Рішення

від 28.02.2024 по справі 916/4321/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4321/23

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Шараг О.В. на підставі ордеру;

Від відповідача: Учень О.О. в порядку самопредставництва;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Лакоса (вх. №2-223/24 від 12.02.2024) про розподіл витрат на правову допомогу, подану по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Лакоса до державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) про стягнення 2 071 759,19 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Лакоса (далі по тексту ТОВ Лакоса) звернулось до господарського суду із позовною заявою до державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) (далі по тексту ДП АМПУ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 2 071 759,19 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором №187-В-ХЕФ-21 від 19.11.2021.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.02.2024 по даній справі позовні вимоги ТОВ Лакоса було задоволено частково шляхом присудження до стягнення із ДП АМПУ суми основного боргу у розмірі 1 437 600,00 грн., пені у розмірі 29 145,86 грн., збитків від інфляції у розмірі 296 911,22 грн., 3% річних у розмірі 66 877,94 грн., судового збору у розмірі 27 455,64 грн.

12.02.2024 до суду від ТОВ „Лакоса надійшла заява про розподіл понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 128 137,45 грн.

Ухвалою суду від 19.02.2024 заява ТОВ „Лакоса була призначена до розгляду у засіданні суду на 28.02.2024 о 11:30 год.

26.02.2024 до суду від ДП АМПУ надійшли заперечення на заяву позивача, згідно яких відповідач просить стягнути до 5 000,00 грн.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Слід зазначити, що ТОВ „Лакоса у поданій до суду позовній заяві було повідомлено, що попередній розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи, складає 145 010,54 грн.

При цьому, позивач повідомив, що докази понесення витрат будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням суду від 07.02.2024 даний спір було розглянуто по суті.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

12.02.2024 до суду від ТОВ „Лакоса надійшла заява про розподіл понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 128 137,45 грн.

Таким чином, ТОВ „Лакоса з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, протягом п`яти днів після ухвалення рішення було подано до суду докази понесення витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Інтереси ТОВ „Лакоса у межах даної справи представляла адвокат Шараг О.В.

11.09.2023 між ТОВ „Лакоса (Клієнт) та Адвокатським Бюро «НАН» в особі директора Шараг О.В було укладено договір про надання правової допомоги №198/19, відповідно до п. 1.1 якого Клієнт доручає та оплачує, а Адвокат бере на себе зобов`язання представляти інтереси Клієнта у всіх державних та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування.

Згідно з п. п. 5.1- 5.2, 5.4-5.5 договору про надання правової допомоги №198/19 від 11.09.2023 Клієнт оплачує вартість послуг (гонорар) Адвокатського Бюро у відповідності із умовами даного договору. Вартість та порядок оплати послуг визначається окремим додатком який є невід`ємною частиною даного договору. Клієнт зобов`язаний повністю виплатити зазначену в рахунку суму не пізніше 5-х (п`яти) банківських днів згідно виставленого Адвокатським Бюро рахунку, якщо інше не відображене в рахунку. Вартість послуг може бути змінена у разі збільшення/зменшення обсягу доручень Клієнта, за попереднім письмовим узгодженням сторін, що буде відображено у додатковій угоді до даного договору. Оплата послуг здійснюється на підставі виставленого рахунку. В рахунок будуть включені сума гонорару та/або понесені адвокатським бюро витрати за відповідний період. За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг або характер наданої Адвокатським Бюро правової допомоги і її вартість. Акт надсилається Клієнту Адвокатським Бюро факсимільним зв`язком/електронною поштою або вручається особисто. На письмову вимогу Клієнта, Адвокатське Бюро може надавати акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правової допомоги із ідентифікацією. Сторони можуть визначити інший порядок оплати та вартість правової допомоги. В цьому випадку між сторонами укладається додаткова угода.

У додатку №1 від 11.09.2023 до договору про надання правової допомоги №198/19 від 11.09.2023 Клієнтом та Адвокатським Бюро «НАН» було передбачено надання правової допомоги у зв`язку із стягненням із ДП АМПУ заборгованості за договором №187-В-ХЕФ-21 від 19.11.2021, що включає в себе надання консультацій, аналіз документів, представництво інтересів у суді, інші доручення, примусове виконання судового рішення.

У пункті 2 додатку №2 від 11.09.2023 до договору про надання правової допомоги №198/19 від 11.09.2023 визначено, що сторонами договору узгоджено, що оплата послуг визначених у додатку №1, складається з основної оплати (гонорару), який становить 7 (сім) % від отриманої суми коштів Клієнтом в рахунок погашення заборгованості сплаченої на користь Клієнта не залежно від способу погашення такої заборгованості (добровільне погашення, в межах укладеної мирової угоди, в межах примусового виконання судового рішення, шляхом передачі майна або перерахування грошових коштів), та витрат на супутні дії пов`язані із виконанням умов договору.

Відповідно до п. п. 2.4, 2.5 додатку №2 до договору про надання правової допомоги №198/19 від 11.09.2023 загальний розмір гонорару, визначеного у п. 2 даного додатку, відображається в акті наданих послуг, який підписується по факту наданих послуг за наслідком визначення загальної суми призначеної до стягнення у судовому рішенні/або узгодженої між Клієнтом та Боржником суми заборгованості. Оплата гонорару здійснюється протягом 5 банківських днів на рахунок Адвокатського Бюро від дня отримання Клієнтом від Боржника коштів або майна в порядку погашення заборгованості за договором про надання послуг №187-В-ХЕФ-21 від 19.11.2021.

12.02.2024 між ТОВ „Лакоса та Адвокатським Бюро «НАН» було підписано акт наданих послуг №1 до договору про надання правової допомоги №198/19 від 11.09.2023, згідно якого Адвокатським Бюро були надані послуги з правового аналізу документів, визначення підстав для звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 187-В-ХЕФ-21 від 19.11.2021, подача позовної заяви, участь у судових засіданнях, ознайомлення з позицією відповідача, виготовлення копій доказів та направлення їх відповідачу. Загальна вартість послуг за договором складає 128 137,45 грн.

У поданій до суду заяві про розподіл понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 128 137,45 грн. ТОВ Лакоса зазначає, що в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, тому не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. Оскільки позовні вимоги ТОВ Лакоса задоволено частково, 7 (сім) % розраховуються від суми грошових коштів, присуджених до стягнення із відповідача та становлять 128 137,45 грн.

ДП АМПУ у запереченнях на заяву позивача зазначає, що заявлені до стягнення з ДП «АМПУ» витрати на правову допомогу у розмірі 128 137,45 грн. є неспівмірними зі складністю роботи адвоката з огляду на наступне. Так, представником позивача в межах даної справи були підготовлені та подані до суду лише декілька документів незначної складності, а саме позовна заява, клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами без врахування відзиву та клопотання/заперечення на заяву відповідача про застосування позовної давності. Справа № 916/4321/23 була розглянута судом фактично в два засідання, що також свідчить про її незначну складність. Крім того, дана справа не мала публічного інтересу, а результат її розгляду не вплинув на репутацію позивача.

ДП АМПУ зазначає, що позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення долучені лише договір про надання правової допомоги № 198/19 від 11.09.2023, акт наданих послуг №1 від 12.02.2024, в яких взагалі не визначено об`єм наданих послуг та кількість витраченого часу на кожну конкретну послугу. Крім того, додатком №1 до договору про надання правової допомоги № 198/19 від 11.09.2023 передбачено надання послуг, які фактично не були надані представником позивача, а саме: участь у перемовах клієнта з ДП «АМПУ» щодо мирового врегулювання спору та супровід примусового виконання судового рішення.

Відповідач вказує, що основним джерелом надходження коштів на рахунки ДП «АМПУ» є портові збори, які мають виключно цільове використання. Через військову агресію та мінну небезпеку вхід/вихід суден з інших морських портів України, розташованих на узбережжі Чорного моря, припинено. Таким чином, посилаючись на складний фінансовий стан, ДП «АМПУ» просить зменшити витрати на правову допомогу до 5 000,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Ці висновки було підтверджено і в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29).

ТОВ Лакоса заявлено до стягнення витрати на правову допомогу у розмірі 128 137,45 грн., що становить 7% від суми, присудженої до стягнення із ДП «АМПУ».

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Порядок розрахунку гонорару за договором про надання правової допомоги № 198/19 від 11.09.2023 дозволяє суду дійти висновку, що він фіксований розмір гонорару сторонами передбачений не був, оскільки його розмір безпосередньо залежить від присудженої судом до стягнення грошової суми, тобто не може вважатись фіксованим.

Господарський суд зазначає, що відповідачем обґрунтовано вказано, що витрати на правову допомогу у розмірі 128 137,45 грн. є неспівмірними зі складністю роботи адвоката. Так, представником позивача було підготовлено та подано позовну заяву, клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами без врахування відзиву та клопотання/заперечення на заяву відповідача про застосування позовної давності, тобто 3 процесуальні заяви. При цьому, представник позивача брала участь у 3 судових засіданнях. Таким чином, заявлені до стягнення ТОВ «Лакоса» витрати на правову допомогу є не співмірними із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, проаналізувавши докази, надані позивачем на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката, зважаючи на проведення 3 судових засідань по даній справі за участю представника позивача, кількість підготовлених адвокатом документів, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ «Лакоса» про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, та зазначає, що обґрунтованим розміром витрат на правничу допомогу адвоката позивача у суді першої інстанції є сума у розмірі 25 000,00 грн., яку належить стягнути з відповідача. В іншій частині заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 123, 126, 129, 221, 236 238, 244, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Лакоса про розподіл витрат на правову допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства "Адміністрація морських портів України" /01135, місто Київ, пр. Берестейський, будинок 14; ідентифікаційний код 38727770/ в особі Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) /73000, Херсонська обл., місто Херсон, проспект Ушакова, будинок 4; ідентифікаційний код 38728533/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Лакоса /65045, Одеська обл., місто Одеса, вул. Тираспольська, будинок 3, кв. 10; ідентифікаційний код 22464792/ витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн. /двадцять п`ять тисяч грн. 00 коп./.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст додаткового рішення складено 08.03.2024.

Суддя С.П. Желєзна