (14.05.2023) відбулася повторна доставка листа із вимогою про скликання зборів, яка відповідно до відомостей сервісу відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта» була безрезультатною. Таким чином, ОСОБА_2 набула право після 24.05.2023 самостійно скликати збори.

Таке право обумовлене не тільки спливом строку із моменту одержання виконавчим органом товариством вимоги, а й моментом, коли така вимога мала бути одержана.

Повідомлення від 25.05.2023 про скликання загальних зборів на 26.06.2023 були відправлені учасникам ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» 25.05.2023, не були вручені одержувачам та повернулися відправнику.

Суд зазначив, що чинна до 20.03.2023 та після червня 2023 року редакція п. 12.2 Статуту ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» передбачала можливість проведення зборів не раніше, ніж після спливу 30 денного строку з дня доставлення повідомлення учаснику про проведення зборів.

Однак ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прийняли 20.03.2023 нову редакцію Статуту ТОВ «ВКФ «В.Г.В.», п. 12.5.2 якого не містить обліку 30-ти денного строку від доставки листа, а дублює норми закону щодо надсилання учасникам повідомлення про збори поштовим відправленням (п. 12.5.3) та обов`язок повідомити учасників товариства про збори не менш як за 30 днів до запланованої дати (п. 12.5.2). Ця редакція Статуту діяла до скасування її реєстрації наказом Міністра юстиції України №2283/5 від 20.06.2023. Саме ця редакція регулювала порядок скликання зборів, який було дотримано ОСОБА_2 .

Щодо доводів про порушення при проведенні загальних зборів суд відзначає таке.

За твердженням ОСОБА_1 , у приміщеннях виконавчого органу ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» збори не проводилися, оскільки обидва учасники та інші працівники були на робочих місяцях, проте представник ОСОБА_2 не з`являвся.

ОСОБА_2 у свою чергу стверджує, що її представник прийшов, був на першому поверсі біля охорони. Нікого із представників ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» (інших учасників чи працівників) не було. Постоявши деякий час, представник ОСОБА_2 пішов у кафе, яке знаходиться у приміщенні з іншого боку, де дооформив Протокол загальних зборів.

Вирішуючи питання щодо проведення / непроведення спірних зборів за адресою місцезнаходження виконавчого органу Товариства, суд враховує, що станом на дату проведення спірних зборів в Товаристві існував корпоративний конфлікт.

Так, учасники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (які були заступником керівника та керівником відповідно) на зборах 20.03.2023 з використанням довіреності від імені ОСОБА_2 ухвалили рішення про викладення Статуту у новій редакції.

Вказаною редакцією Статуту (від 20.03.2023) було збільшено кількість голосів, необхідних для зміщення виконавчого органу ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» таким чином, що ці рішення не могли бути ухвалені без голосів учасників, які і обіймали посади виконавчого органу відповідача.

16.05.2023 колегія Міністерства юстиції України схвалила висновок за скаргою ОСОБА_2 , який реалізований наказом Міністра юстиції 20.06.2023 «Про задоволення скарги» (№ документа:2283/5 від 20.06.2023).

Вказаним наказом скаргу ОСОБА_2 від 26.04.2023 задоволено; скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 22.03.2023 №1000741070008000216 «Державна реєстрація змін відомостей про юридичну особу» щодо ТОВ «ВКФ «В.Г.В.», якою було змінено редакцію Статуту Товариства.

Суд також враховує, що доводи позивача про необізнаність виконавчого органу ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» про конфлікт суперечать інформації у п. п. 11, 16, 17 висновку колегії Міністерства юстиції України, згідно з якою директор ОСОБА_3 надавав письмові пояснення від 10.05.2023 щодо скарги ОСОБА_2 , а адвокат Назаренка Ю.І. та ОСОБА_3 ОСОБА_15 подавав клопотання від 02.05.2023 про ознайомлення із матеріалами скарги.

З`ясовуючи питання щодо наявності чи відсутності ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» за адресою місцезнаходження та можливості проведення у приміщення Товариства зборів, суд встановив, що всі учасники справи визнали, що переважна більшість приміщень знаходиться у наймі інших осіб, а тому за відсутності табличок чи інших чітких показчиків кімнат, які займає саме ТОВ «ВКФ «В.Г.В.», їх знаходження іншими особами є щонайменше утрудненим.

Щодо наданого штатного розпису Товариства, в якому крім ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зазначено троє менеджерів, суд відзначив відсутність пояснень щодо робочих обов`язків цих менеджерів, з огляду на сумнівну необхідність утримання 3 менеджерів за умови, що майже все нерухоме майно здано в найм особам, які самостійно забезпечують утримання та охорону такого майна.

За таких підстав суд зазначив про сумнівність версії ОСОБА_1 , що інші учасники Товариства, які є генеральним директором та його заступником, разом із трьома робітниками були на робочих місцях, а представник ОСОБА_2 провів збори в іншому місці.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 30.06.2022 у справі №927/774/20 та 22.02.2022 у справі №904/6293/20).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти, встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Апеляційний суд погоджується з позицією місцевого суду, що доводи ОСОБА_2 є більш вірогідними, ніж версія позивача.

Так, зайшовши до належної ТОВ «В.Г.В.» будівлі, визначеної як місцезнаходження виконавчого органу, та не знайшовши відкритого кабінету (що його можна беззаперечно визначити як такий, що використовується саме Товариством) із іншими учасниками чи працівниками Товариства, учасник, який скликав збори, правомірно міг їх провести у коридорі першого поверху.

За наведених обставин обґрунтованим є висновок суду про відсутність істотних порушень процедури в оформленні результатів загальних зборів учасників відповідача у сусідньому приміщенні, оскільки з огляду на встановлені обставини не доведено, як це виплинуло на законність прийнятих рішень.

З огляду на доводи апеляційної скарги про те, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки намагався встановити та частково встановив обставини, які не є предметом даного спору, зокрема, щодо правомірності проведених 20.03.2023 загальних зборів учасників Товариства, на яких було прийнято рішення про затвердження Статуту в новій редакції, причин його прийняття та підстав його скасування, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч .1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ОСОБА_2 з поясненнями щодо позову надала до матеріалів справи надала докази на підтвердження наведених у цих поясненнях обставин щодо скасування наказом Міністерства юстиції України реєстраційної дії від 22.03.2023 №1000741070008000216 «Державна реєстрація змін відомостей про юридичну особу», якою було змінено редакцію Статуту Товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує в т.ч. такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

За таких підстав доводи скаржника про вихід судом за межі позовних вимог не знайшли свого підтвердження; водночас зазначене свідчить про виконання судом першої інстанції зазначених вимог ГПК України.

Щодо доводів про відсутність кворуму на загальних зборах суд відзначає таке.

Позивач вказує, що оскільки до порядку денного було включене питання, яке могло бути ухвалене лише якщо буде підтримане 75% голосами учасників ТОВ «ВКФ «В.Г.В.», то це є кворумом (необхідною кількістю голосів) для всіх зборів і всіх рішень, а тому всі рішення є незаконними, оскільки за них проголосував лише учасник, який володіє 60% часток участі.

Поняття кворум, необхідний для проведення загальних зборів учасників товариства, не міститься у чинній редакції Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

На відміну від попередньої редакції Закону, його чинна редакція містить визначення порядку прийняття рішень загальними зборами учасників з питань порядку денного (ст. 34 Закону).

Частинами 2-4 ст. 34 Закону визначено, які види рішень приймаються одностайно, які - кваліфікованою більшістю голосів, а які - простою більшістю.

Отже, збори можуть відбутися з будь-якого питання незалежно від кількості учасників, які прибули. Інша річ, якщо голосів учасників недостатньо для прийняття рішення, то такі збори не можуть ухвалити рішення з тих питань, з яких не вистачає голосів.

Тому у зв`язку із відсутністю учасників з кваліфікованою кількістю голосів (75%), питання про затвердження Статуту не було ухвалене.

Твердження про необхідність такої кількості голосів для ухвалення рішень з інших питань з огляду на те, що одним із питань порядку денного є затвердження Статуту у новій редакції, не ґрунтується на положеннях ст. 34 Закону і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.

