Ухвала

від 08.03.2024 по справі 320/35525/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

08 березня 2024 року 320/35525/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Піар-Лайн» до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Піар-Лайн» з позовом до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання. Також суд залучив до участі у справі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарафан» (код ЄДРПОУ 23061300; місцезнаходження: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Польова, 28, кв. 36); Київську обласну державну адміністрацію (код ЄДРПОУ 00022533; місцезнаходження: 01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 00022533); виконавчий комітет Ірпінської міської ради (код ЄДРПОУ 05408846; місцезнаходження: 08201, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а ).

01.03.2023 до суду від представника Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла заява про відвід судді, у якій представник відповідача -1 просить задовольнити заяву Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В. в адміністративній справі № 320/35525/23. Представник відповідача-1 зазначила, що підставою для відводу судді Панової Г.В. у справі № 320/35525/23 є пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. На думку відповідача-2 таким обставинами є те, що у провадженні судді Панової Г.В. Київського окружного адміністративного суду перебувала справа № 320/4275/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Піар-Лайн» (далі - позивач/ТОВ «Піар-Лайн») до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідача-1/Управління) треті особи - ТОВ «Сарафан», Київська обласна державна адміністрація, Виконавчий комітет Ірпінської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням, що прийнято суддею Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 Пановою Г.В. визнано протиправними та скасовано вимоги Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.03.2021 року за №№ 002716-21, 002717-21, 002718-21, 002719-21, 002720-21, 002721-21, 002722-21, 002723-21, 002724-21, 002725-21, 002726-21, 002727-21, 002728-21, 002729-21, 002730-21, 002731-21, 002732-21, 002733-21, 002734-21, 002735-21, 002736-21, 002737-21, 002738-21, 002739-21, 002740-21, 002741-21 про демонтаж об`єктів зовнішньої реклами (щитів, що стоять окремо (суцільні), розташовані вздовж Траси Р-30 Київ-Ірпінь. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Представник відповідача-1 зазначив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2022 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 та ухвалено нове яким у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками касаційного перегляду справи, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.11.2022 по справі № 320/4275/21 (адміністративне провадження № К/990/18247/22), касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Піар-Лайн» задоволено частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі № 320/4275/21 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 позов ТОВ «Піар-Лайн» задоволено частково.

Представник відповідача -1 зазначила, що відповідач оскаржив це рішення суду в апеляційному порядку та станом на 24.10.2023 рішення у справі №320/4275/21 не набрало законної сили, остаточного судового рішення, який би розв`язав спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем-1 відсутнє.

Разом з тим, заявник наголошував, шо у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 суддею Пановою Г.В. підтримано позицію позивача, зокрема судом зазначено: «...В межах спірних правовідносин, позивач посилаючись на протиправність спірних вимог в якості підстави позову зазначив, що територія, на якій знаходяться об`єкти зовнішньої реклами, знаходиться поза межами юрисдикції відповідача, а відтак останній не вправі як видавати дозволи на розміщення рекламних засобів на автомобільній дорозі Р-30 (Київ-Ірпінь), здійснювати контроль їх розміщення (встановлення) та демонтаж рекламних засобів розміщених на автомобільній дорозі Р-30 (Київ-Ірпінь), в тому числі і позивача.... Суд зазначає, що неможливість Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) довести належними та допустимими доказами наявність у нього повноважень на прийняття спірних вимог щодо самостійного демонтажу рекламних конструкцій, що використовуються позивачем, в умовах відсутності затверджених у встановленому порядку меж міста Києва, свідчить про недотримання відповідачем принципу «належного урядування», унеможливлює здійснення позивачем контролю за недопущенням свавільних дій суб`єкта владних повноважень та захисту від таких дій, що, врешті-решт порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майнове право позивача (право оренди рекламних конструкцій та право на отримання коштів від їх експлуатації)....». При цьому, у даній судовій справі №320/35525/23 позивач також, як й у справі №320/4275/21, мотивує свою правову позицію відсутністю повноважень в Управління з питань реклами щодо прийняття Наказу «Про демонтаж рекламних засобів» від 21.08.2023 №992 (далі -спірний Наказ), в частині п. 50-69 спірного наказу, оскільки межі міста Києва не встановлені. А також відсутність у комунального підприємства виконавчого органу КП «Київреклама» повноважень на здійснення демонтажу рекламних конструкцій зазначених у п. 50-69 спірного наказу з тих же самих підстав.

Враховуючи те, що суд першої інстанції у складі судді Панової Г.В. вже має єдину позицію щодо меж міста Києва, та висловив її у своєму судовому рішенні вважаємо, що наявні беззаперечні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Крім того, представник відповідача-1 наголосив, що Київським окружним адміністративним судом у складі судді Панової Г.В. розглянуто заяву про забезпечення позову позивача, та винесено 13.10.2023 ухвалу про задоволення цієї заяви частково, а саме:

1) зупинено дію наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про демонтаж рекламних засобів від 21.08.2023 року № 992 в частині виконання здійснення демонтажу рекламних засобів у кількості 20 (двадцяти) одиниць згідно із додатком а саме № п. п: 50-69.

2) заборонено Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» та/або іншим уповноваженим особам Київської міської ради (Київської . міської державної адміністрації) здійснювати демонтаж 20 (двадцяти) одиниць рекламних засобів, згідно з додатком до Наказу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про демон) про демонтаж рекламних засобів від 21.08.2023 року № 992, які розташовані вздовж Траси Р-30 Київ-Ірпінь, що перебувають у власності та/або користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Піар-Лайн», а саме: № п. п: 50- 69.

При цьому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 ТОВ «Піар-Лайн» відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, яка була подана до подання позовної заяви ( провадження № ЗПП/320/125/23, Суддя - Панченко Н.Д.). Водночас, заявник стверджував про те, що заява про забезпечення позову до подання позовної заяви ТОВ «Піар-Лайн» була аналогічного змісту, як і заява про забезпечення позову у даній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В., матеріали адміністративної справи № 320/35525/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Піар-Лайн» до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) «Київреклама», за участю третіх осіб, які не заявляють вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарафан», Київська обласна державна адміністрація, виконавчий комітет Ірпінської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язати вчинити дії, - передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2024 головуючою для розгляду заяви про відвід судді Панової Г.В. визначено суддю Василенко Г.Ю.

Розглянувши заяву позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В., суд зазначає таке.

Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до вимог частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною четвертою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Отже, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Як убачається зі змісту заяви про відвід судді Панової Г.В. в адміністративній справі №320/25525/23, відвід ґрунтується на незгоді заявника з процесуальними рішеннями судді.

Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку, що заявлений відвід обумовлений незгодою заявника з процесуальними рішеннями судді Панової Г.В., і не містить передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018 (провадження №11-429сап18).

З огляду на зазначене, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб`єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об`єктивності судді, у зв`язку з чим заява про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В. в адміністративній справі №320/35525/23 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36-40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В. в адміністративній справі №320/35525/23 - відмовити.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) сторонам (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Василенко Г.Ю.