Постанова

від 11.03.2024 по справі 420/13543/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/13543/23

Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В. Дата і місце ухвалення: 08.09.2023р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «АЛЬФА ЛЮКС» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2023 року приватне підприємство «АЛЬФА ЛЮКС» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просило суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000066/2 від 19.04.2023р.;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2023/000535 від 19.04.2023р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на виконання укладеного з Компанією «Taizhou Zhongsheng Glass Fiber Products Co., Ltd» зовнішньоекономічного договору (контракту) №60123 від 06.01.2023р. в квітні 2023 року ним було імпортовано на митну територію України товар (тканина сітчаста стекловолоконна) вартістю 19400 доларів США. Товар задекларовано за основним методом визначення вартості товарів - за ціною договору. На підтвердження визначеної митної вартості надані відповідні підтверджуючі документи. Однак, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000066/2 від 19.04.2023р., яким обрано другорядний метод визначення митної вартості. Також, відповідачем видано підприємству картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2023/000535 від 19.04.2023р. Таке рішення та картку відмови ПП «АЛЬФА ЛЮКС» вважає незаконними та зазначає, що у наданих Митниці документах всі числові значення вказано однаково та немає жодних невідповідностей чи розбіжностей між ними. Позивач зазначав про безпідставність посилань Митниці на ненадання документів щодо витрат на страхування, оскільки поставка товару здійснювалася на умовах FOB згідно Інкотермс 2010, при яких страхування товару не є обов`язковим. Умовами Контракту на покупця не покладено обов`язку зі сплати окремо вартості страхування. Що ж до посилань Одеської митниці на те, що вартість за одиницю товару в проформі інвойсі відрізняється від відповідного значення в інвойсі та в експортній вантажній митній декларації країни відправлення, то позивач зазначав, що проформу-інвойс складено для здійснення передоплати за товар, тоді як документом, що підтверджує митну вартість товару, є інвойс, оформлений після узгодження сторонами кількості та вартості товару.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2023р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000066/2 від 19.04.2023р. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2023/000535 від 19.04.2023р.

Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПП «АЛЬФА ЛЮКС» 5368,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з`ясування обставин справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 08.09.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ПП «АЛЬФА ЛЮКС».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що у зв`язку з спрацюванням профілів ризику системи управління ризику щодо можливого заниження митної вартості по поданій ПП «АЛЬФА ЛЮКС» митній декларації, Одеською митницею встановлено, що у наданих підприємством документах містять розбіжності, а також вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що обґрунтовано в п.33 прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000066/2 від 19.04.2023р. Зокрема, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо витрат на страхування; вартість за одиницю товару, як і одиниці виміру у проформі інвойсу відрізняються від відповідних значень в інвойсі продавця і у експортній вантажній митній декларації країни відправлення.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, визначено джерела інформації, що використовувалися митним органом. Товар розмитнено за резервним методом визначення митної вартості.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 06.01.2023р. між ПП «АЛЬФА ЛЮКС» (Покупець) та Taizhou Zhongsheng Glass Fiber Products Co., Ltd (Продавець) укладено контракт №60123, відповідно до умов якого Продавець погодився продати, а Покупець придбати товар: тканину сітчасту стекловолоконну.

Відповідно до умов Контракту, кожне відвантаження буде регламентуватися по інвойсу на кожну партію товару (п.1). Тип товару, деталі пакування, ціна і т.п. будуть визначенi в попередньому рахунку. Контрактна валюта - долар США. У вартість товару входить вартість тари, упаковки та маркування (п.3). Товари постачаються окремими партіями по інвойсу (згідно Інкотермс-2010, умови поставки FOB). Порт відвантаження - порт Китаю (п.4). Порядок оплати визначається в інвойсі. Оплата здійснюється після отримання покупцем проформи-інвойса продавця (п.7). Всі податки та мито на відправку товару оплачуються в країні походження сплачуються продавцем (п.9).

На виконання вищевказаного Контракту позивач придбав у продавця товар вартістю 19400 доларів США.

Товар було доставлено на територію України перевізником HEMISFERCARGO LOGISTICS SRL згідно Контракту №FCL 472/231 від 27.03.2023р.

3 метою митного оформлення вказаного товару позивачем 19.04.2023р. подано до Одеської митниці митну декларацію №23UA500080002393U0, у графі 31 якої вказано: «Вироби зі скловолокна, механічно зв`язаний текстиль, не полотняного переплетіння з антилужним покриттям. Сітка скловолоконна використовується в будівництві для армування поверхонь під час штукатурних робіт: розміром 1х15м, розмір комірки 5х5мм, поверхнева щільність 160г/кв.м. - 250 мішків вагою нетто 4000 кг; розміром 1x43м, розмір комірки 5х5мм., поверхнева щільність 135г/кв.м. - 1200 мішків. вагою нетто 15360 кг».

Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору) у розмірі 19400 доларів США (графа 42 митної декларації).

Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №60123 від 06.01.2023р.; пакувальний лист (Packing List) №60123 від 06.01.2023р.; рахунок-проформу (Invoice) №1 від 12.01.2023р.; рахунок-фактуру (Comercial invoice) №60123 від 06.01.2023р.; коносамент (Bill of lading) WMSS23020597 від 21.02.2023р.; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №548339 від 10.04.2023р.; сертифікат про походження товару №23С4403А2502/00939 від 07.04.2023р.; платіжне доручення на передоплату №178 від 13.01.2023р.; договір (контракт) про перевезення №FCL 472/231 від 27.03.2023р.; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №HSC2723 від 27.03.2023р.; платіжне доручення на оплату транспортно-експедиційних послуг №186 від 30.03.2023р.

За результатами перевірки митної декларації та поданих до неї документів, Одеською митницею сформовано повідомлення та запропоновано підприємству надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

19.04.2023р. позивач надіслав електронне повідомлення, в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.

Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000066/2 від 19.04.2023р., яким митну вартість товару було визначено за резервним методом в розмірі 39 881,60 доларів США.

Того ж дня відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2023/000535 та запропоновано ПП «АЛЬФА ЛЮКС» подати нову митну декларацію зі сплатою митних платежів в повному обсязі.

У графі 33 рішення №UA500080/2023/000066/2 від 19.04.2023р. зазначено, що за результатами візуальної перевірки, передбаченої ст.337 МК України, було встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а саме:

1. відповідно до п.7 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни товарів додаються, зокрема, витрати на страхування, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Згідно поданих документів товар продано на умовах поставки FOB (CN) Китай, що за Правилами Інкотермс Міжнародної торговельної палати означає завантаження товару продавцем на борт судна у порту Китаю, після чого всі витрати, пов`язані з його доставкою, у тому числі: перевезення вантажу, - несе покупець. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо витрат на страхування;

2. вартість за одиницю товару, як і одиниці виміру у проформі інвойсу відрізняються від відповідних значень в інвойсі продавця і у експортній вантажній митній декларації країни відправлення.

Оскільки підприємство надіслало електронне повідомлення, в якому зазначило, що ним надано вичерпний перелік наявних документів, то на підставі аналізу наявної у митного органу інформації, згідно з положеннями п.1 ст.55 МК України, митним органом здійснено коригування митної вартості до рівня митної вартості аналогічних товарів (буде застосовано обґрунтовану гнучкість в застосуванні методу), митне оформлення яких вже здійснено з заявленої декларантом 1.3763 дол. США/кг до 2.06 дол. США/кг (МД №UA902080/2022/804426 від 14.11.2022р., партія товару 16310 кг з умовами поставки FOB (CN) Китай за угодою з виробником - 2.06 дол. США/кг; МД №UA100160/2023/231059 від 06.01.2023р., партія товару 14790 кг за умовами поставки FOB (CN) Китай за угодою з виробником - 2.21 дол. США/кг).

Не погоджуючись із правомірністю прийнятих Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови ПП «АЛЬФА ЛЮКС» оскаржило їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що заявлений ПП «АЛЬФА ЛЮКС» метод визначення митної вартості товару документально не підтверджено або надані позивачем документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, серед іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ПП «АЛЬФА ЛЮКС» митної вартості товару, заявленому у спірному випадку до декларування, Одеська митниця у п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000066/2 від 19.04.2023р. посилається на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо витрат на страхування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань митного органу, оскільки, як слідує зі змісту ч.2 ст.53 МК України, надання декларантом одночасно з митною декларацією до митного органу страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, є обов`язковим у випадку, якщо страхування здійснювалося.

Як вже зазначалося колегією суддів, у спірному випадку поставка товарів здійснювалась на умовах FOB згідно Інкотермс 2010, що визначено умовами п.4 контракту №60123 від 06.01.2023р.

На відміну від умов поставки CIP та CIF згідно Інкотермс 2010, відповідно до умов поставки FOB страхування товару не є обов`язковим, тому при такій поставці сторони контракту самі вирішують чи бажають вони здійснити страхування та в якій мірі.

При цьому, умовами контракту №60123 від 06.01.2023р. на покупця не покладено обов`язку зі сплати окремо вартості страхування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на страхування товару, у зв`язку з чим такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додатковому підтвердженню.

Доказів протилежного Одеською митницею ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій не надано.

Також, у п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів Митниця зазначила про те, що вартість за одиницю товару, як і одиниці виміру у проформі інвойсу відрізняються від відповідних значень в інвойсі продавця і у експортній вантажній митній декларації країни відправлення.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст.53 МК України, документом, що підтверджує митну вартість є інвойс, тобто комерційний інвойс.

Проформи-інвойси складаються для здійснення передоплати за контрактом. Тобто, проформа інвойс є по суті інвойсом на передплату за товар.

Як пояснив позивач, контракт №60123 від 06.01.2023р. діє до 31.12.2023р. та передбачає поставку партій товару в майбутньому. Комерційний інвойс складається пізніше проформи-інвойсу та після узгодження сторонами кількості та вартості товару на підставі контракту, у зв`язку з чим саме комерційний інвойс є документом, що підтверджує митну вартість товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про обґрунтованість таких пояснень ПП «АЛЬФА ЛЮКС». Матеріалами справи підтверджено, що товар було поставлено покупцю в тій кількості і за тією ціною, яка вказана в комерційному інвойсі (в кількості 1450 мішків та вартістю 19400 доларів США). Така ж кількість і вартість товару вказана в експортній вантажній митній декларації країни відправлення №425820230000140897.

Окрім зазначених документів, кількісні характеристики товару, такі як вага-брутто (20100 кг), вага нетто (19360 кг), кількість мішків (1450), зазначені в міжнародній товарно-транспортній накладній №548339, пакувальному листі №60123, коносаменті, сертифікаті про проходження товару.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що визначена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, а доводи Одеської митниці щодо протилежного є необґрунтованими.

Що ж до посилань апелянта на ненадання ПП «АЛЬФА ЛЮКС» всіх додатково витребуваних документів, то колегія суддів зазначає, що відсутність всіх визначених Митницею додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Колегія суддів відхиляє як безпідставні, посилання апелянта на те, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) наявна інформація про те, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, оскільки: отримана з бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Матеріали справи таких доказів не містять.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20 вересня 2023 року по справі №815/5783/17.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Одеської митниці та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2023р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 березня 2024 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук