Ухвала

від 11.03.2024 по справі 420/7029/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7029/24

УХВАЛА

11 березня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Херсонської районної ради Херсонської області (73003, м.Херсон, просп.Ушакова, 47, код ЄДРПОУ 44047192) до Херсонської районної державної (військової) адміністрації (73003, м.Херсон, просп.Ушакова, 47, код ЄДРПОУ 44348932) про визнання протиправним та скасування розпорядження

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 04 березня 2024 року надійшла позовна заява Херсонської районної ради Херсонської області до Херсонської районної державної (військової) адміністрації, в якій позивач просить суд:

1.Визнати протиправним та скасувати Розпорядження № 105 «Про оголошення простою», винесене 05.12.2023р. начальником Херсонської районної державної (військової) адміністрації Линецьким Михайлом.

2. Визнати дії начальника Херсонської районної державної (військової) адміністрації Линецького Михайла Валерійовича щодо керівництва виконавчим апаратом Херсонської районної ради Херсонської області протиправними.

3. Зобов`язати начальника Херсонської районної державної (військової) адміністрації Линецького Михайла Валерійовича утриматися від керівництва виконавчим апаратом Херсонської районної ради Херсонської області до настання умов, передбачених абз. 1 ч.3 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а саме: тимчасової окупації або тимчасового оточення м. Херсона, або прийняття такого рішення Верховного Радою України за поданням Президента України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що начальник Херсонської районної державної (військової) адміністрації перевищує свої повноваження, а саме прийняв спірне розпорядження № 105 «Про оголошення простою» від 05.12.2023, крім того протиправно здійснює керівництво виконавчим апаратом Херсонської районної ради Херсонської області.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частиною 3 статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з п.7 ч.1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

В той же час, позивач у позовній заяві зазначає відповідача - Херсонську районну державну (військову) адміністрацію, при цьому просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження та визнати протиправними дії начальника Херсонської районної державної (військової) адміністрації Линецького Михайла Валерійовича, який є самостійним суб`єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст. 4 КАС України.

Отже, позивачу необхідно узгодити суб`єктний склад сторін у справі із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позову немайнового характеру судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 3028,00 гривні.

Отже, за подачу адміністративного позову за кожну вимогу немайнового характеру необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 160 КАС України, однією з обов`язкових вимог позову є зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з абзацом першим пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено способи судового захисту, зокрема, зазначається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Статтею 19 КАС України визанено справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Суд зазначає, що під компетенційним спором вважається спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Їхня особливість: сторони у них - як позивач, так і відповідач - є суб`єктами владних повноважень. Завдання суду в таких спорах - встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Компетенційні спори виникають виключно в межах реалізації функцій публічно-правового характеру суб`єктами владних повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача. Сталою судовою практикою є визначення спірної компетенції між двома суб`єктами владних повноважень. Розмежування компетенції різних органів має ґрунтуватися зокрема на положенні щодо недопущення дублювання їхніх повноважень.

Однак категорія "реалізація компетенції" визначає, що можуть мати місце не лише спори про її розмежування. Такі спори можуть виникати на підставі прийняття рішення, вчинення дій суб`єктом владних повноважень, які, з позиції іншого суб`єкта владних повноважень, не відповідають закону, виходять за межі компетенції відповідача або прийняті з порушенням встановленої процедури тощо. При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших форм захисту від стверджуваних порушень прав чи інтересів. Відповідно до частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Можливість звернення суб`єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції має бути пов`язана з виконанням ним владних управлінських функцій, в межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом.

Суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

В той же час, вказуючи на відсутність компетенції відповідача щодо вчинення певних дій та прийняття рішень, позивач не заявляє вимогу щодо встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Крім того, позовна заява не відповідає й вимогам п.2 ч.5 ст.160 КАС України.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Приймаючи до уваги вищевикладене, вважаю за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу 10-денний строк для усунення недоліків шляхом надання до суду:

-позовної заяви із зазначенням: узгодженого суб`єктного складу сторін у відповідності до приписів п.7,9 ч.1 ст.4 та КАС України з позовними вимогами; позовних вимог у відповідності до приписів ст.5 КАС України; відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін;

-доказів сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн за кожну вимогу немайнового характеру.

Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Херсонської районної ради Херсонської області до Херсонської районної державної (військової) адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА