Постанова

від 21.02.2024 по справі 947/38994/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/383/24

Справа № 947/38994/20

Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.

Драгомерецького М.М.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

представника ОМР Вишнивецької А.О.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні апеляційнускаргу Одеської міської ради на рішення Київського районного суду м.Одеси від 22.04.2021 року, ухваленого під головуванням судді Салтан Л.В., у цивільній справі за позовною заявою Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будлайф - Одеса» про визнання недійсними правочинів, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна,

встановив:

30.12.2020 року Одеська міська рада (далі ОМР) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Будлайф - Одеса», та збільшивши та уточнивши позовні вимоги (т.2, а.с.103-107, 111-133), просила суд:

- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 18.05.2017 року за № 35247926, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 на садовий (дачний) будинок, загальною площею 47,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу на 1/2 частку у праві власності на садовий будинок, загальною площею 47,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 25.05.2017 року за № 1141, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу на 1/2 частку у праві власності на садовий будинок, загальною площею 47,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26.05.2017 року за № 1159, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В.;

- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 25.05.2017 року № 35370760, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_2 на 1/2 частку садового (дачного) будинку, загальною площею 47,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 26.05.2017 року № 35394727, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_2 на 1/2 частку садового (дачного) будинку, загальною площею 47,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу на 1/2 частку у праві власності на садовий будинок, загальною площею 47,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Демидовим С.С. від 18 червня 2018 року № 358;

- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 18.06.2018 року № 41662506, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_4 на 1/2 частку садового (дачного) будинку, загальною площею 47,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу на 1/2 частку управі власності на садовий будинок, загальною площею 47,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Демидовим С.С. від 30.07.2018 року № 508;

- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 30.07.2018 року № 42302800, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_3 на 1/2 частку садового (дачного) будинку, загальною площею 47,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 02.10.2019 року № 48966916, запис про право власності 33487914, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_3 на садовий (дачний) будинок загальною площею 604,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 02.10.2019 року № 48967243, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_4 на садовий (дачний) будинок, загальною площею 306,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним акт приймання-передавання майна до статутного капіталу, укладений між ТОВ «Будлайф - Одеса» та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Крикливою О.В., зареєстрованого в реєстрі № 948, 949 від 16.07.2020 року;

- визнати недійсним акт приймання-передавання майна до статутного капіталу, укладений між ТОВ «Будлайф - Одеса» та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Крикливою О.В., зареєстрованого в реєстрі № 946, 947 від 16.07.2020 року;

- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 18.07.2020 року №53194400, що є підставою для припинення права власності ТОВ «Будлайф - Одеса» на садовий (дачний) будинок, загальною площею 306,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 18.07.2020 року №53194380, що є підставою для припинення права власності ТОВ «Будлайф - Одеса» на садовий (дачний) будинок, загальною площею 604,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_3 звільнити за власний рахунок самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, загальною площею 604,9 кв. м. (РНОНМ: 1927628551101);

зобов`язати ОСОБА_4 звільнити за власний рахунок самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, загальною площею 306,4 кв. м (РНОНМ: 1927646551101).

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскровим О.В. прийнято рішення (з відкриттям розділу) від 18.05.2017 року №35247926 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на садовий (дачний) будинок, загальною площею 47,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

25.05.2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. на підставі договору купівлі-продажу від 25.05.2017 року № 1141, прийнято рішення № 35370760 про внесення змін до розділу, а саме розмір частки змінено на 1/2 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/2 частки об`єкту нерухомості.

26.05.2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. на підставі договору купівлі-продажу від 26.05.2017 року № 1159 прийнято рішення № 35394727 про державну реєстрацію права власності на 1/2 частину об`єкту нерухомості за ОСОБА_2

18.06.2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Демидовим С.С. на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.2018 року № 358 прийнято рішення від 18 червня 2018 року № 41662506 про державну реєстрацію права власності на 1/2 частину вказаного об`єкту нерухомого майна за ОСОБА_4

30.07.2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Демидовим С.С. на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.2018 року № 508 прийнято рішення від 30 липня 2018 року № 42302800 про державну реєстрацію права власності на 1/2 частину садового (дачного) будинку за ОСОБА_3

27.09.2019 року державним реєстратором КП «Агенція реєстраційний послуг» Мельник Т.І. прийнято рішення від 02.10.2019 року № 48967483 про державну реєстрацію закриття розділу на об`єкт нерухомого майна № 1251295051101 на підставі поділу об`єкту нерухомості: садовий будинок, загальною площею 604,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та садовий будинок, загальною площею 306,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

17.07.2020 року державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І. на підставі актів приймання-передачі від 16.07.2020 року № 946, 947 та № 948, 949, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Крикливою О.М., прийнято рішення від 18.07.2020 року № 53194400 та № 53194380 про державну реєстрацію права власності на два садових будинки за ТОВ «Будлайф Одеса».

Проте зазначені реєстрації були проведені з порушенням чинного законодавства, оскільки відповідачі самовільно зайняли земельну ділянку, та зазначені будинки є самовільними, у зв`язку з чим, позивач просив його позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24.03.2021 року закрито провадження по цивільній справі, в частині вимог щодо скасування рішення про державну реєстрацію права власності від 18.05.2017 року за № 35247926, запису про право власності 20470990, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 на садовий (дачний) будинок, загальною площею 47,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (т.2, а.с.216).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.04.2021 року у задоволенні позовних вимог Одеської міської ради відмовлено.

Також скасовано заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 31.12.2020 року (т.2, а.с.239-247).

В апеляційній скарзі представник ОМР ставить питання про скасування рішення Київського районного суду м. Одеси від 22.04.2021 року, ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.3, а.с.1-15).

В суді апеляційної інстанції справа була розглянута за участю представника позивача ОМР - Вишнивецької А.О., без участі інших учасників справи, які були належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи (т.3, а.с.229, 232-235, 243-245), у тому числі шляхом повідомлення про виклик до суду на офіційному сайті Одеського апеляційного суду в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України (т.3, а.с.237).

При цьому колегія суддів зазначає, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що всвоїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу на підставі наявних доказів.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції тривалий час (т.3, а.с.49-50), колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції за участю представника позивача ОМР Вишнивецької А.О., без участі інших учасників справи. При цьому враховано, що від учасників справи не надходило заяв або клопотань про відкладення слухання справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, представник ОМР посилався на те, що реєстрації права власності ОСОБА_1 , потім права власності ОСОБА_2 , потім - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також ТОВ «Будлайф - Одеса» були проведені з порушенням чинного законодавства, оскільки відповідачі самовільно зайняли земельну ділянку, та зазначені будинки є самовільно збудованими.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОМР є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Разом з тим, слід зазначити, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2021 року, про що було вказано вище, було закрито провадження по цивільній справі, в частині позовних вимог щодо скасування рішення про державну реєстрацію права власності від 18 травня 2017 року за № 35247926, запису про право власності 20470990, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 на садовий (дачний) будинок, загальною площею 47,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (т.2, а.с.216).

При цьому колегія суддів зазначає, що підставою для закриття провадження у справі в цій частині було те, що відповідач ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2, а.с.190).

Тобто, підставою для закриття провадження у справі в цій частині стала саме смерть відповідача ОСОБА_1 , а не інші підстави.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.ст. 80, 83 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальній громаді міста, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом ч.1 ст. 116 ЗК України органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, є ОМР, як власник земельної ділянки, на якій розміщено незаконно зареєстрований садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до виписки з протоколу загальних зборів членів СТ «МАЯК-3» від 13.07.2014 року, що наданий для державної реєстрації права власності, більшістю голосів загальних зборів членів СТ «МАЯК-3» вирішено з 18.05.2014 року прийняти до членів СТ «МАЯК-3» ОСОБА_1 з освоєною нею земельною ділянкою 0,06 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, на момент прийняття рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 30.06.1965 року №477 ОСОБА_1 не була членом даного садового товариства.

Тобто, дане рішення не може засвідчувати належність набуття ОСОБА_1 права власності на вказаний садовий будинок, оскільки жодного зазначення щодо набуття нею у власність чи користування даної земельної ділянки в рішенні не міститься.

Відповідно до довідки від 08.07.2014 року, виданої СТ «МАЯК-3», що також стала однією з підстав для державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на садовий (дачний) будинок за вказаною вище адресою, в користуванні ОСОБА_1 знаходилась земельна ділянка площею 0,062 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На даній земельній ділянці розташований садовий будинок загальною площею приблизно 50 кв.м.

З технічного паспорту від 21.02.2017 року, виданого ФОП ОСОБА_5 , на садовий (дачний) будинок за адресою: АДРЕСА_1 ,, вбачається, що загальна площа об`єкту становить 47,6 кв.м.

В той же час, технічний паспорт за своїм змістом та суттю не є правовстановлюючим документом, тобто не породжує виникнення права власності, а виступає лише технічним документом, в якому відображається спосіб проведення будівельних робіт та надається оцінка щодо дотримання державних будівельних норм.

Більше того, відповідно до листа ДКВ ОМР від 24.06.2020 року № 01-18/743 згідно із п. 8 додатка 2 до рішення ОМР від 25.02.2015 року М 6296-VІ гр. ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення садівництва у зв`язку з невідповідністю містобудівній документації (т.1, а.с.58).

У подальшому, за результатами проведення будівельних робіт відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 площа об`єкта була збільшена до 911,3 кв.м., тобто на 863,7 кв.м.

Відтак, документи, надані для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна не відповідають вимогам чинного законодавства, а відповідно не могли слугувати підставою для прийняття державним реєстратором рішення, без наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка нікому не передавалась у власність/користування та без присвоєння об`єкту нерухомості адреси, у встановленому законодавством порядку.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції фактично погодився з тим, що забудовниками самовільно зайнято земельну ділянку за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів, що посвідчували б право власності на земельну ділянку, на якій здійснювались будівельні роботи, однак відмовив у задоволенні позовних вимог.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Поряд з цим, відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення в цивільній справі» від 18.12.2009 року № 12 рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Крім того, у Постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 22.05.2019 року у справі № 401/158/16-ц вказано, що зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

З урахуванням зазначеного зроблені судом висновки є неповними, взаємовиключними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття незаконного за своїм змістом та суттю рішення суду.

Судом першої інстанції не було враховано, що підставою для прийняття державним реєстратором комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Одеської області Мельник Т.І. рішення від 02.10.2019 року № 48966916 про поділ об`єкту нерухомого майна стали: висновок щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна від 25.09.2019 року № 640 та технічний паспорт, видані ТОВ «АБТІ» від 25.09.2019 року (т.1, а.с.188-194, 196-197).

Так, відповідно до висновку щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме технічної характеристики об`єкту - садовий будинок загальною площею 911,3 кв.м., складається з літ. «А, Б» - садовий будинок, літ. «Б» - гараж, літ. «В» - підсобне. Загальна площа будинку збільшена на 863,7 кв.м. за рахунок проведення робіт, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні мережі системи загального користування, що не передбачає прийняття в експлуатацію згідно з п. 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою КМУ від 07.06.2017 року № 406.

Разом з тим, згідно із п. 54 Порядку, державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об`єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів, або об`єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об`єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об`єкту цивільних правовідносин.

Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що створюється шляхом поділу або об`єднання, подаються:

документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу або об`єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

Для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об`єднання, подаються:

документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його поділу або об`єднання (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, коли об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об`єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення);

технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Тобто, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію права власності на такий об`єкт лише після перевірки наявності всіх необхідних для цього документів та їх відповідність вимогам законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 37, ч.ч.1,2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачаєтьсяз листаДепартаменту комунальноївласності ОМРвід 05.06.2020року №01-19/1130,за результатамикомісійного обстеженняна місціза адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 встановлено фактвиконання будівельнихробіт.Документи,що посвідчуютьправо власностіабо користуванняна земельніділянки орієнтовноюплощею 2800кв.м.,на якихздійснюються будівельніроботи завищевказаними адресами відсутні (т.1, а.с.50-51).

Так, згідно з Актом обстеження об`єкту містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси від 20.05.2020 року, під час виїзду на місце за адресою: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_1 встановлено факт розміщення новозбудованих двох зблокованих трьохповерхових садових будинків з прибудованими гаражами, які знаходяться в стадії будівництва, а саме: влаштовано монолітні стіни першого поверху та прибудованих гаражів, влаштовано монолітний каркас другого та третього поверхів, здійснена кладка зовнішніх та внутрішніх стін з піноблоків з влаштуванням віконних та дверних отворів, влаштовано монолітне перекриття одного прибудованого гаражу та першого, другого, третього поверхів будинків (т.1, а.с.52-57).

Відповідно до актів огляду земельної ділянки від 18.06.2020 року спеціалістами відділу самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням земельного законодавства ДКВ ОМР встановлено, що на земельних ділянках орієнтовною площею по 300 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 здійснюється будівництво будинків. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку, де здійснюється будівництво, відсутні, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126, п. б ч. 1 ст. 211 ЗК України (т.1, а.с.60, 63).

Згідно з листами Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР від 25.05.2020 року № 01-2/147-Д під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , що мала місце 02.12.2019 року, встановлено факт здійснення будівельних робіт з нового будівництва садових будинків (т.1, а.с.65-72).

Так, УДАБК ОМР зареєстровано подане замовником будівництва ОСОБА_4 повідомлення № ОД 061182400889 про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція 1/2 частини садового (дачного) будинку з виділом у самостійну одиницю без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 » від 28.08.2019 року, де зазначено нас тупне:

містобудівні умови та обмеження забудови, видані управлінням архітектури та містобудування ОМР від 27.06.2018 року № 01-07/155;

дані щодо використання земельної ділянки не вказано на підставі п. 7 постанови КМУ від 13.04.2011 року № 466;

основні показники об`єкта будівництва: загальна площа - 191,08 кв.м., житлова площа - 101,55 кв.м., будівельний об`єм - 516 кв.м., поверховість - 2 поверхи.

Крім того, УДАБК ОМР зареєстровано подане замовником будівництва ОСОБА_3 повідомлення № ОД 061182351748 про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція 1/2 частини садового (дачного) будинку з виділом у самостійну одиницю без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 » від 23.08.2019 року, яке наказом № 01-13/482 УДАБК ОМР від 10.12.2019 року було скасовано (т.1, а.с.74, 81-82).

Слід зазначити, що у вказаному повідомленні вказано, зокрема:

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, видані управлінням архітектури та містобудування ОМР від 30.07.2018 року № 01-07/165;

дані щодо використання земельної ділянки не вказано на підставі п. 7 постанови КМУ від 13.04.2011 року № 466;

основні показники об`єкта будівництва: загальна площа-171,15 кв.м., житлова площа - 89,85 кв.м., будівельний об`єм -463 кв.м., поверховість - 2 поверхи.

Аналогічне повідомлення було надане також і ОСОБА_4 від 28.08.2019 року, яке Наказом УДАБК ОМР від 10.12.2019 року також було скасовано (т.1, а.с.100-101).

Проте, судом першої інстанції не було враховано, що в даних повідомленнях були наведені недостовірні дані, які є підставою вважати об`єкти самочинно збудованими, а саме:

об`єкти будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без належно затвердженого проекту, чим порушено п. 11 Порядку здійснення підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466.

За даним фактом складено відповідні акти перевірки від 02.12.2019 року № 0001994 та № 0001995 та протоколи про адміністративні правопорушення від 02.12.2019 року.

Відповідно до листа Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 27.11.2019 року № 01-11/5177 за даними архіву та відділу загального листування ДАМ ОМР відомості щодо надання містобудівних умов та обмежень (будівельних паспортів) забудови земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 - відсутні (т.1, а.с.102).

20.05.2020 року посадовими особами УДАБК за результатами комісійного обстеження із залученням представників Київської районної адміністрації ОМР, Департаменту комунальної власності ОМР за адресою: м. Одеса, вул. Вєтрова, 16-Д та м. Одеса, вул. Вєтрова, 16-Е встановлено, що виконання будівельних робіт за даними адресами проводиться з розширенням загальної площі садових будинків за рахунок прибудови та захоплення земельної ділянки, яка в свою чергу перебуває у власності територіальної громади м. Одеси (т.1, а.с.73-78).

Крім того, встановлено, що будівельні роботи з реконструкції садових будинків за вищевказаними адресами здійснюються зі зміноюзовнішніх геометричнихрозмірів їхніхфундаментів уплані тазі зміноюосновних показниківоб`єкта будівництва, а саме: пляма забудови складає близько 200 кв.м., поверховість - 3 поверхи.

У зв`язку з цим Наказами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 10.12.2019 року № 01-13/475 та № 01-13/482, про що вказано вище, скасовано право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлень від 28.08.2019 року № ОД 061182400889 та від 23.08.2019 року № ОД 061182351748 (т.1, а.с.81-82, 100-101).

Листом від 23.07.2020 року № 3015-02/117 КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР повідомило про відсутність реєстрації права власності станом на 31.12.2010 року на об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 (т.1, а.с.103).

Відповідно до листа Відділу у м. Одесі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 08.07.2020 року № 520/112-20 згідно із Книгами реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, других примірників державних актів, примірників договорів оренди землі станом на 31.12.2012 року інформація щодо реєстрації права власності (користування) на земельні ділянки за вищевказаними адресами відсутня (т.1, а.с.104).

Однак, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність в матеріалах справи будь-яких належних та допустимих доказів того, що спірні об`єкти є самочинними та не були введенні в експлуатацію.

Так, в оскаржуваному рішенні суд зазначив, що загальна площа садового будинку збільшена на 863,7 кв.м. за рахунок проведення робіт, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, що не передбачає прийняття в експлуатацію згідно з п. І Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких не підлягають прийняттю в експлуатацію об`єкти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406.

Разом з тим, на арк. 10 оскаржуваного рішення судом зазначено, що положеннями статті 321 ЦК України законодавцем визначено принцип непорушності права власності та зазначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, тоді як державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна, щодо якого було зареєстровано декларацію, грубо порушує право власності територіальної громади м. Одеси на землю, яке має бути відновленим у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та в якої відсутні правонаступники, незаконно набула право власності на садовий (дачний) будинок, загальною площею 47,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , всі подальші дії по відчуженню даного житлового будинку, його перебудови, поділу, передачу до статутного капіталу ТОВ «Будлайф-Одеса», державні реєстрації права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , є незаконними і підлягають скасуванню.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в оскаржуваному рішенні суду суд вказав: «З матеріалів справи вбачається, що рішення про державну реєстрацію права власності N9 35247926 та запис про право власності 20470990 за ОСОБА_1 на садовий (дачний) будинок, загальною площею 47,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було прийнято 18 травня 2017 року. У свою чергу ОМР звернулась з позовною заявою 29 грудня 2020 року, а тому строк позовної давності минув 18 травня 2020 року та представником позивача не доведено факт того, що позивач не міг дізнатися раніше про наявність цього рішення, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе, також, застосувати строк позовної давності».

З цього приводу колегія суддів зазначає, що ОМР як власник земельної ділянки, не могла та не повинна була проводити дослідження інформації з Державного реєстру речових прав всієї території м. Одеси, на якій ймовірно могло бути зареєстровано право власності за відсутності на те законних підстав.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що представники відповідачів надали до суду клопотання прозастосування строківпозовної давності, посилаючись на те, що рішення про державну реєстрацію права власності № 35247926 та запис про право власності 20470990 за ОСОБА_1 на садовий (дачний) будинок, загальною площею 47,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було прийнято 18 травня 2017 року. У свою чергу ОМР звернулась з позовною заявою 29 грудня 2020 року, а тому строк позовної давності минув 18 травня 2020 року та представником позивача не доведено факт того, що позивач не міг дізнатися раніше про наявність цього рішення (т.2, а.с.208-210).

З цього приводу колегія суддів зазначає, що саме по цим позовним вимогам було закрито провадження по справі ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2021 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, про що було вказано вище.

З цих підстав колегія суддів також зазначає, що у суду не було правових підстав відмовляти в задоволенні цих позовних вимог за збігом строку позовної давності.

Більше того, у суду не було правових підстав відмовляти в задоволенні позовних вимог і по їх суті і у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Таких правових позицій дотримується Верховний Суд в постанові його Великої Палати від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц (провадження 14-252цс18), згідно якої позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Тобто, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Перш ніж застосувати позовну давність суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Дані правові висновки викладені також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц; від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц; від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц; від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73); від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80); від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61); № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61); від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71); від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134); від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51).

Однак судом першої інстанції зазначених обставин не було враховано, у зв`язку з чим суд безпідставно відмовив в задоволенні частини позовних вимог ОМР через пропуск строку позовної давності і по суті спору, через безпідставність цих позовних вимог.

Що ж стосується пропуску строку позовної давності до інших позовних вимог, то колегія суддів зазначає, що позовні вимоги ОМР були направлені на зобов`язання ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які є співзасновниками і співвласниками ТОВ «Будлайф-Одеса» (т.3, а.с.78), звільнити за власний рахунок самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, загальною площею 604,9 кв.м. (РНОНМ: 1927628551101) та загальною площею 306,4 кв.м (РНОНМ: 1927646551101), відповідно.

Тобто до суду фактично заявлений негаторний позов, у зв`язку з чим позовна давність до цих вимог не застосовується.

Таких правовихпозицій дотримуєтьсяВерховний Судв постановахйого ВеликоїПалати від 4 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц, від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти заяви та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Крім того, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його спростовують, оскільки рішення ухвалено не у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОМР задовольнити у повному обсязі.

Часткове задоволення апеляційної скарги полягає у тому, що не всі її доводи прийняті судом апеляційної інстанції до уваги.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради залишити задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м.Одеси від 22.04.2021 року скасувати.

Прийняти постанову,якою позовнівимоги Одеськоїміської радидо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«Будлайф -Одеса» провизнання недійснимиправочинів,скасування рішеньпро державнуреєстрацію прававласності наоб`єкт нерухомогомайна,задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу на 1/2 частку у праві власності на садовий будинок, загальною площею 47,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 25.05.2017 року за № 1141, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу на 1/2 частку у праві власності на садовий будинок, загальною площею 47,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 26.05.2017 року за № 1159, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 25.05.2017 року № 35370760, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_2 на 1/2 частку садового (дачного) будинку, загальною площею 47,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 26.05.2017 року № 35394727, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_2 на 1/2 частку садового (дачного) будинку, загальною площею 47,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу на 1/2 частку у праві власності на садовий будинок, загальною площею 47,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Демидовим С.С. від 18 червня 2018 року № 358.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 18.06.2018 року № 41662506, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_4 на 1/2 частку садового (дачного) будинку, загальною площею 47,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу на 1/2 частку управі власності на садовий будинок, загальною площею 47,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Демидовим С.С. від 30.07.2018 року № 508.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 30.07.2018 року № 42302800, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_3 , на 1/2 частку садового (дачного) будинку, загальною площею 47,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 02.10.2019 року № 48966916, запис про право власності 33487914, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_3 на садовий (дачний) будинок загальною площею 604,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 02.10.2019 року № 48967243, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_4 на садовий (дачний) будинок, загальною площею 306,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним акт приймання-передавання майна до статутного капіталу, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будлайф - Одеса» та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Крикливою О.В., зареєстрованого в реєстрі № 948, 949 від 16.07.2020 року.

Визнати недійсним акт приймання-передавання майна до статутного капіталу, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будлайф - Одеса» та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Крикливою О.В., зареєстрованого в реєстрі № 946, 947 від 16.07.2020 року.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 18.07.2020 року №53194400, що є підставою для припинення права власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Будлайф - Одеса» на садовий (дачний) будинок, загальною площею 306,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 18.07.2020 року №53194380, що є підставою для припинення права власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Будлайф - Одеса» на садовий (дачний) будинок, загальною площею 604,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_3 звільнити за власний рахунок самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, загальною площею 604,9 кв. м. (РНОНМ: 1927628551101).

Зобов`язати ОСОБА_4 звільнити за власний рахунок самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, загальною площею 306,4 кв. м (РНОНМ: 1927646551101).

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будлайф - Одеса», код ЄДРПОУ 43712745, на користь Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 26597691, у рівних частках судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанціях у загальному розмірі 91751,50 грн. (дев`яносто одну тисячу сімсот п`ятдесят одну гривню 50 копійок), з кожного по 22937,88 грн. (двадцять дві тисячі дев`ятсот тридцять сім гривень 88 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Через хворобу судді Сегеди С.М., повне судове рішення складено 11.03.2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький