Рішення

від 12.03.2024 по справі 520/29677/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2024 р. № 520/29677/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНГИГ" (вул. Рибалка, буд. 47Б, кв. 6,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61099) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38,м. Тернопіль,Тернопільська область,46004) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "САНГИГ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Тернопільської митниці, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару від 25.07.2023 № UА403000/2023/000053/1;

2. Стягнути на ТОВ «САНГИГ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці понесені судові витрати, що складаються з витрат на оплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару від 25.07.2023 № UА403000/2023/000053/1 є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 24.10.2023 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 06.11.2023 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржуване позивачем рішення про коригування митної вартості товару від 25.07.2023 № UА403000/2023/000053/1 є таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

13.11.2023 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "САНГИГ", є виробник та дистриб`ютор продукції, яка використовується для підтримки чистоти та дотримання різних санітарно-гігієнічних норм у найширшому спектрі установ, в тому числі одноразові медичні бахали, маски, шапочки, рукавички, медична білизна, халати тощо та регулярно закуповує продукцію у виробників в Китаї.

17 лютого 2020 року між ТОВ «САНГИГ» та XINYUAN INTERNATIONAL DEVELOPMENT CO., LTD (Китай) був укладений Контракт № 2 на поставку одноразового одягу. За цим контрактом ТОВ «САНГИГ» неодноразово імпортував продукцію з Китаю до України.

Для розмитнення Товару по Інвойсу XYEV4T23092W від 18.05.2023 ТОВ «САНГИГ» через декларанта було подано митну декларацію 23UІА403030018085U2.

20 липня 2023 р. декларант через електронний кабінет отримав повідомлення: «Початок консультації з митним органом: У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось). Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи , що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; У разі відсутності вищезазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; ; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».

З огляду на зазначене, декларантом до контролюючого органу було подано додаткові документи, однак відповідачем 25 липня 2023 року було винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UА403000/2023/000053/1.

Загальна сума митної вартості була змінена, а саме:

1) Товар 1 - Рукавички медичні нітрилові нестерильні на 0,0425 доларів США за пару;

2) Товар 2 - Рукавички медичні вінілові нестерильні - на 3,5078 доларів США за кг.

В графі 33 рішення зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах, поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортних (перевізних) документів, якщо здійснювалось страхування, страхових документів, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Під час здійснення контролю заявленої декларантом митної вартості товару митним органом встановлено, що за результатами поданого митного огляду встановлено, що на пакуванні товару присутній знак торгівельної марки «SanGig». Дані відомості відсутні у товаросупровідних документах та не заявлені в описі графи МД.

Морське перевезення товару з порту відправлення Qingdao, Китай до порту призначення Gdansk Польща здійснено згідно коносаменту від 28.05.2023 р. № HYSF2023050488. Проте, в пункті 3.5 зовнішньо-економічного договору № 2 від 17.02.2020 нього вказано ціну товару та перевезення на умовах поставки FOB Шанхай. Для підтвердження вартості перевезення декларантом надано довідку ТОВ «Євро Форвардінг» 170723-1 від 17.07.2023, де вказано маршрут переміщення : порт Qingdao (Китай) - порт Gdansk (Польща) - кордон України МП Краковець. Крім того, в договорі транспортного експедирування 02.02.2023 номер 411312 передбачено заявка, а також оплату вставленого рахунку протягом 3 банківських днів. Декларантом таких документів митному органу не подано.

Також судом встановлено, що декларантом до митного оформлення надано договір транспортної експедиції №1807 від 18.07.2023 між експедитором ФОП ОСОБА_1 та перевізником ФОП ОСОБА_2 . Міжнародна транспортна накладна CMR датована 16.07.2023 роком та довідка ТОВ «Євро Форвардинг» 170723-1 від 17.07.2023.

Тобто перевезення було здійснено до моменту підписання вищевказаного договору. Даний факт в свою чергу може свідчити про недостовірність зазначених у даній довідці відомостей, в тому числі тих, що є складовою митної вартості (транспортно-експедиційні витрати). Надана платіжна інструкція № 144 від 12.06.2023 р. не містить всіх обов`язкових реквізитів, встановлених розділом 2 Постанови НБУ від 28.07.2023 р. № 216.

Також на вимогу митного органу надано митну декларації країни відправлення Китай, встановлено інші відомості щодо вантажовідправника Guohong Industry and Trade СО/ Ltd, ніж ті, що зазначені в товаросупровідних документах та митній декларації (XINYUAN INTERNATIONAL DEVELOPMENT CO.LIMITED.

25.07.2023 року відповідачем було оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2023/000411, відповідно до якої у митному оформленні за митною декларацією 23UA403030018085U2/, в якості причини відмови зазначено, що «У зв`язку з прийняттям Рішення про коригування митної вартості товару від 25.07.2023 № UA403000/2023/000053/1. Декларант має право: відповідно до статті 52 Митного кодексу України отримати дозвіл на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України в розмірі, визначеому митам органом відповідно до частини сьомої статі 55 Митного кодексу України, або за вибором декларанта або уповноваженої ним особи за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю товарів, що декларуються, визначеного митним органом; оскаржити зазначене рішення про коригування митної вартості у митному органі вищого рівня або відповідно до глави 4 розділу 1 Митного кодексу України або в суді. Картка відмови може бути оскаржена згідно глави 4 Митного кодексу України.»

Також відповідачем було роз`яснено про можливість подати нову митну декларацію на підставі Рішення про коригування митної вартості від 25.07.2023 р., у зв`язку з чим позивачем було подано нову митну декларацію № 23UA403030018555U5, яка була прийнята відповідачем.

12.09.2023 року позивачем до відповідача було подано заяву з документами та поясненнями, а саме:

Щодо твердження відповідача, що за результатами поданого митного огляду встановлено, що на пакуванні товару присутній знак торгівельної марки «SanGig». Дані відомості відсутні у товаросупровідних документах та не заявлені в описі графи МД позивач повідомив, що згідно Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, найменування торговельної марки (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах) зазначається повністю без будь-яких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, в якій використовується латинський алфавіт, в графі таке найменування зазначається латинськими літерами.

В митній декларації найменування торгівельної марки зазначається тільки у випадку, коли така інформація є у товаросупровідних та комерційних документах. Відповідно, за відсутності такої інформації у товаросупровідних та комерційних документах вносити відомості про ТМ до МД немає потреби, а також позивачем було зазначено, що формальні порушення при заповненні МД могли б слугувати підставою для вимоги внести відповідну інформацію, але не можуть бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо посилання митного органу на те, що морське перевезення товару з порту відправлення Qingdao, Китай до порту призначення Gdansk Польща здійснено згідно коносаменту від 28.05.2023 р. № HYSF2023050488. Проте, в пункті 3.5 зовнішньо-економічного договору № 2 від 17.02.2020 вказано ціну товару та перевезення на умовах поставки FOB Шанхай. Для підтвердження вартості перевезення декларантом надано довідку ТОВ «Євро Форвардінг» 170723-1 від 17.07.2023, де вказано маршрут переміщення : порт Qingdao (Китай) - порт Gdansk (Польща) - кордон України МП Краковець позивачем було повідомлено, що в зовнішньо-економічному договорі № 2 від 17.02.2020 п. 3.5 відсутній.

Натомість пункти 3.2 та 5.1 Контакту, які містять умови поставки, були змінені додатковими угодами - зокрема, встановлено, що спосіб поставки вказується в інвойсах відповідно о Інкотермс 2010 з урахуванням, положень контракту. В інвойсі XYEY4T23092W від 18.05.23 зазначено, що поставка здійснюється з порту відправлення Qingdao, Китай до порту призначення Gdansk Польща.

Відповідно, додаткові угоди до контракту та інвойс свідчать про відсутність неузгодженості в документах щодо умов поставки.

Щодо зазначення митним органом того, що в договорі транспортного експедирування від 02.02.2023 № 41130012 передбачена заявка, а також оплату вставленого рахунку протягом 3 банківських днів. Декларантом таких документів митному органу не подано, то позивачем на вказане було подано до контролюючого органу відповідні документи - заявку на транспортне експедирування, рахунок та документ про оплату послуг.

Щодо твердження митного органу, що до митного оформлення надано договір транспортної експедиції №1807 від 18.07.2023 між експедитором ФОП ОСОБА_1 та перевізником ФОП ОСОБА_2 . Міжнародна транспортна накладна CMR датована 16.07.2023 роком та довідка ТОВ «Євро Форвардинг» 170723-1 від 17.07.2023. Можна зробити висновок, що перевезення було здійснено до моменту підписання вищевказаного договору. Даний факт, з точки зору митного органу, в свою чергу може свідчити про недостовірність зазначених у даній довідці відомостей, в тому числі тих, що є складовою митної вартості (транспортно-експедиційні витрати).

На запит позивача щодо зазначеної ситуації перевізник повідомив, що заявка на перевезення була прийнята до укладення договору, сам договір був підписаний 18.07.23 р., але сторонами було погоджено, що згідно з частиною 3 статті 631 ЦК, сторони погодили, що умови цього Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме - до відносин, що випливають з Заявки с ЄФ000006702 від 15 липня 2023 р., на підтвердження чого була надана відповідна додаткова угода.

Крім того митний орган зазначив, що надана платіжна інструкція № 144 від 12.06.2023 р. не містить всіх обов`язкових реквізитів, встановлених розділом 2 Постанови НБУ від 28.07.2023 р. №216, у зв`язку з чим декларантом було повідомлено, що платіжна інструкція, про яку йде мова, декларантом не подавалася, і це посилання, є технічною помилкою митного органу.

Крім того митний орган зазначає, що на вимогу митного органу надано експортну декларацію країни відправлення Китай, встановлено інші відомості щодо експортера ANHUI GUOHONG INDUSTRIAL AND TRADING CO. LTD, ніж ті, що зазначені в товаросупровідних документах та митній (імпортній) декларації - XINYUAN INTERNATIONAL DEVELOPMENT CO.LIMITED.

У відповідь на запит позивача Постачальник надав лист про те, що ANHUI GUOHONG INDUSTRIAL AND TRADING CO., LTD є їх постачальником товару, і вони закуповують медичні рукавички у цієї компанії (виробника), і ця компанія є з точки зору китайського законодавства експортером (отримувачем відшкодування ПДВ) товару по інвойсу №XYEV4T23092W. Також ця інформація вказана в сертифікаті походження товару № 23С3401М0112/00153 від 18.05.2023 року, виданим Китайською радою сприяння міжнародній торгівлі (China Council For The Promotion Of International Trade). В сертифікаті походження товару вказано, що експортером є ANHUI GUOHONG INDUSTRIAL AND TRADING CO., LTD через XINYUAN INTERNATIONAL DEVELOPMENT CO.LIMITED).

Інформація, що ANHUI GUOHONG INDUSTRIAL AND TRADING CO., LTD є виробником цього товару була зазначена в митній декларації та вказана на упаковці. Аналогічна інформація про експортера була в експортних деклараціях та сертифікатах походження і при чисельних попередніх поставках по цьому контракту на користь ТОВ «САНГИГ» - і цей факт ніколи не викликав заперечень з боку митних органів.

Разом із заявою декларантом до контролюючого органу були подані наступні документи, а саме: 1. Додаткові угоди № 1-4 до контракту; 2. Інвойс XYEV4T23092W від 18.05.2023; 3. Заявка на надання транспортно-експедиторських послуг між ТОВ «САНГИГ» та ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДИНГ»; 4. Рахунок на оплату № 4565 від 14 липня 2023 р.; 5. Платіжне доручення про оплату послуг за рахунком № 4565 від 14 липня 2023 р.; 6. Заявка ЄФ000006702 від 15 липня 2023 р.; 7. Додаткова угода до Договору транспортної експедиції №1807 від 18.07.2023 р.; 8. Лист від XINYUAN INTERNATIONAL DEVELOPMENT CO.LIMITED; 9. Сертифікат походження товару № 23С3401М0112/00153 від 18.05.2023.

Відповідач листом від 18.09.2023 року № 7.25-08-1/7.25-15/14/5047 повідомив позивача окрім іншого, що відповідно до ст. 55 МКУ відмовляє у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів за ЕМД від 19.07.2023 року № 403030/2023/018085 та залишає без змін рішення про коригування митної вартості від 25.07.2023 року № UА403000/2023/000053/1.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною першою статті 318 Митного кодексу України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Частиною другою ст. 318 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього кодексу та інших законів України.

Частиною першою ст. 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або, рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної

вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6)застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган, може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні га/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3)невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4)надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про мигну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ст. 55 Митного кодексу України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного у частині восьмій цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, кошти, внесені/переказані як грошова застава у розмірі суми митних платежів, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати відповідних митних платежів наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у частині сьомій цієї статті.

Окрім іншого суд зазначає, що в листі від 18.09.2023 року № 7.25-08-1/7.25-15/14/5047, яким залишено без змін рішення про коригування митної вартості від 25.07.2023 року № UА403000/2023/000053/1 відповідачем зазначено наступне, а саме: 1)До митного оформлення специфікація не подана, в інвойсі відсутня інформація щодо оплати; 2) Виявлені розбіжності у товаросупровідних документах, зокрема в митній декларації відсутні відомості про торгівельну марку; 3) Копії платіжних інструкцій від 06.04.2023 р. JBKLN4 та від 19.05.2023 р. № 30JBKL5 не є достатнім підтвердженням за оцінюваний товар, оскільки не містять обов`язкових реквізитів, а саме - підписи платника; 4)Документально не підтверджено відомості щодо зміни умов поставки з FOB Шанхай на FOB Qingdao; 5)Згідно договору на транспортно-експедиторське обслуговування заявка має надаватись за 2 тижні до завантаження, і заявка була подана з порушенням цих строків; 6)Надана платіжна інструкція № 144 від 12.06.2023 р. не містить всіх обов`язкових реквізитів; 7)В рахунку на оплату транспортно-експедиторських послуг від 14.07.2023 р. № 4565 та довідці про транспортно-експедиційні витрати Від 17.07.23 вказано транспортні витрати без ПДВ, а також без відомостей щодо підписанта.

Однак суд зазначене не приймає до уваги, оскільки рішення про коригування заявленої митної вартості має містити вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом. Надання таких додаткових документів має мати безумовним наслідком визнання заявленої митної вартості.

Підставою для відмови у визнанні митної вартості може бути лише ненадання додаткових документів, про необхідність надання яких було зазначено в рішенні. Митний орган не має права при розгляді додатково поданих документів посилатись на відсутність документів, про необхідність подачі яких не зазначено в рішенні, або висловлювати зауваження до поданих із декларацією документів, про які не було зазначено в рішенні.

Суд наголошує, що рішення не містило вимоги про надання специфікації до договору чи зауважень до змісту інвойса, зауважень до платіжних інструкцій від 06.04.2023 р. JBKLN4 та від 19.05.2023 р. № 30JBKL5, зауважень щодо строків подачі заявок на транспортне обслуговування та строків розрахунків за відповідні послуги, відсутність ПДВ в рахунку на оплату транспортно-експедиційних полуг та довідці про транспортно-експедиційні витрати.

Відповідно, зазначене відповідачем не можуть бути причиною відмови у визнанні митної вартості, оскільки вказане вище не відображено в рішенні про коригування митної вартості.

Крім того порушення строків подачі заявки на транспортне обслуговування може мати наслідком виключно відмову виконавця приймати заявку в роботу. Відповідно, не може свідчити про неналежність такого документи. Аналогічно і порушення строків розрахунків може мати наслідком пред`явлення кредитором вимог про сплату санкцій за порушення строків розрахунків, але не можу бути підставою для визнання неналежним документа про оплату.

Щодо посилання митного органу на не підтвердження відомостей щодо змін умов поставки, пункти 3.2 та 5.1 Контакту, які містять умови поставки, були змінені додатковими угодами - зокрема, встановлено, що спосіб поставки вказується в інвойсах відповідно до Інкотермс 2010 з урахуванням положень контракту. В інвойсі XYEV4T23092W від 18.05.23 зазначено, що поставка здійснюється з порту відправлення Qingdao, Китай до порту призначення Gdansk Польща. Додаткові угоди були надані Відповідачеві, але проігноровані останнім.

Окремо суд наголошує, що позивач замовив в Харківській торгово-промисловій палаті експертний висновок. Згідно висновку № 107-ЦЗ/23 від 05.10.2023 р. ринкова вартість товару дорівнює вартості товару згідно наданої замовником документації.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що Рішення про коригування митної вартості товару від 25.07.2023 № UА403000/2023/000053/1 є протиправними та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00 грн суд зазначає таке.

Позивачем на підтвердження витрат з оплати правової допомоги, понесених ним при розгляді позовної заяви в суді подано наступні документи: договір № 08/09/23 про надання правової допомоги адвоката від 08.09.2023 року; додаток № 1 до Договору № 08/09/23 про надання правової допомоги адвоката від 08.09.2023 року; рахунок-фактуру № 11/10/23 від 11.10.2023 року; опис послуг, наданих адвокатом Тарасенко Д.Ю. станом на 11.10.2023 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ПТ № 2137; ордер на надання правової (правничої) допомоги.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням викладеного, дослідивши договір № 08/09/23 про надання правової допомоги адвоката від 08.09.2023 року; додаток № 1 до Договору № 08/09/23 про надання правової допомоги адвоката від 08.09.2023 року; рахунок-фактуру № 11/10/23 від 11.10.2023 року; опис послуг, наданих адвокатом Тарасенко Д.Ю. станом на 11.10.2023 року, судом встановлено, що за даним договором Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання щодо надання Клієнту правової допомоги з питання представництва інтересів Клієнта у спорі із митним органом із приводу оскарження Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару від 25.07.2023 № UА403000/2023/000053/1.

Зазначені послуги включають: аналіз наявних матеріалів, законодавства, судової практики; підготовка позовної заяви та інших процесуальних документів; підготовка пакету документів для звернення до суду; представництво інтересів Клієнта в суді та будь-які інші дії, необхідні для захисту прав та законних інтересів Клієнта із зазначеного питання.

Сторони погодили, що Гонорар Адвоката є фіксованим і дорівнює 30 000 (тридцять тисяч) гривень та погодили, що Клієнт має сплатити Гонорар в такому порядку: 15 000 грн. - протягом 15 днів з дня підписання цього додатку; 15 000 грн. - протягом 5 днів з дня винесення рішення по справі судом першої інстанції.

Разом з тим, доказів сплати гонорару відповідно до зазначеного вище договору, при цьому, суд зауважує, що в аспекті визначення співмірності наданих правничих послуг адвоката, їх обсяг та характер підлягають доведенню.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн..

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САНГИГ" (вул. Рибалка, буд. 47Б, кв. 6,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61099) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38,м. Тернопіль,Тернопільська область,46004) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати Рішення про коригування митної вартості товару від 25.07.2023 № UА403000/2023/000053/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНГИГ" сплачений судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНГИГ" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.