Постанова

від 28.02.2024 по справі 910/15043/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/15043/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Альта-Груп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 (колегія суддів: Михальська Ю. Б., Тищенко А. І., Скрипка І. М.) та рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 (суддя Чинчин О. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Альта-Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вензабуд" про стягнення заборгованості у розмірі 1 998 590,82 грн та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вензабуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Альта-Груп" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 6 488 738,40 грн,

за участю представників:

позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Щетінін М. Ю.,

відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Банцер О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Альта-Груп" (далі - ТОВ "БК "Альта-Груп") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вензабуд" (далі - ТОВ "Вензабуд") про стягнення основного боргу у розмірі 1 494 822,70 грн, пені у сумі 127 981,39 грн, інфляційних втрат у розмірі 337 809,71 та 3 % річних у сумі 37 977,02 грн.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду від 18.05.2021 № 01/18-05/21-КРП-3 щодо оплати вартості виконаних робіт.

3. ТОВ "Вензабуд", зі свого боку, подало зустрічний позов до ТОВ "БК "Альта-Груп" про стягнення пені у розмірі 2 717 417,44 грн, штрафу, нарахованого на підставі пункту 8.3 додатку № 1 до договору, у сумі 1 885 660,48 грн та штрафу, нарахованого на підставі пункту 8.4 цього ж додатку, у розмірі 1 885 660,48 грн.

4. На обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов цього ж договору, оскільки останній порушив строки виконання робіт та виконав їх із залученням працівників у меншій кількості, ніж обумовлена договором.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

5. 18.05.2021 ТОВ "БК "Альта-Груп" як підрядник і ТОВ "Вензабуд" як замовник уклали договір підряду № 01/18-05/21-КРП-3 на виконання робіт зі влаштування монолітного залізобетонного каркасу житлового будинку № 3 на об`єкті: "Будівництво багатоквартирних житлових будинків, об`єктів соціальної інфраструктури та надземного паркінгу, вул. Київська на території 3 мікрорайону IV житлового району м. Бровари".

6. Умовами пунктів 9.1.1, 9.1.2 цього договору передбачено, що якщо додатками до нього або додатковими угодами до нього передбачений обов`язок замовника сплатити на користь підрядника авансовий платіж, то замовник перераховує його на поточний рахунок підрядника у визначеному ними розмірі. Усі інші розрахунки згодом замовник здійснює протягом десяти банківських днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, крім випадків, зазначених у пунктах 9.4, 9.5, 12.10, 12.11 цього договору.

7. У пунктах 12.2, 12.6, 12.10 договору сторони погодили, що за прострочення строків виконання робіт/виправлення дефектів на строк понад десять календарних днів замовник може застосувати оперативно-господарську санкцію у вигляді відмови від договору та/або підрядник сплачує штраф. За порушення умов і термінів оплати, передбачених пунктом 9.1.2 договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми неоплаченої вартості робіт за кожен день затримки платежу. Замовник має право зменшувати будь-який платіж на величину збитків, пені та штрафів, нарахованих ним відповідно до умов договору, а також на суми інших платежів, які підрядник повинен здійснити на користь замовника.

8. Відповідно до пункту 4 додатку № 1 до договору розрахунки здійснюються замовником відповідно до пункту 9.1.2 договору, а саме: на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт, за винятком сум гарантійного утримання та вартості проавансованого/их матеріалу/робіт.

9. У пунктах 8.2 - 8.4 додатку № 1 до договору передбачено, що за недодержання строків виконання робіт/виправлення дефектів робіт підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни договору за кожен день затримки виконання робіт/виправлення дефектів робіт. За прострочення передбачених договором строків виконання робіт/виправлення дефектів на строк понад десять календарних днів підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10 % від ціни цього договору. У разі укладання підрядником з третіми особами (субпідрядниками) договору про виконання робіт на об`єкті та/або недотримання умов щодо забезпечення мінімальної щоденної кількості робітників підрядника на об`єкті будівництва без отримання на це письмової згоди замовника, та/або невиконання підрядником інших зобов`язань, передбачених пунктом 1 додатку № 1, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10 % від ціни цього договору за кожен випадок такого порушення.

10. ТОВ "Вензабуд" у період з 19.08.2021 по 02.02.2022 перерахувало ТОВ "БК "Альта-Груп" грошові кошти як оплату за влаштування монолітного залізобетонного каркасу житлового будинку, тоді як останнє роботи виконало неповністю.

11. У лютому 2022 року замовник неодноразово звертався до підрядника з вимогами про прискорення виконання робіт, забезпечення мінімальної щоденної кількості працівників на об`єкті, усунення зауважень і недоліків. Згодом замовник відмовив ТОВ "БК "Альта-Груп" у підписанні актів приймання виконаних робіт №№ 11-15.

12. ТОВ "БК "Альта-Груп" у претензії просило ТОВ "Вензабуд" сплатити основний борг та пеню, а останнє, зі свого боку, на підставі частини другої статті 849 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) повідомило підрядника про розірвання договору. ТОВ "Вензабуд" вимагало від ТОВ "БК "Альта-Груп" сплатити пеню та штрафи, що не задоволено останнім.

13. Відповідно ТОВ "БК "Альта-Груп" вимагає від ТОВ "Вензабуд" оплати вартості виконаних робіт у сумі 1 494 822,70 грн та нарахувало пеню у розмірі 127 981,39 грн, інфляційні втрати у розмірі 337 809,71 грн та 3 % річних у сумі 37 977,02 грн.

14. ТОВ "Вензабуд", зі свого боку, заперечило проти цих вимог на тій підставі, що обов`язок зі сплати ним вартості виконаних робіт не настав відповідно до пункту 12.10 договору, оскільки має місце прострочення виконання підрядником строків виконання робіт, і нарахував підряднику штрафні санкції за порушення строків виконання робіт та залучення у січні 2022 року до роботи працівників у меншій кількості, ніж передбачено договором. Відповідно ТОВ "Вензабуд" вимагає стягнути з ТОВ "БК "Альта-Груп" пеню у розмірі 2 717 417,44 грн, а також штрафи у розмірах 1 885 660,48 грн та 1 885 660,48 грн.

15. ТОВ "БК "Альта-Груп" заперечило проти задоволення зустрічного позову на тій підставі, що затримка виконання робіт виникла з вини замовника, тоді як підрядник вчасно повідомляв його про причини затримки, а докази щодо незалучення працівників до виконання робіт, подані до зустрічного позову, підрядник вважає неналежними, оскільки вони не фіксують факту порушення у день його вчинення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

16. 10.05.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, про відмову повністю у первісному позові та часткове задоволення зустрічного позову, присудив до стягнення з ТОВ "БК "Альта-Груп" на користь ТОВ "Вензабуд" штрафні санкції у розмірі 4 993 915,70 грн, у решті зустрічного позову відмовив.

17. Суди погодилися із ТОВ "БК "Альта-Груп" про порушення ТОВ "Вензабуд" договірних зобов`язань з неповної сплати ним вартості виконаних робіт, заборгованість якого у розмірі 1 494 822,70 грн підтверджена доказами у справі. При цьому внаслідок відсутності прострочення виконання грошового зобов`язання замовником суди відмовили виснували про безпідставність позовних вимог ТОВ "БК "Альта-Груп" про стягнення з ТОВ "Вензабуд" пені, інфляційних втрат та 3 % річних, частина з яких нарахована на пеню, що є недопустимим.

18. Водночас установили, що ТОВ "БК "Альта-Груп" порушило строки виконання робіт, обумовлені договором (до 30.01.2022), і не забезпечило мінімальної щоденної кількості працівників. Оскільки ці порушення відповідно до пунктів 8.2-8.4 додатку № 1 до договору є підставою для нарахування підряднику неустойки та штрафів, то суди визнали обґрунтованими зустрічні позовні вимоги про стягнення з ТОВ "БК "Альта-Груп" на користь ТОВ "Вензабуд" пені у сумі 2 717 417,44 грн за період з 31.01 по 29.07.2022 та штрафів за порушення строків виконання робіт і за відсутність належної кількості працівників на об`єкті будівництва у розмірах 1 885 660,48 грн та 1 885 660,48 грн. При цьому за наявності заборгованості ТОВ "БК "Альта-Груп" перед ТОВ "Вензабуд" з оплати вартості робіт здійснили взаємозалік заборгованості шляхом вирахування різниці грошових коштів, належних до стягнення з ТОВ "БК "Альта-Груп" на користь ТОВ "Вензабуд".

19. Суди спростували посилання ТОВ "БК "Альта-Груп" на затримку строків виконання робіт з вини ТОВ "Вензабуд" на тій підставі, що у пункті 7.1 договору міститься домовленість сторін про те, що будівельний майданчик (фронт робіт) підготовлений відповідачем повністю до умов договору, вимог нормативних актів України, ДБН, а позивач прийняв його та зобов`язався приступити до виконання робіт у погоджені сторонами строки. Згідно з пунктом 3.5 договору сторони не укладали додаткових угод про внесення змін до договору щодо строків виконання робіт і доказів про звернення підрядника до замовника з пропозиціями про внесення таких змін не надали. Спростували також з посиланням на відсутність доказів внесення змін до договору твердження ТОВ "БК "Альта-Груп", яке обґрунтувало причини затримки ним строків виконання зобов`язань.

Короткий зміст касаційної скарги

20. ТОВ "БК "Альта-Груп" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про задоволення первісного позову і відмову у зустрічному позові.

21. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на ухваленні судових рішень без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20, від 12.07.2023 у справі № 904/8883/21, від 08.08.2023 у справі № 910/6207/22, від 13.07.2022 у справі № 925/577/21 та Верховного Суду України від 03.09.2014 у справі № 6-100цс14.

22. Скаржник також наполягає на тому, що суди не дослідили доказів щодо відсутності вини підрядника під час порушення графіка виконання робіт за договором, тоді як наполягає на тому, що він вжив усіх залежних від нього заходів для усунення перешкод у виконанні робіт і докази про це наявні у справі.

23. Узагальнено доводи скаржника зводяться до того, що:

- суди неправильно застосували статті 614, 850 та 851 ЦК України;

- замовник за відсутності вини підрядника протиправно застосував до нього штрафні санкції, передбачені пунктами 8.2-8.4 додатку № 1 до договору, а крім того, безпідставно їх нарахував за період з 24.02 по 30.07.2022 (з дня введення воєнного стану в Україні);

- має місце подвійне притягнення підрядника до відповідальності за одне й те саме порушення умов договору;

- надані замовником докази на підтвердження обставин порушення підрядником умов договору щодо незалучення ним потрібної кількості працівників неналежні та недопустимі, оскільки не фіксують факту порушення у день його вчинення.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

24. ТОВ "Вензабуд" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, аргументуючи свої доводи тим, що ТОВ "БК "Альта-Груп" не вказує на те, у чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, позаяк суди дослідили та врахували всі наявні у справі докази, у тому числі докази, на які посилався замовник на обґрунтування порушення підрядником строків виконання робіт і незалучення необхідної кількості працівників до їх виконання. У справі відсутні докази на підтвердження внесення змін до договору у частині строків виконання робіт. Посилання скаржника на форс-мажорні обставини безпідставні, оскільки він не надав доказів щодо неможливості виконання ним свої зобов`язань. Подвійна відповідальність за порушення договірних зобов`язань обумовлена сторонами у пунктах 8.2-8.4 договору. Договором не передбачено порядку фіксації загальної кількості працівників підрядної організації на об`єкті будівництва та обов`язку ТОВ "Вензабуд" повідомляти підрядника про кожен такий випадок. ТОВ "БК "Альта-Груп" протягом розгляду справи не заявляло клопотань про зменшення штрафних санкцій, не надавало доказів на підтвердження наявності свого скрутного майнового становища та виняткових обставин, необхідних для застосування статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 551 ЦК України.

Позиція Верховного Суду

25. Спірними є висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення із замовника на користь підрядника залишку боргу зі сплати виконаних ним робіт та стягнення з підрядника на користь замовника штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт і незалучення до їх виконання обумовленої договором кількості працівників.

26. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник передусім не погоджується із висновками судів, які визнали обґрунтованими зустрічні позовні вимоги про необхідність притягнення його до відповідальності за порушення строків виконання робіт і їх виконання із залученням працівників у меншій кількості, ніж передбачено договором. Скаржник наполягає на тому, що він вживав усіх залежних від нього заходів щодо своєчасного виконання, тоді як затримка полягала у незалежних від нього причинах і мало місце порушення підрядником своїх зобов`язань унаслідок дій саме з боку замовника.

27. Скаржник зазначає, що у пункті 2 додатку № 1 до договору передбачено, що договірна ціна сформована без урахування вартості послуг баштового крана та бетононасоса, які забезпечує замовник. У зв`язку з цим підрядник 12.07.2021 шляхом надсилання замовникові листа № 02-12/07 повідомляв його про об`єктивні причини затримки виконання робіт, а саме: дощі залили котлован, несвоєчасність запуску баштового крана та відсутність бетононасоса, що загалом на двадцять чотири дні зупинило темпи виконання робіт за графіком. Оскільки цей простій, на думку скаржника, стався з вини замовника, то підрядник просив урахувати ці дні простою у графіку виконання робіт і замовник проти цього не заперечував. Тому строки будівництва зміщені у часі загалом на п`ятдесят п`ять днів.

28. Суди з посиланням на пункти 3.5, 4.22, 7.1 договору спростували ці аргументи підрядника тим, що будівельний майданчик (фронт робіт) повністю підготовлений відповідачем, а крім того, сторони не переносили строк виконання робіт, який погоджувався ними до 30.01.2022.

29. Скаржник також наполягає на безпідставному нарахуванні ТОВ "Вензабуд" штрафних санкцій відповідно до пункту 15.1 договору за період з 24.02 по 30.07.2022 за наявності форс-мажорних обставин (унаслідок військової агресії Російської Федерації проти України на території Київської області відбувалися активні бойові дії до кінця квітня 2022 року і будівельні роботи на об`єктах у м. Броварах були зупинені у зв`язку з небезпекою для життя працівників), які підтверджував сертифікатом Торгово-промислової палати України. На переконання скаржника, цей факт є загальновідомим і не потребує доведення.

30. Утім ці доводи скаржника місцевий господарський суд спростував з посиланням на те, що підрядник не надав доказів щодо неможливості виконання ним своїх зобов`язань унаслідок настання форс-мажорних обставин, відсутністю доказів про повідомлення замовника про їх настання, а також з посиланням на висновки Верховного Суду про те, що сертифікат Торгово-промислової палати України не є беззаперечним і достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання оцінки іншим доказам. Апеляційний господарський суд з приводу цих аргументів скаржника зазначив лише про те, що кінцевий строк виконання підрядником робіт визначений 30.01.2022 і, починаючи з цієї дати, він є таким, що прострочив виконання, що мало місце ще до введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022.

31. Скаржник також заперечив проти притягнення його до відповідальності, передбаченої пунктом 8.4 додатку № 1 до договору, за виконання ним у період з 01.01 по 30.01.2022 робіт із залученням меншої, ніж передбачена договором, кількості працівників без письмової згоди замовника, тоді як суди визнали обґрунтованими ці позовні вимоги і доведеною замовником обставину про відсутність протягом січня 2022 року на об`єкті будівництва двадцяти працівників підрядника щоденно. Скаржник звернув увагу на те, що фіксування цих фактів повинно здійснюватися у день такого порушення шляхом складання відповідного акта, а не через три місяці на підставі листів охоронних організацій. Утім повідомлення про фіксування фактів таких порушень у справі відсутні і тому цей висновок судів неправильний.

32. У контексті названих вище обставин скаржник наполягає на ухваленні судами обох інстанцій судових рішень без урахування висновків Верховного Суду, викладених у наведених ним постановах.

33. Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою та не застосували положення частини першої статті 614 ЦК України, оскільки підрядник не мав змоги виконати своєчасно роботи саме через прострочення замовника, тоді як відповідно до частини першої статті 850 та статті 851 цього ж Кодексу замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду; у разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи; підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріали, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

34. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

35. У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду виклала правову позицію, відповідно до якої на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

36. Проаналізувавши судові рішення, висновки в яких, на думку скаржника, не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень, колегія суддів встановила, що правовідносини у справі № 904/8883/21 та справі, що переглядається, є подібними за змістом, оскільки випливають з договорів, зокрема стосуються встановлення обставин належного виконання сторонами умов договорів.

37. За змістом частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

38. Обов`язок замовника сприяти підрядникові у виконанні роботи і право підрядника не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріали, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником передбачені частиною першою статті 850 та статтею 851 цього ж Кодексу.

39. У постанові від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов`язання діям на його виконання у їх сукупності. Подібні висновки зроблені Верховним Судом у справі № 904/8883/21, про яку зазначає скаржник.

40. Так, у справі № 904/8883/21 з подібними правовідносинами, на яку посилається скаржник, Верховний Суд підтвердив висновок щодо застосування статей 612, 613 ЦК України у підрядних правовідносинах, який раніше викладено Верховним Судом у справах № 916/693/21, № 910/2711/20, № 910/6217/19. Згідно з цим висновком при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов`язання діям на його виконання у їх сукупності.

41. Як виснував Верховний Суд, неможливо розглядати порушення підрядником термінів виконання робіт без дослідження своєчасності та повноти виконання своєї частини зобов`язань замовником. Адже кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку (частина перша статті 613 ЦК України).

42. Тому колегія суддів вважає передчасними посилання судів попередніх інстанцій на порушення підрядником строків виконання робіт, які зроблені без урахування доводів скаржника та оцінки наданих ним доказів на підтвердження причин затримки строків виконання робіт. Тобто не оцінили надані підрядником докази (листування із замовником про затримку) та не встановили наявність вини лише підрядника у несвоєчасному виконанні робіт, як і не з`ясували обставин сприяння замовником у їх виконанні. Крім того, суди, задовольнивши зустрічні позовні вимоги про притягнення підрядника до відповідальності, передбаченої пунктом 8.4 додатку № 1 до договору, за виконання ним у період з 01.01 по 30.01.2022 робіт із залученням меншої, ніж передбачена договором, кількості працівників без письмової згоди замовника, не надали оцінки твердженням скаржника про те, що фіксування цих фактів повинно здійснюватися у день такого порушення шляхом складання відповідного акта, а не через три місяці на підставі листів охоронних організацій.

43. Вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанцій обмежилися лише формальними посиланням на порушення підрядником строків виконання робіт і їх виконання протягом січня 2022 року без обумовленої договором кількості працівників, що, за їх висновками, є достатньою підставою для притягнення підрядника до відповідальності, передбаченої умовами пунктів 8.2-8.4 договору, шляхом нарахування пені і штрафів, загальний розмір яких перевищує суму боргу замовника перед підрядником зі сплати вартості виконаних робіт.

44. Протягом розгляду справи ТОВ "БК "Альта-Груп" неодноразово наголошувало на перевищенні розміру штрафних санкцій над вартістю виконаних робіт, тоді як суди спростували ці аргументи скаржника з посиланням на відсутність клопотання про зменшення штрафних санкцій і ненаданням доказів про наявність виняткових обставин, поважність причин прострочення, наявність скрутного майнового становища та інших виняткових обставин, визначених статтею 233 ГК України і частиною третьою статті 551 ЦК України.

45. Отже, суди попередніх інстанцій виходили виключно зі встановлених обставин порушення підрядником строків виконання робіт, тим самим залишивши поза увагою необхідність дослідження обставин несвоєчасного виконання своїх обов`язків як підрядником, так і замовником у сукупності і чи була можливість у підрядника своєчасно виконати роботи без виконання своїх зобов`язань замовником.

46. У постанові від 13.07.2022 у справі № 925/577/21 Верховний Суд виснував про те, що на підставі частини третьої статті 551 ЦК України, частини першої статті 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, у тому числі і з власної ініціативи, має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру.

47. У цій же постанові, а також постановах від 08.08.2023 у справі № 910/6207/22 та від 03.09.2014 у справі № 6-100цс14, на які посилається скаржник, суд касаційної інстанції зазначав, що частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 цього ж Кодексу щодо загальних засад цивільного законодавства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, якщо її розмір значно перевищує розмір збитків.

48. У постанові від 16.03.2021 у справі № 922/266/20 Верховний Суд зазначив, що у чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

49. У постанові від 29.05.2023 у справі № 904/907/22 Верховний Суд дійшов висновку, що норма частини третьої статті 551 ЦК України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: (1) якщо він значно перевищує розмір збитків, (2) наявність інших обставин, які мають істотне значення. Водночас тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однією зі сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу спрямоване на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

50. Як зазначено раніше, у пунктах 8.2-8.4 додатку № 1 до договору передбачено, що за недодержання строків виконання робіт/виправлення дефектів робіт підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни договору за кожен день затримки виконання робіт/виправлення дефектів робіт. За прострочення передбачених договором строків виконання робіт/виправлення дефектів на строк понад десять календарних днів підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10 % від ціни цього договору. У разі укладання підрядником з третіми особами (субпідрядниками) договору про виконання робіт на об`єкті та/або недотримання умов щодо забезпечення мінімальної щоденної кількості робітників підрядника на об`єкті будівництва без отримання на це письмової згоди замовника, та/або невиконання підрядником інших зобов`язань, передбачених пунктом 1 додатку № 1, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10 % від ціни цього договору за кожен випадок такого порушення.

51. Разом з тим суди, стягуючи з підрядника на користь замовника заявлені останнім суми пені і штрафів та здійснюючи взаємозалік розмірів первісних і зустрічних позовних вимог, не врахували висновків, викладених у названих вище постановах Верховного Суду, щодо права суду зменшити розмір заявлених ТОВ "Вензабуд" штрафних санкцій відповідно до вимог частини третьої статті 551 ЦК України і частини першої статті 233 ГК України, розмір яких значно перевищує суму боргу останнього перед ТОВ "БК "Альта-Груп" за неоплачену вартість виконаних робіт, та співмірність сум штрафних санкцій із сумою боргу.

52. Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

53. Таким чином, ухвалюючи оскаржувані рішення та постанову, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, та не надали їм належної правової оцінки. Водночас встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення як первісного, так і зустрічного позову.

54. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення, а тому справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

55. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскаржуване судове рішення наведеним вимогам не відповідає.

56. Частиною першою статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити тощо.

57. Суди попередніх інстанцій належним чином не з`ясували та не перевірили усіх обставин справи(стосовно затримки підрядником виконання робіт) та пов`язаних з ними доказів (усіх звернень підрядника до замовника із наведенням причин такої затримки, необхідністю вжиття останнім дій задля виконання підрядником робіт та наявності доказів, підтверджуючих наявності у день порушення меншої, ніж передбачена договором, кількості працівників підрядника на об`єкті), що є порушенням вимог статей 73- 80, 86, 236- 238, 282 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, та встановленням необхідності застосування положень частини третьої статті 551 ЦК України, статті 614 цього ж Кодексу та частини першої статті 233 ГК України.

58. Враховуючи викладене, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з порушенням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

59. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

60. Пунктом 1 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Судові витрати

61. Відповідно до статті 129 ГПК України питання про розподіл судових витрат суд розглядає лише, якщо вирішено спір по суті і ухвалено остаточне рішення у справі.

62. У зв`язку зі скасуванням судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судових витрат у справі, в тому числі понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 240, 300, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Альта-Груп" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі № 910/15043/22 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач