Рішення

від 11.03.2024 по справі 620/300/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2024 року Чернігів Справа № 620/300/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Соя Плюс" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Соя Плюс" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішенняформа «В3» №00069960404 від 17.07.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки, зроблені за результатами перевірки, є протиправними, оскільки зроблені при перевищенні повноважень, з порушенням норм податкового законодавства, а отже всі подальші дії відповідача, в т.ч. складання акту перевірки (як єдиного доказу Відповідача) та винесення податкового повідомлення-рішення є протиправними. Також вказує на наявність всіх необхідних первинних документів, щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ПВТП Джі-Ен-Ел, ФОП ОСОБА_1 , ТОВ Червоний маяк, ТОВ Брокерська контора Агроенергопостач ТОВ Агарта-Агро та ТОВ Лев-Україна, в т.ч. податкових накладних, оформлених та зареєстрованих у повній відповідності з чинним законодавством, актів виконаних робіт, видаткових накладних, платіжних доручень та ТТН, а тому платник податків має повне право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту і відповідно до бюджетного відшкодування.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що за результатами камеральної перевірки, не можливо в повному обсязі дослідити реальність здійснення підприємством фінансово-господарських операцій, правильності декларування платником таких операцій у складі податкових зобов`язань та податкового кредиту, зберігання, транспортування, наявність основних засобів, за рахунок яких сформовано суми від`ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Вказує, що підприємством на порушення вимог абзацу б пункту 200.4, пунктів 200.7, 200.8, 200.9 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 3 розділу IV, пунктів 4, 5 розділу V Порядку, не вірно відображено коригування показників додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)» декларації з ПДВ за квітень 2023 року, що призвело до відмови в отриманні бюджетного відшкодування податку в сумі 96834,0 грн. Зазначає, що при відображенні ТОВ «Еко Соя Плюс» у декларації за квітень 2023 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 96834,0 грн. (рядок 19 декларації), суми від`ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001) Кодексу на момент подання податкової декларації в розмірі 96834,0 грн. (рядок 20 декларації), суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 0,0 грн. (рядок 21 декларації), бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 96834,0 грн. (рядок 20.2.1 декларації) підприємству відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 96834,0 грн.

Також вказує, про неможливість здійснення податковим органом документальної перевірки відповідно до підпунктів 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, в ході якої дослідити фінансово - господарські операції платника, правильність декларування таких операцій у складі податкових зобов`язань та податкового кредиту, зберігання, транспортування, наявність основних засобів, первинні документи щодо взаємовідносин із контрагентами, в тому числі податкових накладних, оформлених та зареєстрованих у повній відповідності з чинним законодавством, актів виконаних робіт, видаткових накладних, платіжних доручень та ТТН, та чи мав платник податків право на віднесення відповідних сум ПДВ за рахунок яких сформовано суми від`ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування.

Процесуальні дії у справі: ухвала суду від 26.01.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16.05.2023 ТОВ «Еко Соя Плюс» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2023 року та заяву про бюджетне відшкодування ПДВ на суму 99834,00 грн.

Також позивачем було подано 25.05.2023 уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно якого заявлено до бюджетного відшкодування 96834,00 грн.

Головним управління ДПС у Чернігівській області було проведено камеральну перевірку достовірності нарахування ТОВ «Еко Соя Плюс» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2023 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 16.05.2023 № 9113618070 з урахуванням уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 25.05.2023 № 912105240), за результатами якої складено акт від 19.06.2023 № 5962/Ж5/25-01-04-04-02/40142870.

Згідно висновку, викладеного в акті, під час перевірки було встановлено порушення ТОВ «Еко Соя Плюс» вимог Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2023 року, а саме: абзацу б пункту 200.4, пунктів 200.7, 200.8, 200.9 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 3 розділу IV, пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями, не заповнено рядки 1, 2 та 3 таблиці 1, не вірно зазначені показники таблиці 2 уточнюючого додатку 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) декларації), задекларовані підприємством показники уточнюючого додатку 4 «Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ...» не відповідають даним рядка 20.2.1 уточнюючого розрахунку, у зв`язку з чим ТОВ «Еко Соя Плюс» відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування податку за квітень 2023 року в сумі 96834,0 грн.

Крім того, відповідно до рішенням Комісії від 09.02.2023 № 901 ТОВ «Еко Соя Плюс» відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, ТОВ «Еко Соя Плюс» включено до Реєстру ризикових платників.

На підставі вищезазначеного акту про результати камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.07.2023 № 00069960404, яким відмовлено у отриманні бюджетного відшкодування за квітень 2023 в розмірі 96834,00 грн.

Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1). Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац другий підпункт 75.1.1 пункту 75.1).

Пунктами 71.1 76.3 статті 76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 480/8796/21 камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за квітень 2023 року на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 16.05.2023 з урахуванням уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 25.05.2023.

За висновками акта камеральної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про неможливість в повному обсязі дослідити реальність здійснення підприємством фінансово - господарських операцій, правильності декларування платником таких операцій у складі податкових зобов`язань та податкового кредиту, зберігання, транспортування, наявність основних засобів, за рахунок яких сформовано суми від`ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати господарсько-правові взаємовідносини платника з його контрагентами, первинні господарські документи бухгалтерського обліку, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку із чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також своєчасність та повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюються.

Водночас, реальність вчинених платником правочинів та повнота/правильність їх відображення у податковій звітності, що були основою відображених у звітності цифр, в тому числі заявленої до відшкодування суми ПДВ, якраз може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок у порядку, передбаченому статтями77,78 Податкового кодексу України, а ніяк не камеральної перевірки.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що контролюючий орган здійснив перевірку достовірності формування позивачем податкового кредиту за квітень 2023 року, що не охоплюється предметом камеральної перевірки.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

З огляду на вищезазначений правовий висновок Верховного Суду, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки, яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка в першу чергу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 640/12406/19.

Про необґрунтованість висновків перевірки, в даному випадку, свідчить те, що в межах проведеної камеральної перевірки відповідач не мав права досліджувати господарсько-правові взаємовідносини позивача з його контрагентами, надавати оцінку укладеним правочинам та робити висновки про реальність/існування тих чи інших правочинів, а відтак робити висновки про правильність та достовірність відображення підприємством податкових зобов`язань та податкового кредиту, а тим більше обґрунтовувати такі висновки тим, що це неможливо, оскільки ТОВ «Еко Соя Плюс» не подало до Головного управління ДПС у Чернігівській області відомостей та пояснень про руйнування, пошкодження та втрату майна.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, суд, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 00069960404 від 17.07.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Соя Плюс» необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частин четвертої та п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства Україниза наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи, у розмірі 9000,00 грн. суду було надано копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордера.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував щодо витрат на правову допомогу, зазначив, що справа призначена в спрощеному провадженні, а розмір витрат, понесених позивачем, не є співмірним зі складністю справи.

Разом з тим, позивачем не надано суду належних доказів понесення витрат на правову допомогу в межах даного адміністративного спору в строк, визначений позивачем в адміністративному позові.

Таким чином, витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн. не є підтвердженими належними документами, а тому стягненню з відповідача не підлягають.

Разом з тим, враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Соя Плюс» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Соя Плюс» (вул. Шевченка, 20, Б, с. Новоселівка, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 15502, код ЄДРПОУ 40142870) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області податкового повідомлення - рішення № 00069960404 від 17.07.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Соя Плюс» судові витрати в розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.03.2024.

Суддя Наталія БАРГАМІНА