Ухвала

від 12.03.2024 по справі 646/1500/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/1500/24

№ провадження 1-кс/646/663/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Червонозаводського районного суду м. Харкова клопотання начальника відділення №2 СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погодженого з начальником Великобурлуцького відділу Куп`янської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221100001528 від 07.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2024 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання начальника відділення №2 СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене з начальником Великобурлуцького відділу Куп`янської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221100001528 від 07.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що Куп`янським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023221100001528 від 07.06.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що у громадянки України ОСОБА_5 під час тимчасової окупації території Куп`янського району Харківської області, приблизно на початку серпня 2022 року, більш точний час вчинення кримінального правопорушення за об`єктивних причин встановити не виявилося можливим, виник злочинний умисел, направлений на добровільне зайняття посади пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що на початку серпня 2022 року, більш точний час вчинення кримінального правопорушення за об`єктивних причин встановити не виявилося можливим, ОСОБА_5 перебуваючи на тимчасово окупованій території України, а саме на території смт. Великий Бурлук, Куп`янського району Харківської області, за власним бажанням, з метою надання допомоги ворожій державі рф, спрямованій на заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній, економічній та інформаційній безпеки України, в період збройного конфлікту, вступила у контакт з представниками збройних формувань рф на території Куп`янського району Харківської області, зайнявши посаду «виконуючого обов`язки завідувача Великобурлуцького відділення надання соціальних послуг Державної установи Територіальний центр соціального обслуговування Військово-цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської області», тобто у незаконно створеному органі окупаційної адміністрації зс рф на території смт. Великий Бурлук, Куп`янського району Харківської області, де виконувала обов`язки пов`язані з організаційнорозпорядчими функціями. ОСОБА_5 виконувала завдання та обов`язки на посаді «виконуючого обов`язки завідувача Великобурлуцького відділення надання соціальних послуг Державної установи Територіальний центр соціального обслуговування Військово-цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської області», а саме виконувала рішення керівництва військово-цивільної адміністрації на окупованій території Куп`янського району Харківської області, приймала участь у нарадах керівництва, проводила набір працівників до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території «Великобурлуцького відділення надання соціальних послуг Державної установи Територіальний центр соціального обслуговування Військово-цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської області», здійснювала виплату заробітної плати підлеглим працівникам, виконувала ряд інших завдань відповідно до своїх функціональних обов`язків, спрямованих на функціонування незаконного органу владу утвореного на тимчасово окупованій території України. Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у колабораційній діяльності, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційнорозпорядчих функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

24.01.2024 начальником відділення № 2 СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_3 за погодженням із начальником Великобурлуцького відділу Куп`янської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в порядку ст. 135 КПК України повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 12023221100001528 від 07.06.2023, шляхом опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур`єр» №20 від 27.01.2024.

Слідчий вказує, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, за який передбачено можливе додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно № 356489681 від 30.11.2023 встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , є власником нерухомого майна, а саме: 1)земельної ділянки з кадастровим номером: 6321455600:00:001:0090, площею 0,15 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2408683163214,номер відомостей про речове право: 42984583, яка належить ОСОБА_5 на праві приватної власності; 2) житлового будинку (літ. «А-1») з господарськими будівлями та спорудами (сарай (літ. «Б»), сарай (літ. «В»), гараж (літ. «Г»), огорожа («N-1»), погріб (літ. «П»)), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 75 кв.м. (житлова площа 44 кв.м.), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 493141663214, номер відомостей про речове право: 22244634, який належить ОСОБА_5 на праві приватної власності (частка власності 1/1); 3) квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 28,4 кв.м. (житлова площа 16,1 кв.м.), реєстраційний номермайна 17976024, номер запису: 76 в книзі: 11, яка належить ОСОБА_5 на праві приватної спільної сумісної власності.

Сторона обвинувачення вказує, що вказані об`єкти відповідають критеріям, зазначеним у ч. 5 ст. 170 КПК України та можуть бути предметом конфіскації майна при призначенні додаткового покарання.

На думку органу досудового розслідування, на час досудового розслідування та судового провадження на вказані об`єкти доцільно накласти арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, оскільки незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема відчуженню, втрати, передачі майна, власником якого є ОСОБА_5 , щодо якого може бути застосована конфіскація як вид покарання.

У судове засідання прокурор ОСОБА_4 не з`явився, повідомлений належним чином та своєчасно, через систему Електронний суд спрямував заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власників майна та прокурора, слідчого

Слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання документи, яким прокурор обґрунтовує свою вимогу, встановив наступне.

Як вбачається із витягу з ЄРДР, слідчим відділом Куп`янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 07.06.2023 за №12023221100001528, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

24.01.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України.

Відповідно до ст.131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Частиною 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п.3, 4 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно з ч.5 ст.170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 10, 11 ст. 170 КПК).

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження суд не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до висновку, що досліджені в межах розгляду даного клопотання документи свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що сталися події кримінальних правопорушень, які дали підстави для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.

Згідно з даними, які містяться в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 356489681 від 30.11.2023 встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , є власником нерухомого майна, а саме: 1)земельної ділянки з кадастровим номером: 6321455600:00:001:0090, площею 0,15 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2408683163214,номер відомостей про речове право: 42984583, яка належить ОСОБА_5 на праві приватної власності; 2) житлового будинку (літ. «А-1») з господарськими будівлями та спорудами (сарай (літ. «Б»), сарай (літ. «В»), гараж (літ. «Г»), огорожа («N-1»), погріб (літ. «П»)), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 75 кв.м. (житлова площа 44 кв.м.), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 493141663214, номер відомостей про речове право: 22244634, який належить ОСОБА_5 на праві приватної власності (частка власності 1/1); 3) квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 28,4 кв.м. (житлова площа 16,1 кв.м.), реєстраційний номермайна 17976024, номер запису: 76 в книзі: 11, яка належить ОСОБА_5 на праві приватної спільної сумісної власності.

Вирішуючи питання про правову підставу для забезпечення кримінального провадження слідчий суддя зазначає, що санкція статті, передбачено ч.5 ст.111-1 КК України, інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбачає призначення покарання з можливістю конфіскації майна.

Досліджені слідчим суддею документи дають підстави для висновку, що заявлена слідчим мета забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна підозрюваного, оскільки вразі його не застосування призведе до втрати, передачі майна.

Як вище зазначалося, метою накладення арешту на майно підозрюваного, є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Слід зазначити, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, такий захід є тимчасовим.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя зауважує, що відповідно до позиції, викладеної в постанові Касаційного кримінального суду від 09.04.2020 у справі №676/2199/19 (провадження №515641км19) арешт накладається на майно, що належить на праві спільної сумісної власності, без виділення їх часток, оскільки поділ такого майна не проводився. Касаційний суд зазначив, що приймаючи таке рішення суд в кримінальному провадженні, вирішив спір про право власності на майно, поділив його з виділенням часток, що є неприпустимим. До того ж, суд залишив поза увагою вимоги ч. 12 ст. 100 КПК України, якими передбачено, що спір про належність речей вирішується в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання, оскільки прокурор довів наявність підстав вважати, що вчинено кримінальне правопорушення-злочин, накладання арешту на майно підозрюваної забезпечить можливу конфіскацію майна у даному кримінальному провадженні, враховуючи санкцію ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Захід забезпечення у вигляді арешту майна підозрюваної, шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном, належного підозрюваній, відповідає завданням кримінального провадження.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів інших власника/власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для них з огляду на обставини справи.

Крім того, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавлення таких прав, хоча власники і обмежуються у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого слідчий суддя дійшов висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Щодо вимоги прокурора передати арештоване майно Національному агенству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним в порядку та умовах визначених ст.ст.19,21,21-1 ЗУ «Про Національне агенство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 100 КПК України клопотання про передачу в управління майна розглядається за правилами ст. 171-173 КПК України. А відповідно до ч. 1 ст. 172 кодексу таке клопотання може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до абз. 7, ч. 6 ст. 100 КПК України, вартісний поріг для передачі речових доказів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, слідчому судді не представлено визначену в належний спосіб вартість майна, щодо якого ставиться питання про передачу в управління.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що власники або володільці майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково (ч.1 ст.174 КПК).

Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.2 ст. 174 КПК України).

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на нерухоме майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 131, 132, 170 - 175, 309, 369-372, 395 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання начальника відділення №2 СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погодженого з начальником Великобурлуцького відділу Куп`янської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221100001528 від 07.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт шляхом заборони власнику чи іншим особам, у володінні яких перебуває вище вказане майно, розпоряджатися будь-яким чином зазначеним майном, що не пов`язано з проведенням досудового розслідування по даному кримінальному провадженню на майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:

-земельну ділянку з кадастровим номером: 6321455600:00:001:0090, площею 0,15 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2408683163214,номер відомостей про речове право: 42984583, яка належить ОСОБА_5 на праві приватної власності;

-житловий будинок (літ. «А-1») з господарськими будівлями та спорудами (сарай (літ. «Б»), сарай (літ. «В»), гараж (літ. «Г»), огорожа («N-1»), погріб (літ. «П»)), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 75 кв.м. (житлова площа 44 кв.м.), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 493141663214, номер відомостей про речове право: 22244634, який належить ОСОБА_5 на праві приватної власності (частка власності 1/1);

-квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 28,4 кв.м. (житлова площа 16,1 кв.м.), реєстраційний номермайна 17976024, номер запису: 76 в книзі: 11, яка належить ОСОБА_5 на праві приватної спільної сумісної власності.

В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1