Щодо довіреності, виданої ОСОБА_2 ОСОБА_4 , суд відзначає таке.

Суд першої інстанції у судовому засіданні дослідив оригінал довіреності, посвідченої нотаріусом доктором права Давідом Павловічем 09.05.2023 за №0416648/2023, та додані до неї документи, і встановив, що вказана довіреність є апостилізованою. Будь-яких сумнівів у дійсності такої довіреності у суду не виникло.

Доводи ОСОБА_1 в цій частині ґрунтуються на вимогах законодавства України, проте порядок видачі та засвідчення довіреності у кожній країні є відмінним.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Для вчинення будь-яких нотаріальних дій, у т.ч. і для засвідчення вірності перекладу та вірності копій, документи, які складено за кордоном з участю іноземних органів влади або які від них виходять, приймаються нотаріусами за умови їх легалізації органами Міністерства закордонних справ України (ст. 100 Закону України «Про нотаріат»).

Консульська легалізація документів та/або проставлення апостилю - це процес підтвердження походження документів. Як апостиль, так і легалізація підтверджують справжність підпису особи, що засвідчила документ.

Апостиль ставиться для використання документів в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, яка була прийнята в 1961 році, згода на обов`язковість якої надана Законом України від 10.01.2002 «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» та набрала чинності в Україні в 2003 році.

Згідно зі ст. 1 Гаазької конвенції ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; b) адміністративні документи; c) нотаріальні акти; d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Стаття 3 цієї Конвенції передбачає, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.

За положеннями Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці Конвенції.

Відповідно до ст. 4 Конвенції передбачений в ч. 1 ст. 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.

Таким чином, для цілей прийняття документа, складеного відповідно до Конвенції та звільнення його від процедури консульської легалізації, він повинен містити апостиль або бути скріпленим з апостилем.

Частиною 1 ст. 244 ЦК України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність складена у м. Братислава Словацької Республіки, посвідчена нотаріусом доктором права Давідом Павловічем 09.05.2023 за №0416648/2023 та легалізована апостилем, а отже є належним чином оформленою.

Недоліки з приводу змісту повноважень довіреності мають значення для довірителя та повіреного, оскільки саме вчинення повіреним дій, на які довіритель його не уповноважував, створюють негативні наслідки в першу чергу для довірителя.

ОСОБА_2 у поданих суду заявах по суті спору підтверджує, що уповноважувала ОСОБА_4 бути її представником як учасник ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» та повністю підтримує вчинені своїм представником дії та прийняті рішення.

Тобто дії ОСОБА_4 в межах спірних правовідносин відповідають волевиявленню ОСОБА_2 , а тому, навіть якщо припустити, що довіреність від 09.05.2023 має дефект у змісті повноважень, то даний дефект міг би бути підставою для скасування рішень спірних загальних зборів лише у разі оспорення такого рішення самим довірителем - ОСОБА_2 , але не третіми особами, які не є учасниками правовідносин довірителя та повіреного.

Доводи щодо некомпетентності ОСОБА_4 як керівника відповідача не підтверджені належними доказами, а тому оцінюються судом критично.

Враховуючи встановлені у справи обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не довів наявності порушень у скликанні та проведенні загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ «В.Г.В.», оформлених протоколом №26/06/2023 від 26.06.2023, а тому підстави для скасування прийнятих на таких зборах рішень відсутні; вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ «В.Г.В.», оформленого протоколом загальних зборів учасників товариства №26/06/2023 від 26.06.2023, задоволенню не підлягають.

Похідні вимоги про скасування реєстраційної дії / запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ВКФ «В.Г.В.» в частині внесення змін до відомостей про юридичну особу, вчинену 28.06.2023 №1000741070010000216 та поновлення відомостей щодо Товариства, які були змінені на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ «В.Г.В.», оформленого протоколом загальних зборів учасників товариства №26/06/2023 від 26.06.2023, не підлягають задоволенню з огляду на відмову у задоволенні основної вимоги.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 у справі №910/11898/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 у справі №910/11898/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/11898/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.03.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова