Ухвала

від 12.03.2024 по справі 911/159/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/159/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В. (головуючої), Жайворонок Т.Є. та Колос І. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліто" (далі - ТОВ "Агроліто")

на рішення господарського суду Київської області від 22.05.2023 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас"

до ТОВ "Агроліто"

про стягнення 1 908 178,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Агроліто" 29.01.2024 (згідно з вхідним штампом Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 22.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 911/159/23 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Також ТОВ "Агроліто" подано клопотання про зупинення виконання та дію оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2024 касаційну скаргу ТОВ "Агроліто" залишено без руху, у зв`язку з тим, що у скарзі не викладено чітких підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс ); надано скаржнику строк для усунення недоліків.

ТОВ "Агроліто" 22.02.2024 (через систему "Електронний суд") на виконання вимог вказаної ухвали про залишення його скарги без руху подало до Касаційного господарського суду заяву про усунення недоліків, в якій скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про неправильне застосування попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, частини першої статей 627, 628, 265, 712, 526, 527, 525, 662, 664 Цивільного кодексу України, частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, частини першої статті 1, частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах, які скаржник наводить у скарзі;

в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій, зокрема, приписів частин першої та другої статті 14, частини першої статей 525, 527, 528, частин першої та другої статті 526 Цивільного кодексу України, частини п`ятої статті 19 та частини другої статті 193 Господарського кодексу України за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

З огляду на усунення скаржником недоліків касаційної скарги у встановлений строк та враховуючи, що касаційна скарга подана в межах строків, встановлених частиною першою статті 288 ГПК України і відповідає вимогам статті 290 ГПК України, Суд дійшов висновку, що подані матеріали достатні для відкриття касаційного провадження з підстав, визначених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Разом з тим скаржником до касаційної скарги додано заяву про зупинення виконання та дії оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, яка мотивована, зокрема, таким:

судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а тому заходи з примусового виконання рішення щодо стягнення зі скаржника грошових коштів в рамках виконавчого провадження можуть призвести до накладення арешту на майно скаржника, що суттєво ускладнить відновлення його порушених прав та призведе до додаткових витрат в подальшому, враховуючи потенційно можливе банкрутство позивача; також наведене зупинить його господарську діяльність, що унеможливить виплату заробітної плати та здійснення господарських операцій з контрагентами.

Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Аналіз вказаної статті свідчить, що клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Однак саме лише посилання скаржника на настання негативних наслідків у зв`язку з виконанням оскаржуваних судових рішень без надання жодних доказів (зокрема, доказів відкриття виконавчого провадження), які підтверджували б необхідність зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення у цій справі, не можуть бути безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Крім того, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Разом з тим скаржником не доведено, що захист прав скаржника, його свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Отже, враховуючи, що зупинення виконання судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду та, беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, оскільки на доведення таких підстав не наведено документально обґрунтованих обставин, у Суду відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання.

Керуючись статтями 234, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліто" на рішення господарського суду Київської області від 22.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 911/159/23.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 11 квітня 2024 року о 10:30 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. 302.

3. Надати учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 01 квітня 2024 року.

4. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліто" про зупинення виконання та дії рішення господарського суду Київської області від 22.05.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 911/159/23 відмовити.

5. Витребувати матеріали справи № 911/159/23 господарського суду Київської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліто" про стягнення 1 908 178,75 грн.

6. Копію ухвали надіслати господарському суду Київської області та Північному апеляційному господарському суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок

Суддя І. Колос