Рішення

від 22.01.2024 по справі 911/3493/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2024 р. Справа № 911/3493/23

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» Боярської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллан»

про стягнення 44625,21 грн

за участю представників

позивача: Маліченко Л.Т. адвокат, ордер серії ВЕ № 1105969 від 21.12.2023;

відповідача: Лук`яненко Я.В. представник за довіреністю від 01.12.2023;

третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» Боярської міської ради (далі позивач, КП «БГВУЖКГ») звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 17.11.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс» (далі відповідач, ТОВ «Ліс») про стягнення 44625,21 грн, з яких: 43614,84 грн основного боргу, 200,84 грн 3% річних та 809,53 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 14.04.2021 № 325 КП «БГВУЖКГ» визначено управителем багатоквартирного житлового будинку гуртожитку, що розташований за адресою: Київська обл., Фастівський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 134.

Позивач стверджує, що неодноразово направляв відповідачеві для укладення проекти договорів про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території з розрахунками витрат в частині, що припадають на його нежитлову площу (приміщення аптеки), а також рахунки на оплату фактично отриманих послуг, проте ТОВ «Ліс» договір не підписало та жодного разу не оплатило фактично надані послуги.

Господарський суд Київської області ухвалою від 24.11.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановивши здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Також суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Аллан» (далі третя особа, ТОВ «Аллан»).

Через підсистему «Електронний суд» 27.11.2023 представник КП «БГВУЖКГ» подала клопотання від 27.11.2023 про витребування доказів, яке суд залишив без задоволення ухвалою від 04.12.2023.

Через підсистему «Електронний суд» 11.12.2023 від ТОВ «Ліс» надійшов відзив від 09.12.2023 на позовну заяву, у якому відповідач просив суд, зокрема, проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Господарський суд Київської області ухвалою від 13.12.2023 задовольнив клопотання ТОВ «Ліс» та постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи; суд призначив розгляд справи по суті на 08.01.2024.

Відповідно до змісту відзиву ТОВ «Ліс» не визнає позовні вимоги та зазначає, що між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини, на підставі яких КП «БГВУЖКГ» намагається стягнути грошові кошти. КП «БГВУЖКГ» не надавало, а ТОВ «Ліс» не приймало будь-яких послуг; перелік, вартість, строки надання послуг, порядок їх прийняття за кількістю та якістю сторонами не узгоджено.

Крім того відповідач вважає, що ТОВ «Ліс» не є належним відповідачем за пред`явленими позовними вимогами, оскільки не є споживачем у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Через підсистему «Електронний суд» 21.12.2023 від КП «БГВУЖКГ» надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач наголошує, зокрема, на тому, що відповідач жодного разу не відмовився від отримання послуг та не здійснив заходів щодо самостійності об`єкта нерухомого майна. Крім того позивач зауважив, що відповідно до чинного законодавства споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Через підсистему «Електронний суд» 26.12.2023 від КП «БГВУЖКГ» надійшло клопотання про витребування доказів, у якому позивач просив суд поновити строк на витребування доказів та витребувати у Головного Управління ДПС у Київській області інформацію (копії податкових декларацій з ПДВ з додатками) про суми податкового кредиту ТОВ «Ліс», використаного товариством за податковими накладними, виписаними та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних КП «БГВУЖКГ».

Обгрунтовуючи клопотання, позивач посилається на те, що відповідач заперечує факт отримання послуг з управління багатоквартирним будинком, в якому він здійснює свою господарську діяльність. Водночас позивач щомісячно виписував та реєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму наданих послуг, а також сплачував усі податкові зобов`язання, що виникли у нього в процесі надання послуги відповідачу.

На думку позивача, якщо відповідач користується податковим кредитом із зареєстрованих КП «БГВУЖКГ» податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, то це свідчить про те, що він фактично отримує послуги позивача, але не сплачує за них.

У судовому засіданні 08.01.2024 представник відповідача не заперечував щодо задоволення вказаного клопотання та виявив готовність надати такі декларації самостійно. При цьому представник відповідача заявив, що не ТОВ «Ліс» не використовувало податковий кредит із зареєстрованих позивачем податкових накладних.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно із частинами другою, четвертою статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина четверта).

Таким чином, статті 80, 81 ГПК України передбачають строки подання доказів та порядок їх витребування. Зокрема, якщо доказ не подано разом з позовною заявою та є необхідність заявлення клопотання про витребування доказів судом, учасник справи має повідомити суд письмово та зазначити в клопотанні відомості щодо таких доказів (частина четверта статті 80 ГПК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 918/938/22.

У позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, зокрема податкових декларацій відповідача, та про намір заявити про їх витребування. Заявляючи клопотання про витребування доказів, позивач не підтвердив існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому своєчасно порушити питання про витребування доказів під час розгляду цієї справи.

Крім того, з огляду на предмет спору в цій справі, встановленню підлягає насамперед факт отримання спірних послуг відповідачем, що має підтверджуватись первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд залишив без задоволення клопотання про витребування доказів та розпочав розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 08.01.2024 представники сторін в усному порядку виклали стислий зміст заяв по суті справи, після чого суд оголосив перерву в судовому засіданні до 22.01.2024.

У судовому засіданні 22.01.2024 суд дослідив докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а також заслухав усні пояснення представників сторін по суті спору.

Третя особа, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, пояснень по суті позову не подала, явку в судове засідання свого повноважного представника не забезпечила.

За приписами статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини першої статті 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до статті 240 ГПК України, 22.01.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях звернулося до Боярської міської ради Фастівського району Київської області, ПрАТ «Арксі» та КП «БГВУЖКГ» із листом від 15.04.2021 про визначення управителя багатоквартирного житлового будинку, в якому вказало, що згідно з наказом Регіонального відділення від 14.04.2021 № 325 «Про затвердження протоколу засідання» з метою подальшого надання житлово-комунальних послуг мешканцям гуртожитку, що розташований за адресою: Київська обл., Фастівський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 134, визначено управителем багатоквартирного житлового будинку КП «БГВУЖКГ». Регіональне відділення доручило ПрАТ «Арксі», як балансоутримувачу вказаного гуртожитку, укласти з КП «БГВУЖКГ» договір про надання житлово-комунальних послуг мешканцям гуртожитку.

КП «БГВУЖКГ» (управитель) та співвласники багатоквартирного будинку за адресою: вулиця Білогородська, 134, окрім власників житлових та нежитлових приміщень, які дійсні на момент підписання договору (далі співвласник), в особі балансоутримувача будинку ПрАТ «Арксі», уклали 05.05.2021 договір № 232/21 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком у м. Боярка, відповідно до пункту 1 якого управитель зобов`язався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (гуртожитком) (далі послуга з управління), що розташований за адресою: вулиця Білогородська, 134 у м. Боярка Київської області (далі будинок), а співвласники зобов`язалися оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

У пункті 3 договору від 05.05.2021 № 232/21 зазначено, що послуга з управління включає складову витрат відповідно до погодженого сторонами кошторису (додаток № 1 до договору).

Згідно з пунктом 10.1 договору вказаного договору ціна послуги з управління становить:

- для співвласників житлових приміщень: 20,92 грн з ПДВ на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового приміщення у будинку та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 19,37 грн з ПДВ відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі кошторис витрат), що міститься у додатку 1 до цього договору; винагороду управителю в розмірі 1,55 грн з ПДВ на місяць;

- для співвласників нежитлових приміщень: 8,36 грн з ПДВ на місяць за 1 кв. метр загальної площі нежитлового приміщення у будинку та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 7,74 грн з ПДВ відповідно до кошторису витрат; винагороду управителю в розмірі 0,62 грн з ПДВ на місяць.

КП «БГВУЖКГ» звернулося до ТОВ «Ліс» із листом № 337 від 25.06.2021, у якому зазначило про повторне направлення на підпис двох примірників договору на обслуговування нежитлового приміщення за адресою: м. Боярка, вул. Білогородська, 134 (аптека) та просило додати до договору технічний паспорт вказаного приміщення. Додатком до листа зазначено кошторис витрат на управління будинком.

У відповідь на вказаний лист ТОВ «Ліс» у листі № 02/07 від 02.07.2021 повідомило, що отримало примірники договору на обслуговування нежитлового приміщення вперше та зауважило на відсутність підписів з боку КП «БГВУЖКГ» на примірниках наданих догорів. Також ТОВ «Ліс» висловило незгоду із кошторисом витрат на управління будинком, оскільки його затверджено КП «БГВУЖКГ» в односторонньому порядку без будь-якого узгодження з майбутніми споживачами послуг чи будь-якими іншими визначеними законодавством особами або організаціями. Для розгляду можливості укладення з КП «БГВУЖКГ» договору про надання послуг з обслуговування нежитлового приміщення (аптеки) по вул. Білогородська, 134, в м. Боярка ТОВ «Ліс» запропонувало надати, зокрема: штатний розклад КП «БГВУЖКГ» із зазначенням заробітної плати щодо кожної посади; перелік (з ідентифікуючими даними) майна та обладнання, необхідних для належного надання послуг, яке є у власності КП «БГВУЖКГ»; детальну калькуляцію кожної окремої послуги, включеної до наданого кошторису витрат на управління будинком.

Розглянувши лист ТОВ «Ліс» № 02/07 від 02.07.2021, КП «БГВУЖКГ» у листі № 389 від 13.07.2020 зазначило, зокрема, що договір не мав підпису «Виконавця» у зв`язку з ненаданням ТОВ «Ліс» технічного плану приміщення (аптеки), відповідно, у договорі не було визначено розмір щомісячної плати з обслуговування приміщення. Також КП «БГВУЖКГ» повідомило, що під час складання кошторису на послугу управління будинком підприємство керувалось Законом України «Про житлово-комунальні послуги», наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 603 від 25.12.2013 та наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України № 190 від 27.07.2018; наданий ТОВ «Ліс» договір відповідає Типовому договору, згідно з постановою КМУ № 712 від 05.09.2018 «Про затвердження надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком».

Відповідно до акту від 15.07.2021 перевірки надання фактичних послуг з управління будинком (гуртожитком) нежитлового приміщення (аптеки) за адресою: м. Боярка, вул. Білогородська, 134, комісія, що утворена відповідно до наказу № 132 від 15.07.2021 КП «БГВУЖКГ», у складі: головного інженера КП «БГВУЖКГ», начальника аварійно-ремонтної дільниці, начальника дільниці з управління будинками, інженера по договорах, чистильника димовентканалів, завідуючого гуртожитком та директора ТОВ «Ліс» перевірила наявність та схему інженерних мереж приміщення аптеки та фактичне надання послуг з управління будинком зазначеного приміщення за адресою: м. Боярка, вул. Білогородська, 134. При обстеженні нежитлового приміщення (аптеки) комісія встановила: система електропостачання приміщення аптеки автономна; система вентиляції санітарних приміщень підключена до будинкової централізованої системи; система водопостачання здійснюється від загальної будинкової централізованої системи; водовідведення здійснюється шляхом підключення до централізованої будинкової системи. Актом зафіксовано, що зазначене відповідає розробленому кошторису в частині інженерних мереж.

КП «БГВУЖКГ» звернулося до директора ТОВ «Ліс» із претензією № 666 від 06.12.2022 про стягнення коштів за отримані послуги з обслуговування нежитлового приміщення, у якій зазначило, що за період з травня 2021 року по листопад 2022 року КП «БГВУЖКГ» надавало ТОВ «Ліс» послуги з управління багатоквартирного будинку по вул. Білогородська, 134, у м. Боярка, проте останнє порушило взяті на себе зобов`язання зі сплати житлово-комунальних послуг, внаслідок чого за вказаний період утворилась заборгованість, яка станом на 30.11.2022 залишилась неоплаченою в сумі 28575,24 грн. Зазначену суму коштів КП «БГВУЖКГ» просило перерахувати на його рахунок, зазначений в рахунку на оплату № 1280 від 30.11.2022.

Також до претензії долучено проект договору від 02.12.2022 про надання послуги з обслуговування нежитлового приміщення, предметом якого є надання КП «БГВУЖКГ», як виконавцем, ТОВ «Ліс», як замовнику, послуги з обслуговування нежитлового приміщення багатоквартирного будинку, що розташоване за адресою: м. Боярка, вул. Білогородська, 134 (кафе), загальна площа якого становить 179,9 кв. м.

Звертаючись із позовом до суду, позивач наголошує на тому, що саме відповідач отримує послуги по утриманню будинку, що, на його думку, підтверджується, зокрема, витягом з програми диспетчерської служби надходженням телефонних дзвінків-викликів за період з 01.10.2021 по 01.10.2023 та журналом викликів за період з 01.05.2021 по 01.10.2021, а також наряд-завданнями на виконання робіт по поточному ремонту.

Відповідно до довідки від 17.10.2023 у КП «БГВУЖКГ» є підрозділ аварійно-ремонтна дільниця, в склад якої входить 4 слюсарі-сантехніки, а також чистильник димоходів, лежаків та топок.

Позивач зазначає, що укладав цивільно-правові договори на виконання окремих послуг, що пов`язані з обслуговуванням гуртожитку по вул. Білогородська, 134 у м. Боярка, на підтвердження чого до позову долучено копії договорів цивільно-правового характеру: № 2 від 02.01.2023, № 7 від 01.02.2023, № 17 від 01.04.2023, укладених між КП «БГВУЖКГ», як замовником, та Козіним Дем`яном Олександровичем, як виконавцем; № 3 від 02.01.2023, № 8 від 01.02.2023, № 12 від 01.03.2023, № 18 від 01.04.2023, № 20 від 01.05.2023, укладених між КП «БГВУЖКГ», як замовником, та Мельником Олександром Вікторовичем, як виконавцем, а також складених в рамках виконання зазначених договорів двосторонніх актів здачі-прийняття виконаних робіт.

Позивач також стверджує, що прибудинкова територія прибирається двірником, яка працює прибиральницею гуртожитку та 0,5 тарифної ставки двірника, згідно із штатним розписом, на підтвердження чого позивач надав копію наказу КП «БГВУЖКГ» № 170-к від 01.06.2021.

Крім того позивач долучив до матеріалів справи фото, за його твердженнями, прибудинкової території та вказав, що аптека ТОВ «Ліс» розташована в лівому крилі першого поверху будинку № 134 по вулиці Білогородській, приміщення не є кутовим. Згідно із правилами пожежної безпеки приміщення має два протилежні виходи, один з яких (чорний) виходить на протилежну сторону будинку та має спільні з будинком сходи. Центральний вхід до аптеки має два самостійні сходові марші та маленьку зелену зону безпосередньо перед входом, однак, щоб потрапити до аптеки необхідно пройти по території, яка обслуговується позивачем (прибирання, озеленення, розчищення від снігу, листя та ін.). Зазначене, на переконання позивача, зумовлює висновок, що відповідач у своїй господарській діяльності користується прилеглою територією будинку, яка обслуговується КП «БГВУЖКГ».

Позивач також звертає увагу, що виписує на адресу ТОВ «Ліс» та реєструє податкові накладні на суму наданих послуг. На підтвердження цих доводів позивач долучив до позову копії реєстру зареєстрованих податкових накладних для ТОВ «Ліс» за підписом головного бухгалтера КП «БГВУЖКГ», а також квитанцій про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 30.11.2022 по 30.09.2023.

Враховуючи викладені обставини, позивач вважає, що відповідач зобов`язаний сплатити заборгованість за надані послуги, незважаючи на відсутність укладеного та підписаного сторонами договору, оскільки за змістом частини третьої статті 6, частини першої статті 630 Цивільного кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» умови типового договору, що набули юридично обов`язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов`язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Позивач наголошує, що укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов`язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору.

Таким чином, КП «БГВУЖКГ» просить суд стягнути із ТОВ «Ліс» 43614,84 грн заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, надані в період з травня 2021 року по вересень 2023 року із розрахунку 1503,96 грн з ПДВ на місяць.

Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що ТОВ «Ліс» не є споживачем у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки не є власником нежитлового прощення, стягнення вартості послуг з обслуговування якого є предметом спору у цій справі.

При цьому відповідач зазначає, що не виключав можливості звернутися до власника приміщення за отриманням згоди на самостійне укладення договорів про надання комунальних послуг, зокрема, і договору з позивачем. Однак одержана від позивача з листом № 337 від 25.06.2021 пропозиція про укладення відповідного договору разом з проектом договору (не підписаним зі сторони позивача) містила перелік послуг, які відповідачу в принципі не можуть бути надані (зокрема, послуги завідуючого гуртожитку та чергових гуртожитку, прибирання загальних приміщень гуртожитку, поливання дворів, клумб і газонів), також перелік послуг, які у дійсності ніколи не надавались, а виконувались відповідачем самостійно (зокрема, утримання (прибирання, благоустрій) прибудинкової території), а також не мала жодного обґрунтування вартості відповідних послуг і будь-яких підтверджень про реальну можливість надання послуг. Відповідач зауважив, що вартість послуг визначена позивачем в односторонньому порядку, за відсутності у нього таких повноважень та за наявності положень чинного законодавства, які вказують на необхідність узгодження ціни послуг сторонами договору.

З метою з`ясування вказаних вище обставин та узгодження істотних умов договору відповідач за результатами розгляду пропозиції позивача звернувся до останнього з відповідним листом № 02/07 від 02.07.2021, який, за твердженнями відповідача, КП «БГВУЖКГ» фактично проігнорувало.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

За визначеннями термінів у статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна. Нежитлове приміщення ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна. Співвласник багатоквартирного будинку (далі співвласник) власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; управитель багатоквартирного будинку (далі управитель) фізична особа-підприємець або юридична особа суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до визначення термінів, наведених у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з управління багатоквартирним будинком результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

За приписами пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає, зокрема: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Положеннями статей 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено права та обов`язки споживача, виконавця комунальних послуг та управителя, зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а обов`язками управителя багатоквартирного будинку є забезпечення належного утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а також укладення від власного імені з підрядниками необхідних договорів про виконання окремих робіт та послуг.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Зазначені положення Закону свідчать про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказана позиція є усталеною та викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16, у постановах Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 303/7554/16-ц, від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16, від 26.04.2018 у справі № 904/6293/17.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно із частиною третьою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.

Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Управитель у порядку та з періодичністю, визначеними договором, та/або на вимогу споживача зобов`язаний інформувати споживача про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території.

Згідно із обставинами цієї справи, КП «БГВУЖКГ» є управителем багатоквартирного житлового будинку (гуртожитку) за адресою: Київська обл., Фастівський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 134.

Позивач стверджує, що у зазначеному будинку знаходиться нежитлове приміщення (аптека) загальною площею 179,9 кв. м, яке належить на праві власності ТОВ «Аллан» та в якому ТОВ «Ліс» здійснює свою господарську діяльність. Право власності за третьою особою на вказане приміщення позивач доводить інформацією з реєстру речових прав на нерухоме майно.

На думку позивача, відповідач, як особа, яка безпосередньо отримує послуги від позивача по утриманню багатоквартирного будинку, зобов`язаний сплатити вартість таких послуг відповідно до наданого кошторису витрат на управління будинком, незважаючи на відсутність укладеного договору. За розрахунками позивача, тариф на послугу з управління багатоквартирним будинком становить 8,36 грн за 1 кв. м нежитлового приміщення. Загальна вартість послуги на місяць 1503,96 грн, з розрахунку загальної площі нежитлового приміщення 179,9 кв. м. Площу спірного нежитлового приміщення позивач доводить долученою до позову копією експлікації приміщень.

Зважаючи на те, що договір про надання послуг з утримання нежитлового приміщення (аптеки) між позивачем та відповідачем не був укладений, під час розгляду цієї справи про стягнення витрат на утримання нежитлового приміщення визначальним є встановлення факту надання позивачем таких послуг, обгрунтованість встановленого позивачем розміру витрат на утримання та обслуговування нежитлового приміщення і правильність нарахування заборгованості за надані послуги за спірний період.

Дослідивши надану до позовної заяви інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 353873044, сформовану 10.11.2023, суд установив, що у невід`ємній архівній складовій частині Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстрі прав власності на нерухоме майно, міститься архівний запис про реєстрацію 10.06.2009 права колективної власності за ТОВ «Аллан» на нежиле приміщення за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, будинок 134 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 5606099).

Відомостей про реєстрацію за ТОВ «Аллан» чи ТОВ «Ліс» права власності на нежитлове приміщення площею 179,9 кв. м у будинку за адресою: Київська обл., Фастівський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 134, інформаційна довідка не містить. Будь-які інші докази на підтвердження права власності на спірне приміщення за відповідачем чи третьою особою у матеріалах справи відсутні.

У листах Виконавчого комітету Боярської міської ради від 29.06.2021 № 02-10/2837 та від 08.07.2021 № 02-10/3000, адресованих Ляховчуку М.М., а також у листах КП «БГВУЖКГ» № 437 від 17.08.2021, № 87 від червня 2021 року та № 89 від 07.07.2021, адресованих Боярській міській раді, стверджується, що власником нежитлового приміщення, що використовується під аптеку, є гр. Ляховчук М.М.

Водночас, виходячи із змісту копій листів ТОВ «Ліс» № 6 від 09.07.2021 (адресований Боярському міському голові) та № 7 від 07.04.2023 (адресований КП «БГВУЖКГ»), а також враховуючи усні пояснення представника відповідача під час розгляду справи по суті, відповідач визнає той факт, що ТОВ «Ліс» користується нежитловим приміщенням, розташованим у багатоквартирному будинку (гуртожитку) за адресою: Київська обл., Фастівський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 134, для здійснення господарської діяльності.

Отже відповідач є споживачем в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Позивач стверджує, що у червні 2021 року надсилав відповідачу примірники договору про надання послуги з обслуговування нежитлового приміщення, однак матеріали справи свідчать, що фактично такі примірники надіслані на адресу ТОВ «Ліс» лише у грудні 2022 року в додаток до претензії № 666 від 06.12.2022.

Водночас матеріали справи вказують на те, що з листом № 337 від 25.06.2021 позивач надіслав відповідачу не підписані з боку КП «БГВУЖКГ» примірники договору та кошторис витрат на управління будинком.

Дослідивши долучений до позову «Кошторис витрат на управління будинком за адресою КП «БГВУЖКГ»», суд установив, що він складений позивачем в односторонньому порядку. Погодженого з балансоутримувачем кошторису витрат на управління будинку за адресою: Київська обл., Фастівський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 134, як це визначено пунктом 3 договору № 232/21 від 05.05.2021, суду не надано.

Крім того суд дослідив наданий до позовної заяви «Розрахунок суми внесків від ТОВ «Ліс» за послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою вул. Білогородська 134 КП «БГВУЖКГ»», на якому ґрунтується розрахунок спірної заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, заявленої до стягнення з відповідача, та згідно із яким вартість послуги на місяць становить 1503,96 грн з ПДВ.

Суд установив, що вказаний розрахунок теж складений позивачем в односторонньому порядку та на ознайомлення відповідачу не надавався, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Також варто зазначити, що вказані у додатку до претензії КП «БГВУЖКГ» № 666 від 06.12.2022 рахунок на оплату № 1280 від 30.11.2022 з актами виконаних робіт на 3 арк. до матеріалів справи позивач не надав, що позбавляє суд можливості перевірити обсяг та вартість послуг, пред`явлених до оплати відповідачу. Крім того в описі вкладення до претензії не зазначено про відправлення на адресу ТОВ «Ліс» актів виконаних робіт.

До матеріалів справи додано лише копію рахунку на оплату № 1169 від 01.10.2023 на суму 43614,84 грн (нараховану за весь спірний період) без доказів надіслання чи вручення відповідачу.

Отже, за відсутності погодженого з балансоутримувачем кошторису витрат на управління будинком як того вимагає стаття 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та пункт 3 договору № 232/21 від 05.05.2021, а також враховуючи ненадання доказів на підтвердження фактичного направлення позивачем на адресу відповідача рахунків для оплати послуг з утримання будинку з метою проведення відповідних оплат спожитих послуг за спірний період, суд вважає, що до ТОВ «Ліс», як до споживача, належним чином не доведено вартість послуги за утримання та обслуговування нежитлового приміщення, яким користується відповідач.

Що стосується площі нежитлового приміщення, виходячи з розміру якої позивач нарахував відповідачу вартість спірних послуг, та доказів, наданих позивачем на її підтвердження, слід зазначити таке.

Так, долучена до позовної заяви копія експлікації приміщень не містить дату її виготовлення, а також не має жодних ідентифікуючих ознак спірного у справі нежитлового приміщення, яке використовується саме відповідачем. Зокрема, у матеріалах справи відсутній технічний паспорт на нежитлове приміщення, складовою частиною якого є надана експлікація.

Позивач стверджує, що відповідач самостійно подав до КП «БГВУЖКГ» документи, які підтверджують площу нежитлового приміщення (аптеки) з листом № 32 від 20.03.2017. Копію цього листа позивач долучив до відповіді на відзив.

Суд установив, що у листі ТОВ «Ліс» № 32 від 20.03.2017, адресованому КП «БГВУЖКГ», в додатку зазначено копію паспорту аптеки, однак фактично надано експлікацію приміщень, аналогічну тій, яку позивач приєднав до позову, а також висновок щодо відповідності встановленим нормам і можливості використання для роздрібної торгівлі лікарськими засобами наявних приміщень та устаткування аптечного закладу «Аптека №1» суб`єкта господарювання ТОВ «Ліс», складений у 2009 році. Належним чином оформленого паспорта нежитлового приміщення (аптеки) до матеріалів справи не надано.

При цьому нелогічними є твердження позивача про те, що вказаними документами підтверджується площа спірного приміщення, які, за твердженнями позивача, ТОВ «Ліс» надало КП «БГВУЖКГ» у 2017 році, в контексті тієї обставини, що у відповіді на лист ТОВ «Ліс» від 02.07.2021 позивач, надаючи пояснення щодо непідписання КП «БГВУЖКГ» запропонованого останнім проекту договору, стверджував про відсутність у КП «БГВУЖКГ» технічного плану приміщення аптеки, що позбавляло позивача можливості визначити розмір щомісячної плати за послуги.

Тобто, за висновками суду, позивач не надав достовірних доказів того, що площа приміщення, яким користується відповідач, за адресою: Київська обл., Фастівський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 134, дійсно складає 179,9 кв. м.

Відповідно до частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Підсумовуючи викладене вище, суд констатує, що у матеріалах справи відсутні докази виставлення відповідачу у спірний період рахунків на оплату послуг з утримання нежитлового приміщення. Кошторис на утримання багатоквартирного будинку (гуртожитку), що розташований за адресою: Київська обл., Фастівський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 134, на якому ґрунтується розрахунок вартості спірних у цій справі послуг, складений в односторонньому порядку та не погоджений із балансоутримувачем будинку. За умови неналежного обгрунтування ціни послуги на утримання та обслуговування нежитлового приміщення (непогодженого в двосторонньому порядку кошторису витрат на управління багатоквартирним будинком), з урахуванням відсутності належних доказів, які підтверджують дійсну площу спірного нежитлового приміщення, заявлену до стягнення відповідача суму заборгованості не можна вважати обґрунтованою.

За таких обставин суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 43614,84 грн заборгованості за послуги з утримання нежитлового приміщення, яке знаходиться у будинку за адресою: Київська обл., Фастівський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 134, є передчасною, не доведеною належним чином, а тому не підлягає задоволенню.

Крім того, господарський суд також відмовляє у задоволені позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 200,84 грн 3% річних та 809,53 грн інфляційних втрат, оскільки вони є похідними від вимоги про стягнення основної суми заборгованості, в задоволенні якої суд відмовляє.

Судові витрати, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до приписів статті 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.03.2024.

Суддя О.В. Щоткін