ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/20111/23Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови, -
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправними та скасувати:
- рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2023/000010/2 від 22.03.2023 р., картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2023/000155 від 22.03.2023 р.;
- рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2023/000038/2 від 21.03.2023 р., картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2023/000151 від 21.03.2023 р.;
- стягнути з Київської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" понесені позивачем судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.10.2019 р. між компанією SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED (Китай) та ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" укладено контракт № 19YG-099. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED здійснила на адресу ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" поставку товару - триколісних велосипедів. Під час декларування товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товару за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картки відмови у митному оформленні випуску № UA100330/2023/000155, № UA100330/2023/000151 з причин винесення рішень про коригування митної вартості товарів № UA100330/2023/000010/2 від 22.03.2023 р., № UA100330/2023/000038/2 від 21.03.2023 р., якими за резервним методом скориговано митну вартість товару. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як вони не містять передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваних рішеннях відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданих митних деклараціях, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом його визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 22.03.2023 р. № UA100330/2023/000010/2, від 21.03.2023 р. № UA100000/2023/000038/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.03.2023 р. № UA100330/2023/000155, від 21.03.2023 р. № UA100330/2023/000151. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Київської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" судовий збір у сумі 10709 (десять тисяч сімсот дев`ять) грн.08 коп.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за МД № UA100330/2023/13596 та МД № UA100330/2023/135967 детально розглянуто подані до митного оформлення документи та встановлено, що вони не містили об`єктивних, достовірних відомостей для підтвердження числового значення заявленої митної вартості та містили розбіжності. Апелянт зазначає, що з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Вказує, що на запит митного органу, для підтвердження заявленої митної вартості не надано документів у повному обсязі, як передбачено електронним повідомленням. Причинами, через які заявлену декларантом митну вартість неможливо прийняти: неподання декларантом всіх запрошених документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Апелянт зазначає, що у базі даних митного органу наявне митне оформлення товару, імпортованого у приблизно в такійже кількості (9418) та на тих саме комерційних умовах (СРТ), за тим же кодом УКТЗЕД, за ціною 5,52 дол. США/кг. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: МД від 20.01.2023 №UA504080/2023/000259 (із розрахунку 5,52 дол. США за кілограм).
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що визначена декларантом митна вартість товарів за ціною договору була підтверджена наданими до митниці документами. Відповідач не навів мотивованих доводів, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознаки підробки, не містять усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому, на його думку, у відповідача не було підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Вказує, що відповідачем належним чином не доведено, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесеної до декларацій недостовірні або неточні відомості, або надано документи, які містили розбіжності, що, у свою чергу, унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною договору, а отже, протиправно відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою позивачем митною вартістю. Зазначає, що жоден із запитуваних документів, не могли б підтвердити або спростувати заявлену митну вартість, тобто, додаткових документів на підтвердження оплати за товар Відповідач при здійсненні митного оформлення - не запитував. Неподання зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Відомості з інформаційних систем митного органу не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару. Вказує, що відповідачем не спростовано правомірності висновків суду першої інстанції за жодним із підстав, тож відповідач не довів незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, що унеможливлює її задоволення. З огляду на зазначене, представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 24.10.2019 р. між компанією SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED (Китай) (Продавець) та ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" (Покупець) укладено контракт № 19YG-099, за умовами якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього Контракту.
Пунктом 2.1 контракту встановлено, що кількість і асортимент Товару, що поставляється за цим Контрактом, вказується в інвойсах (Специфікаціях) на кожну окрему поставку, які є невід`ємною частиною цього Контракту.
Відповідно до п.3.1 контракту поставка товару Продавцем Покупцеві повинна здійснюватися під час морського перевезення на умовах, визначених для кожної поставки в Специфікації, відповідно до "Інкотермс-2010".
Продавець зобов`язується надати покупцю наступні документи: оригінал комерційного рахунку (інвойсу) - 3 прим.; оригінал коносамента; пакувальний лист; інші документи, узгоджені Сторонами (п.3.3 контракту).
Згідно п.п.4.2, 4.3 контракту вартість кожної партії Товару визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту. Упаковка та маркування включені у ціну товару. Оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Оплата може проводитися частинами. Можлива оплата протягом 300 днів з моменту надходження товару на митну територію України.
21.02.2023 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 8 до контракту № 19YG-099, якою доповнено контракт п.3.7 наступного змісту: вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (навантаження, вивантаження), страхування включені до ціни товару.
На виконання умов контракту компанією SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED поставлено ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" товар - триколісні велосипеди.
20.03.2023 р. декларантом подано митні декларації для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № 23UA100330135967U1 та МД № 23UA100330135966U2. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи:
- за МД № 23UA100330135967U1 - пакувальний лист від 17.01.2023р. № J25423-32-PL; рахунок-фактуру (інвойс) від 17.01.2023 р. № J25423-32; автотранспортну накладну від 16.03.2023 р. б/н; прейскурант від 17.01.2023 р. № J25423-32-PR; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 24.10.2023 р. № 19YG-099; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.12.2019 р. № 1, від 01.01.2021 р. № 2, від 16.08.2021 р. № 3, від 21.02.2023 р. № 8; митну декларацію країни відправлення від 17.01.2023 р. № 310120230000357093;
- за МД № 23UA100330135966U2 - пакувальний лист від 17.01.2023р. № J25423-33-PL; рахунок-фактуру (інвойс) від 17.01.2023 р. № J25423-33; автотранспортну накладну від 14.03.2023 р. б/н; прейскурант від 17.01.2023 р. № J25423-33-PR; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 24.10.2023 р. № 19YG-099; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.12.2019 р. № 1, від 01.01.2021 р. № 2, від 16.08.2021 р. № 3; митну декларацію країни відправлення від 17.01.2023 р. № 310120230000357075.
За результатами перевірки МД № 23UA100330135967U1, МД № 23UA100330135966U2 та поданих до неї документів, сформовані повідомлення від 20.03.2023 р., в яких вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувано додаткові документи: 1) за наявності - документи, що містять відомості про вартість перевезення, передбачені положеннями наказу № 599; 2) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо страхування здійснювалося); 3) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації вказаного товару; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), калькуляцію виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) інформацію щодо якісних характеристик товару; 9) коносамент.
Листами від 21.03.2023 р. № 1 та № 5 ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" повідомило, що митному органу надано всі документи, які підтверджують митну вартість, в тому числі коносамент, у зв`язку з чим інші документи надаватися не будуть.
22.03.2023 р. та 21.03.2023 р. відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UA100330/2023/000010/2 та № UA100000/2023/000038/2, відповідно до якого визначено вартість товару за ціною 5,52 дол. США/кг.
У рішеннях про коригування митної вартості зазначено, що подані документи не містять об`єктивних, достовірних відомостей для підтвердження числового значення заявленої митної вартості та містили розбіжності, а саме:
«Згідно наданих інвойсів від 17.01.2023 р. № J25423-32, від 17.01.2023 р. № J25423-33 умовами поставки є СРТ-KIYV, згідно яких покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару. Таким чином, всі додаткові витрати під час транспортування покладаються на покупця. Проте продавцем в митних деклараціях не додано до ціни угоди ніякі інші витрати, які могли виникнути під час транспортування. У наданих інвойсах від 17.01.2023 р. № J25423-32, від 17.01.2023 р. № J25423-33 також не зазначено, які складові митної вартості додано до ціни товару. Згідно СМR від 16.03.2023 р. б/н, від 14.03.2023 р. б/н перевізниками товару виступають українські перевізники PE KONONENKO IRYNA (Ukraine), PR SHNIAK VITALIIA (Ukraine), а відправником польська компанія MAGAZIN UNIVERSUM BLC Sp.z o.o., що підтверджує сумніви митного органу щодо включення всіх складових митної вартості до ціни товару у повному обсязі. До митного оформлення не додано коносамент, як договір міжнародного морського перевезення, який містить ключову інформацію щодо місця завантаження, перевізника, суми фрахту та визначеного місця щодо його сплати. Отже, у митного органу відсутня можливість перевірити вартість понесених витрат щодо транспортування оцінюваних партій товару та виокремити вартість самого товару.
У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) за наявності - документи, що містять відомості про вартість перевезення, передбачені положеннями наказу № 599; 2) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо страхування здійснювалося); 3) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації вказаного товару; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), калькуляцію виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) інформацію щодо якісних характеристик товару; 9) коносамент.
Декларант відмовився від надання всіх запрошених митним органом документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України, про що зазначено у листах від 21.03.2023 р. № 5 та № 1.
Згідно додатково наданої додаткової угоди від 21.02.2023 р. № 8 сторони домовилися доповнити розділ 3 контракту п.3.7 наступного змісту: вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (навантаження, вивантаження), страхування включені до ціни товару. Відповідно до п.8 ч.2 ст.53 МК України якщо здійснюється страхування, декларант надає страхові документи, а також відомості щодо вартості страхування. Разом з тим, страховий поліс до митного оформлення не надано. Таким чином, така складова митної вартості як страхування не визначена кількісно та не підтверджена документально.
Згідно наданих до митного оформлення інвойсів від 17.01.2023 р. № J25423-32, від 17.01.2023 р. № J25423-33 відсутні числові значення, визначені п.3.7 контракту.
Окрім того, до митного органу не надано інформацію щодо понесених витрат підприємством MAGAZIN UNIVERSUM BLC Sp.z o.o. (відправник, Польща) та PE KONONENKO IRYNA (перевізник, Україна), PR SHNIAK VITALIIA (перевізник, Україна). До митного органу додатково надано коносаменти, відповідно до яких відправлення оцінюваної партії товару у контейнерах ТGBU6870997, CXDU2011406 відбулося 17.01.2023 р. з міста Tianjin Xin Gang (Китай) судном MAYVIEW MAERSK до місця призначення - порт GDANSK (Польща). По прибуттю вантажу до Польщі відповідальним за обробку (вивантаження/зберігання/оформлення дозвільних та/або транзитних документів та ін.) вантажу у вказаній транзитній країні визначено підприємство MAGAZIN UNIVERSUM BLC Sp.z o.o. до місця розвантаження - порт GDANSK (Польща). Окрім того, відповідно до зазначеної в графі 4 "місце та дата завантаження вантажу" СМR від 16.03.2023 р. б/н завантажено за адресою "Gdynia, Hutnicza st.4C, 81-061", а відповідно до інформації, яка міститься у відкритих джерелах Інтернет (www.searates.com) вантаж у контейнері CXDU2011406 прибув до порту Gdansk 07.03.2023 р., де був вивантажений із контейнера та 10.03.2023 р. завантажено на автотранспортний засіб НОМЕР_1 за адресою "Gdynia, Hutnicza st.4C, 81-061". Разом з тим, за документами відсутнє погоджене місце передачі товару, що може свідчити про неврахування у ціні товару складової на транспортування товару від борту судна до вищевказаного складу, вартості його перевантаження та зберігання. Таким чином, враховуючи, що до митного оформлення не надано договір (контракт) на перевезення, у митного органу відсутня можливість перевірити вищевказані понесені витрати, їх числові значення та невідомо чи додані вони до митної вартості оцінюваної партії товару.
Надані прайс-листи від 17.01.2023 р. № J25423-32-PR, від 17.01.2023 р. № J25423-33-PR по суті являють собою комерційну пропозицію для конкретного покупця (для української компанії, на конкретних умовах поставки в Україну), тобто виданий безпосередньо до поставки оцінюваного товару та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст.VІІ Угоди. Надані комерційні пропозиції не відображають ціну товару, запропоновану необмеженому колу покупців за умови повної конкуренції (ринкову ціну), отже, прийняті до уваги, але не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Митну декларацію країни відправлення надано без врахування положень ст.254 МК України, що унеможливлює перевірку наведеної у ній інформації.
Отже, на думку відповідача, декларантом не подано усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, розбіжності не спростовано.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення є більшим та становить 5,52 дол. США/кг (МД від 20.01.2023 р. № UA504080/2023/000259)».
У зв`язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів 22.03.2023 р. № UA100330/2023/000010/2, від 21.03.2023 р. № UA100000/2023/000038/2, відповідачем сформовано карти відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100330/2023/000155, № UA100330/2023/000151.
Вважаючи дані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості, натомість відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 22.03.2023 р. № UA100330/2023/000010/2, від 21.03.2023 р. № UA100000/2023/000038/2 не відповідають ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягають скасуванню.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішень про коригування митної вартості товарів від 22.03.2023 р. № UA100330/2023/000010/2, від 21.03.2023 р. № UA100000/2023/000038/2, то і прийняті на їх підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.03.2023 р. № UA100330/2023/000155, від 21.03.2023 р. № UA100330/2023/000151 також є протиправними та підлягають скасуванню.
В той же час, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" підлягають частковому задоволенню, оскільки позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 21.03.2023 р. № UA100330/2023/000038/2, в той час як митним органом прийнято 21.03.2023 р. рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2023/000038/2, а тому саме це рішення і підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 1, ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.
Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного у частині восьмій цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, кошти, внесені/переказані як грошова застава у розмірі суми митних платежів, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати відповідних митних платежів наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у частині сьомій цієї статті.
Згідно з ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.2, ч.4 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з ч.1 ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідно до ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Згідно з ч.1, ч.2, ч.3 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно з ч.1, ч.2, ч.3 ст. 334 МК України митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.
Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.
Відомості з офіційних документів, наданих для митного контролю та/або митного оформлення, не потребують додаткового підтвердження.
Відповідно до ч.3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: 1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; 3) транспортні (перевізні) документи; 4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; 5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); 7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; 8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; 9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; 10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; 11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
У спрощеній митній декларації, яка використовується для декларування та митного оформлення товарів, декларантом яких є АЕО, зазначаються відомості лише згідно з такими пунктами цієї частини: пунктами 1-7; пунктом 8 (тільки щодо документів, що підтверджують забезпечення сплати митних платежів).
Згідно з ч.1 ст. 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу; 9) пост-митний контроль.
Згідно із частиною шостою статі 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Згідно п.3.1 контракту від 24.10.2019 р. № 19YG-099 поставка товару Продавцем Покупцеві повинна здійснюватися під час морського перевезення на умовах. визначених для кожної поставки в Специфікації, відповідно до "Інкотермс-2010".
Відповідно до інвойсів від 17.01.2023 р. № J25423-32, від 17.01.2023 р. № J25423-33 умови поставки СРТ-KIYV.
Згідно Правил Інкотермс 2020 CPT (Carriage Paid To) - фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення). Поставка відбулася в момент, коли продавець доставив товар названому перевізникові або іншій особі в узгодженому сторонами місці. Продавець оплачує перевезення товару до названого пункту призначення. Продавець зобов`язаний повідомити покупця про час доставки товару в узгоджене місце. Перехід ризиків - із моменту передання товару перевізникові.
За умовами поставки СРТ на продавця покладається контроль безпеки; перевірка якості, кількості, ваги, розміру; пакування, маркування товару; виконання експортних митних формальностей; доставка товару до узгодженого пункту в місці призначення; вивантаження товару в місці призначення; виконання транзитних митних формальностей, якщо за договором перевезення ці витрати оплачує продавець. Доказом виконання продавцем своїх обов`язків із поставки товару є відповідний транспортний документ.
З викладеного слідує, поставка товару на умовах СРТ зобов`язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, в даному випадку відповідно до інвойсів від 17.01.2023 р. № J25423-32, від 17.01.2023 р. № J25423-33 це KIYV, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.
Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ-KIYV, сторони виходили з того, що ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.
З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт або транспортні витрати.
Окрім цього, згідно додаткової угоди від 21.02.2023 р. № 8 до контракту № 19YG-099 сторони домовилися доповнити умови розділу ІІІ цього контракту та встановили наступне: 3.7 вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (навантаження, вивантаження), страхування включені до ціни товару.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що, як за умовами контракту, так і за умовами поставки СРТ-KIYV, витрати, пов`язані з транспортування, навантаження, вивантаження, зберігання, перевезення, страхування товарів несе продавець, а не позивач, і ці витрати вже включені до ціни товару.
З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на транспортування, навантаження, вивантаження, зберігання, перевезення, страхування товарів, а відтак вказані витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
В даному випадку дані витрати не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені продавцем до вартості товару.
Позивачем при митному оформленні товарів були подані митниці прайс-листи від 17.01.2023 р. № J25423-32-PR, від 17.01.2023 р. № J25423-33-PR, в яких ціна товарів, пред`явлених до митного оформлення, повністю збігається з задекларованою позивачем ціною товарів.
Прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2020 р. у справі № 810/690/17.
Стосовно доводів апелянта про ненадання декларантом банківських платіжних документів, виписки з бухгалтерської документації, каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листи), калькуляції виробника товару, копії митної декларації країни відправлення, інформації щодо якісних характеристик товару, то суд вважає їх безпідставними, так як, по-перше, декларантом надавалися при митному оформленні прейскуранти (прайс-лист) від 17.01.2023 р. № J25423-32-PR, від 17.01.2023 р. № J25423-33-PR, копії митних декларацій країни відправлення від 17.01.2023 р. № 310120230000357093, від 17.01.2023 р. № 310120230000357075; розрахунки між сторонами не здійснювалися, а каталоги у позивача відсутні, у зв`язку з чим вимога про надання документів, яких не існує, є неправомірною; по-друге, такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.
Колегія суддів зазначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Натомість, у п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначено лише посилання на митну декларацію, в порівняння з якою співставлялась вартість товару. Визначити який саме товар переміщувався через митний кордон за вказаною декларацією та на підставі яких документів визначалась вартість товару не вбачається можливим, оскільки використану Декларації не надано відповідачем до матеріалів справи.
В пункті 33 Рішення митний орган лише констатує неможливість застосування методів за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів.
Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Згідно до приписів пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Посилання апелянта в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість.
Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
При цьому, оскаржувані рішення не містять пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Наявність фактів митних оформлень за ідентичними або подібними товарами вказана в оскаржуваному рішенні, як підстава для сумнівів у заявленій митній вартості і витребування додаткових документів.
Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15, наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
Також, відповідно до п. 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Однак, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару, відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч. 2 ст. 55 МК України.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі № 804/7761/16.
Надаючи правову оцінку рішенням про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, слід врахувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Відтак, враховуючи вищевикладене, відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а тому суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішень Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 22.03.2023 р. № UA100330/2023/000010/2, від 21.03.2023 р. № UA100000/2023/000038/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.03.2023 р. № UA100330/2023/000155, від 21.03.2023 р. № UA100330/2023/000151.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2024 |
Оприлюднено | 14.03.2024 |
Номер документу | 117596195 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Шевчук О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні