Постанова

від 07.10.2024 по справі 620/300/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/300/24 Суддя (судді) першої інстанції: Наталія БАРГАМІНА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя: Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Грибан І.О.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Соя Плюс" до Головного управління ДПС України у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Соя Плюс" звернулось з позовом до Головного управління ДПС України у Чернігівській області, у якому просило суд про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форма «В3» №00069960404 від 17.07.2023.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС України у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалене рішення та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що за результатами камеральної перевірки, неможливо в повному обсязі дослідити реальність здійснення підприємством фінансово-господарських операцій, правильності декларування платником таких операцій у складі податкових зобов`язань та податкового кредиту, зберігання, транспортування, наявність основних засобів, за рахунок яких сформовано суми від`ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 17 травня 2024 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року справу на підставі ч. 2 ст. 311 КАС України призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.05.2023 ТОВ «Еко Соя Плюс» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2023 року та заяву про бюджетне відшкодування ПДВ на суму 99834,00 грн.

Також позивачем було подано 25.05.2023 уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно якого заявлено до бюджетного відшкодування - 96834,00 грн.

Головним управління ДПС у Чернігівській області було проведено камеральну перевірку достовірності нарахування ТОВ «Еко Соя Плюс» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2023 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 16.05.2023 № 9113618070 з урахуванням уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 25.05.2023 № 912105240), за результатами якої складено акт від 19.06.2023 № 5962/Ж5/25-01-04-04-02/40142870.

Згідно висновку, викладеного в акті, під час перевірки було встановлено порушення ТОВ «Еко Соя Плюс» вимог Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2023 року, а саме: абзацу б пункту 200.4, пунктів 200.7, 200.8, 200.9 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 3 розділу IV, пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями, не заповнено рядки 1, 2 та 3 таблиці 1, не вірно зазначені показники таблиці 2 уточнюючого додатку 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)" декларації), задекларовані підприємством показники уточнюючого додатку 4 «Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ...» не відповідають даним рядка 20.2.1 уточнюючого розрахунку, у зв`язку з чим ТОВ «Еко Соя Плюс» відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування податку за квітень 2023 року в сумі 96834,0 грн.

Крім того, відповідно до рішенням Комісії від 09.02.2023 № 901 ТОВ «Еко Соя Плюс» відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, ТОВ «Еко Соя Плюс» включено до Реєстру ризикових платників.

На підставі вищезазначеного акту про результати камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.07.2023 № 00069960404, яким відмовлено у отриманні бюджетного відшкодування за квітень 2023 в розмірі 96834,00 грн.

Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим наявні правові підстави для його скасування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі по тексту - Податковий кодекс).

Згідно зі статтею 75 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1). Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац другий підпункт 75.1.1 пункту 75.1).

Статтею 76 Податкового кодексу визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1). Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2). Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пункт 76.3).

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 06 червня 2023 року у справі № 480/8796/21, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за квітень 2023 року на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 16.05.2023 з урахуванням уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 25.05.2023.

Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати господарсько-правові взаємовідносини платника з його контрагентами, первинні господарські документи бухгалтерського обліку, тощо, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку із чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також своєчасність та повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюються.

Водночас, реальність вчинених платником правочинів та повнота/правильність їх відображення у податковій звітності, що були основою відображених у звітності цифр, в тому числі заявленої до відшкодування суми ПДВ, якраз може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок у порядку, передбаченому ст. 77, 78 Податкового кодексу України, проте ніяк не камеральної перевірки.

Таким чином, колегія суддів констатує, що зроблені відповідачем у межах камеральної перевірки висновки є безпідставними та суперечать законодавству з питань оподаткування.

Про необґрунтованість висновків перевірки, у цьому випадку свідчить те, що в межах проведеної камеральної перевірки відповідач не мав права досліджувати господарсько-правові взаємовідносини позивача з його контрагентами, надавати оцінку укладеним правочинам та робити висновки про реальність/існування тих чи інших правочинів, а відтак робити висновки про правильність та достовірність відображення підприємством податкових зобов`язань та податкового кредиту.

В межах камеральної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за квітень 2022 року на підставі податкової декларації з податку на додану вартість, контролюючий орган в результаті проведення аналізу податкових баз, дійшов висновку про неможливість дослідити реальність здійснення підприємством фінансово-господарських операцій, правильності декларування платником таких операцій у складі податкових зобов`язань та податкового кредиту, зберігання, транспортування, наявність основних засобів, за рахунок яких сформовано суми від`ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Тобто контролюючий орган здійснив перевірку достовірності формування позивачем податкового кредиту за квітень 2022 року, що не охоплюється предметом камеральної перевірки, та свідчить про те, що відповідач фактично провів документальну невиїзну перевірку без законних на те підстав.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.06.2020 у справі №640/18801/18, від 20.01.2021 у справі №824/62/16-а, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Таким чином, під час камеральної перевірки податковим органом могла бути перевірена виключно своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Натомість, інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Таким чином, під час камеральної перевірки податковим органом досліджені відмінні від передбачених підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України питання, а саме здійснено перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, що виходить за межі камеральної перевірки та може досліджуватися виключно в межах документальної перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Форми «ВЗ» № 00069960404 від 17 липня 2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Інша частина доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан

(повний текст судового рішення виготовлено 07.10.2024)