Ухвала

від 11.03.2024 по справі 372/3636/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/8159/2024 Доповідач - Ратнікова В.М.

У Х В А Л А

м. Київ Справа № 372/3636/23

11 березня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Ратнікової В.М.

суддів: Левенця Б.Б.

Борисової О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 19 січня 2024 року, постановлену під головуванням судді Висоцької Г.В., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИПІЛЛЯ АГРО ПЛЮС» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «КНЯЖІ МУЖІ», в особі директора Герасименко Ганни Миколаївни, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 19 січня 2024 року в задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про проведення почеркознавчої експертизи відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 07 лютого 2024 року відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 19 січня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 19 січня 2024 року не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Стаття 353 ЦПК України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано апеляційну скаргу окремо від рішення суду. У вказаному переліку відсутня ухвала суду про відмову у задоволенні клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).

Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п`ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року №3-рп/2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте, такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).

Таким чином, право на суд, складовою якого є право доступу до правосуддя, в аспекті апеляційного оскарження ухвали місцевого суду може бути обмежено на національному рівні з легітимною метою та із забезпеченням пропорційності при застосуванні відповідних правових засобів, передбачених процесуальним законом. Наведене не має наслідком порушення права на доступ до правосуддя.

Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі №522/14750/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі №761/6099/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі №623/3792/15-ц, у постанові від 13 березня 2019 року у справі №522/18296/14-ц.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №752/1016/17 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати в порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи своїми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №668/8268/15-ц.

Виходячи зі змісту статті 353 ЦПК України, ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи, а також про відмова в задоволенні клопотання осіб, які беруть участь у справі, з питань, пов`язаних з розглядом справи (щодо витребування доказів) не перешкоджає подальшому судовому провадженню і в реалізації фізичним особам гарантованого права на суд, оскільки відмова в задоволенні клопотання не позбавляє права осіб, які беруть участь у справі, знову заявляти клопотання з того самого питання в процесі судового розгляду, якщо при цьому немає зловживання процесуальними правами. Суд вправі при вирішенні повторного клопотання з урахуванням зміни обставин у ході розгляду справи постановити іншу ухвалу по суті заявленого клопотання.

Таким чином, ухвала Обухівського районного суду Київської області від 19 січня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про проведення почеркознавчої експертизи, не може бути окремим об`єктом оскарження в апеляційному порядку.

Процесуальні наслідки надходження апеляційної скарги на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду визначені у пункті 4 частини 5 статті 357 ЦПК України.

Так, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, зокрема, у випадку, якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

За таких обставин, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 19 січня 2024 року слід повернути апелянту.

Керуючись ст.ст.353, 357 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 19 січня 2024 року, постановлену під головуванням судді Висоцької Г.В., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИПІЛЛЯ АГРО ПЛЮС» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «КНЯЖІ МУЖІ», в особі директора Герасименко Ганни Миколаївни, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права - повернути апелянту.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: