Ухвала

від 13.03.2024 по справі 335/8299/22

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/8299/22 2-ві/335/4/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м.Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Алєксєєнко А.Б., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Железняк Лариси Володимирівни про відвід головуючого судді Шалагінової Анастасії Володимирівни від участі в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Кам`янської селищної ради Пологівського району Запорізької області як орган опіки та піклування, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя (головуючий суддя Шалагінова) А.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Кам`янської селищної ради Пологівського району Запорізької області як орган опіки та піклування, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, про позбавлення батьківських прав.

07.03.2024 року, представником позивача подано до суду заяву про відвід судді Шалагінової А.В. від розгляду вищевказаної справи.

В обґрунтування заяви представник позивач посилається на те, що, на її погляд, існують сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Шалагінової А.В., оскільки суддя Шалагінова А.В. протягом розгляду справи порушує права позивача ОСОБА_1 в зазначеній справі. Так, 10.10.2023 у вказаній справі було призначено підготовче засідання. 29.09.2023 представником позивача було заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із відпусткою представника позивача та відсутністю у м.Запоріжжя. Проте, суд 10.10.2023 провівши та закривши підготовче судове засідання за відсутності позивача та його представника грубо порушив право сторони позивача на участь у розгляді справи судом. Крім цього, судом не було з`ясовано думку позивача щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті. При цьому, суд взагалі не повідомив сторону позивача про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання по суті на 23.11.2023. Про дату судового засідання представнику позивача стало відомо з телефонної розмови із секретарем судді 23.11.2023, проте з`явитися у засідання було неможливо через брак часу.

У судове засідання, призначене на 11.01.2024 представником позивача була складена заява про залишення позовної заяви без розгляду оскільки сторона позивача вважала, що це є підготовчим судовим засіданням, а позивач зазначав, що не бачить позитивної перспективи у розгляді справи через позицію суду, який вочевидь прийняв сторону відповідачки. Судом було відмовлено у задоволенні заяви позивача. Після вказаного судового засідання позивач повідомив, що не вважає за потрібне з`являтися до суду у цій справі, оскільки втратив довіру на справедливий розгляд.

Далі судове засідання у справі було призначено на 14.02.2024 о 14:30 год. Разом з цим, представником позивача було подано до суду заяву про відкладення розгляду справу. Однак, суд всупереч вимогам п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України, провів судове засідання, порушуючи права позивача самостійно розпоряджатися своїми права, та незважаючи на те, що неявка позивача та його представника в судове засідання 14.02.2024 була першою неявкою при розгляді справи по суті після попереднього судового засідання 11.01.2024, коли сторона позивача була присутня. При цьому, у вказаному судовому засіданні суд допитав свідка з боку відповідачки, усунувши сторону позивача від можливості задати питання свідку.

Наступне судове засідання було призначено на 21.03.2024 на 13:00 год. Представник позивача повідомила суд, що не зможе з`явитися в судове засідання, оскільки зайнята у іншій справі у якій дата та час слухання були погоджені раніше.

Проте, у судовому засіданні 14.02.2024 суд задовольнив клопотання відповідача та направив до Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги лист у якому просив забезпечити явку представника позивача у судове засідання 21.03.2024 року.

Разом з цим, позивач ОСОБА_1 не уповноважив її брати участь, зокрема у судовому засіданні 21.03.2024. таким чином Запорізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги не може втручатися у процесуальні відносини між адвокатом та клієнтом та зобов`язати слухати цивільну справу, як клієнта, так і адвоката, якщо позивач цього не бажає та втратив до неї інтерес та надію на об`єктивний розгляд, оскільки вважає, що суд вже своїми діями дав зрозуміти, що відмовить у позові будь-що.

Таким чином, суд не залишив без розгляду позов ОСОБА_1 за його заявою, однак зобов`язаний виконувати інші вимоги закону, зокрема ч.1,5 ст.223 ЦПК України, що є законним способом закінчення розгляду справи.

Проте, незважаючи на вимоги закону, суд висловив намір слухати справу, незалежно від явки позивача та наполегливо продовжує слухати справу без позивача, без представника, уповноваженого вести справу самостійно без позивача, без заяви позивача про слухання справи за його відсутності.

З огляду на викладене, вважає, що дії судді Шалагінової А.В. свідчать про упереджене ставлення до справи, про те, що суддя прийняла сторону відповідача, що викликає недовіру судді та неспроможність її об`єктивно та на підставі закону розглянути справу, оскільки суддя бажає за будь-яких обставин ухвалити рішення у справі. Таким чином, вважає, що наявні підстави, передбачені п.3 та п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України для відводу судді Шалагінової А.В. від розгляду вказаної цивільної справи.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11.03.2024 року дану заяву передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 12.03.2024 року заява передана на розгляд судді Алєксєєнко А.Б.

Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

З урахуванням зазначеного та вивчивши подану заяву про відвід судді Шалагінової А.В., суддя приходить до висновку, що питання про відвід судді можливо вирішити без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Так, підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст.ст.36, 37 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід. баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч.2 ст.36 ЦПК України).

Вимоги до заяв про відводи встановлені статтею 39 ЦПК України, зокрема, відвід повинен бути вмотивованим. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

При цьому, згідно з ч. 4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов`язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб`єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи

Стосовно об`єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.

Об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.

В обґрунтування заяви про відвід судді Шалагінової А.В. від участі у розгляді справи представник позивача посилається на існування обставин, що викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, які, на її думку, полягають у тому, що суддею Шалагіновою А.В. порушуються процесуальні права позивача, що свідчить про те, що суддею прийнято сторону відповідача, що викликає сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Разом з цим, проаналізувавши вказані підстави відводу суд доходить висновку, що наведені доводи не містить посилання на дії судді, які можуть свідчити про його неупередженість або необ`єктивність. При цьому, доводи заяви зводяться до незгоди представника позивача із процесуальними діями судді та ухваленими суддею процесуальними рішеннями у цій справі, що у значенні вказаних вище імперативних приписів частини 4 статті 36 ЦПК України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Крім того, як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007 року №8, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

З огляду на підстави заявленого відводу, суд вважає, що заява про відвід є необґрунтованою, оскільки не містить посилання на дії вчинені суддею, що можуть свідчити про її необ`єктивність або неупередженість, що є підставами для відводу, визначеними ст.36 ЦПК України, крім того підстави заявленого відводу стосуються процесуальних дій судді при розгляді справи, порядок оскарження яких передбачений у інший спосіб, а інших даних, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Шалагінової А.В. в заяві не наведено.

Доводи заяви фактично зводяться до незгоди заявника з процесуальними рішеннями судді при розгляді справи, а заявником не надано доказів існування критеріїв суб`єктивної чи об`єктивної безсторонності судді, а відтак, заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Железняк Лариси Володимирівни про відвід судді Шалагінової А.В. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.36, 37, 40, 258-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Железняк Лариси Володимирівни про відвід головуючого судді Шалагінової Анастасії Володимирівни від участі в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Кам`янської селищної ради Пологівського району Запорізької області як орган опіки та піклування, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 13.03.2024.

Суддя: А.Б.Алєксєєнко