Ухвала

від 11.03.2024 по справі 712/1080/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 березня 2024 року

м. Київ

справа № 712/1080/23

провадження № 61-2629ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чечота Ярослава Григоровича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до корпорації «Житлобудінвест-Ч» про розірвання договору, стягнення збитків, пені та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до корпорації «Житлобудінвест-Ч» про розірвання договору, стягнення збитків, пені та моральної шкоди, в якому, з урахуванням уточнень позову, просила: розірвати договір від 27 лютого 2008 року № 65 про дольову участь у будівництві квартири; стягнути з корпорації «Житлобудінвест-Ч» на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 379 500 грн; збитки (утрачену вигоду) у розмірі 1 179 900 грн; пеню у розмірі 4 155 525 грн; моральну шкоду у розмірі 100 000 грн; витрати на правову допомогу.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

13 грудня 2023 року адвокат Чечот Я. Г., як представник ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року (повний текст якої складено 16 листопада 2023 року) у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2023 року касаційну скаргу адвоката Чечота Я. Г., як представника ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме заявнику запропоновано надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги оформлену, відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, в якій зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, і надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

17 січня 2024 року, на виконання вимог вказаної ухвали, адвокат Чечот Я. Г., як представник ОСОБА_1 , подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги та її копії з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року касаційну скаргу адвоката Чечота Я. Г., як представника ОСОБА_1 на зазначені судові рішення повернуто заявнику.

20 лютого 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, представник ОСОБА_1 - адвокат Чечот Я. Г. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження, зазначені судові рішення скасувати й передати справу на новий розгляд.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Перевіривши підстави пропуску строку на касаційне оскарження суд вважає, що заявлене клопотання про поновлення цього строку підлягає задоволенню.

Разом з цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Як на підставу касаційного оскарження, як вбачається з тексту касаційної скарги, заявник, посилається на пункти 1 та 2 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначаючи, при цьому, постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17, як щодо пункту 1, так і пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Однак, пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачає, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої існує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні та обґрунтування щодо таких висновків для правильного вирішення справи.

Саме по собі посилання на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України не дає підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

У зв`язку з наведеним, заявнику необхідно надати уточнену касаційну скаргу, з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Отже подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чечота Ярослава Григоровича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян