Постанова

від 07.11.2023 по справі 712/1080/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року

м. Черкаси

Справа № 712/1080/23Провадження № 22-ц/821/1389/23категорія: 304000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого -Василенко Л.І.,

суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,

секретаря - Ярошенка Б. М.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач - Корпорація «Житлобудінвест Ч»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рой Олега Володимировича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Корпорації «Житлобудінвест Ч» про розірвання договору, стягнення збитків, пені та моральної шкоди, у складі: головуючого судді Стеценка О. С., повний текст рішення виготовлений 03 липня 2023 року,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Корпорації «Житлобудінвест Ч» про розірвання договору, стягнення збитків, пені та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивувала тим, що між нею та Корпорацією «Житлобудінвест Ч» укладено 27.02.2008 договір № 65 про дольову участь у будівництві квартири у жилому будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.1 Договору ОСОБА_1 замовляє у Корпорації будівництво 2-х кімнатної квартири, будівельний номер АДРЕСА_2 .

Зазначає, що на виконання умов договору, вона внесла оплату у сумі 379500 грн, тобто замовником, на думку позивача, виконано зобов`язання щодо оплати у повному обсязі.

Згідно п. 4.1, 4.3 договору Корпорація зобов`язується здійснити будівництво квартири за адресою АДРЕСА_1 та передати її у власність ОСОБА_1 .

На дату звернення із позовом зобов`язання відповідача не виконано і права позивача не визнаються відповідачем, оскільки квартира, що є предметом договору, продана третій особі, а будь-які відшкодування на користь позивача відповідачем не здійснено.

Відповідач наказом розриває в односторонньому порядку укладений з позивачем договір у зв`язку з невнесенням позивачем оплати по договору.

Корпорацією «Житлобудінвест-Ч» не надано доказів невнесення позивачем оплати по договору, а квитанція до прибуткового касового ордера підтверджує факт внесення позивачем оплати по договору.

Тому, на думку позивача, відповідач не мав права розривати договір в односторонньому порядку, а такий механізм припинення дії договору за наявності факту оплати не передбачений самим договором, а тому договір не припинив дію внаслідок видачі наказу.

17.11.2017 відповідно до сертифікату серії ЧК № 162173200283 Корпорацією «Житлобудінвест-Ч» введено в експлуатацію житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Натомість право власності на квартиру номер АДРЕСА_3 зареєстровано за третьою особою на підставі договору про дольову участь у будівництві № 163 від 05.06.2017 та акту приймання-передачі нерухомого майна № 104 від 25.01.2018, про що позивач дізналася під час розгляду справи № 712/6877/21 восени 2021 року, оскільки відповідач ухилявся від надання інформації щодо виконання договору та передачі квартири.

Оскільки, на думку позивача, відповідач допустив порушення умов договору, тому вона вправі вимагати стягнення з відповідача пені у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», в межах строку позовної давності у сумі 4155525 грн.

Ринкова вартість квартири становить 1559400 грн, а отже позивач несе збитки у формі упущеної вигоди у сумі 1179500 грн.

Також позивачу завдано моральної шкоди за порушення договору на суму 100000 грн.

Крім того, зазначає, що вона не мала можливості подати позовну заяву до відповідача раніше, оскільки не була обізнана із інформацією та здійснювала лікування наслідків перелому кістки, у зв`язку з чим не мала можливості здійснити оплату професійної правничої допомоги щодо складання позову та представництва її інтересів у суді.

Про порушення своїх прав та законних інтересів позивач дізналася лише зі змісту відзиву на позов та додатків до нього восени 2021 року під час розгляду справи № 712/6877/21.

Змінивши предмет позову, остаточно ОСОБА_1 просила суд: розірвати договір від 27.02.2008 № 65 про дольову участь у будівництві квартири; стягнути з корпорації «Житлобудінвест-Ч» на користь ОСОБА_1 збитки у сумі 379500 грн; збитки (утрачену вигоду) у сумі 1179900 грн; пеню у сумі 4155525 грн; моральну шкоду у сумі 100000 грн; витрати на правову допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення судумотивоване тим,що позивачвнесла оплатувартості квартириз порушеннямстроку,передбаченого п.2.2договору,тому договір№ 65від 27.02.2008не набравчинності. Указаний договір сторонами не переукладався, що визнано сторонами у справі. Таким чином, між сторонами відсутні договірні відносини.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки між сторонами відсутні договірні відносини, відповідач не допустив порушення прав позивача, тому своїми діями не завдав збитків позивачу, тому в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків (упущеної вигоди) у сумі 1179900 грн слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Також не підлягають задоволенню вимоги про стягнення пені та моральної шкоди, оскільки вони є похідними вимогами.

Суд дійшоввисновку,що анулюванняквитанції наказомпідприємства невідповідає вимогамПоложення,за такихобставин судкритично оцінюєзазначений вищенаказ тапокази свідка. Оскільки між сторонами відсутні договірні відносини, внесені позивачем кошти у сумі 379 500 грн підлягають поверненню позивачу.

Разом з тим, суд зазначив, що вважаючи, що між сторонами існують договірні відносини за договором № 65 від 27.02.2008, позивач могла дізнатися про своє порушене право найпізніше з 18.12.2017, оскільки у судовому засіданні позивач зазначила, що вона була обізнана, що будинок збудований ще у 2017 році, і вона постійно цікавилася долею будівництва.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі, поданій 31 липня 2023 року, ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду таким, що прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають встановленим обставинам, судом порушено норми процесуального права, невірно застосовано норми матеріального права, оскільки суперечить висновкам Верховного Суду, тому просила скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2023 року та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а саме: стягнути з Корпорації «Житлобудінвест-Ч» на користь ОСОБА_1 збитки у сумі 379500 грн; збитки (утрачену вигоду) у сумі 1179900 грн; пеню у сумі 4155525 грн; моральну шкоду у сумі 100000 грн; витрати на правову допомогу та судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні було визнано обставини, що не є доведеними та не ґрунтуються на достовірних та допустимих доказах, зокрема щодо посилання на лист відповідача від 27.03.2018 про те, що у зв`язку із невнесенням коштів, договір № 65 від 27.02.2008 вважається недійсним та докази отримання саме його позивачем.

Зазначає, що після підписання договору, фактично після оплати позивачем квартири відповідачеві, самим відповідачем було видано квитанцію про оплату, і тоді договір вступив в силу і діє до тепер. Відповідач прийняв оплату, чим підтвердив чинність договору.

Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що позивач вправі вимагати стягнення з відповідача пеню у відповідності до положень ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» в межах строку позовної давності.

Щодо позовної давності зазначає, що Корпорація «Житлобудінвест-Ч» повідомила ОСОБА_1 листом від 04.03.2021 про здачу будинку за адресою АДРЕСА_1 в експлуатацію. Будь-які інші повідомлення, листи та інше від Корпорації «Житлобудінвест-Ч» позивачу не направлялись до весни 2021 року та були отримані під час розгляду справи № 712/6877/21.

Крім того, позивачем вчинялись активні дії та направлялись запити до ДАБІ в Черкаській області та Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради із проханням надати інформацію щодо готовності та здачі об`єкту в експлуатацію, проте такої інформації надано не було.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

27.02.2008 між Корпорацією «Житлобудінвест-Ч» (Корпорація) та ОСОБА_1 (Пайовик) підписано договір № 65 на дольову участь у будівництві квартири у житловому будинку по АДРЕСА_1 (далі за текстом договір № 65 від 27.02.2008) (а.с. 16-20).

Пунктом 1.1 договору № 65 від 27.02.2008 визначено, що ОСОБА_2 замовляє у Корпорації будівництво 2-х кімнатної квартири, будівельний номер АДРЕСА_2 (а.с. 16).

Вартість договору та порядок розрахунків сторонами узгоджено у розділі 2 договору.

Відповідно до п. 2.1 договору № 65 від 27.02.2008, вартість квартири на дату укладення договору становить 379500 грн (а.с. 16).

Згідно з п. 2.2 договору Пайовик проводить фінансування будівництва квартири у повному обсязі згідно п. 2.1 договору або частинами. Оплата вартості квартири проводиться грошовими коштами, згідно умов договору: 1) І - внесок складає 30% суми вартості квартири, згідно п. 2.1. договору та сплачується у триденний строк з дати підписання сторонами договору; 2) залишок вартості квартири у розмірі 70% Пайовик сплачує згідно графіка оплати (а.с. 16-17).

Пунктом 3.1 договору № 65 від 27.02.2008 встановлено, що ОСОБА_2 зобов`язаний оплатити вартість квартири згідно з умовами договору та графіка оплати шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок Корпорації грошових коштів у сумі 379500 грн або надати Корпорації грошовий чек ощадбанку, або оплатити у касу Корпорації в цей же термін.

Якщо ОСОБА_2 не провів оплату першого внеску у розмірі та строки, встановлені договором, цей договір вважається таким, що не набрав чинності, навіть якщо грошові кошти сплачені за спливом десяти днів після вказаного у договорі строку. У такій ситуації договір підлягає переукладенню на вільну квартиру у цьому будинку, якщо така буде в наявності (а.с. 17).

Відповідно до п. 3.2 договору Пайовик зобов`язаний проводити оплату вартості квартири у будинку, що будується, в строки та розмірі згідно з умовами договору. Після визначення повної вартості квартири Корпорація пред`являє Пайовику вимоги про повну оплату, яку ОСОБА_2 повинен провести протягом п`яти днів з дати пред`явлення повідомлення про сплату (а.с. 17).

Згідно з п. 4.1 договору № 65 від 27.02.2008 Корпорація зобов`язана здійснити будівництво квартири у житловому будинку, будівельна адреса якого вказана у п. 1.1, та ввести будинок в експлуатацію у 2009 році при наявності повного та своєчасного фінансування з боку всіх ОСОБА_2 (а.с. 18).

Пунктом 5.2 договору № 65 від 27.02.2008 передбачено, що у разі розірвання договору, спричиненого порушенням строків фінансування та розміру внеску з боку Пайовика, отримані грошові кошти підлягають поверненню Пайовику з урахуванням п. 5.6 договору при наявності третьої особи або правонаступника, який укладе новий договір на квартиру ОСОБА_2 , який вибуває, і продовжить її фінансування з попереднім погашенням коштів, витрачених на будівництво квартири на користь колишнього ОСОБА_2 (а.с. 18).

Згідно з п. 7.1 договору № 65 від 27.02.2008, якщо до закінчення строків внесення оплати, обумовлені умовами договору, ОСОБА_2 не внесе платежі у повному обсязі, договір вважається розірваним за його ініціативою, з поверненням сторін за договором у первинний стан з урахуванням п. 5.6 договору. Квартира підлягає перерозподілу (а.с. 19).

Пунктом 8.1 договору № 65 від 27.02.2008 визначено, що усі зміни та доповнення до договору здійснюються тільки в письмовій формі, усні домовленості до договору не допускаються. Виправлення до договору не допускаються. Листи Корпорації по оплаті та інші доповнення до договору, що направляються, підлягають виконанню сторонами (а.с. 19).

Договір вступає у дію з дати оплати першого внеску вартості квартири і діє до дати виконання умов договору сторонами (п. 8.2 договору) (а.с. 20).

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру серії 02АААЗ №322108 від 04.03.2008, від позивача ОСОБА_1 . Корпорацією «Житлобудінвест-Ч» 04.03.2008 прийнято 379500 грн, згідно договору № 65 від 27.02.2008 (а.с. 15).

15.03.2021 представник позивача скерував на адресу відповідача заяву про передачу квартири замовнику, в якій просив передати ОСОБА_1 2-х кімнатну квартиру, будівельна адреса: АДРЕСА_1 , шляхом підписання акту прийому-передачі та/або підписання інших необхідних документів (а.с. 24-25).

23.02.2021 представником позивача до відповідача було скеровано адвокатський запит в якому він просив надати інформацію про стан будівництва 2-х кімнатної квартири, будівельний номер АДРЕСА_3 , та виконання відповідачем вимог договору № 65 від 27.02.2008 (а.с. 21-23).

15.03.2021 представником позивача до відповідача скеровано адвокатський запит від 12.03.2021, в якому просив надати інформацію про стан виконання відповідачем вимог договору № 65 від 27.02.2008; про повну адресу та реєстраційний номер нерухомості в Державному реєстрі прав на нерухоме майно щодо 2-х кімнатної квартири, будівельний номер АДРЕСА_4 ; про можливість передачі ОСОБА_1 2-х кімнатної квартири, будівельний номер АДРЕСА_4 , шляхом підписання акту прийому-передачі та підписання інших необхідних документів (а.с. 28-32).

Відповідно до листа Департаменту архітектури та містобудування від 18.03.2021 інформація щодо присвоєння адреси квартирі АДРЕСА_3 відсутня (а.с. 34).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_3 (а.с. 35-36).

З довідки КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» № 749 від 22.09.2021 вбачається, що ОСОБА_1 консультована з приводу наслідків перенесеного відкритого перелому (а.с. 37).

Відповідно до наказу Корпорації «Житлобудінвест-Ч» «Про анулювання квитанцій до ПКО до договору дольової участі № 65 від 27.02.2008» від 25.03.2008 наказано договір дольової участі № 65 від 27.02.2008 розірвати у зв`язку з невнесенням ОСОБА_1 оплати по договору; вищевказана квартира з дати цього наказу є вільною до укладення договору дольової участі з іншою особою (пайовиком); раніше помилково видану ОСОБА_1 квитанцію до ПКО на суму 379500 грн від 04.03.2008 гр. ОСОБА_1 повернути відмовилась, у зв`язку з чим вважати її недійсною (а.с. 43).

Згідно з листом відповідача від 27.03.2018 доведено до відома позивача, що у зв`язку з невиконанням нею умов договору № 65 від 27.02.2008, а саме невнесенням коштів, договір № 65 від 27.02.2008 вважається недійсним (а.с. 44).

На підтвердження отримання позивачем листа Корпорацією «Житлобудінвест-Ч» надано рекомендоване повідомлення про вручення № 1800196149589, згідно з яким ОСОБА_1 05.04.2018 (а.с. 46).

Згідно з листом відповідача від 14.04.2021 повідомлено представника позивача про те, що ОСОБА_1 на виконання умов договору № 65 від 27.02.2008 не вносились кошти, тому договір вважається розірваним по ініціативі пайовика. У зв`язку з чим відсутня можливість передати останній квартиру (а.с. 45).

Відповідно до Сертифікату серії ЧК № 162173200283 від 17.11.2017, виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, будинок по вул. Смілянська, 2/1 введений в експлуатацію 17.11.2017 (а.с. 47).

Згідно з листом Корпорації «Житлобудінвест-Ч» від 01.03.2021 № 43 будівництво будинку по АДРЕСА_1 завершено, об`єкт зданий в експлуатацію (а.с. 48).

З висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки від 16.01.2023 вбачається, що вартість 2-х кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_5 становить 1559400 грн (а.с. 49).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно з ч. 1ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь головуючого судді, поясненя учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, ст. 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Предметом спору є розірвання договору про дольову участь у будівництві стягнення з відповідача збитків, пені та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦПК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що підписуючи договір № 65 від 27.02.2008, сторони договору були вільними в укладенні договору, узгодили умови договору, в тому числі в частині його вартості та порядку розрахунків.

Згідно з п. 2.2 договору Пайовик проводить фінансування будівництва квартири у повному обсязі згідно п. 2.1 договору або частинами. Оплата вартості квартири проводиться грошовими коштами, згідно умов договору: 1) І - внесок складає 30% суми вартості квартири, згідно п. 2.1. договору, та сплачується у триденний строк з дати підписання сторонами договору; 2) залишок вартості квартири у розмірі 70% Пайовик сплачує згідно графіка оплати.

Пунктом 3.1 договору визначено, якщо ОСОБА_2 не провів оплату першого внеску у розмірі та строки, встановлені договором, цей договір вважається таким, що не набрав чинності, навіть якщо грошові кошти сплачені за спливом десяти днів після вказаного у договорі строку. У такій ситуації договір підлягає переукладенню на вільну квартиру у цьому будинку, якщо така буде в наявності.

Відповідно до п. 3.2 договору Пайовик зобов`язаний проводити оплату вартості квартири у будинку, що будується, в строки та розмірі згідно з умовами договору. Після визначення повної вартості квартири Корпорація пред`являє Пайовику вимоги про повну оплату, яку Пайовик повинен провести протягом п`яти днів з дати пред`явлення повідомлення про сплату.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що графік оплати і остаточна вартість квартири встановлюються Корпорацією у разі часткової оплати вартості квартири.

При цьому, умови договору не містять різних строків внесення оплати чи то повної, чи то частками, тобто перший внесок чи повна вартість повинні бути оплачені у триденний строк з дати підписання сторонами договору.

Договір № 65 підписаний сторонами ОСОБА_1 та Корпорацією «Житлобудінвест Ч» 27.02.2008.

Враховуючи,що улютому 2008року містив29днів,а позивачсплатила вартістьквартири усумі 379500грн 04березня 2008року, згідно з квитанцією серії 02АААЗ № 322108 від 04.03.2008, то вона є такою, що допустила порушення умов договору № 65 від 27.02.2008 щодо своєчасної оплати вартості квартири, отже договір є таким, що не набрав чинності, тобто є неукладеним.

Іншого договору між сторонами укладено не було. Тобто між сторонами відсутні договірні відносини.

З урахуванням викладеного, сплачені ОСОБА_1 кошти підлягають поверненню.

Разом з тим, відповідно до наказу Корпорації «Житлобудінвест-Ч» «Про анулювання квитанцій до ПКО до договору дольової участі № 65 від 27.02.2008» від 25.03.2008 наказано договір дольової участі № 65 від 27.02.2008 розірвати у зв`язку з невнесенням ОСОБА_1 оплати по договору; вищевказана квартира з дати цього наказу є вільною до укладення договору дольової участі з іншою особою (пайовиком); раніше помилково видану ОСОБА_1 квитанцію до ПКО на суму 379500 грн від 04.03.2008 гр. ОСОБА_1 повернути відмовилась, у зв`язку з чим вважати її недійсною.

Дослідивши наявну в матеріалах квитанцію про сплату 379500 грн на виконання договору № 65 від 27.02.2008, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637

Згідно з п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637 (чинного на час виникнення спірних відносин), касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Пунктом 3.3 Положення передбачено, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Відповідно до п. 3.12. Положення під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов`язаний перевірити: наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості - дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені; правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів; наявність перелічених у документах додатків. У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення. Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис «Оплачено» із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Про факт отримання та повернення коштів свідчать банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунка, а також прибуткові та видаткові касові ордери в разі внесення грошей до каси підприємства.

З такими висновками погодився і Верховний Суд у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 169/506/17 (провадження № 61-37213св18).

Дослідивши надану позивачем квитанцію встановлено, що надана позивачем квитанція містить печатку підприємства, підписи головного бухгалтера та касира.

При цьому, квитанція не містить напис «Оплачено», однак така вимога передбачена саме до касових ордерів та видаткових відомостей.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що анулювання квитанції наказом підприємства не відповідає вимогам Положення, за таких обставин суд критично оцінює зазначений вище наказ та покази свідка.

Отже, позивач доказала належним доказом внесення Корпорації «Житлобудінвест-Ч» 379500 грн на виконання договору № 65 від 27.02.2008, які підлягають поверненню.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, пені згідно ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» та моральної шкоди.

Одним із способів захисту порушеного права відповідно до ст. 16 ЦК України є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК).

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки): доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

У постанові від 30 травня 2018 у справі № 750/8676/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20, від 11 листопада 2021 року у справі № 910/7511/20, від 30 червня 2022 року у справі № 916/1466/21, постанові Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 201/12077/19

При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися відомості, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання винагороди, якби зобов`язання було виконано боржником у належний спосіб. Дохід не може бути абстрактним, адже для відшкодування упущеної вигоди повинні враховуватися заходи, вжиті потерпілою особою для його отримання (Постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 908/2261/17).

За змістом ч. 4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Звертаючись із даним позовом, позивач не довів факт спричинених збитків, їх реальність та розмір.

А враховуючи, що між сторонами відсутні договірні відносини, відповідач не допустив порушення прав позивача, тому своїми діями не завдав збитків позивачу.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Тобто, застосування даної статті можливе при наявності діючого зобов`язання щодо виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги), дана стаття застосуванню не піддягає до спірних правовідносин.

Враховуючи відсутність договірних зобов`язань між сторонами, відсутні правові підстави для стягнення моральної шкоди з підстав вказаних позивачем.

Таким чином, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків (упущеної вигоди) у сумі 1179900 грн, пені у розмірі 4155525 грн, а також моральної шкоди за порушення умов договору на суму 100000 грн.

На ряду з цим, в процесі розгляду справи, стороною відповідача було заявлено про застосування позовної давності до даних правовідносин.

Право на звернення до суду за захистом, закріплене статтею 4 ЦПК України, кореспондується зі статтею 256 ЦК України, яка встановлює для особи часові межі для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу та називає їх позовною давністю.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки.

Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, провадження № 14-96цс18.

Звертаючись в суд з даним позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона не мала можливості подати позовну заяву до відповідача раніше, оскільки не була обізнана із інформацією та здійснювала лікування наслідків відкритого перелому лівої променевої кістки, у зв`язку з чим не мала можливості здійснити оплату професійної правничої допомоги щодо складання позову та представництва її інтересів у суді.

Зазначала, що про порушення своїх прав та законних інтересів вона дізналася лише зі змісту відзиву на позов та додатків до нього восени 2021 року під час розгляду справи № 712/6877/21. У лютому 2021 року адвокатом позивача направлявся адвокатський запит про стан виконання договору. На вказаний запит було надано неповну відповідь, з якої слідує лише, що будинок зданий в експлуатацію.

У березні 2021 року адвокатом позивача направлявся повторно адвокатський запит та заява про передачу квартири у власність. Проте, позивач та адвокат позивача відповіді не отримали, а ознайомились зі змістом відповіді у ході розгляду справи № 712/6877/21, виявивши нові обставини.

На ряду з цим, судом встановлено, що п. 4.5 договору, який позивач вважає діючим, визначено, що передачу квартири по акту прийому-передачі здійснює Корпорація у місячний строк з дня затвердження акту введення об`єкта в експлуатацію.

Будинок зданий в експлуатацію 17.11.2017, що підтверджується сертифікатом серії ЧК № 162173200283 від 17.11.2017, виданим Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради.

Як в позовній заяві, так і під час розгляду справи позивач наполягала, що між сторонами у справі склалися договірні відносини, тому ОСОБА_1 повинна була усвідомлювати їх характер та умови.

Отже, вважаючи, що між сторонами існують договірні відносини за договором № 65 від 27.02.2008, позивач могла дізнатися про своє порушене право найпізніше з 18.12.2017, оскільки у судовому засіданні позивач зазначила, що вона була обізнана, що будинок збудований ще у 2017 році, і вона постійно цікавилася долею будівництва, телефонувала постійно до відповідача щодо строку введення будинку в експлуатацію і одразу, коли будинок був збудований, уклала договір з адвокатом. Це було або у 2016 році, або у 2017 році.

Крім того, судом встановлено, що договір № 65 від 27.02.2008 між сторонами не набув чинності у зв`язку з несвоєчасним внесенням позивачем оплати вартості квартири, тому позивач могла дізнатися про своє порушене право ще 05.03.2008, тобто з наступного дня з дня внесення оплати.

З позовом позивач звернулась до суду 30.01.2023, тобто після спливу трирічного строку позовної давності.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків у сумі 379500 грн з підстав пропуску строку позовної давності.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування оскаржуваного рішення немає, тому у відповідності до вимог ст. 375ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рой Олега Володимировича - залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 16 листопада 2023 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. Г. Бородійчук

О. В. Карпенко