Рішення

від 07.08.2024 по справі 335/8299/22

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/8299/22 2/335/69/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

за участі секретаря судового засідання Савченко О.І.,

представника відповідача (в режимі відеоконференції) адвоката Розума О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Виконавчий комітет Кам`янської селищної ради Пологівського району Запорізької області як орган опіки та піклування, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

13.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи - виконавчий комітет Кам`янської селищної ради Пологівського району Запорізької області як орган опіки та піклування, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір`ю дитини є ОСОБА_2 , з якою позивач перебував у шлюбі до 22.02.2022. Після припинення шлюбних відносин відповідачка мешкала окремо, а він з сином проживав за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з війною він разом із сином є внутрішньо переміщеними особами та проживають за адресою: АДРЕСА_2 .

З січня 2022 року відповідачка покинула сина, не піклувалась та не утримувала його, ухиляється від виконання обов`язків по вихованню сина, виявляє байдужість до стану та проблем дитини. Судовим наказом Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 08.06.2022 у справі № 192/629/22 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_3 . Станом на час подання позову відповідачка має заборгованість по аліментам розміром 19 083,79 грн.

Крім того, у провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває справа № 334/3710/22 про визначення місця проживання дитини з батьком.

Обов`язки щодо виховання, освіти, розвитку, лікування, утримання сина позивач виконує одноособово як батько дитини. Через поведінку відповідачки він не може погоджувати з нею питання життєдіяльності сина, відповідачка відсторонилась від дитини та не бажає брати участі в її житті. Наразі відповідачка влаштовує своє власне життя на тимчасово окупованій території. Син ОСОБА_3 втратив прихильність до матері.

Просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 1-6 т. 1).

Відповідачка ОСОБА_2 в особі представника адвоката Розума О.В. позовні вимоги не визнала, зазначивши у відзиві, що шлюбні відносини між сторонами не склалися, у зв`язку із чим шлюб було розірвано. Відповідачка не перешкоджала спілкуванню сина з позивачем. Коли син був вдома у позивача, позивач запросив комісію сільради, яка склала акт про фактичне проживання сина із батьком. Водночас, позивач свідомо налаштовував дитину проти неї протягом тривалого часу.

У квітні 2022 року через військову агресію з боку РФ, позивач, відповідачка та син змушені були виїхати до м. Запоріжжя, проживала за різними місцями мешкання. У той же час, у позивачки на тимчасово окупованій території залишились батьки у важкому стані, внаслідок чого позивачка була змушена повернутись до них. За спільною домовленістю син залишився з позивачем проживати у місті Запоріжжі. Також між сторонами була домовленість щодо спілкування відповідачки із сином.

Відповідачка спілкувалась із сином за допомогою месенджерів, передавала речі сину та грошові кошти, які перераховувала на картку позивача. На теперішній час відповідачка перебуває у простої та отримує 2/3 частки заробітної плати, з якої перераховує аліменти на утримання сина. Висновок про наявність заборгованості зі сплати аліментів не відповідає фактичним обставинам.

Вважає позовну заяву необґрунтованою, а обставини, зазначені позивачем, недоведеними належними та допустимим доказами, з огляду на що просила у позові відмовити повністю (а.с. 102-105 т. 1).

Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі із розглядом в порядку загального позовного провадження, розпочате підготовче провадження, призначене підготовче судове засідання на 15.02.2023, встановлено строки для подання заяв по суті справи, а також витребувано у органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району висновок щодо розв`язання спору.

15.02.2023 за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 10.03.2023.

Також, 08.03.2023 представником відповідача було отримано копії вищезазначеної ухвали та позовної заяви з доданими до неї документами на його електронну адресу.

21.02.2023 органом опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району складено висновок № 17.01/01-27/148 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 03.04.2023 задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідка ОСОБА_5 та визнано обов`язковою участь представника третьої особи-2 органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району.

Ухвалою суду від 25.04.2023 задоволено клопотання представника відповідача про витребування у третьої особи-2 органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району висновку щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи, з урахуванням документів, які були надані під час підготовчого судового засідання сторонами (доказів, наданих позивачем і відповідачем, відзиву на позов з доданими до нього матеріалами), та повернута без розгляду заява представника позивача про виклик свідків.

У зв`язку із витребуванням доказів оголошено перерву до 29.05.2023.

26.05.2023 через підсистему «Електронний суд» від органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району надійшов висновок про недоцільність позбавлення відповідачки батьківських прав.

29.05.2023 судом розглянуті клопотання учасників справи та за клопотанням представника відповідача оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 28.06.2023.

Ухвалою суду від 29.05.2023 задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

05.06.2023 надійшов висновок органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району від 26.05.2023 № 17.01/01-27/421 про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у паперовому вигляді.

28.06.2023 підготовче судове засідання було відкладене у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Запоріжжі на 24.07.2023.

Ухвалою суду від 24.07.2023 клопотання відповідача про витребування доказів задоволено частково, а саме витребувано в Акціонерному товаристві «Райффайзен банк Аваль» (код банку 300335) інформацію про власника карткового рахунку № НОМЕР_1 та інформацію про дати і розміри надходжень на вказаний рахунок грошових коштів від ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період травень 2022 року - травень 2023 року, у задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовлено.

29.08.2023 від акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» надійшла витребувана інформація.

14.09.2023 підготовче судове засідання було відкладене у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Запоріжжі на 10.10.2023.

Ухвалою суду від 10.10.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 23.11.2023 на 14:30 год.

Ухвалою суду від 11.01.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Железняк Л.В. про залишення позовної заяви без розгляду - залишене без задоволення.

Ухвалою суду від 11.01.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Железняк Л.В. про залишення позовної заяви без розгляду - залишене без розгляду.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2024 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Железняк Л.В. про відвід головуючого судді Шалагінової А.В. від участі у розгляді даної цивільної справи.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.01.2024, представник позивача підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити.

У подальшому позивач, його представник у судові засідання не з`являлись, про дату, час та місце судових засідань повідомлялись належним чином, причини неявки у судові засідання не повідомляли. Враховуючи положення ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважав за можливе завершити розгляд цієї справи за відсутності позивача та його представника.

Відповідачка у судові засідання не з`являлась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, направила до суду свого представника.

Представник відповідача, який брав участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позов. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутності. За таких обставин, суд вважав за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши учасників справи, допитавши свідка, які з`явились в судове засідання, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

04.06.2014 між ОСОБА_1 і ОСОБА_9 укладено шлюб, внаслідок якого дружина змінила прізвище на ОСОБА_10 . Шлюб зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 263 від 04.06.2014, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 15 т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у шлюбі народилась дитина - син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Куйбишевського районного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 74 від 28.10.2014 (а.с. 8 т. 1).

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 22.02.2022 у справі № 319/7/22, 2/319/159/2022 шлюб між сторонами розірвано. Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось, отже, набрало законної сили. Згідно із цим рішенням після розірвання шлюбу ОСОБА_2 змінено прізвище на дошлюбне « ОСОБА_11 » (а.с. 16-17 т. 1). Водночас, станом на момент розгляду справи ОСОБА_2 не здійснено зміни прізвища на дошлюбне.

Дитина на даний час проживає разом із позивачем. Позивач разом із сином взяті на облік як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки Управління соціального захисту населення районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району від 12.04.2022 № 2303-5000973364 (а.с. 10 т. 1).

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з положеннями ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійний характер.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

У пункті 15 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), які надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач посилався на показання свідків та письмові докази.

Разом із тим, свідки, заявлені до допиту позивачем, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судове засідання не з`явились, неодноразово викликались судом судовими повістками, направленими рекомендованими листами із повідомленнями, за адресою, вказаною у заяві представника позивача про виклик свідків. Конверти із судовими повістками повернулись на адресу суду неврученими з відміткою відділення зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що в силу положень п.п. 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається врученням останнім судових повісток. В порядку ст. 224 ЦПК України суд визнав можливим продовжити розгляд справи за відсутності вказаних свідків, про що у судовому засіданні 07.08.2024 постановлено відповідну ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

Позивачем в якості доказу ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків надано довідку та характеристику дитини ОСОБА_3 з місця навчання - Запорізької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 100 Запорізької міської ради від 22.08.2022 (а.с. 11, 12 т. 1). З характеристики від 22.08.2022 № 01-20/226 випливає, що ОСОБА_3 навчається у вказаній школі з другого семестру 2021-2022 навчального року, навчальний матеріал засвоює на високому рівні, характеризується з позитивного боку. Батько хлопчика цікавиться його навчанням та відповідально ставиться до його виховання, бере активну участь у житті класу, надає допомогу класному керівнику, регулярно відвідує школу, батьківські збори тощо.

Водночас, відповідачкою також надано докази, що вона цікавиться успіхами сина у навчанні, зокрема, шляхом безпосередньої комунікації з класним керівником ОСОБА_3 (а.с. 137-138, 140 т. 2). Окрім того, представником відповідачки було направлено адвокатський запит до школи з проханням повідомити контактні номери телефонів директора, класного керівника та шкільного психолога (а.с. 141 т. 2), але відповіді на адвокатський запит надано не було.

Також, у позові позивач посилався на наявність заборгованості у відповідачки зі сплати аліментів, присуджених судовим наказом Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 08.06.2022 справа № 192/629/22, провадження № 2-н/192/19/22 (а.с. 22 т. 1), за яким державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 69627056 згідно з постановою від 12.08.2022 (а.с. 23-24 т. 1).

Так, відповідно до довідки від 09.12.2022, складеної державним виконавцем вказаного Відділу, заборгованість ОСОБА_2 по аліментам на утримання дитини станом на 09.12.2022 становить 19 083,79 грн. (а.с. 26 т. 1).

Разом із тим, на спростування вказаного розміру заборгованості відповідачкою надано такі докази: роздруківки з додатку «ПРИВАТ24» про здійснення переказу аліментів за 27.09.2022 розміром 1 200,00 грн., 07.10.2022 розміром 1 200,00 грн., 20.10.2022 розміром 2 000,00 грн., 19.11.2022 розміром 2 000,00 грн., 18.12.2022 розміром 2 000,00 грн., 28.12.2022 розміром 1500,00 грн. (а.с. 168-170 т. 1), а також переказу на ліки сину за 27.04.2022 розміром 500,00 грн. (а.с. 171 т. 1), переказ сину за 23.05.2022 розміром 3 000,00 грн. (а.с. 171 - зворот т. 1). 23.11.2022 з рахунку відповідачки було проведено стягнення за виконавчим провадженням в сумі 2 381,29 грн. (а.с. 172 т. 1). Також представником відповідачки надані копії платіжних доручень щодо здійснення грошових переказів аліментів на утримання дитини від 16.07.2022 на суму 1 600,00 грн., від 04.08.2022 на суму 1 600,00 грн., від 27.09.2022 на суму 1 200,00 грн., від 20.10.2022 на суму 2 000,00 грн., від 26.10.2022 на суму 2 000,00 грн., від 28.12.2022 на суму 1 500,00 грн., від 14.01.2023 на суму 1 500,00 грн., від 18.02.2023 на суму 2 000,00 грн., від 29.03.2023 на суму 2 000,00 грн., платіжні інструкції від 07.10.2022 на суму 1 200,00 грн., від 19.11.2022 на суму 2 000,00 грн., від 18.12.2022 на суму 2 000,00 грн., від 01.05.2023 на суму 1 600,00 грн. (а.с. 50-56 т. 2).

За заявою представника відповідачки судом витребувано в АТ «Райффайзен банк Аваль» інформацію про власника карткового рахунку та інформацію про дати і розміри надходжень грошових коштів на вказаний рахунок від ОСОБА_2 за період травень 2022 р. - травень 2023р. (а.с. 67-68 т. 2).

29.08.2023 отримано відповідь АТ «Райффайзен банк Аваль» про належність рахунку ОСОБА_1 та операцію про зарахування коштів від ОСОБА_2 на сплату аліментів на утримання сина за 24.11.2022 в сумі 2 183,12 грн. (а.с. 78-79 т. 2).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.08.2023, станом на 01.08.2023 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів складає 3 170,51 грн. (а.с. 71 - зворот т. 2). Зазначений розрахунок також містить дані про надходження грошових коштів на сплату аліментів ОСОБА_2 на утримання дитини з липня 2022 року по лютий 2023 року.

Також відповідачкою надано довідку про доходи, з якої випливає, що ОСОБА_2 працює в КУ «Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти» на посаді завідуючої відділом культурно-освітньої роботи та організації довкілля, де отримує заробітну плату, та характеристику з місця роботи, яка є позитивною (а.с. 145, 146 т. 1).

Та обставина, що відповідачка наразі перебуває на тимчасово окупованій території, не свідчить про свідоме ухилення нею від виконання батьківських обов`язків.

За клопотанням представника відповідачки у судовому засіданні 14.02.2024 було допитано свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що у 2022 році після початку військової агресії РФ проти України позивач разом із сином виїхали з тимчасово окупованої території. Пізніше виїхала ОСОБА_2 . Оскільки вони з позивачем були розлучені, вона деякий час проживала у свідка, приблизно 1 місяць. У цей час він знав, що вона бачилась із сином, допомагала сину та спілкувалась із ним. Позивач був проти, щоб ОСОБА_2 забирала сина до себе, тому вони зустрічались на нейтральній території. Відносини із сином були нормальні. Оскільки у ОСОБА_2 хворіла мати, вона була змушена повернутися на тимчасово окуповану територію. Зараз вона не має можливості повернутися до м. Запоріжжя. Також свідку відомо, що ОСОБА_2 перераховувала грошові кошти позивачу на утримання сина.

Отже, сукупність вищезазначених доказів підтверджує, що відомості, зазначені позивачем щодо ухилення відповідачки від сплати аліментів, а також виконання батьківських обов`язків з виховання, освіти та утримання дитини не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Відповідно до положень ч.ч. 4-6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

На виконання ухвали суду від 12.01.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі органом опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району надано висновок щодо розв`язання спору у цій справі.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району від 21.02.2023 № 17.01/01-27/148, орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_12 батьківських прав по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 183-184 т. 1).

Разом із тим, суд, з`ясувавши у підготовчому судовому засіданні у представника вказаного органу опіки та піклування обставини щодо складання висновку та встановивши, що вказаний висновок було складено органом опіки та піклування без урахування відзиву та доказів, наданих представником відповідачки 09.03.2023, ухвалою від 25.04.2023 було знов витребувано в органу опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району висновок щодо розв`язання спору з урахуванням усіх документів, наданих сторонами під час підготовчого судового засідання (а.с. 208-209 т. 1).

05.06.2023 до суду надійшов висновок органу опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району від 26.05.2023 № 17.01/01-27/421, в якому визнано недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У висновку зазначено, що з січня 2022 року син ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_1 . Розпорядженням голови районної адміністрації від 09.09.2022 № 287р визначено місце проживання дитини разом з батьком. Мати ОСОБА_2 після розлучення проживає окремо і на даний час знаходиться на окупованій території. 09.03.2023 до органу опіки та піклування надійшов відзив представника ОСОБА_2 адвоката Розума О.В., в якому зазначено, що ОСОБА_2 дізналась про позбавлення її батьківських прав випадково, хоча і спілкується з колишнім чоловіком. З викладеними у позові фактами не погоджується. У квітні 2022 року вона разом з колишнім чоловіком та сином виїхали до м. Запоріжжя, де стали проживати окремо. Проте, ОСОБА_2 була вимушена повернутися на окуповану територію через хворих батьків. Впродовж всього часу мати спілкувалась із сином за допомогою месенджерів та перераховувала кошти на картку ОСОБА_1 в якості аліментів на дитину.

ОСОБА_2 повідомила членам комісії, що вона заперечує проти позбавлення її батьківських прав, регулярно сплачує аліменти та буде й надалі спілкуватися з сином, коли з`явиться така можливість.

Згідно з інформацією, отриманою від Запорізького міського центру соціальних служб, психологом відділу соціальної роботи по Дніпровському району було проведено психологічне консультування з малолітнім ОСОБА_3 . Під час однієї з консультацій було з`ясовано стан взаємовідносин між ОСОБА_13 та його матір`ю. Зі слів хлопчика мама має бажання спілкуватися з ним, іноді йому телефонує, але ОСОБА_13 не бере слухавку і в деяких месенджерах додав її контакт у «чорний список». Хлопчик повідомив, що він ображений на маму та не має наміру спілкуватися із нею.

Враховуючи викладені обставини, надані докази, рішення комісії з питань захисту прав дитини при районній адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району (протокол № 11/3 від 25.05.2023), беручі до уваги той факт, що мати заперечує проти позбавлення її батьківських прав по відношенню до малолітнього сина, з метою захисту прав та інтересів дитини, орган опіки та піклування вважає за недоцільне позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 (а.с. 16-18 т. 2).

Вивчивши зміст висновку органу опіки та піклування від 26.05.2023 № 17.01/01-27/421, суд вважає цей висновок обґрунтованим, таким, що відповідає вимогам щодо належності, допустимості, достатності і достовірності доказів, та не знаходить законних підстав для його неврахування під час розгляду цієї справи. Цей висновок, на відміну від попереднього висновку від 21.02.2023 № 17.01/01-27/148, складений з урахуванням усіх наданих сторонами матеріалів у їх сукупності, на підставі пояснень, наданих сторонами, а також відомостей щодо існуючих стосунків між матір`ю та дитиною.

Отже, висновок від 21.02.2023 № 17.01/01-27/148 суд не приймає як доказ у цій справі, оскільки він не відповідає вимогам ст.ст. 79, 80 ЦПК України щодо достатності та достовірності, та бере до уваги висновок органу опіки та піклування від 26.05.2023 № 17.01/01-27/421, яким визнано недоцільним позбавлення відповідачки батьківських прав відносно сина.

Суд зауважує, що при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні матір`ю обов`язків по вихованню, а також встановити, що мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки. Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними. Жодної з цих обставин на час розгляду судом справи та ухвалення судового рішення не встановлено.

Позивач в підтвердження позовних вимог про позбавлення батьківських прав, послався на те, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків, пов`язаних з утриманням та вихованням дитини, а саме: не цікавиться дитиною, не піклується про неї, не приймає участь у вихованні, не утримує дитину.

Разом із тим, з урахуванням доказів, досліджених безпосередньо судом в судовому засіданні, оцінка яким надана судом вище, так і не було встановлено, що відповідачка є особою, яка злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

За таких обставин, суд критично ставиться до викладених у позові пояснень позивача, щодо негативної характеристики відповідачки як матері, яка ухиляється від виконання батьківських обов`язків, оскільки вони не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні іншими належними та допустимими доказами.

Ухиленням від виконання обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена положеннями п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідачки відносно свого сина в матеріалах справи відсутні.

Позивачем не доведено, що поведінка відповідачки відносно сина є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

У справі «Савіни проти України» (№ 39948/06 від 18.12.2008, п.п. 47-49) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

У справі «Мамчур проти України» (рішення від 16 липня 2015 року, заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 100).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ, передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У справі відсутні жодні докази застосування до відповідачки будь-яких заходів впливу з боку органів внутрішніх справ, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування. Як зазначено судом вище, у висновку органу опіки та піклування від 26.05.2023 № 17.01/01-27/421 наведене посилання на результати психологічного консультування дитини, яким встановлено, що малолітній ОСОБА_3 не спілкується з матір`ю з власної ініціативи, оскільки ображений на неї. За таких обставин, суд доходить висновку, що дитина насправді не усвідомлює наслідки позбавлення батьківських прав її матері, а проблеми у спілкуванні між сином та матір`ю виникли через образу, з чим доцільно і необхідно працювати за допомогою психолога.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав відповідачки відносно сина не забезпечуватиме інтересів самої дитини.

Позивач не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення її матері по відношенню до неї батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є недоцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

На підставі ст. 141 ЦПК України витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Виконавчий комітет Кам`янської селищної ради Пологівського району Запорізької області як орган опіки та піклування, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, про позбавлення батьківських прав відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини рішення постановлені в нарадчій кімнаті та складені 07 серпня 2024 року.

Рішення складене в повному обсязі 14 серпня 2024 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ;

Третя особа-1 - Виконавчий комітет Кам`янської селищної ради Пологівського району Запорізької області як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ 04352670, адреса місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 56, смт. Кам`янка Пологівського району Запорізької області, 71001;

Третя особа-2 - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, ЄДРПОУ 37573513, адреса місцезнаходження: вул. Бородинська, буд. 1А, м. Запоріжжя, 69096.

Суддя А.В. Шалагінова