Ухвала

від 12.03.2024 по справі 2-278/11

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа № 2-278/11

Провадження по справі № 6/514/22/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончевої Н.М.,

при секретарі Георгієвій О.А.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине заяву представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Савіхіної Анастасії Миколаївни про зміну способу виконання рішення по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И В:

Представник АТ КБ «ПриватБанк» Савіхіна А.М. звернулась до суду з заявою про зміну способу виконання рішення Тарутинського районного суду Одеської області, ухваленого 14 вересня 2011 року у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Заява обґрунтована тим, що зазначеним рішенням в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № OD40AE000064916 від 30 березня 2008 року в розмірі 44122,67 долари США (за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/152 від 21.04.2011 року складає 351658 гривень 63 копійки) звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль MITSIBISHI, модель: OUTLENDER, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

На даний час АТ КБ "ПриватБанк" позбавлено можливості виконання зазначеного рішення суду через відсутність необхідних документів для реалізації предмета застави, відсутність попиту покупців. Реалізація транспортного засобу передбачає, зокрема, доставку в підрозділ МВС, огляд, складання акта огляду, зняття з обліку.

АТ КБ "ПриватБанк" не має можливості зняти транспортний засіб з реєстрації та зареєструвати його за новим власником, отримати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, надати автомобіль для огляду тощо, що робить неможливою реалізацію транспортного засобу у спосіб, що передбачений рішенням суду.

Вказаний у рішенні порядок виконання не передбачає звернення до Державною виконавчої служби, а самостійно банк виконати рішення не може.

Зміна способу виконання рішення суду, а саме реалізацію Державною виконавчою службою України виправить вказану ситуацію, адже таке рішення можливо буде пред`явити до виконавчої служби та реалізувати автомобіль на публічних торгах.

На підставі викладеного представник АТ КБ "ПриватБанк" просить встановити наступний спосіб виконання рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 14 вересня 2011 року по справі № 2-278/11: звернути стягнення на автомобіль MITSIBISHI, модель: OUTLENDER, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом його продажу на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

Копія заяви про зміну способу виконання рішення відповідно до положень абз. 2 ч. 2 статті 183 ЦПК України була направлена банком відповідачу ОСОБА_1 19 січня 2024 року.

Представник АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з`явилась, сповіщалась належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення з підписом, який засвідчує отримання судової повістки. Причини неявки суду не повідомила.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, сповіщався належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив (а.с. 74).

Пунктом 1 частини 3 статті 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що сторони, будучи належним чином повідомленими про судове засідання, в судове засідання не з`явились та не повідомили причини неявки, суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши заяву та додані до неї матеріали, приходить до висновку, що заява АТ КБ "ПриватБанк" не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 14 вересня 2011 року по справі №2-278/11 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № OD40AE000064916 від 30 березня 2008 року в розмірі 44122,67 долари США (за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/152 від 21.04.2011 року складає 351658 гривень 63 копійки) - звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль MITSIBISHI, модель: OUTLENDER, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

01 лютого 2024 року представник АТ КБ "ПриватБанк" звернулась до суду з заявою про зміну способу виконання рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 14 вересня 2011 року по справі №2-278/11 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та просить встановити наступний спосіб його виконання: звернути стягнення на автомобіль MITSIBISHI, модель: OUTLENDER, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом його продажу на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно частини 2 статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ч.1, 3 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення чи зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз змісту ст. 435 ЦПК України свідчить про те, що підставами для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виключно ті, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1829цс15, поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

У постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справі № 2-55/10 (провадження № 61-46129св18) також викладена позиція, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 435 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦКУкраїни способів захисту цивільних прав.

Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з`ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому, у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.

При вирішенні питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен з`ясовувати обставини, що свідчать про неможливість такого виконання.

Отже, зміна способу і порядку виконання рішення можливі лише за доведеності неможливості виконання такого рішення та повинна відбуватися в межах тих вимог, стосовно яких було ухвалено відповідне судове рішення.

В своїй заяві АТ КБ «ПриватБанк» просить з метою виконання рішення суду змінити спосіб його виконання із звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу банком та укладенням від імені боржника договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем на звернення стягнення на предмет застави шляхом проведення торгів межах процедури виконавчого провадження.

При цьому АТ КБ «ПриватБанк» як на підставу заявлених вимог посилається на неможливість виконання рішення суду через відсутність необхідних документів для зняття з реєстрації та реалізації предмета застави, неможливість вчинення банком дій, пов`язаних з такою реалізацією, відсутність попиту покупців.

Посилання АТ КБ «ПриватБанк» на відсутність у банку необхідних документів для реалізації предмета застави і попиту покупців, що ускладнює виконання рішення суду, не ґрунтуються на законі, оскільки банк фактично просить змінити не спосіб виконання рішення суду, а змінити спосіб захисту свого права у розумінні положень ст.16 ЦК України, що є неприпустимим.

Доказів того, що АТ КБ «ПриватБанк» звертався до відповідних державних органів з метою отримати правовстановлюючі документи на предмет застави, та до нотаріуса для посвідчення договору купівлі-продажу, однак у стягувача існують обставин, які роблять неможливим чи утруднюють виконання рішення суду, не надано.

Рішенням суду ПАТ КБ «ПриватБанк» було надано право продажу предмета застави автомобіля зі зняттям його з обліку, а також наданням всіх інших повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Суду взагалі не надано доказів, що з часу набрання законної сили рішенням суду банком вживалися заходи, направлені на виконання цього рішення, але останнє не було виконано через складнощі, що не залежали від самого банку.

Крім того, матеріалами справи не встановлено обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з огляду на це, суд вважає, що виконання рішення суду можливо без зміни способу та порядку його виконання, а запропонований банком спосіб є фактично зміною рішення суду, що протирічить вимогам ст.435 ЦПК України.

За таких обставин у задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 14 вересня 2011 року необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 435 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Савіхіної Анастасії Миколаївни про зміну способу виконання рішення по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.М. Тончева