Постанова

від 05.03.2024 по справі 917/1085/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м. Харків Справа № 917/1085/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Дзюбло О.І.

1-го відповідача - не з`явився

2-го відповідача - Остапенко І.О.

третьої особи - ОСОБА_1, (особисто), Остапенко І.О.

розглянувши апеляційну скаргу ПП "Алмаз-авто" (вх.№2471П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 у справі № 917/1085/22 (повний текст рішення підписано 03.03.2023 суддею Безрук Т.М.)

за позовною заявою Полтавської міської ради, м. Полтава

до 1. Приватного підприємства "Карсад-1", с. Розсошенці, Полтавської області

2. Приватного підприємства "Алмаз-авто", м. Полтава

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , м. Полтава

про припинення права власності, визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Полтавська міська рада звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства «Карсад 1» ( далі - ПП «Карсад І»), Приватного підприємства «Алмаз-Авто» (далі - ПП «Алмаз-Авто»), в якому просила суд:

- припинити право приватної власності ПП «Карсад 1» на об`єкт нерухомого майна: будівлю охорони 1989 року побудови 20,5 кв. м, вбиральня 4,4 кв. м, огорожа (металева сітка в металевих стовпах) 850,71 кв. м, ворота (металева сітка в металевих стовпах) 8,5 кв. м, замощення (асфальт) 900,2 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 931210953240, номер запису про право власності: 14672835, з дати ухвалення скасованого рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12.05.2015, тобто з 12.05.2015;

- визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 02.11.2020, підписаний між ОСОБА_1 та директором ПП «Aлмаз-Авто» ОСОБА_4.;

- припинити право приватної власності ПП «Aлмаз-Авто» на об`єкт нерухомого майна: будівлю охорони 1989 року побудови 20,5 кв. м, вбиральня 4,4 кв. м, огорожа (металева сітка в металевих стовпах) 850,71 кв. м, ворота (металева сітка в металевих стовпах) 8,5 кв. м, замощення (асфальт) 900,2 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 931210953240, номер запису про право власності: 39046223, з дати державної реєстрації права власності, тобто з 03.11.2020.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне майно розміщено на земельній ділянці, яка є комунальною власністю, та було незаконно зареєстровано за відповідачами як об`єкт нерухомості, що порушує права територіальної громади м. Полтави як власника землі.

Ухвалю Господарського суду Полтавської області від 20.09.2022 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 .

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 позов задоволено частково. Визнано недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу, виданий 02.11.2020, посвідчений 03.11.2020 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Цвітоха Ю. М., в частині передачі до статутного капіталу ПП «Aлмaз-Авто» нерухомого майна: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 931210953240, адреса об`єкту нерухомого майна: АДРЕСА_1 , опис об`єкта: будівля охорони 1989 року побудови, загальна площа 20,5 кв .м, вбиральня 4,4 кв. м, огорожа (металева сітка в металевих стовпах) 8,5 кв. м, замощення (асфальт) 900,2 кв. м; припинено право приватної власності ПП «Aлмaз-Авто» на цей об`єкт нерухомого майна. В іншій частині - в позові відмовлено.

Другий відповідач, ПП «Алмаз-Авто» з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою через свого представника, в якій просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, другий відповідач посилається на те, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги другий відповідач зазначає щодо визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу, що даний акт не є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України, тому не може бути визнаний недійсним, так як не спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а лише є одним із доказів, що підтверджує належне виконання стороною зобов`язання з передачі такого майна. Крім того, 2-й відповідач вважає, що суд першої інстанції мав врахувати те, що позивачем не доведено порушення його прав чи інтересів оскаржуваним актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Щодо припинення права власності ПП "Алмаз-Авто", відповідач 2 зазначає, що встановлені ст. 346 ЦК України підстави для припинення права власності, відсутні.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 рішення господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 в частині задоволення позовних вимог скасовано, у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. В іншій частині судове рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, у серпні 2023 року Полтавська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 скасувати, а рішення господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 залишити в силі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.10.2023 у даній справі касаційну скаргу Полтавської міської ради задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі № 917/1085/22 скасовано. Справу № 917/1085/22 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.20223 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Алмаз-авто" на рішення господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 у справі №917/1085/22 та призначено справу до розгляду на 17.01.2024.

04.12.2023 від ОСОБА_1 надійшли пояснення по справі.

04.12.2023 начальником відділу документального забезпечення та контролю Бугайченко О.І., головним спеціалістом відділу документального забезпечення та контролю Колєновою Е.В., провідним інспектором відділу документального забезпечення та контролю Кальницькою Ю.В. складено акт № 13-35/917/1085/22 про те, що при розкриванні поштового відправлення «Пояснення по справі № 917/1085/22 за позовом Полтавська міська рада до Приватне підприємство "Карсад 1", про припинення права власності, визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу», встановлено факт відсутності вказаних додатків, а саме: копії рахунку 2600.4.11607, копії листа від 22.07.2016р. "Щодо сприяння у благоустрої території м. Полтави", копії листа від 03.02.2020 та доказів його відправлення.

07.12.2023 від представника Полтавської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу ПП «Алмаз-Авто» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 у справі № 917/1085/22 залишити без змін.

28.12.2023 від ОСОБА_1 надійшов лист, додатком до якого є документи, які не були долучені до пояснень ОСОБА_1 від 04.12.2023, а саме копія рахунку 2600.4.11607 від 09 січня 2014 року; копія листа від 22.07.2016, «Щодо сприяння у благоустрої території м. Полтави»; копія листа до Полтавської міської ради від 03.02.2020.

28.12.2023 від ОСОБА_1 надійшли пояснення по справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 оголошено про перерву у розгляді справи до 05.03.2024.

19.02.2024 від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення по справі.

В судове засідання, призначене на 05.03.2024, з`явились представники позивача, 2-го відповідача та третьої особи, представник 1-го відповідача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, оскільки ОСОБА_1 є засновником Приватного підприємства "Карсад-1".

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі, відзиві та поясненнях на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам та розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Октябрського районною суду м. Полтави від 12.05.2015 у №554/5366/15-ц задоволено позов ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Комунального підприємства «Полтава-сервіс», треті особи: Реєстраційна служба Полтавського міського управління юстиції, «ПП Карсад 1», визнано за ПП «Карсад 1» право власності на об`єкти майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будівлю охорони А-1, 1989 року побудови, площею 20,5 кв. м; вбиральню Б-1, площею 4,4 кв. м; огорожу № 2 металева сітка в металевих стовпах, площею 850,71 кв. м; ворота № 1 металева сітка в металевих стовпах, площею 8,5 кв. м; замощення № 3 асфальт площею 9 002,0 кв. м; зобов`язано Реєстраційну службу Полтавською міського управління юстиції зареєструвати за ПП «Карсад 1» право власності на зазначені об`єкти.

Надалі, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 04.12.2018 у справі № 554/5366/15-ц роз`яснено рішення Октябрського районного суду м. Полтави 12.05.2015, у якій зазначено, що майно ПП «Карсад 1» зареєстроване у Державному реєстрі нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, а саме: будівля охорони А-1, 1989 року побудови, площею 20,5 кв. м; вбиральня Б-1, площею 4,4 кв. м; огорожа № 2 - металева сітка в металевих стовпах, площею 850,71 кв. м; ворота № 1 - металева сітка в металевих стовпах, площею 8,5 кв. м; замощення № 3 - асфальт площею 9 002,0 кв. м, знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5310137000:18:009:0082 за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 30.10.2020 у справі № 554/5366/15-ц апеляційну скаргу Полтавської міської ради задоволено, рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 12.05.2015 та ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 04.12.2018 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 554/5366/15-ц скасовано ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18.08.2020 та постанову Полтавського апеляційного суду від 30.10.2020, а справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 17.01.2022 у справі № 554/5366/15-ц, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 06.07.2022, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12.05.2015 та ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 04.12.2018 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову та у задоволенні заяви ПП «Карсад 1» про роз`яснення рішення.

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02.09.2022 за територіальною громадою міста Полтави в особі Полтавської міської ради 27.06.2013 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: 5310137000:18:009:0082 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 104326153101).

Після реорганізації у 2021 року шляхом приєднання до Полтавської міської ради сільських рад територіальна громада міста Полтави є Полтавською міською територіальною громадою (рішення Полтавської міської ради від 29.01.2021 «Про реорганізацію шляхом приєднання Абазівської сільської ради, Бричківської сільської ради, Валківської сільської ради, Гожулівської сільської ради, Ковалівської сільської ради, Пальчиківської сільської ради, Сем`янівської сільської ради, Супрунівської сільської ради, Тахтаулівської сільської ради, Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до Полтавської міської ради»).

За Інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02.09.2022:

- 21.05.2016 за ПП «Карсад 1» на підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12.05.2015 та ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 04.12.2018 у справі № 554/5366/15-ц зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна: будівлю охорони 1989 року побудови 20,5 кв. м, вбиральня 4,4 кв. м, огорожа (металева сітка в металевих стовпах) 850,71 кв. м, ворота (металева сітка в металевих стовпах) 8,5 кв. м, замощення (асфальт) 900,2 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 931210953240);

- 28.02.2020 право приватної власності ПП «Карсад 1» на зазначений об`єкт припинено;

- 28.02.2020 на підставі договору купівлі-продажу від 28.02.2020 № 747 за ОСОБА_1 зареєстровано права приватної власності на об`єкт нерухомого майна: будівлю охорони 1989 року побудови 20,5 кв. м, вбиральня 4,4 кв. м, огорожа (металева сітка в металевих стовпах) 850,71 кв. м, ворота (металева сітка в металевих стовпах) 8,5 кв. м, замощення (асфальт) 900,2 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 931210953240);

- 03.11.2020 право приватної власності ОСОБА_1 на зазначений об`єкт припинено;

- 03.11.2020 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 02.11.2020 за ПП «Алмаз-Авто» зареєстровано права приватної власності на об`єкт нерухомого майна: будівлю охорони 1989 року побудови 20,5 кв. м, вбиральня 4,4 кв. м, огорожа (металева сітка в металевих стовпах) 850,71 кв. м, ворота (металева сітка в металевих стовпах) 8,5 кв. м, замощення (асфальт) 900,2 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 931210953240).

Полтавська міська рада, звертаючись до суду з наведеними вище позовними вимогами, обґрунтувала їх порушенням права територіальної громади як власника земельної ділянки, на якій розміщено та незаконно зареєстровано за відповідачами спірне майно як об`єкт нерухомості. При цьому, позивач зазначає, що під час вирішення судами спору у справі № 554/5278/15-ц, відповідачі незаконно зареєстрували право приватної власності на спірний об`єкт на підставі рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 12.05.2015 у справі № 554/5278/15-ц, яке було чинне на той час, проте, надалі скасовано постановою Полтавського апеляційного суду від 17.01.2022, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 06.07.2022.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 02.11.2020 та припинення права приватної власності ПП «Aлмаз-Авто» на спірний об`єкт нерухомого майна, виходив із їх обґрунтованості. Разом з цим, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про припинення права приватної власності за ПП «Карсад 1», суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення цієї позовної вимоги, оскільки ПП «Карсад 1» станом на дату подання позовної заяви не було власником зазначеного майна.

Суд апеляційної інстанції під час першого розгляду справи, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, встановив відсутність порушеного та оспорюваного права Полтавської міської ради та обрання позивачем неефективного способу захисту прав та інтересів, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна від 02.11.2020 та припинення права приватної власності ПП «Aлмаз-Авто» на спірне майно. При цьому суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про припинення права приватної власності за ПП «Карсад 1» є неефективним та неналежним способом захисту.

Верховний суд, направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, зазначив наступне «Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі у цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18).

Отже, за позовом про визнання недійсним правочину та припинення права власності на нерухоме майно, що було набуте на підставі такого правочину, позивачем може бути власник земельної ділянки, на якій таке нерухоме майно розташоване.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 917/1970/20, від 18.01.2022 у справі № 917/10/21, від 21.06.2022 у справі № 917/962/21 у подібних правовідносинах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність порушеного права Полтавської міської ради, що суперечить висновкам Верховного Суду, наведеним у зазначених вище постановах.

При цьому, суд апеляційної інстанції не дослідив та не надав оцінки обставинам належності позивачу на праві власності спірної земельної ділянки, а також неможливості використання позивачем цієї земельної ділянки для власних потреб у зв`язку з розташуванням на ній спірного об`єкту нерухомості.»

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 903/154/19).

Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав.

Пунктом 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На день вирішення даного спору існує дві остаточних постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду з аналогічних справ - № 917/10/21 та № 917/1970/20.

Опираючись на вищенаведене (принцип правової визначеності та необхідність врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду) колегія суддів вважає за необхідне винести аналогічне рішення у даній справі, з тими самим обґрунтуванням.

Предметом даного господарського спору є вимоги позивача про припинення права приватної власності ПП "Карсад-1" і ПП «Aлмаз-Авто» на об`єкт нерухомого майна та визнання недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 02.11.2020, підписаний між ОСОБА_1 та директором ПП «Aлмаз-Авто» ОСОБА_4 .

Відповідно до змісту частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про припинення права приватної власності ПП "Карсад-1" на спірне майно, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для припинення права власності ПП "Карсад 1" на спірне майно, оскільки ПП "Карсад 1" станом на дату подання позовної заяви не було власником зазначеного майна. Таким чином, внаслідок скасування відповідного судового рішення, ПП "Карсад 1" не набуло права власності на спірне нерухоме майно, проте в подальшому передало майно ОСОБА_1 , що підтверджується належними доказами - поданою позивачем інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № запису 39046223 від 03.11.2020, де наявна інформація про припинення права власності ПП "Карсад 1" на нерухоме майно. В зв`язку з цим дійшов висновку, що позовні вимоги до ПП "Карсад 1" про припинення права власності є неналежним та неефективним способом захисту порушених прав позивача, та відповідно підлягають відхиленню.

Оскільки право власності відповідача-1 на спірне майно, що є предметом позовних вимог, на час звернення позивача з цим позовом припинилося, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача з боку відповідача-1, а отже обраний позивачем спосіб захисту щодо припинення права приватної власності ПП "Карсад-1" на об`єкт нерухомого майна: будівлю охорони 1989 року побудови 20,5 кв. м., вбиральня 4,4 кв. м. огорожа (металева сітка в металевих стовпах) 850,71 кв.м., ворота (металева сітка в металевих стовпах) 8,5 кв.м., замощення (асфальт) 900,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 931210953240, номер запису про право власності: 14672835, з дати ухвалення скасованого судового акту - рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12.05.2015, тобто з 12.05.2015, є неналежним та неефективним, що зумовлює відмову в задоволенні позовних вимог про припинення права приватної власності ПП "Карсад-1" на спірне нерухоме майно.

Стосовно вимог позивача про визнання акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 02.11.2020, підписаний між ОСОБА_1 та директором ПП «Aлмаз-Авто» ОСОБА_4 , колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 не був власником спірного майна, у тому числі і на момент укладення Акту приймання-передачі майна від 02.11.2020, відтак не мав правових підстав для його передачі до статутного капіталу Приватного підприємства "Алмаз-авто". Зазначене є підставою для визнання акта приймання-передачі від 02.11.2020 недійсним, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Так, за актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу, виданого 02.11.2020 (т.1 а.с.54), засновник ПП "Алмаз-авто" ОСОБА_1 передав, а ПП "Алмаз-авто", в особі директора ОСОБА_4 прийняв в якості внеску частки засновника (ПП "Алмаз-авто") до статутного капіталу підприємства ПП "Алмаз-авто", спірне майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач звертався з такими ж вимогами з позовом в Октябрський районний суд. Проте, ухвалою від 18.08.2021 у справі № 554/11058/20 Октябрський районний суд закрив провадження у справі за вимогами про визнання недійсним Акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу, виданого 02.11.2020 (т.1 а.с.49), з тих підстав, що ці вимоги не підлягаю розгляду у цивільному судочинству, а спір підлягає розгляду у господарських судах.

Колегія суддів врахувала правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові у справі № 910/17459/20 КГС ВС від 14.04.2021 про те, що коли суд загальної юрисдикції закрив провадження у справі за позовом, поданим до тих самих відповідачів, про той самий предмет та з тих самих підстав, що і в цій справі, то ця справа має бути розглянута за правилами господарського судочинства.

Відповідач заперечує проти позову посилаючись на те, що ухвалою Октябрського райсуду м. Полтави від 05.07.2021 накладено арешт на майно ПП "Автопаркінг плюс", що знаходиться по АДРЕСА_2 (т.1 а.с.220-221).

Колегія суддів зазначає, що вказана ухвала не впливає на цей спір, оскільки вона стосується майна, належного ПП "Автопаркінг плюс", арешт накладено щодо майна за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 931325153240, номер запису про право власності 36644001.

Проте згідно з Інформацією від 02.09.2022 з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (т.1, а.с.21-23) щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 931210953240, відсутні відомості про власника ПП "Автопаркінг плюс" та про номер запису власності: 36644001.

Таким чином, відповідач не довів, що вказаний арешт стосується саме майна, яке є предметом цього спору.

Посилання відповідача на те, що на момент укладення Договору купівлі-продажу було чинним рішення Октябрського райсуду від 12.05.2015 по справі № 554/5366/15-ц, тому ПП "Карсад 1", колегія суддів відхиляє, оскільки як було встановлено вище постановою Полтавського апеляційного суду від 17.01.2022 у справі № 554/5366/15-ц (т.1, а.с.39-41) було скасовано рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12.05.2015 року. А якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення (правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №643/9788/13-ц).

Посилання відповідача на те, що у судовому порядку не було визнано недійсним договір купівлі-продажу спірного майна, укладеного з ОСОБА_1 , та не припинено право власності попереднього власника, суд відхиляє, оскільки судом встановлено факт відсутності підстав для набуття права власності першим набувачем, а вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права. Крім того, згідно з Інформацією від 02.09.2022 з Державного реєстру прав на нерухоме майно (т.1, а.с.21-23) 03.11.2020 припинено право власності ОСОБА_1 на вказаний об`єкт.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє й посилання відповідача на договір 23 липня 2021 купівлі-продажу часток у статутному капіталі ПП "Алмаз-Авто", згідно якого відбувся перехід права власності (частки у розмірі 99,9% статутного капіталу) ОСОБА_5 , яка є одним із засновників - ПП "Алмаз-Авто".

Відповідач у відзиві також вказує, що спірне придбане належним чином ПП "Карсад 1" у Всеукраїнській спілки автомобілістів за Угодою від 09.01.2014 (т.1 а.с.213). Дослідивши вказану Угоду, колегія суддів встановила, що її предметом не є передача у власність нерухомого майна, а сторони лише домовилися про сплату компенсації будівельних матеріалів за ціною нижче залишкової вартості та про звільнення автостоянки. Отже, твердження відповідачам про придбання у власність спірного нерухомо майна за вказаною угодою є необґрунтованим.

Згідно з ч. 1-4 ст. 202 ЦК України, правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.

Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Надаючи оцінку акту приймання приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Приватного підприємства "Алмаз-авто" від 02.11.2020, суд дійшов висновку про те, що Акт приймання-передачі майна до статутного капіталу від 02.1.2020 є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки - набуття та припинення права власності на нерухоме майно, а також став підставою для державної реєстрації права власності у зв`язку із передачею майна у власність юридичної особи як внесок до статутного капіталу.

Такий двосторонній акт у цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків.

Оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні статті 202 ЦК України) в цьому випадку є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, Верховним Судом у постанові від 25.02.2020 у справі № 915/1299/18.

Також, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.01.2022 у справі № 917/10/21 за позовом Полтавської міської ради до ПП "Карсад 1" та ПП "Автопаркінг Плюс" про припинення права власності та визнання акта приймання передачі недійсним. У цій справі Верховний Суд вказав про належність такого способу захисту як визнання акту приймання передачі майна до статутного капіталу недійсним.

Відповідно до ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як встановлено колегією суддів, постановою Полтавського апеляційного суду від 17.01.2022 у справі № 554/5366/15-ц було скасовано рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 12.05.2015 та ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 04.12.2018 - тобто акти, на підставі яких було проведено державну реєстрацію права власності ПП "Карсад 1" на спірний об`єкт нерухомого майна.

Отже, ОСОБА_1 не був власником спірного майна, у тому числі і на момент укладення Акту приймання-передачі майна від 02.11.2020, відтак не мав правових підстав для його передачі до статутного капіталу Приватного підприємства "Алмаз-авто".

Зазначене є підставою для визнання Акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Приватного підприємства "Алмаз-авто" від 02.11.2020 недійсним в частині передачі об`єкта нерухомого майна: реєстраційний номер 931210953240, будівля охорони 1989 року побудови 20,5 кв. м., вбиральня 4,4 кв. м. огорожа (металева сітка в металевих стовпах) 850,71 кв. м., ворота (металева сітка в металевих стовпах) 8,5 кв. м., замощення (асфальт) 900,2 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги частині припинення права приватної власності Приватного підприємства "Алмаз-авто" на спірне майно підлягають задоволенню з огляду на таке.

Ст. 231 ЦК України визнається непорушність прав власності. Ч. 2 цієї статті встановлено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Перелік підстав припинення права власності наведено у ч.1 ст. 346 ЦК України і він не є вичерпним. Так, відповідно до частини другої цієї статті право власності може бути припинено в інших випадках, встановлених законом.

Згідно із ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

Відповідно до абзаців 1- 3 частини третьої статті 26 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З огляду на те, що позовні вимоги в частині визнання недійсним акта приймання-передачі від 02.11.2020 стосовно передачі спірного майна задоволені судом, то позовні вимоги в частині припинення права приватної власності ПП "Алмаз-авто" на відповідне майно також підлягають задоволенню, оскільки право власності на таке майно ПП "Алмаз-авто" набуло на підставі недійсного акта приймання-передачі від 02.11.2020.

Оскільки недійсний правочин не породжує жодних наслідків, то і право власності ПП "Алмаз-авто" підлягає припиненню судом як безпідставно набуте.

У постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 917/1970/20 також міститься висновок про правомірність припинення права приватної власності ПП "Алмаз-авто" на спірне майно як безпідставно набутого, оскільки право власності на спірне майно відповідач-2 набув на підставі недійсного в цій частині акта приймання-передачі від 02.11.2020.

Посилання 2-го відповідача на те, що позивачем не доведено порушення його прав чи інтересів оскаржуваним актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу, що, в свою чергу, є достатньою та самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог визнаються колегією суддів необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені і в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, зокрема землю.

Таким чином, враховуючи приписи статей 15, 16 ЦК України, статті 4 ГПК України колегія суддів дійшла висновку, що звернення Полтавської міськради до суду з даним позовом спрямоване на захист прав територіальної громади, і не суперечить принципам непорушності права мирного володіння майном, встановленим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки відповідачі за відсутності правових підстав набули право власності на спірне майно.

У п. 66-67 постанови Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 917/1970/20, ухваленій у подібних правовідносинах щодо тих самих учасників справи, висновки у якій Суд вважає за необхідне врахувати з урахуванням приписів частини 4 статті 300 ГПК України, зазначено, що знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі у цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19). Отже, за позовом про визнання недійсним правочину та припинення права власності на нерухоме майно, що було набуте на підставі такого правочину, позивачем є власник земельної ділянки, на якій таке нерухоме майно розташоване.

Отже, доводи, викладені у апеляційній скарзі, зокрема щодо відсутності порушеного права Ради внаслідок укладення акта приймання-передачі від 02.11.2020, викладеного вище не спростовують та не узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2021 у справі № 917/1970/20.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Крім того, в аспекті даного спору колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , була залучена судом на боці позивача. Про це безспірно свідчить зміст резолютивної частини ухвали господарського суду Полтавської області від 20.09.2022. Така процесуальна дія суду першої інстанції суперечить як суті правовідносин, які складися між сторонами спору, так і принципу розумності (п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України). Однак вказане порушення є несуттєвим і не є підставою скасування вірного по суті судового рішення, про що свідчить, в тому числі, факт розгляду цього спору Верховним Судом саме із вказаним складом учасників спору.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПП "Алмаз-авто" (вх.№2471П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 у справі № 917/1085/22 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 у справі № 917/1085/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 12.03.2024.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко