Ухвала

від 06.05.2024 по справі 520/29677/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати судового збору

06 травня 2024 р.Справа № 520/29677/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

розглянувши клопотання Тернопільської митниці про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати судового збору за апеляційною скаргою Тернопільської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 року по справі № 520/29677/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНГИГ»

до Тернопільської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САНГИГ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення .

Тернопільською митницею подано апеляційну скаргу на вказане судове рішення, яка також містить клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати судового збору.

На рішення суду Тернопільською митницею подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2024 зазначена апеляційна скарга залишена без руху та встановлено Тернопільській митниці строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тривалістю 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 3220,80 грн.

Згідно довідки про доставку електронного листа Тернопільською митницею отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 24.04.2024 14:41 год. (в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").

30.04.2024 на виконання вимог ухвали суду Тернопільською митницею подано клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання вказано, що у скаржника відсутні кошти для його сплати, на підтвердження чого надано виписку відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Тернопільської митниці від 29.04.2024, в якій по рахунку КЕКВ 2800 залишок коштів становить 0,00 грн.

З посиланням на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 04.08.2022 по справі № 420/2429/20, просить суд відстрочити та/або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору та розглянути скаргу Тернопільської митниці по суті.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Надана скаржником довідка про відсутність бюджетних асигнувань саме на субрахунку 2800 не свідчить про відсутність коштів на інших субрахунках.

До клопотання скаржник не надає жодних доказів, які б підтверджували вчинення всіх залежних від Тернопільської митниці заходів задля сплати судового збору (зокрема, вжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень).

Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору.

За приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Умови, за яких суд може, відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення застосовується, обумовлені ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на органи державної влади, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи органу державної влади), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на ухвалу Верховного Суду від 04.08.2022 по справі № 420/2429/20, оскільки вказане судове рішення не має преюдиційного значення при вирішенні питання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору в межах справи № 520/8357/23.

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків колегія суддів враховує положення п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини пов`язані з відсутністю у скаржника коштів не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Таким чином, дослідивши заяву про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки вказані скаржником обставини не є поважною підставою для про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Тернопільської митниці про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати судового збору - відмовити.

Роз`яснити скаржнику, що недоліки апеляційної скарги належить усунути в строк та спосіб, визначені ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.П. ЖигилійСудді Т.С. Перцова В.Б. Русанова