Постанова

від 07.03.2024 по справі 922/2323/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/2323/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі судового засідання , Погребняк А.М.,

за участі сторін:

прокурор, не прибув ,

від відповідача, Яценко А.О.,

від інших, не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву відповідача, за вх.2535, щодо розподілу судових витрат у справі №922/2323/23 за наслідками розгляду апеляційних скарг Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, за вх. №2377 Х/1 , відповідача, за вх. №2348 Х/1 , на рішення господарського суду Харківської області від "04" жовтня 2023 р. (повний текст складено 16.10.23, суддя Пономаренко Т.О.) та додаткове рішення від 18.10.2023 у справі №922/2323/23

за позовом Заступника керівника Луганської обласної прокуратури , в інтересах держави, в особі:

1) Луганської обласної державної адміністрації - обласна військова адміністрація , Луганська обл., м.Сєвєродонецьк,

2) Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України , м. Київ,

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Акціонерне товариство «Українська залізниця» , м. Київ,

до ТОВ "Олімп", м.Харків,

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

За результатами розгляду апеляційної скарги Східним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 15.02.2024 у справі №922/2323/23 , якою апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, на рішення господарського суду Харківської області від "04" жовтня 2023 р. залишено без задоволення, апеляційну скаргу відповідача, на рішення господарського суду Харківської області від "04" жовтня 2023 р. та додаткове рішення від 18.10.2023 у справі задоволено, означені рішення скасовані, у позові відмовлено.

19.02.2024 р. від відповідача по справі через систему Електронний суд надійшла заява щодо розподілу судових витрат у зв`язку з розглядом апеляційних скарг, в якій просили суд покласти витрати відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 11 000 грн, понесених у зв`язку поданням апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп» на рішення господарського суду Харківської області у справі №922/2323/23 і на додаткове рішення від 18.10.2023 господарського суду Харківської області у справі № 922/2323/23 на прокурора- заявника позову, за рахунок його бюджетних асигнувань і позивачів по справі, а також покласти витрати відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 16 000 грн, понесених у зв`язку з апеляційним оскарженням прокурором рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/2323/23 на прокурора заявника апеляційної скарги, за рахунок його бюджетних асигнувань і позивачів по справі.

До заяви було додано Договір від 24.10.2023 р. на доповнення Договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 16.06.2023, Акт приймання виконаних робіт за вище зазначеним Договором , в якому у розділі 2 міститься детальний опис робіт, Договір від 20.12.2023 р. на доповнення Договору про надання професійної правничої допомоги від 16.06.2023 , Акт приймання виконаних робіт про надання професійної /правничої допомоги із детальним описом робіт від 16.02.2024 р.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.24 р. клопотання відповідача про розподіл судових витрат у справі № 922/2323/23 призначене до розгляду на 28.02.2024 р.

27.02.2024 р. від прокуратури через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення у справі щодо розподілу судових витрат за надану професійну правничу допомогу, в яких просили частково задовольнити заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат за надану професійну правничу допомогу та стягнути документально підтвердженні витрати на професійну правничу допомогу. Звертають увагу суду, що представник відповідача під час розгляду справи у Східному апеляційному господарському суді не надав докази, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу. Крім того відповідачем не було надано попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат.

У судовому засіданні, яке було призначено 28.02.2024 р. приймали участь прокурор та представник відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва до 07.03.2024 р.

29.02.2024 р. від представника відповідача через систему Електронний суд» надійшли письмові заперечення проти доводів прокурора з приводу розподілу судових витрат. Посилається, що відповідачем на останній сторінці апеляційної скарги було зазначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із складанням апеляційної скарги у розмірі 11 000 грн. У відзиві на апеляційну скаргу прокурора відповідачем на останній сторінці було наведене орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в частині розгляду апеляційної скарги прокурора у розмірі : за складання відзиву на апеляційну скаргу 7 000 грн, участь за кожне судове засідання 1500 грн, а тому доводи прокурора про відсутність орієнтовного розрахунку витрат на правничу допомогу є безпідставними.

У судове засідання, призначене на 07.03.2024 р. з`явився представник відповідача, який наполягав на задоволенні свого клопотання. Інші представники сторін у судове засідання не з`явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Явка представників сторін у судове засідання судом не визнавалася обов`язковою.

Судова колегія дослідивши матеріали справи, заяву відповідача та додані до неї документи зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно до приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України, Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

За змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Водночас, за приписами частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Разом з тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, також унормовано положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ятою, шостою статті 126 ГПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертої статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, у відповідності до частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19).

Як зазначалося вище, відповідачем продана заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу через систему Електронний суд 19.02.2023, тобто в межах 5-денного строку з дня винесення рішення судом апеляційної інстанції. У тексті заяви міститься прохання здійснити розподіл судових витрат Відповідача на професійну правничу допомогу, як в частині подання апеляційної скарги відповідачем, так і в частині подання апеляційної скарги прокурором

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідачем було надано:

Договір від 24.10.2023 р. на доповнення Договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 16.06.2023.

Згідно п.2 Договору адвокатське бюро надає професійну правничу допомогу Клієнту за наступними напрямками: апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/2323/23 і додаткове рішення від 18.10.2023 господарського суду Харківської області у справі № 922/2323/23 у справі за позовом заступника керівника Луганської обласної прокуратури до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп» про стягнення грошових коштів у сумі 752 121,51 грн.

У п.3 Договору, сторони визначили види правничої допомоги, яка надається відповідачу, а саме:

вивчення і аналіз рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/2323/23

вивчення і аналіз додаткового рішення від 18.10.2023 господарського суду Харківської області.

складання апеляційної скарги на рішення від 18.10.2023 господарського суду Харківської області та на додаткове рішення від 18.01.2023.

участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції незалежно від кількості та тривалості

інші види правової / професійної правничої допомоги, що необхідні для захисту інтересів Клієнта для виконання доручення, визначеного у п.2 Договору.

Відповідно до п.4.1. Договору, тарифи за дорученням, визначеним в п.2 цього договору, 11 000 грн складання/ подання апеляційної скарги та участь у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, у Договорі закріплено фіксована плата за обсяги робіт, виконання яких передбачено п.3 Договору та розмір якої встановлено у 11 000 грн.

Відповідачем також було подано Акт приймання виконаних робіт за вище зазначеним Договором від 16.02.2023 р. в якому у розділі 2 міститься детальний опис робіт.

Крім того, відповідач надав Договір від 20.12.2023 р. на доповнення Договору про надання професійної правничої допомоги від 16.06.2023 , згідно якого Адвокатське бюро надає професійну правничу допомогу Клієнту за наступним напрямком: апеляційне оскарження прокурором рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/2323/23 за позовом заступника керівника Луганської обласної прокуратури до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп» про стягнення грошових коштів у сумі 752 121,51 грн.

Відповідно до п.3 Договору Адвокатське бюро здійснює наступні дії: вивчення і аналіз апеляційної скарги прокурора, складання відзиву на апеляційну скаргу, інші види правової / професійної діяльності. За згодою сторін оплата участі у судових засіданнях окремо та додаткове не передбачається, оскільки відповідний обсяг робіт передбачений за іншим договором.

У пункті .4.1. Договору сторони визначили тарифи за дорученням, визначеним у п.2 цього Договору, а саме:

7000 грн складання/ подання відзиву нам апеляційну скаргу прокурора у справі № 922/2323/23

1500 грн - плата за 1 годину праці при складанні клопотань, заперечень, пояснень, письмових доводів, заяв у суду апеляційної інстанції.

Відповідачем також надано Акт приймання виконаних робіт про надання професійної / правничої допомоги із детальним описом робіт від 16.02.2024 р., з якого убачається, що Адвокатське бюро на користь Клієнта за його дорученням було надано професійну правничу допомогу на такі суми:

7 000 грн фіксована плата за обсяг робіт, визначних п.п.2.1.,2.2. Договору

9 000 грн - погодинна оплата за обсяг робіт, визначених у п.2.3 Договору.

У Акті також зазначено, що вивчення і аналіз додаткових пояснень прокурора від 25.01.2023 щодо обґрунтування підстав для застосування штрафних санкцій, складання письмових доводів та міркувань проти додаткових пояснень, витрачено 6 годин.

Судова колегія з цього приводу зазначає, що апеляційна скарга прокурора, стосувалася виключно оскарження рішення суду першої інстанції у частині зменшення штрафних санкцій.

Питання щодо підстав стягнення штрафних санкцій саме на користь Державного бюджету вивчалося та досліджувалося судом апеляційної інстанції під час розгляду саме апеляційної скарги відповідача на рішення та додаткове рішення по справі, правнича допомога за яким надавалася за іншим договором, а саме Договором від 24.10.2023 на доповнення Договору про надання професійної правничої допомоги від 16.06.2023 р. , яким було встановлено фіксований розмір правничої допомоги у сумі 11 000 грн.

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку про безпідставність включення до акту виконаних робіт від 16.02.2024 р погодинну оплату за складання письмових доводів та міркувань проти додаткових пояснень прокурора щодо стягнення штрафних санкцій саме на користь Державного бюджету, у розмірі 9 000 грн, оскільки ці послуги надавалися в рамках виконання іншого Договору.

Що стосується інших витрат на правничу допомогу, то вони є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.

Враховуючи вище викладене, судова колегія задовольняє клопотання відповідача про стягнення витрат на правничу професійну допомогу частково, тільки на суму 18 000 грн.

Твердження прокурора про не зазначення відповідачем орієнтовного розрахунку витрат на правничу допомогу спростовуються матеріалами справи.

Так, відповідачем на останній сторінці апеляційної скарги було вказано попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із складанням апеляційної скарги у розмірі 11 000 грн. Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу прокурора на її останній сторінці було наведене орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в частині розгляду апеляційної скарги прокурора у розмірі : за складання відзиву на апеляційну скаргу 7 000 грн, участь за кожне судове засідання 1500 грн.

Керуючись ст. ст. 124, 129, 221, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп», м.Харків, про розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом апеляційних скарг у справі №922/2323/23 задовольнити частково.

2.Стягнути з Луганської обласної прокуратури (вул.Б.Ліщини,27, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93405 , код ЄДРПОУ 02909921 ) , за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп» (вул.Свистуна , 3-А, м.Харків, 61007, код ЄДРПОУ 30035671 ) витрати понесені відповідачем на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000,00 грн.

3.Стягнути з Харківської обласної прокуратури (вул.Б.Хмельницького,4, м.Харків, 61001 , код ЄДРПОУ 02910108 ) , за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп» (вул.Свистуна , 3-А, м.Харків, 61007, код ЄДРПОУ 30035671 ) витрати понесені відповідачем на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

4.У задоволені заяви в іншій частині відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 12.03.24.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян