Рішення

від 12.11.2007 по справі 17/206-07-8196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2007 р.

Справа  № 17/206-07-8196

За позовом:         

Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в

інтересах

                              держави, в особі

Причорноморського державного регіонального

                               підприємства

до 

відповідачів:  1.

Малого приватного підприємства „СІГМА”

                               2.Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

За участю 3-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

на позивача: Регіональне

                               відділення Фонду

державного майна України по Одеській області

про 

зобов'язання до вчинення певних дій та визнання договору оренди та

суборенди  недійсними на майбутнє

Суддя Зуєва Л.Є.

                                            П р

е д с т а в н и к и :

Від

прокуратури:  Болгар А.В. -за

посвідченням;

Від

позивача:         Кузнєцова Т.В. -

повірена;

                               Онищук Є.С.

-повірена;

Від

відповідачів:   1. не з'явився;

                               2. ОСОБА_1

-паспорт;

Від

3-ої особи:      Калиновська О.С.

-повірена;

Суть спору:  Заступник прокурора Малиновського району

м.Одеси звернувся   в інтересах

держави  в особі, якою є Причорноморське

державне регіональне геологічне підприємство 

з позовом до малого приватного підприємства "СІГМА"  про розірвання договору  оренди та 

зобов'язання  вчинити  певні дії. 

В ході розгляду справи у суді

позивач  двічі уточнював свої позовні

вимоги  та  виклав їх у остаточній редакції у  заяві 

від 07.11.2007р (вхідн № 25337), в якій прокурор просить  суд договір оренди від 30.04.1999 року

укладений між Причорномор ДРГП та МПП „СІГМА" вважати таким, що  не відповідає вимогам чинного

законодавства  у зв'язку з чим цей

договір   просить визнанити  недійсним, а враховуючи ті обставини, що

неможливо повернути все отримане за договором (фактично орендна плата

сплачувалась та приміщення використовувалися) - визнати цей договір  та договір 

суборенди від 03.01.200р., укладений між МПП „Сігма” та СПД ОСОБА_1

недійсними на майбутнє та повернути державне нерухоме майно - одноповерховий

будинок, загальною площею 186кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської

дивізії балансоутримувачу  -

Причорноморському державному регіональному геологічному підприємству

(Причорномор ДРГП) та виселити МПП „СІГМА" 

та  СПД ОСОБА_1 з вищезазначеного

приміщення.

Ухвалою господарського суду

Одеської області  від 23.10.2007р., в

порядку ст.27 ГПК України, судом  

залучено в якості  третьої особи ,

яка не заявляє  самостійних вимог на

предмет спору  на стороні

відповідача  СПД -фізичну особу  ОСОБА_1 

Ухвалою господарського суду

Одеської області  від 05.11.2007р за

клопотанням представника прокуратури 

Малиновського району м. Одеси., в порядку ст..27 ГПК України, судом   залучено в якості  третьої особи , яка не заявляє  самостійних вимог на предмет спору  на стороні позивача  Регіональне відділення  Фонду державного майна України по Одеській

області.

У ході розгляду справи у суді, а

саме 02.11.2007р. до господарського суду Одеської області з клопотанням про

залучення до  участі у справі в якості

іншого відповідача суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу

ОСОБА_1,  звернувся заступник прокурора

Малиновського району м.Одеси, оскільки вона я к суборендар займає спірне

приміщення та  прийняте по справі рішення

може суттєво вплинути на її права та інтереси.

Ухвалою господарського суду

Одеської області  від 07.11.2007р.  змінено процесуальний статус  третьої особи , яка не заявляє  самостійних вимог на предмет спору  на стороні відповідача СПД  ОСОБА_1 

на відповідача СПД  ОСОБА_1

                              Розглядом

матеріалів справи встановлено:

Пунктом 2 ст. 121 Конституції

України на прокуратуру України покладається представництво інтересів

громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до

ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва в суді

держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та

інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних

або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Прокуратурою   Малиновського   району  

м.   Одеси   проведено  

перевірку    вимог    чинного   

законодавства    України,    регулюючого       та   

комунального    майна    на   

Причорноморському    державному  регіональному    геологічному підприємстві щодо  дотримання закону України „Про оренду

державного та комунального майна”.

В ході перевірки встановлено, що 30

квітня 1999 року між Причорноморським  

державним регіональним геологічним підприємством   (в подальшому  причорноморське ДРГП),  розташованим за адресою м. Одеса вул. 25-ї

Чапаєвської Дивізії, 1, та МЧП „Сігма" було укладено договір про оренду та

представлення супутних послуг зі строком дії 5 років. 03.01.2000р.

Згідно даного договору

Причорноморське ДРГП передало МЧП „Сігма" 

нежитлову одноповерховову будівлю, загальною площею 186кв.м. за адресою:

м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії у м.Одесі для організації пункту

технічного обслуговування легкових автомобілів.

МПП „СІГМА" за договором

Суборенди №1 передало вказані вище приміщення в суборенду  СПД ОСОБА_1 на строк дії договору оренди.

Позивач вважає, що договір оренди

від 30.04.1999 року укладений між Причорномор ДРГП та МПП „СІГМА” був укладений

з порушенням вимог ст.ст. 2, 5, 9, 10, 11, 32 Закону України „Про оренду

державного та комунального майна”, Методики розрахунку і порядку використання

плати за оренду державного майна, затвердженою постановою КМУ від 04.10.95р. №

786, ст.ст. 4, 203, 215 Цивільного Кодексу України, Порядку надання дозволу

державним підприємства і організаціям бути орендодавцем нерухомого майна, що

знаходиться на їх балансах, затвердженим наказом Фонду державного майна України

від 20 лютого 1998 року № 309 у зв'язку з чим просить визнати цей договір та

договір суборенди, який похідним від основного договору оренди недійсними та

припинити їх дію  на майбутнє.

Позицію позивача та прокурора у

судовому засіданні підтримав представник третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору - Регіонального                                 відділення

Фонду державного майна України по Одеській області, який також вважає, що

договір оренди від 30.04.1999 року укладений між Причорномор ДРГП та МПП

„СІГМА” був укладений з порушенням вимог діючого законодавства.

Відповідачі заперечують позовним

вимогам, надали письмові відзиви на позов в яких посилаються на ті обставини,

що договір на їх думку відповідає вимогам законодавства, а крім того рішенням

господарського суду Одеської області від 23.02.2006р. по справі №

21/227-05-8512 задоволені позовні вимоги МПП „Сігма” до Причорноморського

державного регіонального геологічного підприємства про зобов'язання не

перешкоджати в здійсненні  володіння

та  користування орендованим  майном згідно вказаного договору. Постановою

Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 року рішення

господарського суду Одеської області від 23.02.2006 р. по справі №

21/227-05-8512 набрало законної сили, тому на думку відповідачів спірні питання

вже були вирішені судом між тими самими сторонами з того ж самого предмету

спору у іншій справі, та відповідно провадження у цьому спорі підлягає

припиненню.

Дослідивши надані сторонами

документи та  рішення по справі  № 21/227-05-8512, суд не може погодитися з

позицією відповідачів стосовно припинення провадження у справі з огляду на ті

обставини, що предметом спору у справі № 21/227-05-8512 було зобов'язання не

перешкоджати в здійсненні володіння та 

користування  орендованим  майном згідно спірного договору, позовна

вимога щодо визнання недійсним судом договору оренди від 30.04.1999 р. не була

заявлена взагалі ніким із сторін під час розгляду справи №21/227-05-8512, тому

посилання відповідачів на те, що це питання вже вирішено під час розгляду іншої

справи є хибним і до уваги судом не приймається.

Дослідивши матеріали справи,

документи додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін,

суд дійшов висновку, що позовні вимоги 

підлягають задоволенню з наступних правових підстав.

Законом України „Про оренду

державного та комунального майна” встановлено коло орендодавців державного та

комунального майна. Відповідно до приписів зазначеної статті, орендодавцями

нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень -ст. 4 Закону), що є державною

власністю, виступають ФДМ України, його регіональні відділення.  Державні підприємства, згідно цього Закону,

можуть виступати орендодавцями нерухомого майна без дозволу ФДМ України (його

регіональних відділень) лише стосовно приміщень, що не перевищують площу 200

кв.м.

Як вбачається з наданої

Причорноморським ДРГП суду довідки об'єкти нерухомості які розташовані за

адресою: м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії, 1, передані з 1999 року в

оренду юридичним особам, своєю загальною 

площею становлять 341,7 кв.м., що  

значно перевищує 200 кв.м., у зв'язку з чим при укладанні вказаного

договору оренди отримання дозволу від  РВ

ФДМ України по Одеській області було обов'язковим.

Проте, згідно ст. 287 ГК України,

який набрав чинності та діє на час розгляду справи у суді,  орендодавцем нерухомого майна може

виступати  лише ФДМ України  та його регіональні відділення. Державні

підприємства, згідно зазначеної статті, мають право укладати договори оренди

нерухомого майна в незалежності від розміру площі лише з дозволу ФДМ України та

його регіональних відділень. Зазначена норма носить імперативний характер,

тобто обов'язкова для виконання, а тому не дотримання її є порушенням вимог

законодавства України.

З викладеного вбачається, що існує

колізія норм матеріального права, а саме норм Закону та ст. 287 ГК України.

Проте, виходячи з теорії права, при

вирішенні спорів необхідно давати перевагу спеціальним нормам перед загальними,

а при наявності колізії в однакових по силі нормах права - застосовувати ті

норми, які були прийняті пізніше.

На думку суду, як норми Закону, так

і норми ст. 287 ГК України, є спеціальними нормами щодо відносин оренди

державного майна, тобто вони мають рівну силу. Однак, враховуючі, що ГК України

прийнято (набув чинності) пізніше, ніж Закон, суд вважає, що до спірних

відносин необхідно застосовувати норми ГК України, а саме ст. 287 вказаного

Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що

спірний  договір оренди в якості

орендодавця уклав та підписав балонсоутримувач Причорноморське державне

регіональне геологічне підприємство без згоди на  це  ФДМ

України  та його регіонального відділення

в Одеській області, тобто, у порушення приписів ст. 287 ГК України.

Слід зазначити, що, навіть, якщо не

приймати до уваги приписи зазначеної статті ГК України, тобто враховувати лише

норми Закону та інші матеріальні норми права, які діяли на момент укладання

договору оренди,  порядок укладення цього

договору також було порушено, про що свідчить наступне.

Пунктом 2 Методики розрахунку і

порядку використання орендної плати державного майна (далі -Методика),

затвердженої Постановою КМ України №786 від 04.10.1995р. (в редакції,  яка діяла на момент укладення спірного

договору)  передбачено, що у випадках,

коли орендодавцем державного нерухомого майна виступає державне підприємство,

розмір орендної плати за це майно необхідно погоджувати з органом,

уповноваженим управляти майном підприємства (в даному випадку, з  Міністерством охорони навколишнього

середовища України, якому підпорядковується Причорноморське державне регіональне

геологічне підприємство ), та органом, визначеним в абзаці другому  ст.5 Закону, тобто, у даному випадку, - ФДМ

України (його регіональним відділенням в Одеській області).

Зазначена норма  носить імперативних характер, тобто

обов'язкова для виконання, а тому  не

дотримання її є порушенням вимог законодавства України.

Як свідчать матеріали справи, при

укладенні спірного договору 

вищезазначений порядок узгодження орендної плати також  не було дотримано, тобто відповідачем не було

узгоджено  розмір орендної плати з ФДМ

України (його регіональним відділенням в Одеській області) оскільки спірний

договір оренди державного майна від 30.04.1999 року було укладено з порушенням

норм чинного законодавства, а саме, в частині визначення орендної плати договір

оренди протирічить вимогам ст.ст. 5, 11 Закону України „Про оренду державного

та комунального майна" та абзацу другого пункту 2 Методики розрахунку і

порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою

КМУ від 04.10.95р. № 786 (із змінами та доповненнями), яким передбачено, що,

коли орендодавцем державного нерухомого майна є державне підприємство, розмір

орендної плати погоджується  з  органом 

приватизації,  у даному  випадку - розмір  орендної плати повинен  був узгоджений з регіональним відділенням

ФДМУ по Одеській області, чого відповідачем в порушення вимог вищевказаної

Методики не було зроблено.

Порядком надання дозволу державним

підприємства і організаціям бути орендодавцем нерухомого майна, що знаходиться

на їх балансах, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 20

лютого 1998 року № 309, чітко встановлено процедуру і умови надання Фондом

державного майна України, його регіональними відділеннями та представництвами

дозволів державним підприємствам, організаціям на передачу в оренду цілісних

майнових комплексів їх структурних підрозділів та нерухомого майна. Відповідно

до п. 1.3 загальних положень цього Порядку, цей порядок поширюється на випадки

надання дозволу державним підприємствам і організаціям бути орендодавцем

державного майна згідно з абзацом 4 статті 5 Закону України „Про оренду

державного та комунального майна". Відповідно до п.2 цього Порядку:

Підприємство для отримання дозволу

на передачу в оренду майна, яке перебуває на його балансі, звертається до Фонду

державного майна України або до  його

регіонального відділення чи представництва з заявою про надання підприємству

права на передачу в оренду цілісного майнового комплексу його структурного

підрозділу (філії, цеху, дільниці) або нерухомого майна (будівлі, приміщення)

певної площі, що перебуває на його балансі і розташоване за певною адресою.

До заяви додаються: проект договору

оренди об'єкта, завізований сторонами договору (або укладений договір оренди -

у разі його приведення у відповідність до вимог законодавства); дозвіл на

передачу в оренду державного майна від органу, уповноваженого управляти майном

підприємства (в даному випадку - Міністерства освіти та науки України);

розрахунок орендної плати за перший місяць оренди, здійснений відповідно до

вимог Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду   державного майна, затвердженої постановою

Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 (із змінами і доповненнями),

і підписаний керівником і головним бухгалтером підприємства. Крім того, додаються

у разі оренди нерухомого майна звіт про експертну оцінку вартості об'єкта

оренди та інформація про загальну та корисну площу об'єкта оренди.

Згідно пункту 3 вказаного Порядку,

регіональні відділення ФДМУ у разі подання повного переліку документів перевіряють

комплектність документів, наданих підприємством - балансоутримувачем об'єкта

оренди, перевіряють відповідність умов договору оренди вимогам законодавства та

перевіряють розрахунки орендної плати. Регіональні відділення після надходження

матеріалів, у разі подання заяви про оренду нерухомого майна перевіряють звіти

з експертної оцінки вартості об'єктів оренди, надають висновки про можливість

застосування даних звітів про експертну оцінку нерухомого майна при розрахунках

орендної плати. Також, регіональні відділення надають дозволи   державним  

підприємствам   самостійно   укладати  

договори   оренди,   розглядаючи  

кожен конкретний випадок окремо з урахуванням потреби виконання органами

приватизації завдання щодо надходження коштів до державного бюджету.

Згідно вимог Національного

стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав",

затвердженого Постановою КМ України № 1440 від 10.09.2003р., відповідачем не

здійснено рецензування звіту незалежної оцінки. У відповідності до п. 63 зазначеного

Національного стандарту рецензування полягає у неупередженому об'єктивному

розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої заінтересованості в

результатах такої оцінки, та у відповідності до п. 65 у рецензії повинні

зазначатися загальні висновки про достовірність оцінки майна. Зазначене може

призвести щодо застосування недостовірності оцінки і, як наслідок, до невірного

розрахунку орендної плати, яка і є істотною умовою договору оренди.

Згідно ст. 11 Закону України „Про

оренду державного та комунального майна” оцінка об'єкта оренди здійснюється за

Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди

передує укладенню договору оренди.

Отже, плата за використання

державного майна, яка розраховується згідно оцінки об'єкта оренди та здійснення

розрахунку орендної плати за використання нерухомого майна, є однією з істотних

умов договору оренди, згідно ст.10 Закону України „Про оренду державного та

комунального майна",  та

розраховується на підставі Методики, затвердженою Кабінетом Міністрів України №

786, яка була діюча на момент укладання вищезазначеного договору.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 203

Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити актам цивільного

законодавства. Вимогами статті 215 Цивільного Кодексу передбачено, що підставою

недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною

(сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

А відповідно вимогам ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо

не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа

заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин

може бути визнаний судом недійсним. У відповідності до вимог частини 3 ст. 207

Господарського кодексу України у разі, якщо за змістом зобов'язання воно може

бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і

припиняється на майбутнє.

Стосовно ж позовних вимог про

визнання договору суборенди від 03.01.2000р., укладений між МПП „Сігма” та ПП

„ОСОБА_1, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з

огляду на наступне.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 22

Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар має право

передати в суборенду нерухоме майно та інше окреме індивідуально визначене

майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення

тощо), якщо інше не передбачене договором оренди. При цьому строк надання у

суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

При цьому вимогами ч. 2 ст.774 ЦК

України передбачено, що строк договору піднайму не може перевищувати строку

договору найму.

Частиною 3 ст. 774 ЦК України

передбачено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір

найму.

Таким чином, приймаючи до уваги ті

обставини, що судом договір оренди, укладений 30.04.1999р. між Причорноморським

державним регіональним геологічним підприємством та малим приватним

підприємством „СІГМА”  визнається

недійсним на майбутнє, а договір суборенди по своїй правовій природі випливає з

цього договору оренди, суд дійшов висновку, що договір суборенди від

03.01.2000р., укладений між малим приватним підприємством „СІГМА” та суб'єктом

підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 слід визнати також

недійсним на майбутнє, оскільки існування зазначеного договору суборенди

неможливе без наявності договору оренди, на підставі якого було його укладено.

У зв'язку з вищевикладеним, та

керуючись ч.3 ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 5, 9. 10, 11,

32 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Методикою

розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна,

затвердженою постановою КМУ від 04.10.95р. № 786, ст.ст. 4, 203, 215,ч.3 ст.774

Цивільного Кодексу України, Порядком надання дозволу державним підприємства і

організаціям бути орендодавцем нерухомого майна, що знаходиться на їх балансах,

затвердженим наказом Фонду державного майна України від 20 лютого 1998 року №

309, ст. 18, 22, 82 ГПК України, суд дійшов висновку, що договір оренди від

30.04.1999 року укладений між Причорномор ДРГП та МПП „СІГМА” не відповідає

вимогам чинного законодавства та повинен бути визнаний недійсним, а враховуючи

ті обставини, що неможливо повернути все отримане за договором (фактично

орендна плата сплачувалась та приміщення використовувалися) необхідно визнати

цей договір  та договір  суборенди від 03.01.200р., укладений між МПП

„Сігма” та СПД ОСОБА_1 недійсними на майбутнє та повернути державне нерухоме

майно - одноповерховий будинок, загальною площею 186кв.м. за адресою: м. Одеса,

вул. 25-ї Чапаївської дивізії балансоутримувачу 

- Причорноморському державному регіональному геологічному підприємству

(Причорномор ДРГП) та виселити МПП „СІГМА” та СПД ОСОБА_1 з вищезазначеного

приміщення.

Приймаючи до уваги, що прокурора звільнено

від сплати судових витрат при зверненні до суду з позовом, а  позов задовольняється судом, ці витрати,

відповідно до ст.49 ГПК України, підлягають стягненню з  відповідача до державного бюджету України.

                               Керуючись ст.ст.

44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.

Позов задовольнити.

2. Договір оренди укладений

30.04.1999р. між Причорноморським державним регіональним геологічним

підприємством та малим приватним підприємством „СІГМА” -визнати недійсним на

майбутнє.

3. Виселити мале приватне

підприємство „Сігма” /65070, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії,1, код

23874767/ з нежитлового одноповерхового будинку, загальною площею 186 кв.м. за

адресою: м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії, 1, яке знаходиться на балансі

Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства.

/Стягувач: Причорноморське державне

регіональне геологічне підприємство (65070, м.Одеса, вул. 25-ї Чапаївської

дивізії,1, код 01432144)/.

4. Зобов'язати мале приватне

підприємство „СІГМА” /65070, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії,1, код

23874767/ передати Причорноморському державному регіональному геологічному

підприємству (65070, м.Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії,1, код 01432144) за

актом приймання-передачі нерухоме майно 

- нежитловий одноповерховий будинок, загальною площею 186 кв.м., що

розташований за адресою: м.Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії, 1.

/Стягувач: Причорноморське державне

регіональне геологічне підприємство (65070, м.Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії,1,

код 01432144)/.

5. Договір суборенди укладений

03.01.2000р. між малим приватним підприємством „СІГМА” та суб'єктом

підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 -визнати недійсним на

майбутнє.

6. Виселити суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний

НОМЕР_1/ з нежитлового одноповерхового будинку, загальною площею 186 кв.м. за

адресою: м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії, 1, яке знаходиться на балансі

Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства.

/Стягувач: Причорноморське державне

регіональне геологічне підприємство (65070, м.Одеса, вул. 25-ї Чапаївської

дивізії,1, код 01432144)/.

7. Стягнути з малого приватного

підприємства „СІГМА” /65070, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії,1, код

23874767, р/р - невідомі/ до Державного бюджету України через Головне

управління державного казначейства України в Одеській області /банк ГУДКУ в

Одеській області, р/р31114095700008, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460/ 42 грн.

50 коп. /сорок дві грн. 50 коп./ - державного мита.

Наказ видати.

8. Стягнути з малого приватного

підприємства „СІГМА” /65070, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії,1, код

23874767, р/р - невідомі/ до Державного бюджету /банк одержувача -ГУДКУ в

Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ

23213460, р/р31217259700008, символ звітності 259, код бюджетної класифікації

22050000) 59 грн. 00 коп. /п'ятдесят дев'ять грн. 00 коп./ - витрат на послуги

ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

9. Стягнути з суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний

НОМЕР_1/ до Державного бюджету України через Головне управління державного

казначейства України в Одеській області /банк ГУДКУ в Одеській області,

р/р31114095700008, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460/ 42 грн. 50 коп. /сорок дві

грн. 50 коп./ - державного мита.

Наказ видати.

10. Стягнути з суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний

НОМЕР_1/ до Державного бюджету /банк одержувача -ГУДКУ в Одеській області, МФО

828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460,

р/р31217259700008, символ звітності 259, код бюджетної класифікації 22050000)

59 грн. 00 коп. /п'ятдесят дев'ять грн. 00 коп./ - витрат на послуги ІТЗ

судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в

порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази

видати після вступу рішення в законну силу.

Повний текст рішення складено та

підписано 15.11.2007р.

Суддя                                                                                       Зуєва

Л.Є.